Тобто "почали" американці, а хто "закінчуватиме"?
Тиждень тому президент Росії звинуватив Україну в "героїзації осіб, які співпрацювали з фашистами", маючи на увазі УПА. Хоча, справедливості ради треба відзначити, що НКВС і Радянський Союз в цілому якраз і з'явилися на Західній Україні в результаті співпраці з фашистами.
Зокрема в результаті фашистсько-радянського союзу від 1939 року, відомого як "Пакт Молотова-Ріббентропа", яким було почато Другу світову війну і розподіл Європи між нацистами і СРСР. Тому коли лідер країни, яка вважає себе спадкоємцем Радянського Союзу говорить про співпрацю з фашистами, це звучить щонайменше двозначно.
Але цікавіше інше. Президент Росії в інтерв‘ю "Тайм" заявив, що в Україні "із 45 мільйонів населення 17 мільйонів етнічних росіян, а 80% вважають російську мову своєю рідною". Слід відзначити, що за офіційними даними перепису від 2001 року в Україні мешкає 77,8 % українців і 17,3% росіян. При цьому українську мову назвали рідною 67,5% населення, а російську – 29,6%.
Загалом, елементарна арифметика. Мільйони були б ідентичними кількості відсотків, якби населення України становило 100, а не 46 мільйонів осіб.
Слід відзначити, що соціологічні дані всіх без винятку соціологічних служб в цілому регулярно підтверджують цю статистику.
Тому слова російського президента можна було б списати на помилку. Якби він не повторював ці дані з інтерв'ю до інтерв'ю.
18 жовтня 2007 року, виступ перед російськими виборцями: "За даними статистики, в Україні, скажімо, мешкає, по-моєму, до 17 мільйонів етнічних росіян".
13 липня 2006 року, інтерв'ю телеканалу ЦДФ (Німеччина): "Слід поважати наші інтереси там (в Україні), оскільки там мешкає майже 17 мільйонів етнічних росіян".
І от, останній "Тайм", з тими ж помилками.
Чомусь російському президенту сподобалася цифра 17 – чи то тому, що в Україні саме стільки відсотків (а не мільйонів) росіян, чи то тому, що в самій Росії 17 мільйонів квадратних кілометрів.
Хоча, безумовно, і 8 мільйонів етнічних росіян в Україні – це значна кількість, яка вимагає уважного ставлення до потреб цієї частини українських громадян.
Було б наївним вважати такі заяви Путіна наслідком забудькуватості російського президента.
Вочевидь, Кремль використовує кожну можливість, щоб ускладнити в очах Заходу перспективу повернення України до політичної Європи. Робиться це в тому числі й достатньо примітивними пересмикуваннями, при цьому девальвуючи й розмінюючи авторитет російського президента на думку всього-на-всього некомпетентних західних буржуа.
Такими заявами російський президент просто підсилює вагу своїх інших заяв, і не розуміти це важко. Вочевидь, у Росії надто міцна традиція "дуболомної" радянської пропаганди, ефективної лише в інформаційному вакуумі.
У заявах російського президента є ще один цікавий момент. Так, в інтерв'ю "Тайм" він заявив, що "Росія не хоче більше нікого включати до складу Росії, оскільки для нас це велике навантаження".
Можна було б зробити вигляд, що ми цьому повірили. Якби не але – тобто якби ми не розуміли, що Росія нікого не включає до свого складу тільки тому, що жодна країна туди не хоче. Включно з Білоруссю.
 |
Олександр Палій, експерт Інституту зовнішньої політики дипломатичної академії при МЗС України, кандидат політичних наук
