Скандал на митниці: "корупціонер" Салагор проти "контрабандиста" Скомаровського

Понеділок, 15 серпня 2005, 11:59

Хоча митниця вважається одним з найкорумaпованіших відомств, але якось їй вдавалося уникати гучних скандалів. Один з небагатьох випадків не стосувався прямого профілю їх діяльності – це обшук у 2000 році в аеропорту "Бориспіль" депутатів Головатого, Жира і Шишкіна, які привезли в Україну касету зі свідченнями Миколи Мельниченка.

Зараз митницю трясе по повній програмі. Сталося це після засідання колегії 19 липня, де взяв участь Віктор Ющенко. За підсумками було категорично "рекомендовано" усім 50 керівникам регіональних митниць написати заяву про переведення на місце перших заступників. Також було звільнено другу особу в Державній митній службі Миколу Салагора.

Цю людину керівник Держмитслужби Володимир Скомаровський фактично звинуватив у створенні корупційної вертикалі, в тому, що той примушував керівників митниці сплачувати йому "подань" з тіньових оборотів. Натомість Салагор заявляє, що сам Скомаровський є контрабандистом з досвідом – з тих часів, як він заснував вінницьку фірму "Владімір".

Скомаровський вважається дуже близькою людиною до Петра Порошенка. Салагор, у свою чергу, був куратором програми "Контрабанда – стоп", яку запровадив уряд Тимошенко і якою особисто прем’єр дуже гордиться. Тому в цьому конфлікті при бажанні можна побачити підтекст і великої війни між главою уряду і секретарем Радбезу.

На чиєму боці в цій ситуації істина, "Українській правді", зізнаємося щиро, остаточно розібратися не вдалося. Ми подаємо точку зору обох фігурантів скандалу.


Екс-перший заступник голови Державної митної служби Микола Салагор: Контрабандист очолює митницю

Салагор. Фото Української правди

– Вас було звільнено після колегії відомства. Тепер же ви звинуватили голову митниці Володимира Скомаровського у контрабанді. Хоча рішення про вашу відставку було ухвалено президентом...

– Президент же, напевно, не знав, хто такий Скомаровський. Він своїй у біографії не писав, що сидів за контрабанду і в 1999 році був випущений на волю Василем Вовком – своїм нинішнім заступником, якого він підтягнув з СБУ в Державну митну службу. Я думаю, випускався він не безплатно, тому що про це дуже багато говорять у тій самій Вінниці.

(Зачитує документ.) "Скомаровський був арештований 1 квітня 1999 року Управлінням СБУ у Вінницькій області за співучасть у контрабанді та підробку документів. Звільнений 26 травня 1999 на підписку про невиїзд.

Постановою прокурора Вінницької області від 13 жовтня 1999 приговор по справі скасований відповідно до статті 6 пункт 4 Кримінально–процесуального кодексу України".

Скомаровський був випущений по статті 6 пункт 4, тобто по амністії. Це свідчить про те, що жодний суд в Україні його не виправдовував. Амністія – це значить, що держава йому пробачила. І тепер контрабандист очолює митну систему! Розумієте, про що йде мова?

Який моральний стан 18 тисяч чоловік, які працюють в митній системі? Коли люди знають, що раніше той же самий пан Скомаровський займався контрабандою автомобілів і продовжує займатися на даний час.

Під його егідою зараз працюють чотири фірми. Перш за все, свого часу він створив фірму "Владімір". Зараз є ще такі фірми, як "Єкатерина" – її обслуговує брокерська компанія "Владімір", вона патронується цією компанією. Далі – це фірма "Аверс–Авто" і фірма "Автоцентр", в яких працюють родичі Скомаровського: це жінка, Аліна Скомаровська, і брат Анатолій.

Схема дуже проста. У нас є документи, які підтверджують, що закордонні фірми, з якими вони заключали угоди, або взагалі не існують, або вони не укладали угод з ними.

– В чому суть схеми такого завезення автомобілів?

– В країнах Бенілюксу, в Німеччині купується автомобіль, а щоб уникнути великого оподаткування, перевізник звертається до цих чотирьох перерахованих фірм. Далі цей автомобіль йде нібито на фірму. Завозиться на територію Польщі, там повністю міняються документи. І автомобіль уже іде під польськими, німецькими або голландськими, але вже підробленими документами.

