Завдання народного обранця – служити, а не наживатися

П'ятниця, 20 листопада 2015, 10:02

Мабуть, не я один мав очікування, що після революції Гідності в український політикум прийдуть зміни ментального характеру. Однак, чергові вибори в Україні довели: депутатство продовжують часто розглядати як рентабельний та високоефективний бізнес.

Задав я запитання одному регіональному кандидату: "Чому хочеш стати депутатом? Раніше депутатами хотіли стати, щоб мати безперешкодний неконкурентний доступ до землі та комунальної власності, попит на які був достатньо високий. Які зараз мотиви у претендентів на депутатство?"

"Як, ­– каже він мені. – Тільки по місту збільшився бюджет на 200 мільйонів гривень – є над чим працювати!"

Мене, як громадянина, дивують і обурюють такі підходи.

Після важких подій зими 2013-2014 років, спричинених в основному невдоволенням людей тодішньою владою держави, гадав, що політики нарешті схаменуться та перестануть розцінювати владу як спосіб збагачення – а рватимуться до неї виключно з тим, щоб служити своєму народу, а не збагачуватися за рахунок держави. Тут доречним є вислів: "Служити – це велика честь". Перефразовуючи його, варто сказати: "Красти – гріх".

Тому, вважаю, що зараз, коли вибори проведені і попереду клопітка робота над покращенням ситуації в державі – президенту, депутатам та урядовцям нашої держави спільно слід подбати про обмеження депутатського та чиновницького збагачення коштами платників податку.

Варто запровадити ринковий прозорий підхід, коли продаж землі чи право оренди землі, комунальної власності буде відбуватися винятково на конкурсній основі через аукціон. Виключення повинні становити лише учасники АТО та сім'ї героїв Небесної сотні.

Усі закупівлі, які відбуваються для потреб громади і за бюджетні кошти повинні проводитися виключно на конкурсній основі через електронні торги, згідно з формулою "ціна-якість-терміни поставки" з обов'язковою публікацією результатів закупок. Створення саме таких конкурентних, прозорих умов надасть можливість громаді контролювати владу і унеможливить зловживання посадовців.

Іншими словами, депутату буде надана можливість служити громаді і думати над тим, як бути ефективним.

Тричі я голосував за одного і того ж кандидата в мери столиці, нарешті він ним став – але як міський голова він мене швидко розчарував. Благоустрій міста, прибирання, якість адміністративних послуг, їх доступність і оперативність не покращилися. Земельні ділянки і комунальна власність і далі непрозоро діляться "між своїми". Тому цього разу я віддав свій голос за іншого кандидата в мери, знаючи, що він все одне не переможе. І це моя реакція як виборця.

Вважаю, що особи, які обираються у владу, повинні думати про майбутнє заздалегідь, а не за місяць до виборів. Вас обрали – працюйте ефективно, на користь суспільству.

Без запровадження європейського конкурентного підходу не буде жодних змін в державі. Україна далі житиме за схемою, коли одні збагачуватимуться за рахунок інших.

Політичною волею президента України, плідною роботою парламенту та уряду має бути подолано кумівство і сватовство. Доступ до державної кормушки має бути закритий. Якщо цю систему змінити, то на наступні вибори підуть тільки ті, хто реально хоче прислужитися людям та своїй країні.

Поки, на жаль, можливості впливу повіддавали не завжди найкращим.

Громадський контроль, нетерпимість до казнокрадства і активна громадянська позиція – це наша відповідальність за майбутнє.

Мирослав Табахарнюк, голова Наглядової ради компанії "МТ-Інвест", спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як звати невідомого солдата?

Реформа БЕБ: чи зможе бізнес ефективніше захищатися від свавілля в судах?

"Мобілізаційний" закон: зміни для бізнесу та військовозобов'язаних осіб

Чому "Азов" досі не отримує західну зброю? 

Навіщо потрібен держреєстр осіб, які постраждали внаслідок агресії РФ

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції