"Нові обличчя" рік потому. Ложка меду у діжці дьогтю

Розподіл на "нові" та "старі" обличчя у парламенті відбувся не на основі віку депутатів, а навколо цінностей

П'ятниця, 4 грудня 2015, 13:57
Нові обличчя рік потому. Ложка меду у діжці дьогтю

Термін "нові обличчя" з’явився у політичному словнику України у 2014-му.

Тоді напередодні парламентських виборів соціологі зафіксували запит суспільства на кардинальне оновлення еліти.

Дослідження Фонду Демініціативи показало, що наявність у списках нових людей українці вважали чи не найголовнішим фактором для перемоги партій на виборах до Верховної Ради.

Як ви вважаєте, що насамперед потрібно партії для перемоги на виборах?

Відповідь

Серпень 2012

Жовтень 2014

Наявність кваліфікованої команди

35,8%

42,1%

Наявність нових ідей і людей

21,6%

27,6%

Наявність відомих лідерів

20,0%

17,2%

Політтехнологи та лідери партій були змушені слідувати очікуванням виборців. Якщо раніше до списків залучали зірок спорту та шоу-бізнесу, то рік тому вдалися до масового рекрутингу журналістів, громадських активістів, експертів.

"Нові обличчя" напередодні парламентських виборів

Наслідком стало значне оновлення складу парламенту.

Рух "Чесно" підрахував, що після виборів Верховна Рада оновилася на 56%. Але "нові обличчя" не стали більшістю у новому парламенті.

Керівник проекту "Чесно" 28- річний Андрій Круглашов пояснює, що розподіл на "нові" та "старі" обличчя у парламенті відбувся не на основі віку депутатів, а навколо цінностей.

Перший рік роботи продемонстрував, що "нові" прагнуть більшої відкритості, відвертого обговорення проблем та законопроектів. Тому до "нових облич" Круглашов відносить навіть 57-річного Віктора Чумака (фракція БПП). Натомість 31-річного Сергія Березенка (фракція БПП) та 35-річного Олеся Довгого (група "Воля народу") представник руху "Чесно" називає майстрами старого жанру.

У цьому матеріали ми проаналізували рік діяльності "нових облич", до яких автор та співрозмовники відносять колишніх журналістів, громадських активістів та експертів, які рік тому декларували спільні про європейські цінності.

Єдиної системи оцінювання ефективності депутатів не існує. З відкритих данних можна побачити лише активність депутатів на фоні один одного. Як видно, навіть серед "нових облич" є більш і менш активні парламентарі у законотворчій роботі.

Зеленим кольором позначені показники, які на фоні інших відрізняються у кращий бік, червоним – у гірший.

Варто зазначити, що у голів комітетів – Вікторія Сюмар, Єгор Соболєв та Ганна Гопко показники виступів та зареєстрованих і ухвалених законопроектів об’єктивно більші, бо вони як голови підписують, подають та презентують так звані комітетські законопроекти "за посадою".

Усі ці показники більше потрібні для аналізу експертів. Суспільство ж очікувало від "нових облич" не якоїсь кількості законопроектів або виступів у парламенті, а кардинальних змін. Це і реформи в різних напрямках, і нова якісь політики, і загальне – "зміна системи".

#Перемоги "нових облич"

Перший рік роботи "нових облич" у Верховній Раді Андрій Круглашов підсумовує короткою фразою "лід тронувся".

Він відзначає певні прориви, які сталися завдяки новому поколінню парламентарів. Трендом стає прозорість політики, з’являється політична воля оприлюднювати різноманітні документи.

Якщо брати діяльність виключно Верховної Ради, то тут "новим обличчям" вдалося суттєво збільшити відкритість комітетів, а також посунути "охоронця негативних парламентських традицій" 66-річного керівника Апарату ВР Валентина Зайчука.

Цю посаду Зайчук обіймав з 2002-го року. Після його відходу Круглашов очікує на ще більшу відкритість парламенту для громадськості.

Журналіст-розслідувач Дмитро Гнап також відзначає досягнення "нових облич" у створенні механізмів з упередження корупції: закупівлі зробили прозорішими, відкрили реєстри. До "перемог" своїх колишніх колег по професії журналіст відносить і узаконення та запуск люстрації, а чи не головною називає інше – "нові обличчя" зламали зневіру українців.

"Вони продемонстрували, що політики можуть бути кращими, з людськими обличчями та ближчими до людей. Що може існувати кращий вибір, ніж між Юрою Мірошниченком  та Ігорем Мірошниченком", – каже Гнап.

Найголовнішою цю перемогу "нових облич" вважає і нардеп від БПП Мустафа Найєм.

"За всю історію парламенту ми довели, що депутати можуть бути іншими. Це стосується і майнового стану, і ставлення до роботи, і своїх висловлювань, і своїх виступів, і своїх дій, і помилок, і визнавання цих помилок, і якоїсь безпосередності. Якщо порівняти відстань між парламентом і людьми зараз і раніше, то вона значно скоротилася. Це однозначно не завдяки тому, що залишаються "старі" люди, а якраз тому, що зайшли "нові обличчя". Парламент знову став майданчиком для дискусій. Це стратегічна річ, якої нам вдалося досягти", – каже Найєм.

Інші опитані депутати згадують ті законопроекти, які "новим обличчям" вдалося пролобіювати, і які крок за кроком змінюють країну.

Голова антикорупційного комітету Єгор Соболєв з фракції "Самопоміч" на дверях шафи у своєму кабінеті повісив роздруківку з коаліційної угоди. На двох аркушах – список антикорупційних законопроектів, які рік тому коаліція зобов’язалася розробити і ухвалити.

Сьогодні майже навпроти кожного пункту цього плану стоїть зелена галочка – "виконано".

"Закони, які я хотів, щоб були ухвалені, ухвалені всі, навіть більше: від законодавства, яке стосується антикорупціних органів, так і до революційного законодавства, яке набагато випередило час, як-то відкриття реєстрів. У нас зараз рівень відкритості власності більший, ніж у багатьох цивілізованих країнах світу. Це серйозний ментальний антикорупційний ривок для України", каже Соболєв.

При цьому в останньому звіті Національної ради реформ рівень виконання антикорупційних заходів знаходиться на низькому рівні 45%. Щоправда, в цьому показнику враховують також результати роботи уряду та Генпрокуратури, які в рішучості та впровадженні антикорупційних заходів значно відстають від парламенту.

Серед досягнень у законотворчому процесу "нові обличчя" також називають антиолігархічні документи, зокрема, пов’язані з енергетикою.

Це і позбавлення Ігоря Коломойського контролю над "Укрнафтою" через законопроект, який блокував бізнес-партнер Коломойського Андрій Іванчук, і намагання поламати схеми Андрія Клюєва у сонячній енергетиці.

Але чи не найбільшим своїм досягненням у змінах законодавства "нові обличчя" вважають запровадження державного фінансування партій.

Цей закон лобіював Сергій Лещенко із фракції БПП. Його колега Мустафа Найєм, каже, що запровадженні норми надають інструменти наступним хвилям "нових облич" входити в політику без будь яких домовленостей зі "старими" елітами. І, відповідно, проводити більш незалежну політику.

Мустафа Найем, Світлана Заліщук та Сергій Лещенко у парламені перший раз
Мустафа Найем, Світлана Заліщук та Сергій Лещенко у парламені перший раз
ФОТО: Дмитро Ларін

Найближчим часом скарбничка законів, ухвалення яких пролобіювали "нові обличчя", може поповнитися ще одним системним законом – про державну службу. Просуванням відповідного урядового законопроекту активно займається Альона Шкрум з "Батьківщини", яка очолює робочу групу з доопрацювання документу. Верховна Рада планує розглянути цей документ у вівторок 8 грудня.

#Зради "нових облич"

Усі досягнення "нових облич" – лише ін’єкція для полегшення життя хворої країни. Докорінно ж змінити прогнилу систему за рік діяльності нової Ради не вдалося, вважає позафракційний депутата Володимир Парасюк.

"Ми не виконали вимог, які ставив Майдан. Ми не побороли корупцію та не змінили систему державного управління, яка є ганебною, і руйнує цю країну", каже Парасюк.

 Депутат Ігор Луценко із "Батьківщини", вважає, що "нові обличчя" взагалі не досягли особливих успіхів. Нещодавно Луценко провів у себе на ФБ-сторінці опитування: які реформи українці вважають вдалими. У результаті побачив, що окрім запровадження зв’язку 3G, створення нової поліції та закупівель озброєння для армії, громадяни нічого не згадують.

Натомість у самому парламенті депутати почали частіше порушувати регламент.

На це вказує і екс-депутат Олесь Доній, який у 2007-му також входив до парламенту у якості "нового обличчя".

"Рада діє в найгірших традиціях попередників. Найлегший приклад – кнопкодавство. Раніше журналісти та громадські активісти з цим боролися. Коли ж вони потрапили до парламенту, то почали закривати на це очі, і тому в цій Раді кнопкодавство продовжується. Вказівки кнопкодавам дають керівники фракцій. І жоден з нових депутатів не поставив питання руба, що в разі продовження фальсифікацій голосування вони вийдуть з фракції", вказує Доній.

Перебування ж у фракції "нових облич" прикриває "старі методи", легітимізує "старих кукловодів" і залишає важелі керування у руках таких, як Ігор Кононенко та Микола Мартиненко.

Рік тому автору доводилося кілька разів звертати увагу "нових облич" на факти кнопкодавства. Після одного з перших таких випадків – 11 грудня 2014-го Світлана Заліщук, Мустафа Найєм та Сергій Лещенко першими вийшли до трибуни на знак проесту проти кнопкодавства. За ними підтягнулися і інші. Тоді блокувальники досягли своєї вимоги – спікер змушений був поставити питання на пере голосування у відповідності до норм регламенту.

 Через неперсональне голосування у Верховній Раді журналісти заблокували трибуну . Відео Громадське ТБ 

У листопаді цього року "нові обличчя" вже не блокують трибуну через зафіксовані факти кнопкодавства. Вони лише переказують слова лідерів фракцій, що ті не мають відношення до організації фальсифікацій голосування.

"Чому Рада не дотримується усіх процедур? Це запитання до Гройсмана. Ми з ним зустрічалися і вимагали виконання Регламенту Верховної Ради", каже Олексій Рябчин.

Юрій Луценко - один з молодих у парламенті
Ігор Луценко - один з молодих у парламенті
ФОТО: Дмитро Ларін

"Не можна казати, що вони не намагалися. Була купа гарних ідей, які залишаються на рівні законопроектів. Але тут проблема, що "нові обличя" зіштовхуються з достатньо згуртованою системою, яка абсолютно не сприймає якихось рухів", додає Ігор Луценко.

Супротив системи та мала кількість "нових облич" у парламенті – так більшість опитаних пояснюють, чому нове покоління політиків не змогло досягти більше успіхів за рік роботи.

На думку Єгора Соболєва, для впровадження кардинальних змін в країні потрібно, щоб "нові обличчя" були не лише парламентською більшістю, а й обіймали три ключові посади: президента, прем’єра та Генпрокурора.

Поки ж депутат від "Самопомочі" спостерігає, що "нові обличчя" втрачають свої позиції навіть у парламенті.

Ефективні "Єврооптимісти" чи замкнуті "Євротуристи"?

Ще перед початком роботи Верховної Ради 8-го скликання "нові обличчя" переконували, що у новому парламенті неодмінно об’єднаються. Ніби хоч і йдуть до Ради різними колоннами, але під куполом працюватимуть пліч-о-пліч задля досягення єдиної мети.

Пройшов рік. Нині на їхню адресу звучать справедливі закиди, що "нові обличчя" так і не створили об’єднання, яке б виглядало альтернативою до традиційних "старих" методів парламентської роботи.

На початку лютого 2015-го група "нових облич" ініціювала створення міжфракційного об’єднання "Єврооптимісти". Його презентували як єдину команду без фракційного поділу, яка мала б вимагати зміни правил.

Єврооптімісти багато іздять по світу, зустрічаются за лідерами держав, втому числі із українским презідентом. На фото - зустріч з Петром Порошенком
Єврооптімісти багато іздять по світу, зустрічаются за лідерами держав, втому числі із українским презідентом. На фото - зустріч з Петром Порошенком

28 листопада "Європтимісти" планували прозвітувати про свою діяльність. Але через внутрішні суперечки вимушені були відкласти цей звіт.

Депутати об’єднання переконують, що вони є найбільш ефективною групою у парламенті. Попри це у розмовах з ними все таки відчувається вплив фракційної приналежності.

Ігор Луценко з "Батьківщини": "Немає більш ефективного міжфракційного об’єднання за єврооптимістів, в яких би депутати настільки активно між собою спілкувалися і продукували спільну діяльність, наприклад, у вигляді законопроектів. З іншого боку є певна концепція, яка заважає єврооптимістам бути більш ефективними. Вона полягає у тому, що нам треба визначатися: ми з системою чи проти неї".

Вікторія Пташник, позафракційна: "Єврооптимісти" – це група, яка може підтримувати законодавчі ініціативи один одного. Але мені здається, що діяльність групи є недостатньо ефективною. Мені б хотілося працювати більш ефективно, щоб кожен відстоював інтереси не своєї фракції, а зосередився на тому, чи дане рішення зможе принести користь, чи стане напрямком реформування".

Минулого сесійного тижня 15 депутатів фракції БПП оголосили про створення "антикорупційної платформи".

У перспективі це об’єднання може стати альтернативою для старших партнерів президентської політсили. Поки ж про діяльність цієї платформи говорити зарано.

Натомість кілька депутатів різних фракцій стверджують, що співкоординатор антикорупціної платформи БПП Віктор Чумак вів з ними розмови щодо можливої участі у новоствореній партії.

Це підтверджує і сам Чумак. Але запевняє, що ця партія існує лише на рівні ідеї. Проте він не виключає, що основою для нового політичного утворення можуть стати саме "Єврооптимісти" та Антикорупційна група.

Ідея створення партії була і в іншого співкоординатора антикорупціної платформи БПП Мустафи Найєма. Але створювати партію заради напису у візітівці "голова партії" не цікаво, запевнив колишній журналіст.

"Грати просто в гру "ми створили партію" не хочу. Але якщо станеться ситуація, за якої така політична партія зможе вийти за межі існуючого політичного поля, тобто вона дійсно буде складатися з людей, за яких не соромно, то в цьому сенсі таке може статися. Але знову ж таки – головна мета такої партії? Якщо буде створюватися щось мною, то це має бути щось "дуже швидко зробити і піти". Дуже довго залишатися в цих стінах – це неможливо. Ти просто гинеш і вбиваєш себе", – поділився роздумами Найєм.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді