Газпром: цена газа для Украины (не) зависит от Южного потока

У день, коли Туреччина дала згоду на прокладку своєю територією газогону Південний потік, керівництво російського Газпрому зробило низку суперечливих заяв щодо можливого впливу цього проекту на Україну.

Керівник Газпрому Алєксєй Міллєр, відповідаючи на запитання, чи не вплине просування проекту Південний потік на ринкові ціни на газ, зокрема, і для України, відповів, що цього не відбудеться, адже ціноутворення відбувається в рамках певної формули:

"Те, що стосується цін на ринку, вони прив’язані до цін на нафтопродукти, контрактні постачання газу нашим партнерам прив’язані до корзини на нафтопродукти, і дозвіл на будівництво Південного потоку жодним чином не вплине на формулу ціноутворення, яку Газпром використовує у своїх контрактах ні в цілому, ні з окремими країнами", - цитує Алєксєя Міллєра російська державна агенція РІА Новости.

Водночас голова російського газового монополіста заявив і про тісний зв’язок між газовими переговорами з Україною та втіленням проекту будівництва ще одного газогону в обхід української території:

"Південний потік був завжди прив’язаний до України, а після отримання дозволу на будівництво він прив’язаний ще сильніше", - заявив Алєксєй Міллєр.

Трохи раніше 28 грудня заступник керівника Газпрому Алєксандр Медвєдєв заявив про те, що навіть у разі, як у газових домовленостях Києва та Москви буде досягнуто згоди про спільне управління українською ГТС, на здійснення проекту будівництва Південного потоку це не вплине:

"ЄС потребує додаткового імпорту 250 мільярдів кубометрів газу. Якщо навіть буде побудовано Північний потік і Південний потік, Nabucco та постачатиметься скраплений газ, все одно, близько 15-20 мільярдів кубометрів поставок не вистачатиме", - заявив заступник голови Газпрому. 

Новорічний подарунок, але не для України

Керівник Газпрому також назвав "гарним новорічним подарунком" згоду Туреччини на те, аби її територією та територіальними водами проходив новий газогін для транспортування російського газу. Натомість лише минулого тижня Алєксєй Міллєр заявляв, що Києву не варто розраховувати на новорічні подарунки, - такі, як новий газовий контракт із Москвою. Відтермінувавши офіційне вирішення питання газових контрактів з Україною до початку 2012 року, Газпром, водночас, не знімає це питання з порядку денного.

Присутній на переговорах у Туреччині російський прем’єр Владімір Путін, дякуючи Туреччині за підтримку Південного потоку, припустив водночас, що і Україна не буде проти нього.

"Думаю, Київ поставиться до цього позитивно", - заявив російський прем’єр.

Крім того, Росія і Туреччина домовилися і про довгосторокові поставки газу до 2025 року.

Геополітичний контекст

Російсько-турецькі угоди з'явилися лише через тиждень після того, як із офіційним візитом Туреччину відвідав український президент Віктор Янукович.

Напередодні підписання угод із Москвою, 26 грудня, Анкара також уклала угоди про спільне із Баку будівництво Трансанатолійського газогону, який вважають прямим конкурентом Росії на південно-західному напрямку експорту газу до Болгарії та Греції. Очікується, що мінімальна пропускна потужність цього газопроводу має скласти 16 мільярдів кубометрів газу із азербайджанських родовищ Шах-Деніз, яке азербайджанська дежавна нафтогазова компанія розробляє разом із британською BP. Вартість будівництва газогону, яке має розпочатися вже у 2012 році, оцінюється у 5 мільярдів доларів, а сам газопровід має запрацювати у 2017 році.

На родовища Шах-Деніз також розраховують і розробники ще одного газогону - Nabucco, розрахованого на забезпечення Європи газом, що походить не із роcійських родовищ. Цей проект підтримують також і Сполучені Штати, які розглядають його не тільки як економічний, але й безпековий проект.

Натомість розрахований на російський газ Південний потік має постачати до південної Європи 63 мільярди кубометрів газу. Очікується, що першу гілку Південного потоку потужністю у 15,57 мільярдів кубів має бути збудовано до 2015 року. Загалом завершення будівництва газогону має відбутися у 2018 році. Російському Газпрому у цьому проекті належить половина акцій, італійська Eni володіє 20%, а французька EDF та німецька Wintershall мають по 15%. Початок будівницва Південного потоку заплановано на 2013 рік.

"Шантаж і виклик"

Рівно рік тому, наприкінці грудня 2010 року, український президент Віктор Янукович назвав Південний потік "шантажем і викликом для України". 

Підбиваючи підсумки 2011 року, пан Янукович жорстко скритикував"пасивну" позицію Європейського союзу щодо будівництва Південного потоку, через який привабливість української ГТС може бути втрачено, особливо після запуску Північного потоку. Пан Янукович навіть заявив, що цей приклад змушує Київ замислитися над виходом із Європейського енергетичного співтовариства, членом якого Україна стала на початку цього року.

Оглядачі ж зауважують, що відмова Києва від принципів Європейської енергетичної хартії, зокрема, і щодо заборони на те, аби постачальником енергоносіїв до країни та всередині країни була одна компанія, є дуже вигідною для російського Газпрому, який хоче отримати контроль не тільки над українською ГТС, але й над внутрішнім ринком газу в Україні.

Крім того, українські оглядачі припускають, що Москва може використовувати Південний потік як засіб тиску та Київ, а відмову від цього проекту, який багато експертів вважають вкрай невигідним, подати як значну поступку Україні під час газових переговорів.

Нині до 80% поставок російського газу до Європи здійснюється через територію України.