Время загрязнять реки и время очищать их

На берегах Темзи в межах Лондона не помітиш рибалок, як це часто можна бачити на Дніпрі у Києві, і якщо поглянути на сірувато-жовті води головної британської річки, то можна подумати, що вона мертва.

Це було би правдою впродовж більшої частини останніх 150 років. "Вмирати" Темза почала в часи наполеонівських війн у Європі, коли в річку почали виводити каналізаційні стоки. Туалети з водяним змивом та умивальники з протічною водою зменшили для людей загрозу смертельної холери та інших хвороб, але почали швидкий процес убивства британських річок.

Що не вбили каналізацією, те добили промисловими відходами та сільськогосподарськими хімікатами, які дощ змивав із полів.

У вісімнадцятому сторіччі в Темзі ще ловили лосося і форель, але 1958 року спеціальне наукове дослідження не виявило в річці у межах Лондона жодної рибини.

Понад 30 років пішло на те, щоб очистити Темзу та інші британські річки до стану, коли у них почало відроджуватися життя.

Приватизовані британські водопостачальні компанії законом зобов’язані вкладати певну частину коштів в очищення стоків. Виявлені забруднювачі зобов’язані сплачувати штрафи - за кожен окремий випадок.

Першою "ластівкою весни на Темзі" 1974 року став чотири-кілограмовий лосось, виявлений у водозаборі однієї з лондонських електростанцій. Тоді це була така дивина, що рибину відправили для аналізу фахівцям і для підтвердження, що це дійсно був лосось - символ чистоти річки.

Зараз у Темзі нараховують понад 100 видів риби. Хоча 30-річні зусилля досі не змогли відродити популяцію лосося, який у Темзі не народжується, а лише запливає з моря.

Часом люди здатні вчитися на чужих помилках і, можливо, українські річки зможуть уникнути біологічної смерті, і їх не треба буде відроджувати багаторічними, героїчними і коштовними зусиллями.

Порадіймо за Темзу і сподіваймося, що на берегах Дніпра та інших українських річок завжди стоятимуть рибалки з вудилищами.