Войдет Украина на латиноамериканский рынок вооружений?

Країни Латинської Америки стали останнім часом сферою посилених українських інтересів. Після відвідання у січні цього року Бразилії, нині міністр закордонних справ Костянтин Грищенко здійснює турне іншими латиноамериканськими країнами. Це - Аргентина, Перу, Парагвай, Уругвай. Серед економічних і політичних питань обговорюються і проблеми військового співробітництва.

Керівник департаменту інформаційної політики МЗС України Олег Волошин сказав ВВС Україна, що плюсом країн Латинської Америки в контексті військової співпраці є те, що там немає конфліктів і обмежень на постачання озброєнь.

"Через позитивний досвід військово-технічної співпраці ще за радянських часів в Латинській Америці великий авторитет мають українські підприємства з вироблення зброї, зокрема, бронетанкової техніки. Українські БТРи, які популярні на азійському континенті, заслужили авторитет і в інших регіонах. Але ключова сфера, близька до військово-політичної, - це співпраця в аерокосмічній галузі. Є великий інтерес до літаків Антонова. МЗС сьогодні робить більший акцент на просуванні продукції, яка раніше була частиною військово-промислового комплексу", - каже Олег Волошин.

Україна розглядає нинішній візит пана Грищенка до країн Латинської Америки як спробу активнішого проникнення на ринки континенту, в тому числі - ринки озброєнь. Експерти говорять вже про багаторічні зв'язки у військово-технійчній сфері.

Наприкінці 90-років Київ уклав контракт на поставки до Еквадору комплексів проти-повітряної оборони "Оса" та контракт на поставки партії винищувачів-штурмовиків Су-27. Перу здійснив закупки 9 військово-траспортних літаків Ан-32. А Венесуела замовила в України партію прикордонних катерів і гелікоптерів Мі-8.

Росія і Китай

Директор військових програм Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Сергій Згурець сказав ВВС Україна, що Латинська Америка є другим за величиною ринком після азійського, куди постачається українська зброя, але послався на посилення конкуренції з боку Росії і Китаю.

"Чим далі, тим складніше виглядає ситуація на цьому ринку, тому що там "піднімають голову" конкуренти, про яких Україна раніше не згадувала. Коли ми говоримо, приміром, про Перу, то ця країна реалізує низку програм щодо переоснащення своїх Збройних сил. В тому числі ця країна виявляє інтерес до важкої бронетехніки, зокрема, танків. Впродовж останніх років між собою "сперечалися" українські танки і китайські танки МБ-2000, оснащені українськими двигунами. Саме навколо Перу виникла ситуація, коли українське підприємство з виробництва бронетехніки заявило протест, мовляв, якщо Китай буде постачати танки з українськими двигунами, то Україна не буде продавати агрегати для цього контракту. Бо це шкодить просуванню українських танків на латиноамериканський ринок",- каже Сергій Згурець.

Нині ситуація з Перу, вважає військовий оглядач, дещо "зависла".

Водночас пан Згурець вважає, що проблема з Перу полягає в цілому в тому, що там важко зрозуміти, хто ухвалює рішення щодо купівлі озброєнь, і Китай, який має більші можливості - фінансові і економічні - поступово завойовує ринок Латинської Америки, починаючи з Перу.

Щодо Парагваю і Уругваю, то ці країни, вважають військові експерти, виглядають менш привабливими у контексті військово-технічної співпраці з Україною.

Зброя в кредит

Ще раніше Україна, за різними оцінками, входила до десятки найбільших експортерів зброї. Потім ця ситуація дещо змінилася. Нині, за оцінками Стокгольмського інституту СІПРІ і дослідницької служби Конгресу США, Київ втратив передові позиції.

Хоча Сергій Згурець переконаний, що висновки міжнародних інституцій не відображають реальний стан із експортом озброєнь.

Разом з тим військовий оглядач посилається і на певні недоліки української стратегії просування озброєнь на світові ринки.

"Якщо Україна хоче продавати зброю і отримувати відразу за це кошти, то конкуренти роблять по-іншому. І Китай, і Росія відкривають кредитні лінії, які дозволяють покупцеві розраховуватися впродовж тривалого часу. На сьогодні не існує жодного ембарго на постачання озброєнь до основних країн Латинської Америки. Тиск з боку конкурентів - політичний чи економічний - може бути компенсований наполегливістю української сторони для реалізації контрактів. І в цьому контексті більшим викликом є неспроможність побудувати комплексну систему просування озброєнь шляхом створення преференцій для покупця. Тоді б ми змогли конкурувати і з Китаєм і Росією", - переконаний військовий експерт.