Наше правительство оказалось один на один с россиянами
Старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Володимир Дубровський в інтерв’ю bbc.ua серед найважливіших подій 2011 року назвав ті, що визначатимуть також і головні події наступних років - не тільки в українській економіці, але й у загальному напрямку руху України.
1. Непідписання угоди про асоціацію тазону вільної торгівліз Євросоюзом.
Це матиме довгостроковий вплив на всю економічну стратегію всіх суб’єктів господарювання в Україні, на добробут українців, і може суттєво похитнути курс гривні. Ті інвестори, які все ще не вирішили, чи тікати їм з України, чи ні, чекали на цю подію, як останній знак для себе, аби вирішити остаточно. Через непідписання угоди, або ж якщо будуть підписані якісь документи щодо Митного союзу, вони почнуть масово виводити свої капітали, а це буде додатковим навантаженням на курс гривні, який і без цього хитається.
2. НовийПодатковий кодекс
З одного боку, Податковий кодекс позитивно вплинув на частину бізнесу, але абсолютно очевидно, що правила гри він не змінив, навіть більше стало різних перевірок та тиску на бізнес. Не знаю, наскільки тут винен самий Податковий кодекс чи його втілення, але те, що було зруйновано весь малий бізнес, який працював із юридичними особами, є, безперечно, негативно.
Представники великого бізнесу кажуть, що вони відчули певне покращення, особливо із поверненням ПДВ. Утім, це стосується невеликої частини бізнесу, бо ми не знаємо, скільки ПДВ повертається у автоматичному режимі, і чи дійсно цю проблему справді подолано, бо є і ті, хто кажуть, що для них ця проблема зберігається.
3. Призупинення співпраці МВФ з Україною
Призупинення співпраці було цілком прогнозованим. Український уряд запропонував "затягування пасків" як один із методів скорочення бюджетного дефіциту, і МВФ цілком сприйняв ці ідеї, бо згортання wellfare state відбувається у всьому світі. Але для України насправді це був би не найголовніший спосіб впорядкування ситуації із державними фінансами.
Так, деякі заходи із запропонованих урядом треба було б робити, але їх треба було б робити у комплексі. Ті ж соціальні пільги - спочатку треба розробити механізм їх адресності, та ж Пенсійна реформа - вона не може зводитися лише до підвищення пенсійного віку, а щодо підвищення цін на газ, то неефективніть витрачання коштів Нафтогазу та його непрозорість - це вже "притча во язицех". Але уряд немає достатньої легітимності та підтримки, аби впроваджувати такі непопулярні реформи. А без цього зробити все, що уряд наобіцяв МВФ, неможливо.
Те, що МВФ припинив співпрацю з Україною, матиме довгострокові наслідки. Насправді наш уряд опинився сам на сам із росіянами. Урядові потрібна термінова знижка на газ або кредити, які за поточної ситуації на світових ринках більше нема де взяти. І це загрожує великими поступками у галузі державного суверенітету чи економічних питаннях.
4.Пенсійна реформа
Насправді ця реформа звелася лише до підвищення пенсійного віку і ліквідації якоїсь частини пенсійних пільг. Але, наскільки я пам’ятаю, весь прорахований ефект від цієї реформи на той момент, коли вона набере повної сили, буде близько 6 мільярдів гривень, а на перший рік це взагалі лише 800 мільйонів. Тобто, вплив цієї події є абсолютно непропорційним тому галасу, який відбувався довкола неї, і тим політичним втратам, які вона за собою потягнула.
5. Прийняття закону Проспрощену систему оподаткування.
З одного боку, ця система, дійсно, потребувала реформування, бо той указ президента про "спрощенців", який приймався наприкінці 90-х років, приймався не на такий тривалий термін, він застарів, і його треба було модифікувати. Але наразі невідомо, які будуть результати. Подивимося, чи, дійсно, дозволить прийняття оцих поправок до Податкового кодексу відродити той малий бізнес, який зараз пішов у тінь, або просто згорнувся.
Навіть за офіційними даними Держкомстату, малий бізнес втратив за останній рік півтора мільйони робочих місць. Це величезна цифра, і чи вдасться відродити ці робочі місця, чи вдасться відновити діяльність тих, хто пішов у тінь, або тих, хто перейшов на звичайну систему оподаткування, що означає, що вони просто подають пусті декларації, працюючи або в тіні, або не працюючи зовсім.
Після Податкового майдану, - а Податковий майдан мав таки свій результат, - уряд пішов на поступки, система спрощеного оподаткування була збережена, і ніхто вже не каже про те, що ми хочемо повернути людей знов на заводи, знищивши їх самозайнятість і малий бізнес. І, зрештою, це приклад того, як громадянське суспільство може домагатися своїх цілей, тиснучи на владу.
Прогнози-2012: непродана земля і хитка гривня
Приватизація буде продовжуватися, це буде приватизація під конкретного покупця за, звичайно, невеликі гроші. Їх не вистачить на те, щоб поповнити бюджет і якимсь чином стабілізувати ситуацію, тобто, це не буде важливим макроекономічним чинником.
Що стосується продажу землі - я не думаю, що у передвиборчий рік на тлі таких низьких рейтингів хтось піде на продаж землі. Бо це є політично небезпечно, і це ще не підготовлено. Якщо це і буде зроблено, то, мабуть, не наступного року, хоча обіцянки такі були.
Щодо можливості втримати курс гривні, наш прогноз такий: якщо буде досягнуто домовленість по газу, то втримати курс буде можливо, хоча й дуже дорогою ціною. Якщо такої домовленості не буде досягнуто, то або Україна буде іти в кредитну кабалу до Росії,або ж дійсно не буде ресурсу для того, щоб цей курс утримати. Крім того, якщо буде відтік капіталу, - поки що все ж таки такого значного відтоку не спостерігалося, - то тоді вже нічого, мабуть, не допоможе утримати курс.
Ми всі знаємо про те, що дефіцит торгівельного балансу зростає дедалі більше, вже набуває майже таких загрозливих масштабів, як це було в 2008-му році, і він підтримується наразі певними інвестиціями. Але насправді це є інвестиції українських суб’єктів, які просто "репатріюють" свої гроші з Кіпру. Це несправжні іноземні інвестиції.