Він заїжджає на територію України. На кордоні вже чекає брат Скомаровського. Як правило, він проводить ті машини і завозить їх на Вінницьку митницю для оформлення. Вартість декларується як 500, допустимо, доларів.

– За одну машину?

– Так, за одну машину! Документи вже зроблені там, у Польщі, на 500 доларів. Що робить митниця? Митниця піднімає мінімальну митну вартість автомобіля і з неї беруться податки і сплачуються. Цей автомобіль далі реєструється на фірму Скомаровського по тих документах, по яких його завезено, тобто на 500 долларів. А далі йде позов у суд про відшкодування надмірно сплачених податків з державного бюджету.

– І багато так вже було завезено?

– В місяць може виходити 475 автомобілів.

– І суд приймає сторону цих фірм Скомаровського?

– Звичайно, бо там же все домовлено! (Показує документи.) Уже будучи головою Державної митної служби, Скомаровський в червні цього року відсудив у держави понад 5 мільйонів гривень.

Далі що робиться? Начальник міської податкової пише в обласну: "Хлопці, ми будемо оскаржувати це рішення суду чи ні? Підключимо прокуратуру? Ми будемо відстоювати інтереси держави?".

Дається відповідь "про недоцільність" оскарження. Хоча вони зобов’язані оскаржити, це ж інтереси держави! Це ж від держави відчужено понад 5 мільйонів у цьому році.

– Якщо все це відбувалося на Вінниччині – до цього року ви ж були заступником керівника митниці і мали знати про ці схеми. Чому ж ви не заважали цьому?

Я все робив, щоб зупинити це. Більш того, у 2003 році було порушено понад 260 адміністративних справ по фірмі "Владімір", які успішно були потім похоронені.

Це, в основному через Яворівську митницю, пункт пропуску "Краковець", завозяться пасажирські мікроавтобуси, за які треба платити високі збори. Потім експерти дають висновок, що це не є пасажирський мікроавтобус, а є вантажний мікроавтобус, і там сплачуються менші гроші.

А 5 травня Скомаровський підписав лист, який узагалі дає можливість оформлювати машини класу "люкс", джипи, як вантажні авто. І якщо на таких джипах на задніх дверях є два вікна, то за них сплачуються набагато менші гроші.

– Що відбувалося на засіданні колегії Державної митної служби в присутності Ющенка, після якої ви були звільнені?

– Спочатку говориться все позитивно: там позитив, там позитив, пішли покращення, збільшені надходження до бюджету. Виступили кілька директорів департаментів Державної митної служби, які говорять про те, що дійсно, покращилася ситуація...

Потім розігрується фарс перед президентом. Виступає заступник голови Державної митної служби Вовк. Говориться про те, що хабарництво не викорінено, носять кудись в Київ якісь чемодани.

І починає все це підводити до того, що я рекомендував на посади багатьох керівників регіональних митниць. Тобто йде повна дискредитація мене і багатьох начальників митниці. Президент каже: "Ну, я думаю, що першому заступнику треба дати відставку". Звичайно, для мене кожне слово президента – закон.

Я буквально на наступний день написав заяву за власним бажанням. Це я виконав волю президента. У той же час через декілька днів я написав заяву президенту особисто від себе, де я відкликаю свою попередню заяву і описую йому ситуацію, яка склалася в митній службі.

– Якась реакція була на це?

– Поки що немає. Я думаю, що вона обов’язково буде протягом місяця. Я також подам до суду на Скомаровського і Вовка за відшкодування моральної шкоди. Мене облили брудом...

Ви знаєте, я ніколи в своєму житті не тримався за посади. Я працював 18 років в митній системі, пройшов шлях від простого інспектора до першого заступника. Я пережив 13 переїздів, очолював митниці практично в усіх регіонах України.

Якщо президент скаже, що я потрібний митній системі, якщо президент скаже працювати простим інспектором, я буду працювати простим інспектором. Якщо президент скаже, що я не потрібний митній системі, то я не буду тут працювати.

Також відразу після колегії всі 50 керівників митниць України написали заяви за власним бажанням про переведення їх на посади першого заступника. Але, наскільки мені відомо, більше двадцяти начальників митниці вже відізвали свої заяви. Бо вони писалися під тиском.

