Заснована Георгієм Гонгадзе у 2000 році

Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. Неофіційна біографія

www.ПРАВДА.com.ua _ П'ятниця, 04 лютого 2005, 17:28
Версія для друку Коментарі0
44 роки, народилася 27 листопада 1960 року у Дніпропетровську.

Освіта: закінчила економічний факультет Дніпропетровського державного університету.

Сімейний стан: одружена, хоча з чоловіком не живе вже більше 10 років. Має доньку Євгенію, яка лише минулого року повернулася з навчання у Великобританії. В 2002 вона закінчила Лондонську школу економіки, тема дисертації стосувалася приватизації української енергетики.

Хоббі: любить красивий одяг, займається спортом, розповідає про пробіжки у лісі разом зі своєю собакою.

Статки: нікому не вдалося виявити рахунки Тимошенко і скільки на них лежить. Сама вона каже, що навіть в найкращі часи не заробляла більше 5 тисяч доларів у місяць. Хоча іноді на стільки тягне одна річ з її гардеробу, який вона часто оновлює. Останнім часом в закордонних засобах масової інформації Тимошенко називають найбагатшою жінкою в Україні.

Мешкає Тимошенко у "півтораповерховому" будинку в Кончі-Озерній. Її охороняють приватні бодігарди, які працюють з нею ледь не десять років.

Тимошенко належить до представників третього покоління "дніпропетровського клану" – таких, як, скажімо, Віктор Пінчук, Олександр Турчинов чи Сергій Тігіпко.

Кар'єра: Під час навчання у вузі стався випадок, який змінив усе її життя. Якось увечері подзвонив телефон, юнак помилився номером, але вирішив продовжити спілкування. Так Юлія познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Олександром.

Після закінчення університету Юлія Тимошенко протягом п'яти років працювала інженером-економістом на Дніпропетровському машинобудівному заводі ім.Леніна.

Свій перший бізнес Тимошенко почала з прокату відеокасет. Потім був кооператив з надання послуг населенню і молодіжний центр "Термінал", серед ініціаторів створення якого був, подейкують, Олександр Турчинов.

На початку об'єднаний капітал двох сімей – Тимошенків-старших і Тимошенків-молодших починає займатися продуктами нафтопереробки і створює Корпорацію "Український бензин", яка згодом стає монополістом у забезпеченні агропромислового комплексу Дніпропетровщини нафтопродуктами.

Паралельно утворюється ще одна структура – міжнародний концерн "Сіаль", який спеціалізувався на видобутку природнього каменю. "Сіаль", за деякими даними, приватизував кілька кар'єрів, сім'я Тимошенків називалася газетою "Свобода" володарем 25% акцій Токовського родовища червоного граніту – єдиного у світі. Продуктивність цього кар'єру – 12 тис. кубометрів щорічно. Вартість одного кубометру граніту сягає 7 тис. дол.

У середині 90-х Юлія Тимошенко створює разом з Віктором Пінчуком корпорацію "Співдружність", яка займається газом. Але ця співпраця була нетривалою.

У 1995 на основі КУБу виникають "Єдині енергетичні системи України", які очолює 36-річна Тимошенко. Хрещеним батьком компанії вважали Павла Лазаренка.

У 1995 році проти Тимошенко в Україні було порушено кримінальну справу за фактом контрабанди 26 тисяч доларів, які були знайдені у неї в запорізькому аеропорту. Аналогічну справу порушили в Росії - митники знайшли у речах Тимошенків 200 тисяч доларів. Справу закрили у 2001.

До початку 1997 року (пік владних можливостей Лазаренка) компанія контролювала 25% української економіки.

Основним напрямом діяльності ЄЕСУ у 1996–1997 роках було постачання газу в Донецьку, Дніпропетровську, Черкаську, Сумську, Полтавську, Кіровоградську та Миколаївську області, а також співпраця з РАТ "Газпром" і АТ "Укргазпром" у питаннях здійснення взаєморозрахунків за транспортування газу іноземним споживачам через територію України.

До складу ЄЕСУ увійшли (як говорилося у рекламному буклеті) 20 промислових і комерційних структур, науково-дослідні інститути, венчурні фірми, авіакомпанія "ЄЕС-авіа", два банки – "Південкомбанк" та "Слов'янський".

ЄЕСУ також стає конкурентом на ринку газу "Республіки" Шарова та Бакая.

В цей період до Тимошенко приходить слава. З'являється злива статей і відеоматеріалів. Їй присвячують колекції одягу, а бобринецьку спортивну команду "Новатор" перейменовують на "Юлія-Новатор". Окрім того у 1998 Тимошенко отримує орден Варвари Великомучениці.

У грудні 1996 року Тимошенко дообирається до парламенту за 229 Кіровоградським округом з рекордним результатом - 92,3%. Попереднім депутатом на цьому окрузі був Василь Васильович.

