Юрій Поляченко: 24 операції Ющенка під загальним наркозом – це не те, що всі уявляють

3 перегляди
143
Сергій Лещенко, УП
Середа, 9 липня 2008, 19:02
Найслабшим місцем у справі про отруєння Віктора Ющенка прийнято вважати недоведеність самого факту отруєння. Мова іде не про наявні на обличчі президента ознаки, а про процесуальні докази, які можна було би використовувати у суді.

Днями "Українська правда" оприлюднила розлоге інтерв’ю з Давидом Жванією, який наполягає, що Ющенко став жертвою не діоксину, а наслідків панкреатиту, герпесу і запалення лицевого нерву.

Слід визнати, що в цієї версії є чимало прибічників з огляду на закритий характер справи та відсутність прогресу в її розслідуванні. Так, дослідження центру "Софія" показало, що 40% опитаних не вірять в отруєння президента. Тут можна зробити єдине застереження, що керівництво згаданого центру "Софія" плідно співпрацює з оточенням Віктора Януковича.

Водночас відомо, що існує низка експертиз, які доводять факт отруєння. У таких випадках прийнято послуговуватися результатами дослідження, проведеного ще в 2004 році у двох голландських лабораторіях BioDetection Systems та RIKILT, а також німецькими експертами компанії Eurofins.

Опоненти версії отруєння наполягають на відсутності доказів того, що вивчалися саме біологічні матеріали Ющенка. Зокрема, ці лабораторні висновки мають невисокі шанси стати доказом в суді, оскільки відбір аналізів та замовлення експертизи відбувалося в приватному порядку у віденській клініці "Рудольфінерхаус".

Те ж саме стосується аналізів у Швейцарії, де Ющенко почав лікуватися ще перед інавгурацією.

Але мало хто звертає увагу на експертизу вже у рамках кримінальної справи про отруєння, яка була організована з дотриманням норм українського законодавства.

Така експертиза відбулася в 2005-06 роках, після того, як Ющенка в необхідності її проведення переконали керівник секретаріату Олег Рибачук та глава СБУ Ігор Дріжчаний.

Водночас, за твердженнями учасників тих подій, категорично противився цьому дослідженню тодішній генпрокурор Святослав Піскун. І експертизу було проведено вже після зміни керівництва Генпрокуратури.

Зразки крові та тканин президента вивчалися у трьох клініках – в Британії, Бельгії та Німеччині. За твердженнями очевидців, це офіційне дослідження, замовлене Генпрокуратурою, підтвердило отруєння Ющенка діоксином.

Однак результати цієї експертизи не друкувалися в пресі. Це є очевидною помилкою команди президента, оскільки такий крок дозволив би раз і назавжди припинити спекуляції навколо теми отруєння.

Обставини офіційної експертизи, яка сталася два з половиною роки тому, нам вдалося відтворити за допомогою людей, які були безпосередньо причетні до її проведення.

Олег Рибачук, екс-глава секретаріату президента України

– Коли я перейшов працювати на Банкову, в повітрі уже гуляли версії, що президент не був отруєний. Зі мною зустрічалися деякі представники Партії регіонів, які розповідали, що насправді не було жодного отруєння. І причину називали одну – Ющенко не зробив міжнародну експертизу. А те, що було до цього – "невідомо які аналізи здавалися, не витримані процедури..."

У мене особливо виникли питання до Піскуна. Розповідали, що він, будучи генпрокурором і подорожуючи з президентом на його літаку, стверджував, що отруєння не було, тому що, мовляв, "минув уже рік, а президент відмовляється проходити експертизу". Більше того, Піскун говорив це першій леді.

Зрештою, мене переконували, що президент не піде на цю процедуру, бо це, мовляв "виведе все на чисту воду".

Тому при зустрічі напередодні призначення в секретаріат президента я сказав: "Віктор Андрійович, гуляє ось така версія, яка запускається в тому числі Піскуном".

Президент був страшенно здивований: "Олег, я здавав стільки аналізів, що на мені вже живого місця немає!" Я відповів: "Так, ви здавали різні аналізи, але при цьому не було дотримано процедуру".

Тому, коли я став главою СП, я організував зустріч: президент, глава СБУ Дріжчаний, генпрокурор Піскун і я.

Коли в розмові була порушена ця тема, президент, уважно дивлячись на Піскуна, запитав: "А чому не було призначено експертизу?". У відповідь Піскун видав якийсь набір слів. Я відповіді так і не зрозумів, було якесь посилання на обставини, що "вже минув рік..."

Я залишився з президентом у кабінеті, а Піскун з Дріжчаним вийшли. Я попросив, щоб вони почекали. Коли я підійшов до них, Дріжчаний сказав мені про те, що Піскун взявся його переконувати: "Ігор, ти хіба не бачив? Ти не розумієш мову президента, його body language? Він не хоче цієї експертизи! Взагалі не наполягай!"

Я повернувся до президента: "Ось така позиція. Може, ви Піскуну послали якісь приховані сигнали?"

І реальна експертиза таки відбулася, уже коли звільнили Піскуна. Координація була за Міністерством охорони здоров'я, там спрацювали також МЗС і Генпрокуратура.

Були надіслані запрошення до різних лабораторій у світі, які могли чітко дати відповідь на питання про можливе отруєння діоксином. З них відібрали три лабораторії. Це все зайняло ще декілька місяців.

Потім Міністерство охорони здоров'я отримало офіційну відповідь – експертиза підтвердила факт отруєння. Щодо походження діоксину, одне з цих досліджень показало, що він не вироблявся ні в лабораторіях США, ні Великобританії.

Екс-керівник секретаріату президента Олег Рибачук і екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк. Фото прес-служби Кабміну

Я мав розмови з усіма причетними до тих подій: "Чи ця експертиза справді дає стовідсоткові процесуальні гарантії, щоб тема отруєння була закрита раз і назавжди?" І я отримав запевнення, що експертизу було проведено саме так, як потрібно.

Версія, що президент не був отруєний, тоді просто вмерла. Версія, яку висував генпрокурор Піскун – що президент уникає такого експерименту – теж.

Хоча, як я зрозумів, президенту свідомо не говорили про тонкощі процедури. Можливо, логіка була така – затягнути час, щоб потім, коли вкотре піднімуть цю тему, можна було сказати: "Ви знаєте, аналізами вже неможливо встановити факт отруєння".

Святослав Піскун, екс-генеральний прокурор України

"Українська правда" звернулася до колишнього генпрокурора прокоментувати події навколо експертизи, на що він прореагував без ентузіазму.

– Це – поки незакінчена кримінальна справа. Є генпрокурор, нехай він і коментує. Якщо я висловлю свою точку зору, то це буде виглядати як тиск на слідство, бо до моїх слів дослухатимуться в Генпрокуратурі. Адже Піскун – це не прізвище, а бренд, - заявив він.

Піскун також взагалі не зміг пригадати факт проведення такої зустрічі за участі Ющенка, Дріжчаного і Рибачука, про яку казав екс-глава секретаріату президента.

– Єдине, що я можу побажати – якнайшвидше розслідувати цю кримінальну справу. Коли я очолював генпрокуратуру, то ми впритул наблизилися до затримання, пред’явлення обвинувачень і арешту підозрюваних у скоєнні злочину, - додав Піскун, але відмовився відповідати на будь-які інші питання.

Юрій Поляченко, екс-міністр охорони здоров'я України

Юрій Поляченко в інтерв’ю "Українській правді" розповів про всі обставини не лише навколо експертизи за кордоном, але і лікування президента.

– У грудні 2005 року до нас надійшов лист від Генпрокуратури. Вони попросили, щоб ми запропонували перелік лабораторій для проведення експертизи аналізів Віктора Ющенка на предмет отруєння діоксином.

– Тобто експертизу з самого початку хотіли робити за кордоном?

– Так, оскільки в Україні не існувало відповідної акредитованої клініки. У нас є тільки Інститут екогігієни і токсикології імені Медведя, але там не було обладнання для того, щоб займатися діоксином.

Вітчизняні токсикологи надали перелік 7–8 клінік світу, які, на їх думку, могли займатися цією проблематикою. Ми почали з ними офіційне листування.

З цього переліку нам позитивно відповіли три клініки – з Великобританії, Бельгії та Німеччини.

Наші фахівці з бюро судово–медичної експертизи побували в цих лабораторіях та підтвердили, що ці клініки відповідають найвищому рівню акредитації та їх обладнання дозволяє проводити експертизи з виявлення діоксину. Потім ці клініки дали нам письмове підтвердження.

Пам’ятаю, спочатку були проблеми з контейнером. Ці клініки запропонували свої контейнери, але наші експерти заявили, що бажано, щоб це були наші. Бо наші фахівці роблять забір, наші фахівці контролюють ці контейнери, визначають їх стерильність при понятих. І вони ж супроводжували ці контейнери до лабораторій.

– Тобто ви придбали ці контейнери?

– Так, ми придбали ці контейнери іноземного виробництва.

– Коли в Ющенка відбувся забір матеріалів для експертизи?

– Пригадую, що це було вже після нового року... Це був початок 2006 року.

– Ви були присутні при тому?

– Ні, забір матеріалів здійснювала група лікарів президента.

– Хто до неї входив?

– Входили, наприклад, особистий лікар президента Валіхновський і керівник групи лікарів, нинішній міністр охорони здоров'я Князевич.

– Де відбувався забір матеріалів у Ющенка – в секретаріаті президента?

– Ні, в спеціалізованому лікувальному закладі.

...Після того, як відбувся забір матеріалів, група українських експертів з контейнерами поїхала до цих лабораторій у Британії, Німеччині та Бельгії. Десь через місяць було отримано результат.

Я пам’ятаю, що від слідчих органів я отримав лист з грифом "для службового користування", де повідомлялося, що ці три лабораторії виявили в аналізах президента діоксин в надтоксичних дозах.

– Доводилося чути, що результати, отримані в кожній з цих трьох лабораторій, відрізнялися?

– Вони відрізнялися, бо кожна лабораторія застосовувала свою методику. Фахівці казали, що це ідентичні показники. Одна лабораторія ставить десять мікромоль, друга ставить інше титрування. Але підтвердження діоксину було.

– Японія теж підтвердила отруєння Ющенка діоксином?

– Ні, ми проводили листування з Японією. Один з професорів–токсикологів висловив готовність приїхати до України та проконсультувати пацієнта, а потім зробити аналізи.

Але спочатку він не зміг прибути, бо послався на невідкладні справи, а потім відпала необхідність, бо всі три європейські клініки підтвердили готовність провести експертизу.

– Вам відомо, чому експертиза не проводилася понад рік з моменту отруєння?

– Ми знали чітко, що отруєння президента є, оскільки були відомі результати аналізів, які проводилася в швейцарській клініці.

Наприклад, коли я приїжджав до Женеви, то спілкувався з директором цієї клініки та лікарями. Вони підтвердили в усній бесіді, що виявили діоксин в організмі Віктора Андрійовича.

– Однак правда, що ці підтвердження отруєння, отримані в Швейцарії, процесуально не були унормовані? Тобто їх не можна було використовувати як доказ в суді?

– Так, там не було слідчих дій, не було понятих... Тому вирішили провести експертизу в рамках слідства, в трьох чи чотирьох незалежних лабораторіях. Що і було зроблено, як я вам уже сказав, у клініках Великобританії, Бельгії та Німеччини.

– Існує думка, що Святослав Піскун у бутність генпрокурором зволікав з проведенням експертизи в рамках кримінальної справи про отруєння Ющенка?

– Я спілкувався уже з Олександром Медведьком, який на той час став генпрокурором.

До нас приходив слідчий у особливо важливих справах Куций, він працював з судово–медичними експертами та експертами інституту Медведя. Але коли я ще був міністром, вони змінили слідчу групу по справі отруєння, і, я так розумію, самого слідчого.

Віктор Ющенко і Юрій Поляченко. Фото прес-служби президента

– На вашу суб’єктивну думку, отруєння президента було?

– Я не можу сказати, що це за отруєння. Але те, що там є несумісні дози екзогенного діоксину – це без сумніву.

– Що значить "екзогенний діоксин"?

– Діоксин, що ззовні поступає в організм. Я як лікар і як професор медицини розумію: якщо цей хімічний агент поступає ззовні, то це кваліфікується як отруєння. Якого воно походження – важко сказати. Але те, що це отруєння – для мене як лікаря не викликає сумнівів!

– Водночас, коли відбулося це отруєння, встановити неможливо?

– Ми не ставили цього питання. Лікування Віктора Ющенка почалося в 2004 році. І лікування дало позитивні зміни в його організмі. Це можна побачити і в аналізах, і в об’єктивних характеристиках органів та систем, які були вражені діоксином.

Тобто на момент офіційної експертизи рівень діоксину був значно менший, що давало лікарям підстави думати про правильність обраної тактики лікування. Але все одно концентрація діоксину в організмі Ющенка була надтоксичною.

Є поняття "субтоксична", "токсична" та "надтоксична" концентрація. І в президента навіть через рік після отруєння показники були надтоксичні.

– Вам хтось пояснював, чому вирішили шукати в організмі Ющенка саме діоксин? Як виникла версія з діоксином? Адже на початку не було підозр на діоксин, і його ніхто не шукав?

– На початку захворювання ідентифікували гострий токсичний панкреатит, який був обумовлений екзогенною токсичною реакцією. Тобто ззовні щось поступило в організм. І першим проявом цього потужного отруєння було те, що постраждала підшлункова залоза.

– Існує версія, що панкреатит був результатом не отруєння Ющенка, а недоброякісної їжі, горілки?

– Звичайно, це дурниці! При отруєнні продуктами зовсім інші прояви. Якщо це горілка, недоброякісна їжа, тобто аліментарний шлях екзогенних токсинів, то зрозуміло, що тоді в першу чергу вражається підшлункова залоза.

А у Віктора Ющенка було комплексне ураження внутрішніх органів і систем. Постраждала нервова система, печінка, кишковий тракт, шлунок, підшлункова залоза, жовчний міхур, нирки... Тобто спрацювала вся система на потужний вплив зовнішніх токсичних речовин.

Цей панкреатит розивався атипово. Тому Ющенко і звернувся до іноземних фахівців, бо не могли зрозуміли, чому його стан не покращувався, коли лікарі робили протизапальну терапію підшлункової залози.

Панкреатит був першим клінічним проявом, на який прореагували наші лікарі, при дуже потужному больовому синдромі.

– Кажуть, що біль у спині, на яку скаржився Ющенко, була наслідком інтоксикації організму?

– При отруєнні реагує все, що має хронічну патологію. Наприклад, якщо у нього був хронічний остеохондроз, то воно відразу реагує. Якщо хронічний гастрит – то буде загострення аж до виразкової хвороби. Тобто отрута знайшла те місце, де була патологія.

Як кажуть, "де тонко – там і рветься". І це нехарактерно для аліментарного отруєння чи впливу токсинів алкогольного походження.

– Давид Жванія у своєму інтерв’ю "Українській правді" заявив, що панкреатит наклався на шлунковий грип, який Ющенко підхопив у Криму. А потім на цьому фоні розвився герпес і запалення лицевого нерву?

– Абсурд! Якби Ющенка побачили люди на піку враження його внутрішніх органів, то припинилися би всі розмови на тему, "є отруєння чи немає, чи, може, це був алкоголь?"

Тоді зовсім інша клініка та лабораторні дані. Захворювання Ющенка розвивалося атипово з самого початку, воно не було характерно для класичних стереотипів у медицині. Тобто у мене немає жодних сумнівів, що відбулося екзогенне втручання в організм президента великої дози токсинів, зокрема – діоксинів.

Думаю, вам цікаво було би поспілкуватися з першим лікарем Ющенка Ольгою Богомолець.

– Ми з нею спілкувалися, але вона каже, що жодних аналізів стосовно наявності діоксину не робила.

– Так, вона працювала з наслідками отруєння. Треба, щоб ви зрозуміли механізм. Діоксин відкладається під шкірою, де є підшкірно–жирова клітина.

Якщо діоксин є у великому сальнику чи малому сальнику – це в брюшині – він відкладається там. Якщо діоксин є навколо підшлункової залози, печінки – то він відкладається там. Якщо він є на рівні шкіри – він відкладається там.

Тобто діоксин відкладається у вигляді таких пустул, об'ємних накопичувальників, і потім він виходить назовні з потових залоз.

І Ольга Богомолець якраз працювала над тим, щоб механічно вивести той діоксин, що відкладався в шкірі.

– Як відбувалося виведення діоксину зсередини самого організму?

– Там була ціла схема. Наприклад, існують спеціальні препарати, ентеросорбенти, які накопичують токсичних агентів, в даному випадку діоксин, і виводять їх аліментарно з організму.

Потім, обов’язково була потрібна серйозна інфузіонна терапія – це крапельниці, спеціальні розчини, які виводять діоксин. На першому етапі була задіяна інтенсивна терапія.

– Ви особисто обговорювали з президентом тему отруєння?

– Жодного разу. Ця тема обговорювалася мною тільки з лікуючими лікарями. Просто як колега я питав, як здоров'є пацієнта, яка перспектива на майбутнє? Це була чисто колегіальна розмова.

– Коли минулої п’ятниці доктор Валіхновський озвучив інформацію, що Ющенку було зроблено 24 операції під загальним наркозом, це спричинило хвилю обурення, що такі факти приховувалися від суспільства. Загалом, чи може президент повноцінно виконувати свої обов’язки після 24 операцій, проведених під загальним наркозом?

– До речі, це сказав лікар, який сам робив ці операції. Мова іде про міні- та малоінвазивні операції, які дозволяли механічно вивести зі шкіри токсини, які накопичувалися там.

Але, щоб ви розуміли – це не був загальний наркоз, як ми його собі уявляємо, з ендо-трахіальною трубкою і штучним диханням.

Зараз є технології, які вводять у загальний наркоз за допомогою спеціальних ін’єкцій, що дозволяють на 30–40 хвилин повністю знеболити пацієнта.

