У неділю, 12 липня, сталося те, до чого на Банковій готувалися вже кілька тижнів, але чого мало хто очікував саме зараз.
Президент Володимир Зеленський вирішив достроково перезавантажити уряд. Кабінет міністрів Юлії Свириденко не дожив навіть до своєї першої офіційної річниці, яка мала бути 17 липня.
Ще недавно прем'єрка презентувала нову економічну стратегію країни на 15 років, але вже в неділю президент запропонував їй залишити посаду.
У певному сенсі вся прем'єрська кар'єра Свириденко вмістилася між двома Ukraine Recovery Conference. Після минулорічного форуму в Римі її призначили, після конференції в Гданську – звільнили.
Попри те, що розмови про можливу відставку прем'єрки вже з місяць активно циркулювали в політичних, урядових і парламентських колах, більшість співрозмовників УП прогнозували перезавантаження Кабміну не раніше ніж у серпні.
Втім, усе сталося значно швидше.
За словами джерел "Української правди", остаточним спусковим механізмом для швидких урядових змін стала одна несподівана розмова президента на Банковій минулого тижня.
Що саме змусило Зеленського прискорити перезавантаження Кабміну, чому відставка відбулася саме зараз, хто з кандидатів справді претендує на посаду прем'єра та якою є глибинна суть нинішньої кадрової ротації, розібралася "Українська правда".
Несподівана відставка Свириденко
Новина про відставку Юлії Свириденко для багатьох стала несподіванкою. Включно із самою Юлією Анатоліївною, яку буквально поставили перед цим фактом.
А проте, якщо уважніше подивитися на процеси, які останніми місяцями відбувалися всередині влади, це рішення виглядає цілком закономірним.
Першою причиною, яка робила зміну уряду неминучою, стала зміна балансу сил у владі після обшуків, звільнення і підозри в корупції Андрія Єрмака.
Уряд Свириденко свого часу формувався під колишнього керівника Офісу президента, і після його відставки нові важковаговики хочуть отримати свою частку впливу. Хоч сама Свириденко переконувала президента відправити у відставку Єрмака і намагалась не асоціюватися винятково з ним.
Формально парламентська більшість, яка формує уряд, не змінилася. Але реальна архітектура влади трансформувалась просто кардинально: укріпилась модель, за якої президент зберігає роль одноосібного лідера, але його свита приросла цілою групою децентралізованих осередків впливу.
Друга причина відставки уряду – поступова втома президента від моделі "урядового бебіситерства", як співпрацю з Кабміном називають між собою в команді Зеленського.
У системі, де керівник Офісу особисто визначав для уряду майже всі завдання, а прем'єр погоджував практично кожен крок із Банковою, Свириденко була ідеальною фігурою.
Однак із часом така модель почала дратувати самого президента. За словами співрозмовників УП, Зеленський дедалі більше очікував від прем'єра не погодження кожної дрібниці, а самостійності. Навіть на деяких нарадах міг публічно сказати щось на зразок: "Ну хоч це ви ж самі можете зробити без мене".
Стратегічні рішення, безумовно, й надалі залишатимуться за президентом. Але оперативне управління урядом має перейти до нового прем'єр-міністра, від якого очікуватимуть не безкінечного узгодження рішень із Банковою, а власних ініціатив, готових управлінських рішень і персональної відповідальності за їх виконання.
Третя причина ротації КМУ – календар.
Україна вже пройшла основні міжнародні події літнього політичного сезону: переговори з фінансовими партнерами, саміт НАТО, конференцію Ukraine Recovery Conference тощо.
До початку осіннього політичного сезону утворилися кілька тижнів відносного затишшя. Саме цей проміжок часу дозволяє новому прем'єру без зайвого поспіху сформувати команду, перебрати на себе управління урядом і підготуватися до осені.
Четверта неочевидна причина – системний конфлікт глави Міноборони Михайла Федорова з усіма без винятку угрупованнями, які понаростали навколо оборонного бюджету за роки великої війни: від генеральських кланів під головкомом до чисто комерційних груп, уособлених кількома депутатськими і навколоофісними фігурами.
Критикують Федорова, очевидно, за "не таку" реформу мобілізації і забезпечення, але звільнити хочуть, бо він, сівши в корупційний потяг, замість замовити еспресо і спокійно їхати з усіма, вирішив зірвати "стоп-кран". Пасажирам із вагонів люксової корупції це не сподобалось.
І тепер "президент Міндіча" бореться з "президентом реформ" у роздумах – чи залишитись із агресивним міністром, який своєю суспільною довірою прикрив його після ганебних корупційних скандалів, чи йти далі зі "старими друзями", але лишити систему стабільною.
Втім, головною причиною стала інша обставина: на Банковій остаточно змирилися, що восени жодних виборів не буде. Натомість країні доведеться готуватися до, можливо, найважчої зими за весь час великої війни.
На думку влади, Росія ще до початку холодів намагатиметься максимально добити українську енергетику, газовидобуток, паливну інфраструктуру, словом – все, що залишилося від енергетичної системи.
Саме динамічна підготовка до цієї кампанії і стане головним завданням нового уряду.
Усі згадані проблеми поступово накопичувалися протягом останніх місяців. Президент тримав їх у полі зору, однак не поспішав запускати масштабне перезавантаження Кабміну.
Потрібен був відповідний момент. І він несподівано з'явився.
Минулого тижня, за словами співрозмовників УП на Банковій, до президента прийшла посол України у США Ольга Стефанішина і повідомила, що планує залишити дипломатичну службу.
Для цього рішення було кілька передумов. Одна з них – висока ймовірність того, що найближчим часом НАБУ може оголосити їй підозру в одній зі старих справ, яка виникла ще задовго до її призначення послом. Друга – суто особиста. Стефанішина багато років без перепочинку займалася європейською інтеграцією, відносинами з ЄС та США. Зараз вона хоче взяти паузу: розібратися зі своїми юридичними питаннями, трохи відпочити і, зрештою, просто заробити грошей.
Для Зеленського ця несподівана відставка виявилася радше можливістю, ніж проблемою.
Вакантна посада посла у Вашингтоні дозволяла одночасно вирішити одразу кілька кадрових питань.
Минулого року саме необхідність призначити нового посла США теж стала приводом для великої урядової рокіровки і призначення Кабміну Свириденко.
Тепер ситуація майже повторилася.
У неділю президент запросив до себе Юлію Свириденко і запропонував їй очолити українське посольство у Сполучених Штатах. За словами співрозмовників УП, прем'єрка не чекала такого повороту, але погодилася.
Зрештою, це саме той тип пропозицій, від яких у президентській команді майже не відмовляються.
Тим більше, що ще з початку літа люди, які регулярно працювали зі Свириденко, помічали: вона дедалі обережніше бралася за довгострокові проєкти й дедалі частіше давала зрозуміти, що не впевнена, чи ще буде прем'єркою восени.
Тож загалом сама можливість відставки не була для неї несподіванкою. Вона надто давно в команді Зеленського, щоб таким поворотам долі дивуватись.
Новий прем'єр: четверо, але один
Після розмови з Юлією Свириденко президент перейшов до другого етапу – пошуку її наступника.
Формально кандидатів було кілька, їхні прізвища голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія одразу після новин про Свириденко написав у чат фракції: Федоров, Корецький, Шмигаль та Ігор Терехов.
Однак реальна вага цих кандидатур була дуже різною, а дехто й узагалі кандидатом у прем'єри не був.
У розмовах з міністром оборони Михайлом Федоровим в суботу і неділю, як переконують співрозмовники УП, Зеленський цікавився, чи не готовий той очолити уряд.
Федоров відмовився, бо лише кілька місяців тому прийшов в Міністерство оборони і тільки почав реалізовувати власне бачення реформи відомства. Кидати цей процес напередодні зими означало б, що потрібно буде запускати заново.
Саме тому недільна розмова між президентом і Федоровим була радше робочою зустріччю, ніж справжньою співбесідою на посаду прем'єра.
Після неї, як розповідають депутати СН, глава МОУ всіх переконував, що все гаразд, він продовжує роботу.
Однак кілька джерел УП у владній команді впевнені, що це не зовсім чи й зовсім не так. Є ймовірність, що Зеленський запропонує Федорову повернутись у Мінцифру чи обійняти ще якийсь символічний пост.
Саме для цього начебто паралельно президент попросив бути готовим до переходу в МОУ міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Він орієнтований безпосередньо на президента, а в його відомстві залишається відчутний вплив заступника глави ОП Олега Татарова.
У разі такого призначення очолити МВС може чинний глава Національної поліції Іван Вигівський. Тобто про очолювання уряду з Клименком не йшлося.
Отож ситуація може дійти до розриву між Зеленським і Федоровим. Що для міністра означатиме певний період невизначеності, а для Зеленського – втрату значної частини суспільної підтримки, яка почала акумулюватись завдяки динамічним новаціям Федорова в Міноборони.
Звільнення міністра інакше як покаранням за ефективність на догоду корумпантам складно буде сприймати. Але, очевидно, у президента є хтось інший, здатний акумулювати довіру, якщо главу Міноборони хочуть звільнити.
Ще меншими, ніж у Клименка, шанси очолити уряд були в міського голови Харкова Ігоря Терехова.
Останнім часом він дедалі частіше з'являється в загальнонаціональному політичному порядку денному. За словами співрозмовників УП в політичних колах, значною мірою цьому сприяє голова фракції "Слуга народу". Арахамія бачить Терехова одним із потенційних лідерів майбутнього проєкту регіональних управлінців – своєрідної партії "міцних господарників", до якої можуть увійти також Віталій Кім та інші керівники регіонів, що добре проявили себе під час війни. Про старт цього проєкту УП писала ще в жовтні минулого року.
Саме тому зустріч президента з Тереховим мала насамперед політичний характер.
Вони обговорили ситуацію в Харкові, питання підготовки міста до зими та можливість участі мера в роботі центральної влади.
Терехов "подякував за довіру", але відповів, що хоче залишитися міським головою. І поїхав у Харків, отримавши статус людини, яку президент розглядає як управлінця загальнонаціонального рівня, та приростивши свій рейтинг на зайві 2–3%.
Окремо президент зустрівся і з Денисом Шмигалем. Але очолити уряд йому всерйоз не пропонував. Адже реальний фаворит у президента був лише один – чинний глава "Нафтогазу" Сергій Корецький.
Останніми роками президент уважно стежив за його роботою і вважав одним із найсильніших державних менеджерів. Особливо після кейсу з "Укрнафтою", яку Корецький отримав глибоко збитковою і перетворив в надприбуткову.
Сам Корецький, за словами джерел, був відверто здивований цією пропозицією.
Теоретично він допускав, що колись про це може зайти мова. Але точно не очікував, що це станеться саме в ході тієї розмови.
Президент поцікавився лише одним: якщо виникне така потреба, чи готовий Корецький очолити уряд. Відповідь була позитивною.
За словами співрозмовників УП на Банковій, Корецький чесно визнав, що до кінця не усвідомлює масштабу викликів, які його очікують. Але готовий спробувати.
Президент окреслив йому головні пріоритети майбутнього Кабміну: підготовку країни до найважчої зими, захист енергетичної та паливної інфраструктури, стабілізацію економічної ситуації й ефективне управління міжнародною допомогою.
Окремо варто згадати ротацію силовиків, яку анонсував глава держави. Наскільки відомо УП, йдеться про згадану можливу зміну керівників МОУ та МВС. Але не лише про це.
У президента є думка призначити нині першого заступника керівника Служби безпеки Олександра Поклада повноцінним главою СБУ. Але те, що таке рішення вдасться зараз проголосувати в Раді, виглядає дуже сумнівним. Депутати, навчені сімома роками у владі, уже дуже обережно ставляться до призначення силовиків без випробувального строку.
Тому лишається варіант, що Зеленський призначить Поклада в.о. глави СБУ своїм указом.
В такому разі потенційно це може вилитись у конфронтацію глави держави і керівника його ж Офісу Кирила Буданова. Його стосунки з Покладом ще не можна назвати особистою війною, але до неї не так уже й далеко.
***
Після проведення недільних зустрічей президент Зеленський написав публічні пости про всі свої рішення і поїхав з України – черговий міжнародний візит.
"Це його класичний стиль", – жартує один зі співрозмовників УП у президентській команді. – Президент запускає процес, а потім їде у відрядження, щоб ми тут усі за кілька днів між собою перегризлись, помирилися й принесли йому вже готовий результат", – з посмішкою розповідає один із впливових членів команди Зеленського.
Станом на ранок понеділка остаточно узгодженим виглядає лише одне рішення – відставка Юлії Свириденко.
Після цього коаліція разом із президентом має завершити консультації щодо всіх інших кадрових призначень. Більшість цих рішень, як і взагалі склад майбутнього уряду, які міністерства там лишаться, які розділять, хто їх очолить – все це ще перебуває на етапі узгодження.
Всі списки імен, які циркулюють по соцмережах і ЗМІ, можуть багато разів змінитись, тож публікувати їх немає жодного сенсу.
Поки що зрозумілим є лише прізвище потенційного наступника Свириденко – Корецький. Якщо не станеться нічого екстраординарного.
Роман Романюк, УП