Призначення Ющенка прем'єром - одне з нечисленних досягнень Кучми за рік останнього президентства

Провідні українські політологи розходяться у думках відносно того, чи можна через рік після обрання Леоніда Кучми на другий президентський термін назвати його "новим президентом", про що заявив під час своєї інавгураційної промови нинішній лідер.

Директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології, політолог Михайло Погребинський в інтерв'ю агентству Інтерфакс-Україна висловив думку, що, якби до моменту обрання Кучма очолював сильну політичну партію з могутнім кадровим потенціалом, то сьогодні у влади не було б більшості проблем.

Оскільки такої партії не було, "новий" Кучма для розв'язання нових задач повинен був вибирати між двома варіантами, вважає Погребинський. У першому випадку президент має сам стати "партією", зазначив він, додавши, що до цього варіанту Кучму "підштовхує частина радників". Як сказав політолог, така схема передбачає "обмеження активності і можливостей впливу на політику найбільш сильних сьогодні партій і бізнес-політичних груп, вибудування жорсткої вертикалі управління, підвищення ролі силових структур".

Другий варіант направлений на стимулювання інституційних перетворень, створення умов політичної відповідальності виконавчої влади і підтримку партійного будівництва.

На думку політолога, Кучма поки що "остаточно не визначився, якому шляху віддати перевагу", оскільки у прийнятих рішеннях присутні обидва варіанти, хоч, як він висловився, "на перший погляд, домінує другий".

У зв'язку з цим Погребинський звернув увагу на ініціативу Кучми щодо проведення адміністративної і аграрної реформ, підтримку створення парламентської більшості, призначення прем'єр-міністром Віктора Ющенка. На думку політолога, у всіх цих діях Кучма виявив себе як "новий" президент.

У той же час, Погребинський вважає, що Кучма "мало змінився у своєму ставленні до партій". "Складається враження, що президент як і раніше не пов'язує з розвитком партійної системи майбутній ефективний розвиток країни", - заявив політолога.

"Постійні посилання на слабкість партій, їх численність і відсутність соціальної опори відбивають внутрішнє неприйняття президентом партійної активності взагалі," - зазначив він.

Політолог Микола Томенко висловив думку, що "лінією водорозділу" в оцінці "новизни" президента Кучми є його "орієнтація не на фінансово-політичні (олігархічні), а на публічні структури влади".

Те, що президент запропонував на посаду прем'єр-міністра Віктора Ющенка і максимально підтримував дії уряду, свідчить на користь вибору Кучмою не олігархічних, а політичних структур, вважає політолог.

Іншим позитивним результатом діяльності президента за минулий з моменту виборів рік політолог назвав чітку позицію Кучми відносно неприпустимості реалізації російського сценарія передачі влади в Україні. "Те, що в Україні не з'явиться у політичному лексиконі слово "спадкоємець" на посаду президента, і наступні парламентські і президентські вибори будуть проходити демократично та цивілізовано - надзвичайно важливо в контексті дискусії про недемократичність попередніх парламентських і президентських виборів або референдуму", - підкреслив він.

Політолог Володимир Полохало вважає, що поки що немає підстав стверджувати, що сьогодні Україна має "нового президента", оскільки сформований "політичний режим" поки "не дозволяє корінним чином вивести країну із стану системної деградації".

Полохало висловив думку, що "європейський вибір залишився декларацією, а сформований з ентузіазмом новий уряд не став силою, здатною радикально змінити ситуацію на краще".

"Сьогодні ми бачимо зіткнення в Україні інтересів власне національних і олігархічних",- заявив політолог, підкресливши, що "інтереси олігархів визначають характер і зміст політичного процесу в країні". На думку Полохало, з боку Кучми були зроблені "певні спроби ослабити ці інтереси", однак вони не дали бажаного результату.

У той же час політолог вважає, що у глави держави є можливість змінити ситуацію. "Президент в Україні сьогодні - більше ніж президент", оскільки він "володіє певними політичними, адміністративними, силовими і інформаційними ресурсами, щоб, як мінімум, обмежити апетити олігархічних груп", - заявив він.

Полохало переконаний, що "найтрагічнішою помилкою" президента може стати заміна уряду Віктора Ющенка, оскільки з цим урядом у суспільстві пов'язують очікування змін на краще.

Ім'я президента України Леоніда Кучми може міцно увійти до історії, якщо за останні три роки йому вдасться закласти основи ринкової економіки і демократичного цивільного суспільства, однак громадяни країни навряд чи будуть згадувати його у зв'язку з референдумом і імплементацією його рішень.

Таку думку висловив президент Українського центра економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова Анатолій Гриценко, аналізуючи рік від дня президентських виборів.

"Одним з важливих кроків нового президента є призначення на посаду прем'єр-міністра України Віктора Ющенка і активна підтримка його зусиль протягом перших місяців роботи уряду", - сказав Гриценко. При цьому він підкреслив, що до кінця нинішнього року вже очевидні "паростки стабільності, які необхідно закріпити у 2001 році, і вийти на стійке економічне зростання".

Гриценко вважає успіхом президентської команди і створення парламентської більшості. "Сьогодні Верховна Рада України здатна ухвалювати відповідальні рішення, треба тільки більш активно залучати на цьому етапі законотворчої роботи депутатів лівих сил", - зазначив він.

Разом з тим, експерт критично оцінив дії президентської команди у питанні проведення всеукраїнського референдуму. "Він поклав на вівтар перемоги на референдумі і імплементацію його результатів значну частину свого політичного капіталу, - сказав він. - Кредит довір'я, отриманий головою держави, можна було використати на рішуче просування економічних реформ, підвищення рівня життя громадян, оскільки відносини у парламенті дозволяють це робити і без імплементації рішень референдуму".

На думку Гриценко, "буде помилкою, якщо президент дозволить себе втягнути в процес відставки Ющенка". "Успіхи голови уряду будуть приписуватися президенту, і поразка Ющенка також буде розцінюватися як поразка Кучми", - підкреслив він.

Довідка Інтерфакс-Україна. У ході другого тура виборів президента України 14 листопада 1999 року Кучма отримав майже 15,9 млн. (56,21%) голосів виборців, що брали участь в голосуванні. За його суперника, лідера Комуністичної партії Петра Симоненка проголосувало 10,7 млн. (37,77%) громадян. У голосуванні взяли участь 28,2 млн. громадян.

Церемонія інавгурації президента відбулася 30 листопада в Національному палаці "Україна". Звертаючись до співвітчизників в ході урочистих зборів з нагоди інавгурації, Кучма заявив, що його досвід, впевненість у власних силах і можливостях українського народу дають йому підстави сказати: "Перед вами з'явиться новий президент".

У другому турі виборів президента України в липні 1994 року взяли участь 71,63% виборців. Леонід Кучма, тоді - президент Українського союзу промисловців і підприємців, отримав у другому турі 52,14% голосів, його суперник, тоді - президент України Леонід Кравчук - 45,06% голосів.