КС: суды должны принимать во внимание решение правительства по социальным выплатам

Згідно із роз’ясненням Конституційного суду, Кабмін може сам змінювати порядок нарахування та розмір соціальних виплат, а суди повинні брати це до уваги.

Раніше громадяни, які вважали, що уряд чи місцеві органи влади порушують їх конституційні права, не виплачуючи чи зменшуючи соціальні виплати, зверталися до суду. У більшості випадків суд, посилаючись на 22 статтю Конституції, де йдеться про те, що ґарантовані права та свободи не можуть бути скасовані, і що у нових законах не може передбачатися звуження прав громадян, а також 48 статті Конституції про "достатній рівень життя для себе та своєї сім’ї", був змушений задовольняти позови громадян.

Спочатку Пенсійний фонд та інші державні органи виконували ці рішення суду, проте коли виграні у суді справи про пенсії та соціальні виплати стали масовим явищем, владні органи майже припинили їх виконання.

Тепер Конституційний суд визнав конституційним право уряду на перегляд виплат залежно від економічної ситуації. Відтак, звернення до суду у разі зменшення соціальних виплат на підставі рішення уряду втратило сенс.

"Суди, ухвалюючи рішення про соціальний захист громадян, керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, ... у тому числі нормативно-правових актів Кабінету міністрів України, виданих в межах компетенції на основі та на виконання Бюджетного кодексу, закону про державний бюджет на відповідний рік", - йдеться у роз’ясненні Конституційного суду.

Ручний режим

Ухвалений Верховною Радою бюджет на 2012 рік передбачає, що уряд у "ручному режимі" може регулювати порядок та розміри надання соціальних пільг та соціальних виплат, виходячи із "наявності коштів у бюджеті та Пенсійному фонді".

Восени 2011 року в Україні відбулися масові акції протесту проти скорочення соціальних виплат. Найактивнішими учасниками цих акцій були "чорнобильці" (учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) та "афганці" (учасники війни в Афганістані).

За підрахунками уряду, за останні три роки до судів було подано понад тисяча позовів від "чорнобильців" та "афганців", а сума відшкодувань по цих позовах склала близько 19 мільярдів гривень. Утім згодом Кабмін переглянив ці оцінки і уточнив, що завинив "чорнобильцям" та "афганцям" лише 7 мільярдів гривень, що співставно із, наприклад, сумою, яку лише минулого року було витрачено на підготовку до чемпіонату з футболу Євро 2012.

Експерт Інституту публічної політики Максим Борода каже, що питання "чорнобильців" та "афганців" так загострилося через завелику "ціну питання" - і їхня кількість, і пільги, що вони отримують згідно із законодавством, складають суттєву частину видатків бюджету.

"Проблема полягає у тому, що іншого вибору у держави немає. Бо нинішня кількість соціальних пільг та допомог є абсурдною. До третини населення України мають право на одержання якогось із видів соціальної допомоги. Якщо виконувати всі соціальні зобов’язання, що передбачені чинним законодавством, то для цього, за різними оцінками, знадобиться від половини до усього наявного бюджету. Відтак, в уряду немає іншого виходу, як тільки обмежувати соціальні виплати", - каже Максим Борода.

Водночас при підготовці пенсійної реформи уряд, пояснюючи, чому багатотисячні пенсії колишніх держслужбовців, суддів, військових не можуть бути зменшені, посилався саме на ґарантовану Конституцією неможливість скорочення чи скасування наявних прав та свобод, зокрема, і вже нарахованих великих пенсій.

Відтак, теоретично, у разі, як тепер, після рішення Конституційного суду, уряд раптом вирішить скоротити ці пенсії, суди не мають захищати права персональних пенсіонерів.

Утім, виглядає, що після "чорнобильців" та "афганців" наступними потенційними учасниками протестів можуть стати матері-одиначки. У новому законопроекті, розробленому Міністерством соціальної політики на чолі із Сергієм Тігіпком, який свого часу відповідав і за підготовку пенсійної реформи, матері-одиначки, чий дохід перевищує середню зарплату, що у грудні 2011 року становила 3054 гривні, можуть бути позбавлені права на державну соціальну допомогу.