Духовна криза і українські вибори

147 переглядів
36
П'ятниця, 05 жовтня 2012, 17:04
Тарас Плахтій
для УП

У програмних документах Ініціативи 1 грудня її учасники констатували наявність духовної кризи, яка роз’їдає українське суспільство, відзначили вкрай драматичний його стан внаслідок морального і соціального занепаду, втрати життєвих орієнтирів.

Так вони започаткували національний діалог для пошуку шляхів вирішення спільних проблем.

Як свідчить історія людської цивілізації, духовна криза та падіння суспільної моралі приводять до соціальних катаклізмів, у результаті яких винищується національна еліта.

А суспільство відкидається на десятки років назад у своєму історичному розвитку, втрачаючи конкурентоздатність на глобальному рівні, перетворюючись з його повноправного Суб’єкта на об’єкт зовнішнього управління.

Духовність та суспільна мораль визначаються не переконаннями більшості людей, а тим, як ці переконання проявляються щодня під час взаємодії між членами спільноти.

Тобто коли йдеться про падіння моралі, то, очевидно, мається на увазі процес, який полягає у збільшенні частки взаємодій між учасниками спільноти, що виходять за межі прийнятих суспільних цінностей. Перебіг такого процесу протягом деякого часу приводить до їх зміни в гіршу сторону.

Таким чином, духовна криза, моральний і соціальний занепад, втрата у людей життєвих орієнтирів – це сукупність соціально-психологічних процесів, що полягають у поступовому виробленні та закріпленні під час групової взаємодії нових – негативних норм суспільної моралі, які виходять за рамки прийнятих суспільних цінностей.

Що ж прискорює таку сукупність соціально-психологічних процесів? Соціальна психологія доводить, що нашу поведінку в групах визначають ряд групових феноменів.

Зазвичай, такі групові феномени в реальному житті, коли контакти між людьми розтягнуті у часі, важко розпізнати. Проте, під час виборів відбувається збільшення кількості взаємодій між елітними групами та їх членами всередині цих груп, що дозволяє за короткий проміжок часу виявити переважаючі типи взаємодії та прослідкувати перебіг самих соціально-психологічних процесів, які протікають в цих умовах.

На схемі представлено структуру національної еліти та її внутрішні рівні рангування.

 

Представницька демократія і вибори, як основний інструмент її реалізації, передбачають конкурентну боротьбу за владу поміж елітних груп, що представляють інтереси різних верств, страт, класів, тощо.

Успіх у цій боротьбі визначають обрані елітними групами стратегії. Причому перемогу на виборах швидше забезпечують агресивні та негідні типи стратегій – "бої" без правил, формування образу ворога та дії щодо нього поза рамками суспільної моралі, застосування чорних технологій, гра на нижчих почуттях електоральних мас, які у довгостроковій та середньостроковій перспективі спричинюють духовну кризу та падіння суспільної моралі.

На Заході запобіжниками від обрання елітними групами таких стратегій є наявність кількох рівнозначних центрів впливу, що виробили відповідну культуру мирного співіснування за тривалий час становлення сучасного європейського парламентаризму, розвинутого громадянського суспільства, яке силою свого морального авторитету утримує представників елітних груп в рамках актуальних моральних цінностей, і загальновизнаної християнської етики, що довгий час домінувала в Європі та США.

В Україні, за відсутності рівнозначних центрів впливу, розвинутого громадянського суспільства та в умовах досить жорсткого міжконфесійного протистояння, вибори стають каталізатором духовної кризи, морального і соціального занепаду, втрати у людей життєвих орієнтирів.

Соціальна психологія досліджує та описує групові феномени окремо, створюючи для їх проявлення відповідні умови взаємодії в рамках експериментів. Натомість в реальному житті всі вони діють комплексно і головним експериментатором є поточна організаційна культура, що обумовлена цивілізаційною приналежністю даного суспільства.

Отже у виборчих перегонах беруть участь партії – організовані групи представників національних еліт, об’єднаних певними ідеологічними, матеріальними та іншими спільними цілями, які змагаються поміж собою за владу.

При цьому кожна партія, як велика група, сама поділяється на кілька груп впливу. Взаємодія таких груп на обох зазначених рівнях з точки зору етології визначається як міжгрупове рангування, а в соціальній психології описується ефектами приналежності до групи та групового фаворитизму.

Перший ефект полягає у тому, що людина, ототожнюючи себе з якоюсь групою, прагне оцінити її позитивно, піднімаючи таким чином статус групи і власну самооцінку.

З часом така людина починає реагувати на інших людей з позицій свого групового членства, а не з позицій окремої особистості, а відмінності між своєю і чужими групами стають помітними і значущими для неї.

Ефект групового фаворитизму – це тенденція яким-небудь чином сприяти членам своєї групи, на противагу членам іншої групи.

Ці ефекти посилюються в умовах конкуренції з однотипними групами, що й відбувається під час виборів – коли члени групи схильні пояснювати свій успіх внутрігруповими факторами – власним професіоналізмом, діловим якостям, а невдачу – зовнішніми факторами, перекладаючи вину на інші групи.

Таким чином поділ національних еліт на конкуруючі групи, які змагаються за владу у відповідності до правил, що визначені виборчим законодавством, запускає процес міжгрупового рангування і приводить до взаємної недовіри, ненависті, нетерпимості.

Аналогічно діють ефект групового егоїзму спрямованість групових інтересів, цілей і норм поведінки проти інтересів, цілей і норм поведінки окремих членів групи або всього суспільства та ефект "ми і вони" почуття приналежності до певної групи людей – ефект "ми" і, відповідно, почуття відстороненості від інших, розмежування з іншими групами – ефект "вони".

Соціально-психологічна енергія на міжгруповий конфлікт з’являється внаслідок проявлення ефекту соціальної фасилітації, згідно якого присутність інших спонукає людей до більш енергійної діяльності.

Конкуруючі елітні групи штучно посилюють цей ефект шляхом активного формування образу ворога, який включає маніпулятивний поділ людей за дражливими ознаками – мовними, релігійними чи територіальними та подальше провокування протистояння між великими групами, що сформувалися в результаті цього поділу.

Ефект конформізму сприяє встановленню однієї думки через груповий тиск, пригнічення особистості. Він обумовлює захоплення всієї повноти влади в групі харизматичними особистостями, які по суті одноосібно впливають на групові рішення силою свого авторитету.

Таким чином заручниками особистісних стосунків між лідерами стають всі члени організацій конкуруючих елітних груп – партій. Яскравий приклад – стосунки помаранчевих лідерів та членів очолюваних ними організацій під час їх перебування у владі.

Ефект групового мислення проявляється в згуртованій групі в умовах, коли пошук згоди стає настільки важливим, що починає переважати реалістичну оцінку можливих альтернативних варіантів рішень.

Таким чином, людина стає залежною від групи у своїх контактах з навколишнім світом і в переважній більшості випадків вона схильна поступатися групі. Навіть очевидні для людини речі можуть бути перекручені груповим тиском.

Формальні і неформальні лідери партій користаються цим ефектом для просування чорних технологій у конкурентній боротьбі та змушують рядових членів своїх організацій беззаперечно їх реалізовувати всупереч їхнім моральним цінностям.

Ефект "ореолу" це вплив на зміст знань, думок, оцінок особистості специфічної установки, наявної в однієї людини по відношенню до іншої, що приводить до упередження в ставленні до неї.

Упередження – це специфічна установка в людей, що заснована на інформації про негативні якості іншої людини, організації, предмету, явища, тощо. Така інформація, як правило, не перевіряється на достовірність і надійність, а сприймається на віру.

Саме такий ефект сприяє маніпулятивному формуванню образу ворога та образу непомильного вождя – лідера власної організації.

Одночасна дія ефектів ореолу, конформізму та групового мислення приводить до швидкого формування негативної установки в членів однієї елітної групи щодо інших конкуруючих груп в цілому і їх членів зокрема, а також – до некритичного ставлення до членів власної групи та її лідерів.

Це посилює проявлення ефектів приналежності до групи, групового фаворитизму, групового егоїзму, ефекту "ми" і "вони" та фасилітації, що у сукупності приводить до вибору та реалізації негативних стратегій конкурентної боротьби між елітними групами під час виборів.

Таким чином, за короткий період виборчих перегонів комплексна дія описаних групових феноменів приводить до руйнування поля довіри в середовищі українських еліт, і, відповідно, у всьому суспільстві.

Це обумовлює стале відтворення організаційної культури "русского мира" – виділення лідируючої елітної групи з авторитарним лідером на чолі і запуск процесу знищення конкуруючих елітних груп.

В результаті зіткнення у конкурентній боротьбі ієрархічно структурованих елітних груп внаслідок сукупної дії описаних групових феноменів відбувається їх швидка моральна деградація, що обумовлює духовну кризу всього українського суспільства, його моральний та соціальний занепад.

Найбільш надійним способом подолання духовної кризи та морального і соціального занепаду українського суспільства є заміна жорсткої ієрархічної структури організацій українських елітних груп – партій, громадських організацій, рухів, об’єднань, тощо на сучасні змінні структури.

Такі структури принципово змінюють перебіг групової взаємодії та, відповідно, форми проявлення групових феноменів. Вони сприяють формуванню поля довіри в малих і великих групах та спонукають їх членів проявляти свої кращі риси і якості.

Змінні структури змушують учасників організацій кооперуватися та колективно виробляти, приймати і виконувати рішення, на відміну від ієрархічних організацій, де учасники жорстко конкурують за якомога вищі позиції ієрархічної драбини та максимальний вплив на вироблення та прийняття рішень.

Наступним за ефективністю способом є відмова від ідеології, як інструменту координації діяльності членів партії та електорату і заміна його стратегічним плануванням, яке застосовують сучасні бізнесові корпорації, залучаючи до процесу вироблення візії, місії, цінностей, стратегій, цілей та планів якомога ширше коло працівників.

