Зміни до закону "Про господарські товариства" були успішно проголосовані антикризовою коаліцією в стінах парламенту і передані на підпис президенту, з надією на його швидке підписання.
Головний зміст законопроекту – зниження кворуму загальних зборів акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю з 60% до 50% від загальної кількості акціонерів.
Розробник законопроекту, нардеп Юрій Воропаєв (якого називають особистим правником Ріната Ахметова) переконував громадськість, що майбутній закон захищатиме міноритарних акціонерів, сприятиме розвитку бізнесу в Україні, відновить справедливість в управлінні десятками підприємств.
Однак даний законопроект покликаний вирішити абсолютно протилежні задачі.
Закон фактично започатковував повну зміну правил гри у питанні управління суб'єктами господарювання, даючи другий шанс приватизації тим чиновникам і олігархам, які не встигли законними методами придбати активи "смачних" підприємств в Україні.
Тож документ відкриває широкі можливості для численних рейдерських атак, позбавлення прав тисячі дрібних акціонерів по всій території країни.
Нічого дивного – депутати традиційно потрактували термін "справедливість" на свою користь та на користь колег із великого бізнесу.
Ухвалення закону відкриває нову еру корпоративних воєн, в яких в однозначному програші опиняться іноземні інвестори та міноритарні акціонери.
На тих пересічних українців, які ще притримують в своїх руках дрібні акції підприємств з надією на виплату дивідендів, чекає класичний кидок часів 90-х.
А саме: усунення від участі в управлінні без жодної компенсації. Для чого переплачувати за купівлю акцій у міноритаріїв, якщо можна їх просто ігнорувати?
На іноземних інвесторів чекає безславне повернення додому без будь-якої можливості вплинути на стратегічний розвиток підприємства. При цьому вкладені суми інвестицій також навряд чи хтось поверне...
Супровід закону з вулиці Грушевського до вулиці Банкової був вражаючим.
Кажуть, міністри та депутати буквально емігрували до секретаріату президента, годинами просиджуючи в приймальнях з надією домовитись "по ділу".
За чутками, за потрібний підпис під проголосованим законом був влаштований справжній аукціон, який розпочинався 20 мільйонами доларів, і закінчився 150. Мільйонами доларів.
В хід пішли навіть погрози з "неправовими" аргументами. Народ з Грушевського ніяк не міг зрозуміти, скільки ж потрібно викласти, щоб "рєшить дєло", яке ніяк не хотіло "рєшаться".
Вже немало економістів та експертів схвально прокоментували рішення президента накласти вето на прийнятий парламентом закон.
З полегшенням зітхнув і середній бізнес, іноземні інвестори. Однак війна не закінчилась.
Відповідно до заяв прем'єр-міністра Януковича і лідера КПУ Симоненка, коло лобістів не збирається здавати позиції й готується до повторного удару.
Вони спробують подолати президентське вето. І тут вже справа за громадськістю…
Микола Кравченко, для "УП"