Слід відзначити, що Тимошенко входить тоді не в пролазаренківську "Єдність", а у прокучмівський "Конституційний Центр".

У квітні 1997 року Тимошенко приїздить до США, де виступає у Школі міжнародних відносин при Університеті Джонса Гопкінса. "Я буду настоювати на прийнятті законодавства, яке спрямоване на ринкові реформи, в тому числі і ті, які стосуються приватної власності і залучення інвестицій, які могли б зменшити вплив бюрократії та тіньової економіки на бізнес", - говорила Юлія Володимирівна під оплески розчулених американців.

Ще одним знаковим фактом є те, що в березні 1997 року журнал "Time" повідомив, що напередодні візиту зустрічі з Борисом Єльциним Білл Клінтон отримав листа від Юлії Тимошенко. В ньому вона просила порушити питання монополії "Газпром" на газовому ринку.

Газпром виявився Юлі не по зубах, Рем Вяхірєв, голова "Газпрому", пообіцяв розібратися і вжити заходів. Але Тимошенко змогла порозумітися з ним. Не в останню чергу завдяки жіночій красі. На одну з зустрічей із головою "Газпрому" вона з'явилася в короткій спідниці і ботфортах.

"Я була тоді молодша, і мені такий одяг подобався. Вяхірев виразно зачудувався, і запитав, чи може людина, яка одягається настільки екстравагантно, запропонувати щось серйозне. Я думаю, він дивився на мене з батьківською іронією", - пояснювала ситуацію Тимошенко на своєму форумі.

Втім, Вяхірєв тоді погодився на умови Тимошенко і сприяв їй доки працював у "Газпромі". Вяхірєва звільнили приблизно в той же час, коли у Тимошенко почалися проблеми всередині країни.

У 1997 у немилість до Кучми потрапив увесь "дніпропетровський клан". Лазаренка звільнили з прем'єра. На вибори 1998 року він пішов з "Громадою" вже як опозиціонер. 6-им номером списку була Юлія Тимошенко. Але в парламент вона пройшла по 99 одномандатному округу.

В парламенті Тимошенко заявляє про формування тіньового уряду. До його складу входять Лариса Скорик, Олег Білорус, Леонід Косаківський, Іван Салій та інші. Тимошенко активно критикує Кучму і тодішнього прем'єра Пустовойтенка.

Вона також очолює бюджетний комітет. Ініціює бюджетну реформу.

В той же час ЄЕСУ виштовхали з газового ринку, податкова висунула проти компанії позов на 1,4 млрд. грн.

Тоді Тимошенко вирішує піти на чашку чаю з президентом. Про що там ішлося, не відомо, але Тимошенко вдалося на деякий час нівелювати атаки на свій бізнес.

Можливо, посередником у справі примирення Юлії Тимошенко з Кучмою став відомий політолог Дмитро Видрін. Петро Василів у журналі "ПіК" припустив, що Дмитро Видрін координує діяльність групи іміджмейкерів Юлії Тимошенко (журналіста Віталія Чепиноги, соціолога Віктора Небоженка, психолога Олега Покальчука та поліграфіста Петра Якобчука). Три з чотирьох працюють з Тимошенко донині.

Після того, як скандал навколо Лазаренка стає публічним, Тимошенко досить швидко розриває стосунки з "Громадою" і створює свою партію і фракцію "Батьківщина". Її ролики активно крутяться по телебаченню.

У розпалі політичних баталій Тимошенко захищає у київському національному економічному університеті кандидатську дисертацію на тему "Державне регулювання податкової системи". Тоді ж за нею закріплюється імідж реформатора.

На виборах 1999 ходили чутки, що оточення Тимошенко причетне до фінансування президентської кампанії Олександра Мороза. Тоді ж Кучма заявив, що про її прем'єрство не може бути і мови, адже вона є руками Павла Лазаренка.

Водночас у грудні 1999 року новопризначений прем'єр-міністр Віктор Ющенко запропонував Юлії Тимошенко посаду віце-прем'єра з паливно-енергетичних питань. Першою її поїздкою був візит до Москви, де вона визнала незаконний відбір Україною російського газу і борги за нього.

Тимошенко домовилась про погашення боргів, які її вороги охарактеризували як спробу заплатити за борги ЄЕСу з державної казни. Олександр Волков звинуватив Юлію Тимошенко у непатріотизмі. А вона поклала всю провину за борги на "Нафтогаз України" і таким чином поквиталася з Бакаєм, який тоді його очолював і який свого часу усунув Тимошенків з газового ринку України.

Після цього починається боротьба Тимошенко з корупцією на енергоринку, яка отримала назву "Чиста енергія".

