Азаров + Пустовойтенко = партійна любов за розрахунком

Народно-демократична партія та Партія Регіонів підписали у четвер політичну декларацію про партнерство та співпрацю. Підписи перед журналістами ставили голови партій Валерій Пустовойтенко та Микола Азаров. Причому Пустовойтенко заявив, що ідея підписання угоди виникла ще у серпні 2000 року. Дивною здається ця заява, оскільки влітку минулого року тільки починався об'єднавчий процес в середині самої Партії Регіонів, і назву вона тоді мала зовсім іншу, а плани взагалі були невизначеними.

На перший план у шоу підписання угоди, звичайно ж, була виведена політична риторика про "консолідацію конструктивних сил в Україні", "об'єднання не "проти", а "за" і т.д. Прес-служба Партії регіонів цитує такі слова Азарова: "В той час, коли екстремісти намагаються збудити в суспільстві агресію, ми демонструємо політичну доброзичливість: партії до партії і партії – до співгромадян".

Але залишимо політичну риторику прес-службам обох партій і звернемось до коріння процесу. Безперечно, йдеться про об'єднання перед новими парламентськими виборами. Це підтвердив, відповідаючи на питання журналістів, і Валерій Пустовойтенко. "Ми розглядаємо підписання нашої угоди, як створення передвиборчої коаліції, як політичної, так і виборчої", - заявив колишній прем'єр-міністр України.

Микола Азаров був більш стриманим: "Я думаю, що на вибори у 2002 році зрозуміло, що не піде 110 партій, а піде максимум п'ять або шість міцних блоків.., які дадуть нашим виборцям можливість вибрати між диванними партіями і реально сконструйованими політичними силами. Я сподіваюся, що у кожного блоку буде готова урядова команда, або, принаймні, готовий кістяк такої команди. Якщо такий підхід буде влаштовувати наших союзників, то, я думаю, що в особі НДП ми знайдемо достойного союзника...І це питання, звичайно ж, буде вирішуватись з'їздами партій. Все буде розставлено по полицях. Якщо це в наших інтересах, значить підемо разом".

Обидві партії мріють стати серцем об'єднавчого процесу. Пустовойтенко говорить, що є низка партій, з якими вони ведуть переговори. Азаров у свою чергу говорить майже теж саме, але в більш "літературних" виразах: "Ми будемо вести переговори для того, щоб наша партія стали тим кристалом, навколо якого піде кристалізація".

За підписанням цієї угоди ніби стоять далекоглядні плани, але, політологи зазначають, що сьогодні надто помітна невизначеність з обох сторін. Кожна з партій, зробивши цей крок, має намір отримати вигоду для себе, ніхто не збирається відмовлятись від лідерства на користь іншого. Дійсно до виборів (якщо вони відбудуться у визначений термін) ще є можливість все кілька разів переграти.

Для Валерія Пустовойтенка це ще один шанс нагадати про себе. Після його відставки з посади прем'єра, НДП почала поступово перетворюватись на політичного трупа, однак останні події в країні повернули Пустовойтенку прихильність президента і надію на повернення у справжню політику. Окрім угоди про партнерство з Партією Регіонів, НДП підписала щось подібне з "Трудовою Україною".

Миколі Азарову необхідності нагадувати про себе немає потреби. Він зараз у центрі подій, не втратив прихильності президента і менше за всіх постраждав від "касетного скандалу". Однак його партія не настільки "розкручена" для мас, як НДП. Також треба визнати, що структура НДП, як колишньої найпотужнішої партії та партії влади, є однією з кращих в Україні. Хоча з іншого боку у Азарова є такий необхідний на виборах адмінресурс.

І ще один важливий момент на який звертають увагу політологи: Партія Регіонів разом з НДП, може виступити у противагу найсильнішій (принаймні, так це виглядає на перший погляд) коаліції СДПУ(о) та "Демократичного союзу". Однак якщо Волков, Суркіс та Медведчук вже майже рік говорять, що підуть разом на вибори, то мало імовірно, що їх суперники знайдуть у цьому питанні спільну мову. Найголовнішою для нових партнерів залишається проблема лідерства. Максимум, на який можна розраховувати, це солідарна позиція фракцій під час серйозних голосувань у ВР.