Україна - як приклад рівня свободи слова
Понеділок, 12 березня 2001, 20:30
За 10 років, що минули від розвалу комунізму, влада у пост-радянських державах дедалі більше вдається до утисків свободи слова.
Такого висновку прийшла Організація з питань безпеки і співробітництва у Європі, повідомляє ВВС.
Гнів урядів викликає, зокрема, поширення Інтернету. Цей факт представник ОБСЄ з питань медія Фраймут Дуве проілюстрував нещодавнім вбивством Георгія Ґонґадзе, який працював у електронному виданні.
Виступаючи у Відні на семінарі з проблем свободи висловлювання, Фраймут Дуве заявив, що в багатьох пост-комуністичних країнах на зміну державній цензурі прийшла ціла низка механізмів придушення вільних медія.
Він назвав "найзлочиннішим типом цензури - цензуру вбивством", і в якості приклада навів Україну, Росію та Іспанію. Прикладами іншого типу цензури - структурної, коли медія контролюються через власність або економічний тиск – також є Україна та Росія.
ОБСЄ каже, що ще одним часто вживаним знаряддям тиску на засоби масової інформації є законодавство про наклеп та образу гідности, до якого часто вдаються політики.
Такого висновку прийшла Організація з питань безпеки і співробітництва у Європі, повідомляє ВВС.
Гнів урядів викликає, зокрема, поширення Інтернету. Цей факт представник ОБСЄ з питань медія Фраймут Дуве проілюстрував нещодавнім вбивством Георгія Ґонґадзе, який працював у електронному виданні.
Виступаючи у Відні на семінарі з проблем свободи висловлювання, Фраймут Дуве заявив, що в багатьох пост-комуністичних країнах на зміну державній цензурі прийшла ціла низка механізмів придушення вільних медія.
Він назвав "найзлочиннішим типом цензури - цензуру вбивством", і в якості приклада навів Україну, Росію та Іспанію. Прикладами іншого типу цензури - структурної, коли медія контролюються через власність або економічний тиск – також є Україна та Росія.
ОБСЄ каже, що ще одним часто вживаним знаряддям тиску на засоби масової інформації є законодавство про наклеп та образу гідности, до якого часто вдаються політики.