Фінансових результатів по митній службі, які б давали підстави для мого звільнення, не було. Я був призначений на посаду першого заступника 23 лютого. Якщо Державна митна служба в січні спрямувала до бюджету 800 млн., в лютому – 1 млрд. 400 млн., то вже з березня ми спрямували 2 млрд. 700 млн., у квітні – 2 млрд. 800 млн., у травні – 2 млрд. 800 млн., у червні – майже 3 млрд.

Тобто новим урядом було підвищено плани і ми їх перевиконали. Якщо за весь минулий рік було спрямовано до бюджету більше 18 мільярдів, то за ці півроку – близько 14 мільярдів. Із них, в рамках "Контрабанда–стоп" ми витягнули – а я був членом цієї урядової державної програми – близько 5 мільярдів.

Показники росли. На червень припав пік, а за липень показники уже не були виконі, бо я пішов 19 числа. За місяць не додано до державного бюджету близько 300 мільйонів, при цьому я стверджую, що ні кон’юнктура ринку, ні обсяги експорту–імпорту не змінилися. Я переконаний, що ці 300 мільйонів десь "лягли".

Зараз замість 150 мільйонів щоденних надходжень до бюджету іде 80–90 мільйонів. А що далі буде? Далі уряд не зможе виконувати ті соціальні програми, які намічені, і буде дискредитація уряду.

– Яка ваша думка, чому вас звільнено?

– Тому що не потрібні професіональні митники. Далі буде проводитись цілеспрямована кампанія по дискредитації всіх професіональних митників.

Зараз нарешті вперше за всі роки незалежності України нам вдалося на місцях на всі ключові посади призначити професіональних митників. І пішли результати.

– Раніше не митники працювали?

– Ні.

– А хто?

– А хто завгодно. Тільки не митники. Наприклад, я рік тому був першим заступником на Вінницькій митниці, а начальником митниці був пенсіонер–міліціонер, який був направлений з адміністрації президента. Він узагалі не розумів, куди він потрапив.

А от я покажу вам один із прикладів, у мене є документ. Зараз на керівників митниці призначаються люди, які далекі взагалі від митної системи.

Наприклад, по Чернівцях, бо я звідти родом: Вадул–Сирецька митниця, на кордоні з Румунією – призначається людина, "нєкій" Язловицький. У мене є оперативна інформація з правоохоронних органів, що на нього порушується кримінальна справа УБОЗом МВС спільно з СБУ.

Скомаровський взяв до себе людей, пов’язаних з Білоконем, з Бакаєм... Наприклад, колишній заступник Бакая у Державному управлінні справами Ярощук став начальником управління капітального будівництва і розвитку митної інфраструктури. Він же підтягнув масу людей з ДУС.

Сергій Мудрий – виконуючий обов’язки заступника Скомаровського – міліцейський лікар, кращий друг Білоконя. Згадуваний уже Вовк – при минулій владі був переведений у центральний апарат СБУ Сацюком.

– Але як інакше, не звільнивши митників, можна очистити митну службу, якщо вона корумпована знизу й доверху?

– У нас усі системи корумповані, не тільки митна. Зрозуміло, що корабель за один день неможливо розвернути. Він багато обріс усілякими водоростями, ракушками, але нам вдалося зробити, щоб люди повірили, що нарешті митна система почне працювати на державу. І пішли результати. Це ж результат, який вимірюється не мільйонами, а мільярдами, які пішли до державного бюджету!

Зараз люди в черговий раз обмануті. Я колись пожартував, що робота митника носить сезонний характер. Кожен розуміє: немає стабільності, це найбільш безправна служба, яка носить погони в цій державі. В любий момент тебе виженуть, а ти прийдеш додому з пустими кишенями.

– Від одного високопосадовця уряду доводилося чути, що ви були тим, хто викрив схему завезення в Україну цукру під виглядом какао-міксу, що призвело до цукрової кризи?

– Узагалі усі контрабандні схеми побудовані на тому, що під виглядом одного товару завозиться інший. Тому що якби завозили легально, треба було би сплачувати великі податки.

На суміш какао–мікс ідуть нижчі податки, ніж на цукор. Було це десь два місяці тому – йшли цілі ешелони цього начебто какао–міксу. Зовні його від цукру майже не відрізнити. За один раз я затримав 66 вагонів. Тобто під виглядом какао–мікс завозився звичайний цукор іноземного походження.

Я доповів Скомаровському, що склалася така ситуація, будемо проводити аналіз, порушувати справу за контрабанду... Він каже: "Ні, не треба, нехай їде. Ми піднімемо їм (тобто тим, хто завозив цукор під виглядом какао-міксу) мінімальну митну вартість". І з цієї мінімальної митної вартості сплачується податок до державного бюджету.

Але ж цей цукор продається на території України. Його надзвичайно багато, але продається по дуже високій ціні. Таким чином росте ціна на цукровому ринку. Ну так воно й виросло. Звідси і цукрова криза.

– Тобто ви думаєте, що саме з какао–міксу все почалося...?

– Я переконаний в тому, що це один із чинників які спричинили цукрову кризу.

***

Володимир Скомаровський: Я заборонив всім своїм фірмам займатися зовнішньо-економічною діяльністю

Скомаровський. Фото М.Лазаренка

– Головним звинуваченням Миколи Салагора на вашу адресу є те, що проти вас було порушено справу по контрабанді?

– Це було у 1999 році. Справу було порушено за бажанням керівництва Вінницької облдержадміністрації, за підтримкою одного із моїх конкурентів, який зараз працює у Верховній Раді. Я його називати не хочу. Генпрокуратура закрила цю справу за відсутністю складу злочину.

– Салагор підкреслив, що справу закрили як раз за амністією, тобто держава вам пробачила...

– Ця стаття про контрабанду взагалі ніколи не підпадає під амністію, і ніколи не попадатиме. Так просто теоретично не буває, про що ви говорите? Салагор просто не знає. Ми піднімемо всі довідки...

– А другий закид на вашу адресу – те, що ваша фірма займається ввезенням автомобілів в Україну за схемою, яка дозволяє не розмитнювати їх за повною вартістю.

– Салагор 18 років працював у системі Державної митної служби, на 10 митницях. Він чітко знає, що з 1 січня 1996 року будь–який автомобіль, що в’їжджає, незалежно від його вартості, оцінюється по каталогах відповідно до року випуску і отримує ще кілька експертних висновків – торгової палати і ще щось.

Тому ці закиди є просто брехня, і ніщо інше. Тільки я став головою Державної митної служби, через сім днів я заборонив всім фірмам – в тому числі, в мене є цегельний завод, телерадіокомпанія – будь-яку зовнішньо-економічну діяльність. Тому вже більше ніяких рухів через кордон щодо моїх фірм немає, і, поки я буду тут, не буде.

– Він називає фірми "Владімір", "Аверс", "Автоцентр" і "Єкатерина"...

– Про що ви говорите?! "Владімір" – єдина фірма, яку я заснував, все інше до мене ніякого відношення немає...

– Він каже, що в інших фірмах працюють ваші родичі.

– Не працюють родичі зовсім ніде, тільки брат очолює фірму, він – директор "Владіміра", і все. Салагор просто обманює, я читав його твердження і не бачив там правди.

– Ще один закид – коли після колегії відбулось масове написання заяв керівників регіональних митниць перевести їх на посади першого заступника. І Салагор каже, що це відбувалося під тиском з вашого боку.

– Рішення про те, що керівниками регіональних митниць повинні бути не митники – це була ідея президента. Він це дав як наказ, як доручення. Я підтримав таку думку.

І всі 50 керівників митниць, які були на колегії, зайшли і в присутності моїх заступників самостійно написали заяви. Вони їх писали – мене це здивувало – з якимось задоволенням, що вже не треба нести ці хабарі на гору, вже немає цієї податі, яка була. Жоден не сказав, що не хоче писати заяву! Те, що був тиск – це просто, м’яко кажучи, брехня.

Перед початком засідання колегії 19 липня. Фото Миколи Лазаренка

Потім Салагор зібрав своїх близьких керівників митниць, і три чи чотири особи написали, що вони відкликають свої заяви. Тому ми їм даємо відповідь, що відкликати заяву можна тільки тоді, коли написав заяву про звільнення, а не про переведення на посаду першого заступника.

– Питання таке: Салагор каже, що ви дали команду зупинити розслідування по завезенню цукру під виглядом какао–міксу, і це призвело до цукрової кризи в Україні. Принаймні, за його словами.

– Це питання мені задавали, до речі, президент і прем’єр–міністр... Значить, какао–мікс і при Салагорі, і до Салагора завозився за ціною 30 доларів за тонну. Вагони в’їхали, я дав команду зробити експертизу. Ми взяли на аналіз цей цукор, і потім дзвонить мені прем’єр, каже: "Володимир Володимирович, цукру немає, а там стоять вагони...".

Я кажу: "Ми зробили аналіз, і зараз будемо піднімати митну вартість. Тому що какао там 2% або 10%, а 86–92% там цукру. Він іде на переробку, а потім іде в продаж".

Приїхав до мене власник заводу, приїхав губернатор Волинської області, кажуть: "Там стоять вагони", я кажу: "Ніякої проблеми немає, от у нас є експертиза. Ми бачимо, що це цукор. Ми ставимо вам реальну митну вартість – 350 доларів. Не 30, а 350!".

Я поставив – в 11 раз більше, їм не було куди подітися, вони оформили цей цукор. І народ тепер його їсть.

– Власне, Салагор каже, що через встановлення мінімальної митної вартості на цей цукор, який ввезли під виглядом какао–міксу, і збільшилася загальна вартість цукру. Що і призвело до кризи.

– Та ні, загальна вартість цього цукру після переробки складає 2,90... Салагор просто чотири університети закінчив, а з математикою в нього погано, а в мене завжди було "5".

Візьміть митну вартість 350 доларів. Мито нуль, а ПДВ – 20% від 350 доларів, тобто 70 доларів на тонні. Це копійки. Ми прорахували, що максимально ціна цього цукру виходить 2,40-2,90 грн за кілограм. А сьогодні цукор скільки коштує?

– Значно вище цієї цифри... Ще один закид Салагора – що ви завели на керівні посади людей, які працювали при попередній владі. Він наводить приклад, що вашим заступником став Мудрий – "кращий друг" Білоконя, що начальником управління капітального будівництва взяли колишнього заступника Бакая Ярощука, що іншим вашим заступником взяли Вовка, який був заведений в центральний апарат СБУ Сацюком...

– По Ярощуку: він прекрасний організатор, працював з покійним Дагаєвим. За ним жодних слідів немає. Він добре працює, змінив всю автомобільну систему, я ним дуже задоволений. Якщо я був в комуністичній партії, давайте мене розстріляємо?

Вовк – один із найкращих слідчих. Очолював слідче управління у Службі безпеки, він три роки як приїхав до Києва з Вінниці. У нас по розслідуванню контрабанди були великі проблеми. Ми замість того, щоб порушити справу – а у нас для цього не було фахівців – і передати до Служби безпеки, ми просто її мусолили, передавали в СБУ, і там її ніхто не порушував.

Мудрий є фахівець, він очолював санаторії, а потім він був у МВС головним лікарем. До Білоконя він взагалі відношення не має. Він просто із Вінницької області, і Білоконь, на жаль, із Вінницької області, і я. А я Білоконя ніколи на бачив живим, тільки по телевізору.

Але коли прийшов до МВС відомий Фокін, він Мудрого просто знищив. Незважаючи на те, що я просив міністра Луценка: "Не чіпайте Мудрого, він нормальна людина, всі про нього знають, і ви знаєте".

Але Фокін вирішив поставити свою людину. В результаті, бачите, не стало Фокіна. Я дуже радий, що Мудрий займається на митниці організаційними питаннями.

– Салагор каже, що ви перебували тривалий час за кордоном, взяли з собою дружину як приватну особу в склад делегації за державний кошт.

– Розповідаю... Нашу делегацію до митної служби США запросив посол пан Гербст. Моя дружина народилася в День незалежності США – 4 липня, і тому вони самі запропонували, чого ж відмовляться? Їй відкрили візу. Я заплатив за переліт дружини, пам’ятаю – 1840 доларів прямо в посольстві, і вони за мої гроші купили їй всі квитки.

Але у всіх заходах в США вона участі не брала. І нас фінансувала не держава, а Держдепартамент США.

– Ще одне питання: наче ви розпорядилися завозити джипи за заниженими митним зборами?

