США повинні приділяти Україні більше уваги
Понеділок, 8 січня 2001, 19:24
Перед адміністрацією новообраного американського президента Джорджа Буша стоїть кілька очевидних зовнішньополітичних проблем, які будуть домінувати у найближчі чотири роки: Ближній Схід; зростаюче протистояння між Китаєм і Тайванем; поширення ядерної зброї; і необхідність захистити США від можливої атаки балістичних ракет.
Менш очевидна, але однаково важлива проблема, яка зараз обговорюється багатьма представниками зовнішньополітичного істеблішменту в Вашингтоні, - важливість відносин Сполучених Штатів з ключовою нацією у Євразії - Україною.
Кондолізза Райз, наступний радник з національної безпеки, ясно дала зрозуміти у кількох виступах і статтях останніх років, що головним пріоритетом майбутньої адміністрації Буша буде вибудування "стратегічного партнерства" з Україною, щоб запобігти небезпеці російського реваншизму в бажанні Москви зібрати "втрачені" внаслідок розпаду СРСР території.
55-мільйонна Україна має довгий кордон з Росією і є центральною для стабільності і процвітання центра Євразійського регіону. Не дивлячись на це, з часу розпаду Радянського Союзу, всі американські адміністрації невірно розцінювали незалежність і суверенітет України як провокацію щодо амбіцій великоруських націоналістів, і намагалися пом'якшити Москву, ігноруючи встановлення більш тісних зв'язків з Києвом.
Самим очевидним прикладом ворожості США щодо України стала славнозвісна промова президента Джорджа Буша 1 серпня 1991, відома під назвою "Курча по-київськи", коли він попередив український парламент про "суіцидний націоналізм" і заявив про необхідність залишатися у Радянському Союзі - не дивлячись на факти страждання народів від комунізму, 7 мільйонів загиблих від сталинського голодомору українських селян в 1933-34.
Під час адміністрації Клінтона-Гора, міжнародна політика США продовжувала шкідливий зосереджений на Москві напрямок, нехтуючи зростаючими демократіями на периферії Росії. Єдиним виключенням було рішення Вашингтону створити без'ядерну Україну, що зробило цю країну ще більш вразливою перед зростаючим тиском і експансією з боку Росії.
Адміністрації Буша необхідно створити альянс з Україною через одну просту обставину: під керівництвом президента Володимира Путіна Росія демонструє зростаючу ворожу антизахідну позицію, що прямо загрожує інтересам і цінностям США. Москва розв'язала преступну і жорстоку війну в Чечні, таємно переказує мільярди доларів на підвищення технології виробництва ракет, агресивно поводиться щодо вільної преси і демонструє зростаючу ворожість до сусідніх держав.
Вашингтон має ясно дати зрозуміти Москві, що Сполучені Штати твердо стоять на позиціях незалежної і суверенної України. У свою чергу, США слід сказати Києву, що Україна повинна проводити дійсно демократичну політику і ринкові реформи.
З часу отримання незалежності у 1991, Україна зав'язла у болоті корупції, у відносинах, властивих комуністичним часам, чинить опір широким економічним змінам. В результаті, безробіття виросло до 35%, а рівень закордонних боргів виріс до критичних 13 мільярдів доларів. Якщо серп і молот зник з жовто-блакитного прапору країни, то у бюрократичному і політичному класі Києва продовжують домінувати нео-комуністичні апаратчики.
Майбутня адміністрація Буша може зробити багато що для заохочення демократичної і процвітаючої України, починаючи від сприяння американським інвестиціям і бізнесу в Україні, закінчуючи розширенням торгових можливостей між двома країнами і спонсорством процесу вступу України до ЄС. У кінцевому результаті, однак, за керівництвом України залишається проведення реальної приватизації, захист особистої свободи і свободи преси, гарантія прав власності, встановлення верховенства права - все, що робить реальною конституційну демократію і можливими ринкові реформи.
Багато хто з українських націоналістів, лояльних до колишнього президента Леоніда Кравчука (людина, яка привела країну до незалежності), що розчаровані безжалісним сповзанням країни в економічний хаос і міжнародною ізоляцією, заявляють, що Україні потрібен Франко або Піночет, правий, авторитарний керівник, який наведе порядок і призведе до зростання ринкової економіки. Це явно невірний шлях для Києва.
Замість того щоб попасти в обійми Путінської Росії, Україні потрібно спробувати самостійно трансформуватися у східну твердиню Європейської цивілізації, що життєво важливо для зміцнення проти можливого відновлення Російської імперії.
Процвітаюча і демократична Україна буде не тільки сприяти стабільності Євразійського регіону, але і діяти як сила, сприяюча свободі і економічному процвітанню центральної Азії і східної Європи.
Вашингтон не може зробити все, щоб гарантувати вступ Києва до Європейської співдружністі націй. Надто важливо для самих українців визначитися, в якому напрямку вони хочуть просуватися - на Захід або Схід. Але адміністрація Буша багато що може зробити, щоб заохотити демократичний і стабільний розвиток України, і самий кращий і ефективний шлях для цього - сприяти стратегічному партнерству між Україною і США.
Автор статті - Jeffrey Thomas Kuhner - заступник редактора the Washington Times
Менш очевидна, але однаково важлива проблема, яка зараз обговорюється багатьма представниками зовнішньополітичного істеблішменту в Вашингтоні, - важливість відносин Сполучених Штатів з ключовою нацією у Євразії - Україною.
Кондолізза Райз, наступний радник з національної безпеки, ясно дала зрозуміти у кількох виступах і статтях останніх років, що головним пріоритетом майбутньої адміністрації Буша буде вибудування "стратегічного партнерства" з Україною, щоб запобігти небезпеці російського реваншизму в бажанні Москви зібрати "втрачені" внаслідок розпаду СРСР території.
55-мільйонна Україна має довгий кордон з Росією і є центральною для стабільності і процвітання центра Євразійського регіону. Не дивлячись на це, з часу розпаду Радянського Союзу, всі американські адміністрації невірно розцінювали незалежність і суверенітет України як провокацію щодо амбіцій великоруських націоналістів, і намагалися пом'якшити Москву, ігноруючи встановлення більш тісних зв'язків з Києвом.
Самим очевидним прикладом ворожості США щодо України стала славнозвісна промова президента Джорджа Буша 1 серпня 1991, відома під назвою "Курча по-київськи", коли він попередив український парламент про "суіцидний націоналізм" і заявив про необхідність залишатися у Радянському Союзі - не дивлячись на факти страждання народів від комунізму, 7 мільйонів загиблих від сталинського голодомору українських селян в 1933-34.
Під час адміністрації Клінтона-Гора, міжнародна політика США продовжувала шкідливий зосереджений на Москві напрямок, нехтуючи зростаючими демократіями на периферії Росії. Єдиним виключенням було рішення Вашингтону створити без'ядерну Україну, що зробило цю країну ще більш вразливою перед зростаючим тиском і експансією з боку Росії.
Адміністрації Буша необхідно створити альянс з Україною через одну просту обставину: під керівництвом президента Володимира Путіна Росія демонструє зростаючу ворожу антизахідну позицію, що прямо загрожує інтересам і цінностям США. Москва розв'язала преступну і жорстоку війну в Чечні, таємно переказує мільярди доларів на підвищення технології виробництва ракет, агресивно поводиться щодо вільної преси і демонструє зростаючу ворожість до сусідніх держав.
Вашингтон має ясно дати зрозуміти Москві, що Сполучені Штати твердо стоять на позиціях незалежної і суверенної України. У свою чергу, США слід сказати Києву, що Україна повинна проводити дійсно демократичну політику і ринкові реформи.
З часу отримання незалежності у 1991, Україна зав'язла у болоті корупції, у відносинах, властивих комуністичним часам, чинить опір широким економічним змінам. В результаті, безробіття виросло до 35%, а рівень закордонних боргів виріс до критичних 13 мільярдів доларів. Якщо серп і молот зник з жовто-блакитного прапору країни, то у бюрократичному і політичному класі Києва продовжують домінувати нео-комуністичні апаратчики.
Майбутня адміністрація Буша може зробити багато що для заохочення демократичної і процвітаючої України, починаючи від сприяння американським інвестиціям і бізнесу в Україні, закінчуючи розширенням торгових можливостей між двома країнами і спонсорством процесу вступу України до ЄС. У кінцевому результаті, однак, за керівництвом України залишається проведення реальної приватизації, захист особистої свободи і свободи преси, гарантія прав власності, встановлення верховенства права - все, що робить реальною конституційну демократію і можливими ринкові реформи.
Багато хто з українських націоналістів, лояльних до колишнього президента Леоніда Кравчука (людина, яка привела країну до незалежності), що розчаровані безжалісним сповзанням країни в економічний хаос і міжнародною ізоляцією, заявляють, що Україні потрібен Франко або Піночет, правий, авторитарний керівник, який наведе порядок і призведе до зростання ринкової економіки. Це явно невірний шлях для Києва.
Замість того щоб попасти в обійми Путінської Росії, Україні потрібно спробувати самостійно трансформуватися у східну твердиню Європейської цивілізації, що життєво важливо для зміцнення проти можливого відновлення Російської імперії.
Процвітаюча і демократична Україна буде не тільки сприяти стабільності Євразійського регіону, але і діяти як сила, сприяюча свободі і економічному процвітанню центральної Азії і східної Європи.
Вашингтон не може зробити все, щоб гарантувати вступ Києва до Європейської співдружністі націй. Надто важливо для самих українців визначитися, в якому напрямку вони хочуть просуватися - на Захід або Схід. Але адміністрація Буша багато що може зробити, щоб заохотити демократичний і стабільний розвиток України, і самий кращий і ефективний шлях для цього - сприяти стратегічному партнерству між Україною і США.
Автор статті - Jeffrey Thomas Kuhner - заступник редактора the Washington Times