Звичайно, поруч має бути анестезіолог. Але це дуже швидка процедура, щоб уникнути сильного больового синдрому, враховуючи, що робота ведеться на шкірі, підкожній жировій клітині, яка сильно інервується.

– Під час цих операцій робився розріз шкіри?

– Це не лампасний розріз, як в загальній хірургії, а міні–інвазивний розріз. Цю технологію запропонували швейцарці. На першому етапі такі операції Ющенку робили в Женеві, а на другому – вже в Україні.

– Яка була потреба вводити Ющенку загальний наркоз?

– Бо це дуже болючі процедури.

Для лікарів зрозуміло, що загальний наркоз може бути навіть коли виривають зуби. У мене, наприклад, є неприйняття новокаїну. Тоді мені роблять анестезію, я нічого не відчуваю і просто засинаю на 20–30 хвилин.

– Які наслідки від цих анестезій, через які пройшов Ющенко?

– А жодних! Я сам за півгодини після такого наркозу сідав за кермо.

Тобто хвилин 10 тебе "водить", прокидаєшся, потім треба випити гарячого чаю з цукром, щоб глюкоза прийшла до мозку, бо іде відлив крові після наркозу. І через 20 хвилин я вже сідав за кермо, обережно, але їхав.

Мені так робили гастроскопічне обстеження, у мене рефлекс, я не міг ковтнути цю трубку – і мої колеги зробили це під загальною анестезією після ін’єкції діпрівану.

– Ви вивчали історію хвороби Ющенка?

– Ні. Це робота групи лікарів, які працювали з президентом.

– Виникає питання, чому з Ющенком працюють косметологи і пластичні хірурги: той же швейцарець Сора, Валіхновський, Богомолець...

– Вони працювали над зовнішніми проявами отруєння, але були лікарі, які працювали і над внутрішніми проблемами. Пластичний хірург працював, щоб вивести зі шкіри обличчя діоксин, який так само міг всмоктуватися в кров і знову, по колу, вражати внутрішні органи.

– Ви не задавалися питанням, чому Ющенка намагалися отруїти саме діоксин? Він же не використовується як отрута?

– Те, що розповіли швейцарські токсикологи – доза, яку отримав Ющенко, була надтоксична. І міг бути трагічний фінал. Якщо б лікарі відразу не зайнялися виведенням екзотоксинів з організму, то наслідки були б найгірші.

– Скільки треба часу, щоб діоксин почав діяти як отрута в організмі?

– Це більше питання до фахівців. Коли ми з'ясовували це питання, то виявили, що діоксин накопичується і на другу–третю добу може дати відповідну реакцію організму. Але реакція може бути і протягом лічених годин. Все залежить від того, наскільки імунітет може впоратися з цією речовиною.

– Існує навіть така версія, що діоксину в аналізах Ющенка не було, але його, грубо кажучи, підмішали туди?

– Говорити можна все що завгодно. Але експертиза Генпрокуратури в трьох незалежних лабораторіях світу ці припущення знівелювала. На жаль, отруєння президента діоксином мало місце.

Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 192.168.10.---ёшкин_кот..
Отравление диоксином и 24 операции под общим наркозом!
После таких потрясений дееспособнось президента под огромным вопросом!
IP: 192.168.1.---holli..
Про те що Ющенка отруїли -- "сумніви" можуть бути лише в тих, кому вигідно ними прикриватися. А російський діоксин видається з лабораторії з дозволу найвищої посадової особи країни. Щоб довести правду: звідки? скІ льки? і хто? варто було б мати копію запису із журналу про видачу тих грамів... Хто з наших спецслужб їх отримає, А навіть якщо станеться чудо і такий доказ буде -- то що заявляти на міжнародному рівні? А скільки російської отрути розлито в Англії і що? Вони теж заявили...
IP: 193.22.140.---Aaliyah..
10.07.08 20:50 ___koromuslo
Так коли цей черговий мудакуватий прохвесор пояснить - як імунітет людини може боротися з діоксином?

А вопрос очень даже по существу! Медицинский проффесор явно не в курсе, что такое иммунитет. Вот какие неучи у нас руководят здравоохранением. Да и всем остальным тоже.
IP: 10.0.3.---571..
http://www.prevedgame.ru/in.php?id=763069
IP: 10.0.3.---571..
набрид вже... http://www.prevedgame.ru/in.php?id=763069
Усі коментарі
Чи вдалося Порошенку не стати "розмінною фігурою" у протистоянні Трампа з Конгресом
"Діамантова" угода: як Тігіпко надбав борги Жванії та Мартиненка
Скорені голодом та ігнором: як "Самопоміч" йшла з Банкової
Зона комфорту
Усі публікації