Це переводить міжпартійну дискусію з ірраціональної в раціональну площину – адже візію, в сенсі – мрію, можна змінювати на відміну від ідеології, яка дуже близька до віри.

Ще одним способом подолання духовної кризи та морального і соціального занепаду українського суспільства є прискорене формування розвинутого громадянського суспільства, базою якого є чисельний середній клас.

Відомо, що збільшення чисельності і посилене структурування середнього класу є запорукою духовного зростання та процвітання будь-якого суспільства.

Проте цьому протидіятимуть українські олігархічні клани, які утримують в своїх руках реальну владу і які, незважаючи на загрозу переходу суспільного протистояння у безглуздий та безпощадний бунт, продовжують стискати пружину.

Найпростішим і доступним вже зараз, хоча малоефективним через амбіції партійних лідерів, способом подолання описаних негативних явищ є організація структурами громадянського суспільства широкого діалогу на усіх рівнях між представниками різних політичних партій з актуальної проблематики, у першу чергу – з конструювання спільного майбутнього.

Тарас Плахтій, товариство "Малого кола", для УП

powered by lun.ua
Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 178.95.14.---Андрій Ільків..
Тарас Плахтій - " ...партії – організовані групи представників національних еліт, об’єднаних певними ідеологічними, матеріальними та іншими спільними цілями, які змагаються поміж собою за владу". Частина четверта статті 28 Кримінального Кодексу України - "Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (п'ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування". як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.
IP: 178.92.82.---Mike_Kharkov..
бун: Ми не маємо встидатися, що перші паростки цього в Європі виростали в нас та Британії в 16-17ст.
Мене дещо дивує ваше бажання бути нам неодмінно першими. Навіть згадую усмішку посла Штатів, коли Ющенко промовляв подібні тези на інавгурації. :) Тут захоплення першопроходця може вбити суть питання. Ну ось дивіться, Англія 16-го - це становлення капіталізму, станки, вовна, головна галузь - виготовлення сукна, експорт, огородження як проникнення капіталізму й у село - руйнація общинного укладу, Томас Мор, Шекспір... Чи ми були тоді такі, чи мали такий вплив? Ми до цього підійшли тільки зараз, та й то без Мора, Шекспіра та Оксфорду. Я б виходив саме з сьогодення, встидаючись тільки помилок при аналізі реального становища.
IP: 178.210.144.---Taras Plakhtiy..
Yuriy Sheliazhenko: Власне через нехтуванням ірраціональним запропонована Вами теоретична конструкція працює в реалі зовсім по іншому.
IP: 178.210.144.---Taras Plakhtiy..
Мені здається, що теза про Вчителя та учнів є певним чином повязана з Вашим позиціонуванням - у мене не було таких підходів. Написати мені можна сюди: nova.matrytsia@gmail.com Щоб дослідити мої ідеї - краще їх випробувати на практиці у невеликій групі для вирішення чи обговорення актуальної проблематики - для цього достатньо щонайменше 9 учасників. якую.
IP: 178.95.110.---бун..
Mike_Kharkov:
бун: /QUOTE] Ми до цього підійшли тільки зараз, та й то без Мора, Шекспіра та Оксфорду. Я б виходив саме з сьогодення, встидаючись тільки помилок при аналізі реального становища.
Бери найвище, будеш мати середнє, щось таке говорив Сковорода. Я вже писав на іншій гілці про легітимність державних та суспільних механізмів, про модель, яка підходить всім громадянам, або хоча б більшості. Як не дивно, така модель є і відносно неї є консенсус, це опис Малоросії в малоросійських повістях Гоголя. А це ж копія української частини суспільства Речі Посполитої до 1648р.
Усі коментарі
Допомога переселенцям: досвід Грузії
Україні необхідно брати за основу успішні моделі вирішення проблем переселенців і починати їх реалізацію. Не варто чекати 17 років, перш ніж почати щось робити, як це було в Грузії. (рос.)
Записки лібертаріанця. Громадянство
Є міркування лояльності. Його коріння росте з монархічної Європи: не можна було бути слугою двох панів або підданим двох суверенів. Однак громадянин – не слуга держави, а її співвласник. (рос.)
100 років самотності. Невивчені уроки революцій
В Україні революцій не було вже сто років. Була спроба захоплення влади й передача її в нібито хороші руки. Але без зміни підвалин, які вивели людей на Майдан, усе повернулося на свої місця. Ледь не в гіршому варіанті контрреволюції.
Дайте людям можливість заощаджувати
Уряд визначився: вугіллю та агрохолдингам – побільше, на енергозбереження – поменше.
Студентське самоврядування: перезавантаження чи застій?
Виш – це готельно-ресторанний комплекс, де студент – отримувач послуг. А студентське самоврядування – це бюро із захисту прав споживачів, яке слідкує за тим, щоб студенту в "ресторані" не вилили компот на голову.
Міністре Петренко, де обіцяна децентралізація послуг РАЦС?
У лютому 2017 року Кабмін зареєстрував у парламенті законопроект Мін’юсту про реєстрацію актів цивільного стану. Відтоді проект не рухається. А просувати його має міністр юстиції.