Замкнене коло львівського сміття

Середа, 11 січня 2017, 13:10
Замкнене коло львівського сміття
portal.lviv.ua

На одинадцятому році роботи в львівській Ратуші Андрій Садовий перетворився з мера найпривабливішого для туристів українського міста – на очільника сміттєвої столиці.

Львів'яни регулярно виставляють у соцмережі фото з різних районів міста, де біля сміттєвих баків – завали з відходами.

Львів'яни часто виставляють соцмережах купи невивезеного сміття біля своїх будинків
Львів'яни часто виставляють соцмережах купи невивезеного сміття біля своїх будинків
з фейсбука Оксани Солук

Адже після трагедії на найбільшому і найстарішому українському сміттєзвалищі, де загинуло троє рятувальників і зник комунальник, селяни найближчих населених пунктів заблокували вивіз сміття на полігон.

То ж львівське сміття уже сім місяців мандрує по всій Україні.

Настільна гра
Настільна гра "Мандри львівського сміття"

Тонни відходів з львівською пропискою стали предметом жартів і, водночас, об'єктом боротьби різних громад, які виловлюють машини зі сміттям біля своїх населених пунктів.

Львівське сміття активісти виловлюють у різних частинах України
Львівське сміття активісти виловлюють у різних частинах України

На запитання, коли врешті львівське сміття – а це щодобово 650 тонн – "пропишеться" вдома, у львівської влади відповіді досі немає.

Адже за сім місяці після трагедії не вдалося остаточно вирішити питання ані з ділянкою, ані з фінансуванням облаштування нового полігону для твердих побутових відходів і спорудженням сміттєпереробного заводу.

Махінації з землею

У коментарі "Українській правді" Андрій Садовий відмовився перелічити регіони, на полігони яких щоденно транспортується львівське сміття. Мовляв, "це питання безпеки міста".

Водночас, запевнив: "Кожна тонна сміття є легальною і офіційною, і захоронюється на легальних полігонах. Але з'являються штучні перепони, і ми починаємо тоді возити на інші полігони".

Проте, насправді, не завжди все відбувається легально. З останніх випадків – державна екологічна інспекція зафіксувала спробу викинути сміття в лісових масивах Буcького району Львівщини.

"Львів вже понад півроку у сміттєвій блокаді. Я, виступаючи на Асоціації міст, звернувся до всіх мерів, а потім на засіданні уряду до всіх губернаторів. Кажу: "Хлопці, по одній машині можете прийняти?" Опустили голови, бо тиск на них несамовитий. А якби держава була мудра, то визначила б десять-двадцять полігонів, куди ми могли б щодня везти одній машині", скаржиться на відсутність підтримки міський голова Львова.

Садовий певен: вирішити сміттєву проблему заважає політичний тиск з Адміністрації президента.

Мовляв, Банкова використовує сміттєву проблему Львова, щоб тиснути на Садового як лідера "Самопомочі", фракція якої у парламенті часто опонує пропрезидентській коаліції.

"Мета використати весь державний апарат і тиск, щоб показати, що треба робити з тими, хто не погоджується з рішеннями найбільш вельможних людей України", переконує "УП" Садовий.

"Роблять якісь дивні речі, блокують, залучають Генпрокуратуру, військову прокуратуру, СБУ, аналітичні центри, які аналізують і прослуховують телефони. Залучено сотню людей, щоб розібрати Львів по кісточках. В часи Йосипа Віссаріоновича (Сталіна УП), думаю, було легше", – натякає на останні обшуки і затримання у Львівській міськраді Садовий.

Так, 17 листопада СБУ з військовою прокуратурою спіймали на хабарі у вісімдесят тисяч гривень начальника управління житлово-комунального господарства Юрія Гольця.

"Начальник управління житлового господарства міськради люб'язно пояснює, що раніше за підряди треба було платити долю в 10% від вартості робіт. Але в ці кризові часи – 7%. А от за вивіз сміття взагалі – 5%!" – іронічно прозвітував на своїй Facebook-сторінці Юрій Луценко про результати допиту затриманого.

Начальник управління ЖКГ Львівської міськради, відповідальний за сміттєзвалище і вивіз сміття, у листопаді попався на хабарі
Начальник управління ЖКГ Львівської міськради, відповідальний за сміттєзвалище і вивіз сміття, у листопаді попався на хабарі
Прес-служба СБУ

Промовистий факт: Гольця спіймали на хабарі через два тижні після того, як Галицький райсуд Львова відпустив його під особисте зобов'язання – саме у справі Грибовицького сміттєзвалища (полігон обслуговувало комунальне підприємство "Збиранка").

Слідчі Львівської обласної прокуратури встановили, що до обвалу спричинило порушення технології складування сміття.

"Посадові особи комунального підприємства не застосовували належних інженерних заходів для забезпечення стійкості полігону як споруди, належного ущільнення і перешарування відходів ізолюючим матеріалом", вказано в матеріалі справи.

Згідно з правилами складування сміття, кожні три-чотири метри його треба пересипати землею (найкраще глиною). Проте, за інформацією "УП", буріння сміттєвої гори в рамках розслідування на глибину понад десять метрів не виявило жодних слідів перешаровування.

У рамках розслідування трагедії на сміттєзвалищі, на глибині понад десять метрів не виявили жодних слідів перешаровування землею
У рамках розслідування трагедії на сміттєзвалищі, на глибині понад десять метрів не виявили жодних слідів перешаровування землею
Прес-служба ДСНС

Не виключено, що хтось добряче заробляв на порушенні технології та економії на землі. Адже, як повідомили "УП" в Львівській мерії, один куб землі на потреби полігону коштував 500 гривень (у цю суму входить видобуток глини на кар'єрі, доставка і застосування на полігоні).

Засипання сміттям від виглядом рекультивації

На глині в Львівській міській раді вирішили економити й після трагедії.

Зокрема, тут придумали дивну технологію укріплення схилів сміттєзвалища (адже існує небезпека нових зсувів) та його наступну рекультивацію. Так, сміттєву гору вирішили підперти не землею а додатковим сміттям.

Пояснення просте: так дешевше.

Проте, на думку місцевих активістів, які проживають в прилеглих до Грибовицького звалища селах, насправді таким чином влада намагалася продовжувати вивозити сюди сміття і після трагедії.

"У серпні нам довелося перекривати дорогу. Бо трактори почали рити якийсь котлован у бік людських хат. Ми викликали міліцію, бо на ці роботи не було жодних документів і погоджень. Чиї трактори ніхто не знає", розповіла "УП" активістка з села Малехів Галина Денько.

 
Наприкінці серпня мешканці Малехова та Грибовичів перекрили дорогу, щоб зупинити підозрілі роботи на сміттєзвалищі
VGOLOS.COM.UA

За словами активістки, чиновники Львівської міськради запевнили, що тут риють дамбу для захисту від шкідливих інфільтратів, які стікають з сміттєвих гір.

"Але, коли ми отримали проект на рекультивацію, то побачили, що насправді тут готується майданчик для розвороту транспорту і наступного складування сміття! Тобто під прикриттям рекультивації до нас хотіли далі вивозити сміття", обурюється Денько.

Наприкінці серпня мешканці Малехова та Грибовичів перекрили дорогу, щоб зупинити підозрілі роботи на сміттєзвалищі
vgolos.com.ua

Згідно з проектом рекультивації, який був розроблений ще в 2013-му році та погоджений в Мінрегіонбуді, наявну сміттєву гору в Грибовичах висотою в дев'яносто метрів треба зробити пологою і вирівняти до вісімнадцяти градусів.

"І для цього вони хочуть ще роками підсипати нове сміття. Тоді звалище буде сунутися вшир. У результаті це вийде 150 метрів від людських хат, які опиняться в санітарній зоні сміттєзвалища", пояснює Денько.

Щоб розблокувати роботи на звалищі, а фактично відкрити дорогу новому сміттю на Грибовичі – у мерії вдавалися до оригінальних способів.

"Нашого сільського священника викликали в районну Жовківську єпархію. Ми поїхали за ним. А там його вже чекали львівські депутати від "Самопомочі", які просили церковне керівництво вплинути на нашого священика. Але отець тут мешкає і добре знає проблему, тому не погодився", з обуренням пригадує Денько.

Активістка з Малехова уже роками не набирає воду з своєї криниці: боїться
Активістка з Малехова уже роками не набирає воду з своєї криниці: боїться "хімічного коктейлю"
Мар'яна П'єцух

Потім мерія запропонувала двом прилеглим до звалища селам сімдесят мільйонів гривень на будівництво школи, ремонт доріг та проведення водопроводу (воду з криниць люди тут давно не беруть, бо бояться "хімічного коктейлю").

Проте коли представники Львівської міськради завітали в село з такою пропозицією, люди це прийняли за "хабар" і відмовили.

За словами Денько, Львівська міськрада й без того вина селянам школу і воду.

"По-перше, як нова школа вирішить питання екологічного лиха? По-друге, вони ще в 2004-му році пообіцяли у двох селах по школі і водопровід. Але збудували лише одну школу, інша на рівні фундаменту заросла деревами. А воду не до всіх хат дотягли. Водопровід не дуже поспішали проводити, аж поки ми не перекрили дорогу".

Заручившись підтримкою юристів, селяни подали в суд на дії Львівської міськради та її проект рекультивації.

"Зараз міська рада звернулася до іноземної компанії, щоб та зробила аудит цього проекту й дала свої зауваження – що треба допрацювати, аби він відповідав європейським нормам", повідомив Садовий.

До блокування робіт з рекультивації також долучилась обласна прокуратура, за позовом якої 10 листопада Львівський окружний суд заборонив будь-які роботи на звалищі.

Примарний кредит

До трагедії в Грибовичах, Львівська міська рада мала глобальні плани до цієї ділянки.

Так, у 2014-му році мерія подала заявку в Європейський інвестиційний банк на кредит на 25 років під 1,5% для створення на цьому місці комплексу з сортування та утилізації ТВП з попередньою рекультивацією старого полігону.

У квітні 2015 року ЄІБ відписав, що зацікавився проектом і розглядатиме його на наступному етапі.

Лист ЄІБ до Львівської ради за 14 квітня 2015 року, де банк вказує на зацікавленість проектом твердих побутових відходів у Львові
Лист ЄІБ до Львівської ради за 14 квітня 2015 року, де банк вказує на зацікавленість проектом твердих побутових відходів у Львові

За словами Садового, ЄІБ погодився виділити Львову 75 мільйонів євро на рекультивацію, новий полігон ТПВ і сміттєпереробний завод. Проте виділення коштів зараз напряму залежить від уряду.

"Львівський проект відібраний і погоджений з банком. Міністерство фінансів погодило цей проект і передало в міністерство житлово-комунального господарства (Мінрегіонбуд – УП), яке шукає якісь варіанти, не знаю які, мені складно зрозуміти.

Але вони чомусь відтягують. Можливо, теж якась вертикаль скоординована працює", киває Садовий на Мінрегіонбуд, на який, на його думку, теж може чинитися політичний тиск.

Політичний полігон

Не вдається знайти порозуміння Садовому і з Львівською облдержадміністрацією, від якої залежить виділення земельної ділянки під полігон і завод.

В результаті, львівська міськрада і облдержадміністрація взялися за вирішення сміттєвого питання кожна окремо.

Голова ОДА Олег Синютка попри всі кредитні плани Садового 8-го грудня підписав розпорядження про оголошення конкурсу на вибір інвестора для будівництва комплексу утилізації твердих побутових відходів у Львівській області.

Мовляв, навіщо брати кредит, який треба віддавати, якщо можна залучити зацікавлений бізнес?

Голова Львівської ОДА Олег Синютка вирішив самостійно взятися за будівництво сміттєсортувального заводу
Голова Львівської ОДА Олег Синютка вирішив самостійно взятися за будівництво сміттєсортувального заводу

Проте в ініціативі Синютки є один вагомий недолік: залишається невирішеним питання фінансування рекультивації Грибовицького сміттєзвалища. Адже це дорогий та неприбутковий проект, який бізнесу нецікавий.

Натомість, на переконання Садового, рекультивацію, побудову полігону та заводу, треба вирішувати в комплексі. У даному випадку – за рахунок кредиту ЄІБ.

Причин в автономній діяльності Синютки та Садового – щонайменше дві.

Перша – політична конкуренція між ними.

Так, голова Львівської ОДА Олег Синютка, який до 2014 року був першим замом Садового, сьогодні є потенційним кандидатом на міського голову Львова від Блоку Петра Порошенка – і йому на руку будь-які провали Садового. А вирішивши проблему з новим полігоном і заводом, він продемонструє безпорадність нинішнього мера.

Друга – небажання чиновників втратити контроль над прибутковими сміттєвими потоками. Садовому, який наразі скаржиться на відсутність ділянки в області, вигідно будувати сміттєвий комплекс в межах міста. Тоді міськрада й надалі матиме контроль над львівським сміттям, яке може давати чималі прибутки.

"Ми далі не можемо чекати, бо імідж Львівщини страждає від того, що сміття викидають по інших областях", пояснює "УП" самостійну гру обласної влади начальник департаменту розвитку та експлуатації ЖКГ Львівської ОДА Назарій Романчук.

В ЛОДА навіть оголосили про наявні три ділянки, на які вже готова технічна документація для облаштування там сміттєвого комплексу по утилізації відходів.

За словами Романчука, ці ділянки раніше ОДА пропонувала львівській мерії, але "вони з ними нічого не змогли зробити".

У Садового своє пояснення. Мовляв, коли його люди поїхали за вказаними адресами, то отримали рішучу незгоду від громад.

"Ми ж розуміємо: отримати ділянку без сприяння обладміністрації та всіх держслужб неможливо. Бо всі державні інституції по команді можуть процес заблокувати", невтомно наголошує на наявності "політичного тиску" Садовий.

Проте не все так гладко йде з ділянками й у обласної влади.

Місцеві ради прилеглих населених пунктів, тільки-но почули про наміри ОДА, проголосували проти будівництва сміттєвих комплексів поруч з ними.

Дві з трьох ділянок це сірчані кар'єри колишніх промислових гігантів, які називають зоною екологічного лиха. Тому, очікувано, що місцеве населення не хоче навіть чути про перспективу перетворення кар'єрів у сміттєвий полігон. Люди бояться ще одного джерела забруднення.

Тож невідомо, чи зацікавиться інвестор проектом, якщо вірогідність масових протестів громад дуже висока.

Новий сміттєвий полігон, ймовірно, з'явиться на кар'єрі, де раніше видобували сірку
Новий сміттєвий полігон, ймовірно, з'явиться на кар'єрі, де раніше видобували сірку

Прийом інвестиційних заявок триватиме до лютого-2017. Після чого визначатимуть технологію переробки сміття залежно хто й із чим подається на конкурс.

Також навряд чи інвесторам буде цікаво братися за такий проект, не маючи гарантії від Львова в співпраці – це вже питання завантаженості заводу.

"Кожен інвестор працює, коли це вигідно. Інвестор має розуміти, хто буде компенсовувати його затрати, хто буде замовником, хто буде платити", каже Садовий.

"Але я вітаю бажання області будувати сміттєсортутвальні комплекси, бо вони потрібні. Адже в Грибовичі возили не лише сміття зі Львова, а й з кількох районів області",  запевняє львівській міський голова. І наголошує, що не зважаючи на наміри області, "ми маємо намір будувати завод у себе", – тобто в межах Львова.

"Тут я не бачу жодних проблем, бо завод екологічно безпечний. Сміття переробили і вивезли", пояснює Садовий.

Проте куди вивозити невідсортовані рештки сміття – а це до 90% від усього сміття – незрозуміло. Адже екологічні норми забороняють облаштовувати полігон для захоронення відходів в межах населених пунктів.

Тож так чи інакше, Садовому доведеться домовитися з обласною владою і її полігоном.

Маленький цех з великими підозрами

Садовий запевнив "УП", що згідно з внутрішнім опитуванням на замовлення міськради, 70% львів'ян підтримують ідею будувати сміттєсортувальний завод в межах міста.

Однак ця цифра дуже контрастує з протестами, які уже місяць тривають під міськрадою.

Так, мешканці спальних районів Львова Рясне та Білогорща вже перекривали дорогу та вривалися на сесію міськради після того, як дізналися, що поруч з їхніми домівками має з'явитися сміттєпресувальний цех.

Мешканці Білогорщі та Рясного пікетують Львівську міську раду, вимагаючи заборонити розміщення сміттєпресуального цеху біля їхніх домівок

Мешканці Білогорщі та Рясного пікетують Львівську міську раду, вимагаючи заборонити розміщення сміттєпресуального цеху біля їхніх домівок

Приватна фірма "Захід Ресурс Плюс", створена лише наприкінці травня-2016 (за кілька днів до Грибовицької трагедії) планує пресувати сміття на території колишнього заводу "Сільмаш". Наразі такий прес зможе обробити лише десять відсотків щоденних відходів міста.

За технологією, сміття буде спресовуватися в спеціальні поліетиленові тюки та вивозитися. Куди – невідомо.

Але людей лякає, що жижа, яка стікатиме внаслідок спресовування, забруднюватиме їхні ґрунти.

Хоча в мерії й обіцяють вивозити звідси жижу на очисні споруди – після Грибовицької трагедії люди нікому не вірять.

Вони підозрюють, що на основі невеликого цеху згодом виросте гігантський великий завод. Хоча влада запевняє, що "Сільмаш" для майбутнього проекту заводу не розглядає.

"У серпні нам говорили про перевантажувальну станцію (де сміття з менших машин перевантажують у фури і вивозять на полігони по Україні УП), у листопаді в умовах тендеру було вже слово "складування" та 10 гектарів землі, а сьогодні це "тимчасовий" пресувальний цех", пригадує різні заяви з приводу "Сільмашу" мешканка Білогорщі Наталя Кузьма.

На

На "Сільмаш" попри обурення громади уже завезли пресувальну лінію
portal.lviv.ua

Наразі львівське сміття застрягло на полігоні політичної боротьби та амбіцій, людського страху та чиєїсь жадібності. Відтак, львівські відходи ще довго мандруватимуть Україною.

А це неабиякий удар не лише по іміджу Львова, але й по місцевому бюджету.

У вересні міськрада уже виділила 40 мільйонів гривень на компенсацію перевізникам за тисячі "намотаних" кілометрів.

Мар'яна П'єцух, УП

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді