Що змусило Тимошенко повернутись з Парижу?

П’ятий і найкоротший. Скоріше за все, так запам’ятає Юлія Тимошенко свій візит до Парижу навесні 2007 року.

Пробувши в найкрасивішому місті світу заледве добу, лідер БЮТ у середу поспіхом згорнула свою програму перебування через загрозу страйку французьких авіадиспетчерів.

Хоча, можливо, страйк став лише моральним приводом для Тимошенко, щоб повернутися в Україну, де схоже вирішується доля дострокових виборів.

Ще перед початком поїздки було зрозуміло, що паризьке турне, заплановане ще взимку, не зовсім вписується в нові плани Юлії Тимошенко. Вона якраз створила свій комітет національного спасіння і вже в п’ятницю мала провести його перше засідання. Крім того, люди з її оточення по секрету розповідали, що парламент можуть розігнати.

Турне за скороченою програмою

Кидати форпост в таких умовах, знаючи, що президент може знову дати задній хід, лідер БЮТ не могла, а тому одразу скоротила поїздку з трьох днів до двох.

Першим пунктом в її програмі в Парижі стала вечеря з міністром промисловості Франсуа Лоосом та представниками десятка французьких компаній, серед яких Gaz de France, Areva (компанія, що займається розвідкою уранових родовищ та виробництвом ядерного палива), Buigue тощо.

З усіма ними Тимошенко, будучи прем’єром, підписала угоди про інвестспівробітництво, і зараз компанії прийшли висловити невдоволення рівнем нинішньої співпраці.

Французи – не перші й не останні в черзі компаній, які незадоволені своїм станом на українському ринку, але Тимошенко отримала зайву нагоду вказати на недолугість Януковича і його команди. І тут же додати: "Зміна влади не за горами, а тому приходьте з інвестиціями вже сьогодні".

Цю ж тему лідер БЮТ мала нагоду розвинути і під час зустрічі з міністром бюджету Жаном-Франсуа Копе. На неї було запрошено молодих керівників французьких підприємств, а її проведенню посприяв такий собі мсьє Пажман.

За словами Копе, спілкування пройшло в формі" неформальної дружньої бесіди". А от про що йшла мова журналісти так і не дізналися – міністр послався на брак часу, оскільки поспішав на засідання уряду за участю президента Ширака.

Після теплої зустрічі з Копе Тимошенко подарували Hermes . Фото УП

Наступна зустріч Тимошенко була призначена в Сенаті, де на неї чекав його президент Крістіан Понселе. На цей раз журналісти не побачили співрозмовника – цьому завадив холодний паризький дощ. Зі слів же самої Тимошенко стало зрозуміло, що мова йшла здебільшого про культурне співробітництво і соціальні програми.

Тимошенко слухає міністра культури. Фото Олександра Прокопенка

Вінчати візит Тимошенко мали зустрічі з міністром закордонним справ Філіпом Дуст-Блазі та лідером президентських перегонів Ніколя Саркозі, який якраз напередодні залишив посаду міністра внутрішніх справ, щоб присвятити себе виборчій кампанії.

Таким чином лідер БЮТ могла б зустрітися за один візит майже з усіма головними чільниками Союзу за народний рух. Адже і Копе, і Дуст-Блазі є близькими соратниками Саркозі.

Чому саме його, а не скажімо Сеголен Руаяль, обрала Тимошенко, вона так і не пояснила. Лише зауважила, що зустрілася б з усіма, але в кандидатів щільний графік.

Втім може існувати і інша версія – один з радників Тимошенко, який допомагав в організації її візиту до Франції ще під час прем’єрства, особисто знайомий з Саркозі, і саме він вмовив кандидата в президенти зустрітися з Тимошенко.

От тільки плани зруйнували французькі авіадиспетчери та українські політичні реалії.

Але й без Саркозі Тимошенко вдалося завершити поїздку на мажорній ноті. Нею стало вручення лідеру БЮТ нагороди від французького журналу "Міжнародна політика" "За політичну сміливість".

Зібрання в бібліотеці Сорбони різко дисонувало з врученням Тимошенко американської премії кілька тижнів тому. Публіку, що зібралася в цьому камерному приміщенні, розважали чотири музики, які виконували українські пісні. Трохи пізніше їх замінили люди в мантіях, які і мали вручити нагороду Тимошенко, серед яких і Патрік Вайсман – засновник і редактор журналу.

В холі перед нагородженням можна було помітити як він тепло вітається з Тимошенко. Пізніше, по ходу церемонії нагородження, він просто засипав її епітетами на зразок "фея", "ангел", "сміливе серце" тощо.

Після отримання нагороди від французького журналу "Міжнародна політика" "За політичну сміливість". Фото Прокопенка

До речі, Вайсман теж належить до тих людей, які доклали чимало зусиль для організації цього візиту Тимошенко.

Переказавши присутнім майже всю біографію Тимошенко, Вайсман запропонував подивитися фільм про неї. Це виявився той самий 10-хвилинний ролик, який показували під час нагородження в Америці.

Нарізаний з передвиборчої агітації БЮТ минулих виборів і оздоблений сентиментальним текстом про нелегку долю української опозиціонерки, фільм розчулив як американську, так і французьку публіку.

Так само як розчулили і спогади Тимошенко часів помаранчевої революції: про собачок в помаранчевих стрічках, яких вона зустріла по дорозі до штабу, та незабутню картоплю на Майдані, яку кияни зносили з усього міста.

Якщо в США лідер БЮТ цитувала Буша, то у Франції порівнювала українську революцію з боротьбою за демократію Шарля де Голля. А от для Віктора Януковича Тимошенко залишила вже відшліфоване порівняння з загостренням хвороби, яке буває перед одужанням. Так само як зберігся і заклик до європейців – не розчаровуватися в Україні і не втрачати до неї інтересу.

"Тому я дякую вам та народу і повертаюсь з великим натхненням, яке передам народу України, і ми з десятикратними силами підемо до перемоги", - запевнила Тимошенко.

Страх "втратити" Ющенка

Навіть залишивши Київ лише на день, Тимошенко все одно була думками в серці української політики. Про що б її не питали – стосунки з Францією, результати візиту, чи навіть убивство Макса Курочкіна - лідер БЮТ все одно звертала на тему злочинної влади і необхідності швидких дострокових виборів.

"Якщо парламент найближчим часом не буде розпущений, то це буде зрадою національних інтересів", - наголосила Тимошенко після зустрічі з французьким міністром.

Якби була її воля, лідер БЮТ розігнала б Раду "ще вчора". Втім в даному випадку потрібна воля іншої людини – Віктора Ющенка.

І Тимошенко намагається всіма силами підвести Ющенка до цього рішення. Якщо раніше лідер БЮТ ставила на юридичну колізію з невчасним створенням коаліції, то тепер її коник - перекупка більшістю депутатів БЮТ і "Нашої України".

Якщо справа йтиме такими темпами, то коаліція і справді невдовзі збере конституційну більшість, і тоді і Ющенко, і Тимошенко опиняться поза грою.

І Тимошенко зараз явно вимальовує перед президентом його перспективу стати не просто англійською королевою, а взагалі політичним нулем.

Сама лідер БЮТ теж ризикує – якщо вона переконає президента в необхідності дострокових виборів, то виграє багатоходівку, яку затіяла ще під час голосування закону за Кабмін.

Якщо ні – то вимушена буде сидіти в опозиції щонайменше до 2011 року.

Судячи з останніх новин про начебто підготовку указу про вибори головою секретаріату Ющенка Віктором Балогою, м’яч на полі Тимошенко. Але вона добре знає, що думка Ющенка може змінитися після кількох приходів на Банкову Януковича і Ко.

І на питання, чи не боїться вона, що спікер та прем’єр спробують відмовити президента від дострокових виборів, лідер БЮТ чесно відповідає: "Боюсь, тому швидко повертаюсь в Україну".

І, можливо, тому так екстрено вона евакуювалась з Парижу під приводом страйку диспетчерів.