– Про що ви таке говорите? Це просто наклеп! Я взагалі до автомобілів вже давно не маю ніякого відношення. І джип взагалі не можна ввезти як вантажний автомобіль, тому що він є джип. Є фотографії, і на них чітко видно, де джип, а де ні. Неможливо сьогодні підтасувати джип під вантажний автомобіль, хоч стріляйся!

Тим більше, що такі листи я не підписував, це точно. А мої фахівці не можуть дати ніяких таких оцінок. Можливо, сам Салагор щось підписував або примусив когось із керівників департаментів – я дам доручення, щоб перевірили цей факт.

– І ще один закид – це те, що серед новопризначених є такий пан Язловицький, який проходить по кримінальній справі.

– Тут теж все зрозуміло. Язловицький пішов на батьківщину Салагора – в Чернівці, де є Вадул–Сирецька митниця, через яку ідуть великі потоки. От чому є великий базар в Хмельницькому? Не тому, що возять шмотки з Польщі, а тому що їх возять з Туреччини, з Китаю через Вадул–Сирецьку митницю. Ми це все бачили, але там вотчина Салагора, і він це все "кришував".

Язловицький – працівник податкової міліції. Як тільки ми його призначили, порушили кримінальну справу, тому що його сусідка на нього щось там сказала, що він якусь там землю в неї забрав... Ну, приватні його справи.

Салагор боїться, що він втратить на цій митниці свій бізнес. Тому ми зараз, крім Язловицького, ще направимо туди з центрального апарату три–чотири чоловіка на декілька місяців, і будемо патрулювати той район. Просто хвилюється чоловік.

Ну а причини звільнення Салагора ви знаєте?

– Він каже, що це було намагання розправитись з ним. Він ще стверджує, що керував митницею тривалий час, "Контрабанда–стоп" проходила під його патронатом, оскільки ви постійно були в роз’їздах...

– Я один раз був в Америці і в Брюсселі на зборах Всесвітньої митної організації...

Те, що каже Салагор – що його звільнили за власним бажанням – це абсолютна нісенітниця. Під час колегії виступив мій заступник Вовк як офіцер Служби безпеки. Я зачитав дані опитування людей на виходах з митниці, які мені надала фірма "Соціс". По Львівській, Рава–Руській та інших митницях був високий рівень хабарництва.

Після цих слів на засіданні колегії начальники митниць почали голови опускати... "В чому причина, чому таке хабарництво процвітає досі?" І тоді Вовк розказав про схеми, які використовуються.

Йому розповіли керівники митниць буквально за тиждень, і я про це вже знав: про те, що є вертикаль, треба носити гроші, які йдуть десь вище...

Салагор прикривався деякими вождями, яких я не можу назвати, тому що я їх дуже поважаю. І цим він залякував керівників митниць. Керівники митниць кажуть: "Ми вже не можемо...".

Якби він не був таким жадним і не піднімав так високо планку, а просто – "хто скільки може принести" – можливо, ця корупція існувала б і досі. Потім після Вовка президент піднімає Сімонова, це керівник Одеської митниці. Він підтверджує, що дійсно є така вертикаль.

Потім я піднімаю керівника власної безпеки, той абсолютно чітко підтверджує звинувачення, які сказав пан Вовк – офіцер СБУ, відряджений мені в заступники. А Салагор, сидячи в чотирьох метрах від президента, не піднімаючи голови, мовчить.

Проходить нарада, все це обговорюється, Салагор не каже, що це не правда, і президент приймає рішення про звільнення. Я, як добра людина, яка відноситься до нього по–людськи, взяв з нього заяву – що він звільняється за власним бажанням. "Він нормальна людина, хай напише заяву сам". Я зробив йому добро, відпустив його у відпустку – три чи чотири роки він не був у відпустці. Чого не був? Тому що, видно, треба було збирати гроші...

– Якщо є такі підозри проти нього, то треба не відпустку, а кримінальну справу порушувати?

– Зараз є багато інформації, і вона йде, і ми розслідуємо ці справи. Інформації повно, але порушити справу по хабарництву ми не можемо, можемо тільки передати інформацію до прокуратури, нехай вона порушує.

Ми ж митники, і у нас є тільки одна можливість – порушити справу по контрабанді і на 10-ий день віддати її до Служби безпеки України.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді