Про антикорупційну тріаду в Україні

Вівторок, 07 березня 2017, 08:36

Тиск громадянського суспільства – надважливий інструмент у боротьбі з корупцією в Україні поряд із нормативно-правовим забезпеченням та спеціалізованими антикорупційними органами.

Можна сказати, що антикорупційна реформа в Україні не тільки стартувала, а й знаходиться уже практично на половині свого шляху – принаймні в інституційному плані: прийняте антикорупційне законодавство, створені спеціалізовані антикорупційні органи НАБУ, САП, НАЗК, активно обговорюється необхідність створення антикорупційних судів.

Проте, як відомо, Бог любить трійцю.

І сьогодні виглядає так, що роль громадянського суспільства в майбутніх антикорупційних успіхах несправедливо недооцінюють. І так само несправедливо недофінансовують.

Адже саме громадянське суспільство і є найбільш зацікавленим в тому, аби таки забити останнього цвяха в домовину з корупцією і поховати її раз і назавжди.

Зважаючи на кількість закордонних грантів, що видаються українським громадським організаціям на реалізацію проектів по боротьбі з корупцією, схоже, цю істину добре розуміють наші закордонні партнери, які налаштовані протягнути Україні свою руку допомоги.

Одним з найсвіжіших підтверджень цьому є втілення так званої "Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні", що стартувала 1 лютого і фінансуватиметься Єврокомісією ( 15 мільйонів євро) спільно з Міністерством закордонних справ Данії – (1,34 мільйонів євро). Нагадаємо, саме Данія очолює рейтинг Transparency International.

На думку українського уряду, реалізація даної ініціативи дозволить забезпечити:

– ефективне, професійне та незалежне функціонування новостворених установ, відповідальних за боротьбу з корупцією;

– навчання персоналу кращим європейським практикам;

– зміцнення спроможності органів юстиції до винесення судових рішень у справах про корупційні діяння у незалежний та неупереджений спосіб;

– удосконалення нормативно-правової бази;

– ефективний механізм контролю за процесом імплементації антикорупційних реформ з боку Верховної Ради та зміцнення спроможності до проведення антикорупційної експертизи законопроектів;

– зміцнення спроможності громадських організацій та засобів масової інформації до виявлення та розслідування конкретних випадків здійснення корупційних діянь;

– підвищення ступеню поінформованості громадян про корупційні механізми та антикорупційну діяльність, демонстрацію успішних прикладів боротьби з корупцією на місцевому рівні.

Довідково: за даними офіційного представництва ЄС в Україні, метою антикорупційної ініціативи ЄС є посилення спроможності новостворених антикорупційних інституцій і зміцнення зовнішнього контролю за процесом реформ з боку Верховної Ради, громадянського суспільства та медіа.

Отже, тріадне бачення європейців щодо шляхів викорінення корупції у нашій країні можна побачити, проаналізувавши напрямки, на які націлена "Антикорупційна ініціатива".

У прес-релізі Представництва Європейського Союзу в Україні від 1 лютого 2017 року йдеться про те, що вона складається з трьох елементів:

1. Посилення спроможності новостворених антикорупційних інституцій щодо ведення розслідувань, здійснення кримінальних переслідувань та покарань випадків корупції. Підтримка "Антикорупційної ініціативи" в даному напрямку стосуватиметься як експертного потенціалу та підготовки, так і ІТ-підтримки.

2. Зміцнення спроможності парламентського комітету з питань запобігання й протидії корупції стосовно дослідження законодавства у сфері боротьби з корупцією та слідкування за впровадженням реформи. Основним моментом у даному напрямку роботи "Антикорупційної ініціативи" стане створення Консультаційної ради міжнародних експертів.

3. Сприятиме залученню громадянського суспільства та медіа в антикорупційну діяльність. Громадянське суспільство отримуватиме підтримку за допомогою спеціальних грантів.

Відомо, що в рамках "Антикорупційної ініціативи" уже розпочав свою роботу спеціальний програмний офіс на чолі з Екою Ткешелашвілі, до якого увійшли як українські, так і європейські експерти.

Підводячи риску під усім вищезазначеним, можна виокремити два основні моменти.

По-перше, будемо сподіватися, що "Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні" таки підсилить ефект від реформ, які сьогодні намагається втілити в життя Україна. По-друге, подібні ініціативи сприяють розбудові в нашій країні так званого "третього сектора" (громадянського суспільства) та зміцненню серед українців розуміння його значимості, адже інститут громадянського суспільства в Україні відверто слабкіший у порівнянні з Європою.

Хоча всім дуже добре відома істина про те, що всі справді якісні зміни повинні починатися і бути підтримані саме знизу.

Олег Петровець, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Коли державні банки зможуть продавати проблемні кредити без проблем?

Скільки коштує створити сучасну оперу та за рахунок чого існують незалежні театри?

Росія заплатить за війну: як США зробили важливий крок до конфіскації $300 млрд  російських активів

Чому міста не зацікавлені будувати власні електростанції на своїх територіях?

Чому росте тіньовий ринок тютюнових виробів

Як Україна допомагає удосконалювати американські стандарти тактичної медицини