У зв'язку з черговим продажем "Криворіжсталі", як ніколи часто звучала мантра: "Держава не може бути ефективним власником".
Далі логічно випливало: "Приватизація must go on!"
Невідомо, де і як народилася ця фундаментальна думка про принципову неефективність держави.
Можливо, в середовищі політиків, журналістів, або обивателів. Але так чи інакше вона проникнула в телеефір, просочилася в таблоїди, поширилася в громадському транспорті.
У свою чергу, чим частіше повторюється ідея, тим менше над нею задумуються і тим більше в неї вірять.
Віра заміняє міркування. Але, проте, хотілося б зрозуміти логіку цього умовиводу.
- Якщо держава, а саме державні чиновники, не здатні ефективно керувати, як бути з організаціями, що за замовчуванням не підлягають приватизації: армія, наука, державна освіта і медицина?
- Якщо чиновники некомпетентні, чи зможуть вони компетентно (виходячи з державних інтересів) розпорядитися грішми, отриманими від приватизації?
Особливо дивно чути про неефективність державного апарату від чиновників найвищого рангу.
Яку реакцію викликала б публічна заява керівника якої-небудь відомої компанії: Я не можу керувати. Але я не залишу свою посаду.
Висновок про нездатність ефективно керувати, зроблений на підставі спостережень за тим, що відбувалося в країні останні 14 років.
Однак цей аргумент не здається переконливим. Це аналогічно висновкові - медицина неефективна за підсумками роботи медиків-недоучок.
Низька ефективність державного апарату передбачається не самою його природою, а відсутністю (серед іншого):
- продуманих процедур стратегічного й оперативного керування;
- прописаних вимог до компетенції державного керівника;
- налагодженої системи добору, оцінки, навчання і розвитку державних чиновників;
Інакше кажучи, усього того, що є в будь-якому системному бізнесі.
Що робить приватний власник, на який держава намагається перекласти тягар відповідальності?
Наймає професійних менеджерів, визначає мету, забезпечує контроль.
Будь-яка помилка в бізнесі може обернутися банкрутством, за кожне слово доводиться нести відповідальність. Чого, на жаль, не можна сказати про управління на рівні держави.
Тут поки більше уваги приділяється тому, як просунути наявні пасиви, ніж тому, як придбати бажані активи.
Можна купити з десяток і більше книг, що розповідають про те, як провести виборчу компанію, і жодної про те, як підібрати професійну команду державних керівників.
Або як побудувати ефективну систему управління державою.
Можливо, настав час звернутися до бізнесу, де є відповіді на ці і багато інших управлінських питань?
Адже не дарма ж державні структури й урядові організації США звертаються за порадою до консалтингових компаній, проходять навчання на факультетах менеджменту відомих бізнес-шкіл і запрошують досвідчених керівників з бізнес середовища?
Є два рішення.
Або вже сьогодні починаємо будувати ефективну систему стратегічного й оперативного державного управління, використовуючи досвід бізнесу.
Або визнаємо, що "держава не може бути ефективним управлінцем", із усіма наслідками, що випливають з безграмотного управління.
Чого ніяк не хочеться.
Василевський Ігор, партнер компанії ADDWIZE, для УП