Серед інших заслуг Тимошенко у 2000 році її сайт згадує, що уряд виплатив населенню додатково 18 млрд. грн. З них 9 млрд. грн. були отримані за рахунок вилучення коштів з тіньової сфери, заборони бартеру та запровадження конкурентних принципів на енергоринку.

У січні 2000 р. фінансово-промислові лобісти з оточення президента домагаються підписання президентом указу про її відставку. Секретар РНБО Марчук пише доповідну Кучмі, з якої випливає, ніби перебування Тимошенко на посаді віце-прем'єре шкодить національним інтересам України.

Тимошенко починають цькувати у пресі, вона пробує балотуватися по 99 округу, але через зливу чорного піару відмовилася.

У листопаді Генпрокуратура порушує справу проти Тимошенко. За твердженням слідства, керівництво ЄЕСУ давало великі хабарі представникам міністерства оборони Росії, що дозволило компанії здійснити низку фінансових операцій по відмиванню більше 400 мільйонів доларів.

Слідство триватиме 4 роки. За них Генпрокуратура чотири рази робитиме подання на Тимошенко до Верховної Ради, але парламент відмовлятиметься розглядати.

У лютому 2001 р., у розпал касетного скандалу, Тимошенко очолила Форум національного порятунку.

А вже 13 лютого була арештована за обвинуваченнями Генеральної прокуратури. Тимошенко тримали в Лук'янівському СІЗО.

У СІЗО до неї застосовували "особливо жорсткий режим, тобто "давили" фізично і психологічно".

Як розповідала лідер БЮТ, вона "отримувала воду через санчастину", тому що у в'язниці "з кранів ллється технічна вода, її не можна пити". Адвокати попередили Тимошенко, що можлива передача отруєної води, в результаті арештована від неї відмовилася.

Продукти, які передавали, виявилися інакше упаковані, і вона також від них відмовилася. "У результаті я залишилась і без води, і без їжі", - розказувала Тимошенко.

Зі слів Тимошенко, їй не давали "нормальне болезаспокійливе", не допускали лікарів, не дозволяли побачень. "Також лідер опозиції не могла отримувати передачі – те щоденне харчування, без якого Тимошенко не могла обійтися внаслідок стану здоров'я, який погіршився".

"На прогулянки Юлію водили не загальною "арештантською стежкою", а підземними казематами, де не було світла. Крім того, як зауважувала Тимошенко, її дії постійно відстежувалися.

Кажуть, саме перебування у СІЗО Тимошенко ніколи не пробачить своїм ворогам, зокрема й Кучмі.

У березні в Києві проходили мітинги на захист Тимошенко і Печерський районний суд визнав безпідставність висунутих звинувачень і санкцію на арешт скасував.

Навесні 2001 року Тимошенко виступила ініціатором проведення всенародного референдуму про недовіру президенту: "Подальші переговори з президентом безглузді. Він не спроможний на самообмеження ні ментально, ні генетично..." Проте реалізувати свою ініціативу лідеру "Батьківщини" не вдалося, згадує "Дзеркало тижня".

У травні з'явилися дані про те, що Юлія Тимошенко планує створити опозиційне передвиборче об'єднання. 22 грудня 2001 року блок з'явився на світ. Його склали "Батьківщина", "Собор", УРП й УСДП.

У березні 2002 Тимошенко та її блок пройшли до парламенту, набравши 7,2% голосів. Восени 2002 Тимошенко бере активну участь в акціях протесту "Повстань, Україно".

Улітку проти Тимошенко та з метою дискредитації Ющенка російська військова прокуратура порушує справу проти співробітників Міноборони Росії, яким Тимошенко начебто давала хабарі. Лідера БЮТ оголошують у міжнародний розшук.

Разом з цим українська Генпрокуратура порушує проти неї справу за спробу підкупу суддів та залякування свого підлеглого Боровка.

Багато експертів не виключали, що Тимошенко піде на президентські вибори самостійно, проте вона підтримала Ющенка. 2 липня 2004 року Юлія Тимошенко і Віктор Ющенко підписали угоду про створення коаліції "Сила народу", згідно з якою вона отримує посаду прем'єра. Під час передвиборчої кампанії вона разом з іншими опозиціонерами відвідувала регіони, збирала сотні тисяч людей на мітинги, закликаючи голосувати за Ющенка.

Під час помаранчевої революції Тимошенко стає улюбленицею Майдану, 24 січня Ющенко підписує указ про призначення її в.о. прем'єра.

Пізніше з'ясовується, що Ющенко з самого початку гарантував Тимошенко посаду прем'єра.

28 січня генпрокурор Піскун скликає прес-конференцію і заявляє, що справа проти Тимошенко в Україні закрита.

4 лютого Верховна Рада 373 голосами "за" затверджує прем'єром Юлію Тимошенко.

powered by lun.ua
Реклама:

АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь.
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте