Від "поки ви сидите на Заході" до "від нас приховують правду". Які маніпуляції українці постять у Facebook під час війни

Середа, 4 січня 2023, 14:00
колаж: Андрій Калістратенко

"Чому на моїй вулиці найбільше виключають світло, коли на деяких майже ні?" – наприкінці листопада написав на своїй фейсбук-сторінці Олексій. Йому 41 і за освітою він інженер-механік. Зараз очолює одне з виробничих підприємств на заході України. Він ненавидить все російське, але несвідомо поширює меседжі, продуковані російською пропагандою.

Олексій – активний користувач Facebook. Ще до масових відключень світла і "зради" навколо цього, його профіль виглядав так: дописи із захопленням стійкістю та єднанням українців змінюють емоції та лайка у бік тих, хто досі розмовляє російською. Поряд із репостами новин з медіа "білого списку", публікації з теоріями змов, які поширює Росія. Подяки волонтерським фондам за кілька днів доповнюються емоційними та бездоказовими закликами припинити корупцію серед волонтерів. 

Олексій – один із 63% користувачів українського Facebook, які у червні-вересні 2022 року поширювали на своїх сторінках фейки та маніпуляції. Це дані 4-ої хвилі дослідження рівня інформаційної гігієни українців у Facebook, яке було проведено волонтерською ініціативою "Як не стати овочем". 

Результати 2022 року зафіксували оптимістичний момент: інформаційні операції путінської машини пропаганди втрачають свою ефективність в українському інфопросторі. Так, у вересні-грудні 2020-го кількість користувачів Facebook, які поширювали дезінформацію, була вищою – 73%. 

Але за лаштунками оптимістичних даних залишається те, що кожен другий користувач українського Facebook все ще поширює повідомлення, які підсилюють інформаційні операції ворога. Це в умовах, коли соціальні мережі є джерелом новинної інформації для 74% українців.

Нова роль антивакцинаторського руху

За останні роки українці пройшли дві найбільші хвилі інформаційних операцій Росії: пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення. У кожній Facebook був важливим інструментом поширення потрібних ворогу меседжів. 

За даними Оксфордського інституту інтернету, 92% дезінформації про ковід у світі поширювали Росія та Китай. На думку головної редакторки херсонського видання "КавунCity" Євгенії Вірлич, саме антивакцинаторська кампанія стала своєрідною доказовою базою для Кремля – її агенти в Україні здатні виводити людей на вулиці. 

Реклама:
Одним із лідерів антивакцинаторського руху був херсонський колаборант Кирило Стремоусов. Він провокаціями та мітингами створював відповідну картинку. Аналогічно діяли й осередки антивакцинаторського руху в інших регіонах. 

Зараз його "активісти" змінили вектор на "це не війна – це бізнес" та продовжують інформаційну роботу. Тепер вони дискредитують волонтерів та військово-політичне керівництво. 

Після повномасштабного вторгнення актив антивакцинаторів обріс новими учасниками. 

Так, Олексій Оскер системно поширює меседжі, які підсилюють російські інформаційні операції. Наприклад, дискредитує роботу великих волонтерських фондів чи стверджує, що українські солдати мають погане забезпечення, бо все розікрали. 

Ці меседжі перегукуються з тими, які поширюють інші активісти антивакцинаторського руху. Зокрема Остап Стахів. Саме антивакцинатори стали одним із важливих осередків вкидання та поширення тез про корупцію та недолугість військово-політичного керівництва. 

На жаль, українці радо поширюють таку інформацію, не перевіряючи факти. 

Українець має піти проти українця

Кожен третій користувач Facebook публікує емоційні дописи, у яких українці звинувачують інших українців.

Спектр тем широкий – від "поки ви сидите по ресторанах, наші хлопці стікають кров'ю в окопах" до "в Одесі немає електрики, бо її дають у Львів". 

Розколоти українців – давня ціль Росії. Після повномасштабного вторгнення робота у цьому напрямку тільки посилилася. 

Ворог моніторить конфліктні ситуації у соціальних мережах та робить все, щоб створити враження, що це не точкова ситуація, а проблема, яка стосується більшості.

Реклама:
Показовий приклад – нібито масові конфлікти між мешканцями заходу України та тимчасовими переселенцями зі сходу та півдня. Саме завдяки інформаційним операціям ворога соціальні мережі наповнили історії про переселенців, які тільки те й роблять, що пиячать та байдикують, тоді як мешканці західних областей працюють та воюють. 

