Про можливі дострокові парламентські вибори та коаліцію

Понеділок, 08 лютого 2010, 18:42

Читаючи передвиборну програму Януковича чи Тимошенко виникають думки, що кандидати готувалися не до президентських, а до парламентських виборів. Більше 90% тих обіцянок можливо виконати лише за допомогою повноважень, яким наділений парламент та уряд.

Отож уявімо, що президент Янукович захоче виконати хоча б частину з того, що наобіцяв. Тоді йому однозначно потрібна власна більшість у парламенті. У парламенті якого скликання? Шостого? Чи може вже сьомого?

"У Верховній Раді України на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України...

Коаліція депутатських фракцій вносить пропозиції Президенту України щодо кандидатури прем'єр-міністра України, а також пропозиції щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України" - стаття 83 Конституції України.

Президент Янукович, зрозуміло, спробує організувати коаліцію фракцій у чинному парламенті. Партія Регіонів (172 депутати) + Комуністична партія (27) + Блок Литвина (20) = 219 депутатів. (Інформація про кількість депутатів у фракціях та про позафракційних депутатів взята із сайту ВР). Навіть якщо додати ще шість позафракційних депутатів парламенту, то разом 225.

Це не більшість, хоча вже половина конституційного складу ВР.

Знаючи про політичну позицію деяких НУНСівців не сумніваюся, що Янукович отримає свою більшість у парламенті та відправить у відставку уряд Юлії Тимошенко.

Але це лише більшість. А відповідно до Конституції, створена повинна бути саме коаліція, а не проста більшість, бо саме коаліція депутатських фракцій має право формувати уряд та вносити пропозицію щодо кандидатури прем'єр-міністра.

Таким чином, команді Януковича доведеться домовлятися про коаліцію із фракцією НУНС. Для входження фракції у коаліцію потрібно рішення більшості депутатів з фракції, в даному випадку - мінімум 36 депутатів із 71. Сумнівно, щоб така коаліція відбулася.

"Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:

1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції; 2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України; 3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися" - ст. 90 Конституції України.

Цікаво було б подивитися соціологію - якби вибори до парламенту відбулися у найближчі вихідні. Втім, рейтинг основних політичних гравців нам відомий. А в українському, поки що не громадянському суспільстві, особистий рейтинг лідера приблизно збігається з рейтингом його політичної сили.

Якщо керуватися цією істиною, то стає зрозуміла паніка Володимира Литвина, який нещодавно з трибуни Верховної Ради заявив, що дострокових виборів в Україні до парламенту не буде.

Але, як ми пам'ятаємо, був вже зовсім недавно один спікер парламенту, який не бажав дострокового припинення повноважень парламенту, але його думка, як то кажуть, "була почута" без урахування. І сподіватися на відсутність правових підстав для розпуску парламенту теж немає сенсу.

Підставами можуть бути не формування уряду протягом 60 днів після відставки діючого, і не засідання сесії ВР протягом 30 днів та, врешті, класика жанру - складання повноважень 150-тьма депутатами.

Не здивуюся, якщо політики вигадають ще якусь сумнівну підставу для розпуску, прикрасивши її правовим соусом. Тому і панікує Володимир Литвин - йому є що втрачати. Якась дивна карма супроводжує його - як тільки він стає спікером - рейтинг падає.

Ми пам'ятаємо, що у 2006 році, незважаючи на ранню та потужну інформаційну кампанію, йому, діючому спікеру, не вдалося пройти до парламенту.

Така ж доля його може чекати і на дострокових виборах цього року. З рейтингом трохи більше 2% Литвин зробить усе, щоб зліпити коаліцію у діючому складі парламенту і, як в тій казочці, "стати в пригоді" Януковичу чи то навіть Тимошенко.

Але від нього зараз мало що залежить. Час Литвина уже пройшов?

Натомість Янукович на дострокових виборах зможе покращити свій результат 2007 року. На позитивній хвилі перемоги із особистим рейтингом більше 35%, йому, скоріш за все, вдасться провести у парламент до 180 депутатів і знову сформувати найбільшу фракцію у Верховній Раді.

Дострокові парламентські вибори не вигідні Юлії Тимошенко. Восени 2008 року, незважаючи на політичну волю Ющенка та Януковича, їй вдалося зупинити процес розпуску ВР. Але тоді на її користь зіграли обставини - початок економічної кризи, а також адмінресурс.

Після відставки уряду, апогеєм падіння Тимошенко буде те, що на дострокових виборах до парламенту вона втрачатиме підтримку електорату.

Із сьогоднішнім рейтингом у 25%, БЮТ отримає близько 120 мандатів, а це на 36 менше, аніж блок має у діючому складі парламенту. А для Януковича це ще один аргумент для проведення перевиборів.

Крім цього, до парламенту сьомого скликання точно проходять політичні сили Тігіпка та Яценюка, які, в основному, збагатилися за рахунок електорального поля Ющенка та тої ж Тимошенко.

Тігіпко із особистим рейтингом у 13% гіпотетично може отримати близько 65 мандатів, а Яценюк з рейтингом 7% - близько 35-40 мандатів. Також у парламент пройдуть партія Ющенка та комуністи, які на двох отримають близько 45 мандатів.

Що ж, Янукович та Тимошенко наввипередки змагатимуться за право сформувати коаліцію з Тігіпком і Яценюком, пропонуючи посади та всілякі регалії.

Януковичу для більшості достатньо буде коаліції із Тігіпком та комуністами, і у випадку успішних переговорів, він зможе отримати повноту влади та матиме усі повноваження для втілення своїх передвиборних ідей.

Якщо ж після виборів Тимошенко вдасться якимось чином сформувати коаліцію із Тігіпком, Яценюком та пропрезидентськими силами, які пройдуть в парламент, то на Україну знову чекають 5 років дуалізму та приреченість на протистояння.

Ані президентські, ані дострокові парламентські вибори не принесуть Україні політичного спокою та вже тої призабутої ефективності роботи органів державної влади.

Олександр Ружицький, ВМГО Християнсько-Демократичний Союз Молоді, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як звати невідомого солдата?

Реформа БЕБ: чи зможе бізнес ефективніше захищатися від свавілля в судах?

"Мобілізаційний" закон: зміни для бізнесу та військовозобов'язаних осіб

Чому "Азов" досі не отримує західну зброю? 

Навіщо потрібен держреєстр осіб, які постраждали внаслідок агресії РФ

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції