Люди вже, напевно, забули, коли країна жила спокійно. Надію на закінчення політичної кризи дали дострокові вибори до Верховної Ради. Здавалося, нарешті прийде визначеність – будуть і переможці, і потужна опозиція.
І ось очікувана мить настала.
Нехай хитку, але все ж таки перевагу, отримали сили, які прийнято називати "демократичними" - НУНС та БЮТ. Тепер їм треба створити коаліцію, за участю Блоку Литвина, або без нього.
У цьому процесі символічну роль повинен зіграти і президент України – подати кандидатуру нового прем'єр-міністра на затвердження Верховної Ради.
Така зараз Конституція.
Зрештою, ніхто ж не стане підозрювати Віктора Ющенка у тому, що оголошуючи дострокові вибори, він переслідував якісь інші інтереси, окрім державних. Особисто Ющенку Тимошенко може бути не до "смаку". Але закон вимагає, що б він виконав волю парламентської більшості, і лише.
Та президент зробив заяву, у якій закликав НУНС і БЮТ до переговорів з Партією Регіонів.
Про що? Цього, насправді, ніхто не зрозумів. Бо цивілізовані відносини влади і опозиції не ставилися під сумнів жодною з провідних політичних сил. Заяву Віктора Ющенко тлумачив кожен на свій лад.
Наскільки успішною може бути країна, у якій більшість громадян не розуміють того, про що каже глава держави, це окрема історія. Ющенку тут є над чим подумати.
Згодом президент сказав, що він хоче, аби опозиція у вигляді Партії Регіонів (а, можливо, й комуністів) отримала посади у владі. Бо без цього, на його думку, не буде стабільно працювати парламент.
А потім він додав, що Тимошенко стане прем'єром за його поданням, тільки якщо домовиться з "регіоналами".
Паралельно прес-служба президента повідомила, що він дав доручення (!) БЮТ і НУНС почати домовлятися між собою про формування парламентської більшості.
Можна констатувати – після виборів Віктор Ющенко змінив свою політичну позицію і почав диктувати демократично обраним політичним силам, що їм робити.
Бо цікаво було б подивитися на реакцію людей, якби 15 вересня на мітингу у Львові президент не просто почав агітувати за НУНС, але й заявив, що буде тиснути на переможців виборів, аби Партія Регіонів знову вмостилася у міністерські крісла.
Виходить, або Ющенко щось передумав, або всіх обманув.
Він також забув, у якій країні живе.
Ющенко у 2004 році обіцяв, що не буде "перстом вказувати" людям, яку їм вибирати дорогу чи то в політиці, чи то в житті.
Тепер він не те що "перстом", а просто таки в ультимативній формі наказує парламентським партіям, як їм організувати свою роботу. Ці партії, між іншим, обрали вільні громадяни у вільній державі, а не призначив якийсь диктатор.
Український президент зараз не схожий на демократичного лідера.
Закулісні домовленості, інтриги, "універсали" – тепер очевидно, що це втрачений час.
Дійте прозоро, тобто по закону, пане президенте!
Від того, що Партія Регіонів буде в опозиції, країна не розвалиться.
Автор Євген Булавка