Ці базови тези доповнювали емоційними твердженнями про те, що нібито Путін напав саме через "бандерівців із Західної України" або що Харків обстрілюють через проросійську позицію його мешканців. 

 

Ці інформаційні операції ворог накладав на раніше сформовану думку про нібито інакшість мешканців різних частин України. А масовість поширення такої інформації у соціальних мережах, створювала враження, що це поширена проблема.

Насправді дослідження неодноразово фіксували, що розмір проблеми не більше 5%. Тобто негативно ставляться один до одного лише кілька відсотків переселенців та місцевих, які їх приймають. Решта – це результат роботи росіян.

Переселенці – лише один із багатьох векторів, яким ворог хоче пересварити українців. Зараз основний фокус – на темі нібито несправедливого вимкнення світла після масових ударів росіян по енегетичній інфраструктурі. 

Реклама:

"Від нас приховують правду"

Виправдане обмеження даних про українські втрати на війні створило підґрунтя для поширення інформації, яка формує традиційне для росіян твердження – "вам брешуть, все не так".

Один із меседжів, який знаходить значну підтримку серед українців – втрати.

Ворог поширює твердження на кшталт "за перший день контрнаступу загинуло 2000 воїнів" і паралельно формує інфополе, яке підштовхує до таких висновків. Масово поширюються оголошення про зниклих безвісти та полонених.

 

Дописи супроводжують емоційними закликами "Боже, допоможи їм відбути ці страшні муки" чи заявами "Ми ніде не можемо добитися правди!". 

Натомість, щойно відбувається черговий обмін полоненими, шириться твердження, що це влада піариться на десятках звільнених та замовчує тисячі, які в полоні: "Влада про них забула/кинула, то хоч ви поширюйте".

Попри дійсно значну кількість оголошень про пошук зниклих, сайти-помийки постять ще й фото цивільних, які зникли ще до повномасштабної війни. І все це з підписом типу "Це військовий N., бригада яких зникла після боїв поблизу Лимана". 

Тема великих втрат найчастіше звучала у двох ключах (локації умовні): "У лікарню Білої Церкви привезли поранених, терміново потрібна ІІ група крові" та "На Бахмутському напрямку м'ясорубка, помоліться за наших хлопців".

Окрім стандартних тем про загибель військових, постів про великі втрати на фронті, застосовуються також і більш маніпулятивні матеріали.

Щоб підкреслити "великі втрати ЗСУ", викладаються фото та відео, де людина показує велику кількість могил (надгробок із прапором України або хрест із іменем та прізвищем) із кладовища, де поховані українські військові. До допису додається тема: "Можливо, впізнаєте когось зі своїх близьких".

Традиційно шириться інформація про нібито сотні поранених, яких привезли до військового госпіталю, і їм всім потрібна кров. Або що з полону повернулося 60 солдатів і всі кастровані.

Це одна з частин інформаційної операції із залякування українців – як цивільних, так і військових.

У демократичній Україні вільно висловлювати свою позицію може кожен. Емоційні дискусії у соціальних мережах уже стали своєрідною національною ознакою. Саме цим намагається скористатися ворог, щоб розколоти та дезорієнтувати українців. 

Після повномасштабного вторгнення 80% користувачів українського Facebook стали активно публікувати інформацію на суспільно-політичні теми. Це вдвічі більше, ніж восени 2021 року. Проте більшість інформації – маніпулятивна чи фейкова. Лише 20% час від часу поширюють повідомлення з "білих медіа". 

Реклама:

Як досліджували

Вибіркова сукупність дослідження становить 3002 акаунтів українського сегменту Facebook. Відбір акаунтів здіснено випадковим чином у понад 250 найбільш відвідуваних групах та пабліках із урахуванням регіональної локації.

Відбір акаунтів здіснювався із забезпеченням параметрів відповідності основних соціально-демографічних характеристик (задекларованих у соціальній мережі) їхніх власників, зокрема статево-вікової.

Обраховане теоретичне статистичне відхилення для наведених даних без врахування дизайн-ефектів не перевищує 2,2%.

У рамках дослідження аналізувалися лише профілі реальних українців, які мали відкриті сторінки та чітку прив'язку до місця проживання.

Оксана Мороз, для УП

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді