Вся правда і неправда про Мерлін Монро

Про ту, яка ввела в моду, здавалося б, назавжди, світлий колір волосся, писали і пишуть безліч книг, відгуків, спогадів. Побачила світ чергова книга, але більш кричуща.

"Блондинка" - порівняно свіжий переклад книги, написаної у 2000 році, - роману славнозвісної американської письменниці Джойс Керол Оутс (Joyce Carol Oates) "Блондинка" (Blonde).

Заслужена брюнетка написала про блондинку всіх часів і народів. Поява харизматичної героїні внесла певне пожвавлення у ряди наскрізь вигаданих літературних персонажів письменниці. Це якби, наприклад, шатенка Тетяна Толстая взялася за роман про біляву Любов Орлову або руду Аллу Пугачову, а Андрій Бітов - про Кобзона.

Автору роману "Американські апетити" нарешті вдалося задовольнити апетити. При тому, що Мерілін Монро вже давно перетворилася на американську мрію, гордість, ікону і символ, її образ розтиражували максимально - хтось і в літературі повинен був зробити те ж, що витіяв з фотографіями зірки Енді Уорхол у 60-і, багаторазовим повторенням перетворивши її зображення на символ всього американського.

У письменниці так і вийшло: її героїня, і так гранично роздвоєна Норма Джин/Мерілін, протягом двотомного оповідання перевтілюється то на "міс золоті мрії", то на ангела, то на "ненаситну тварюку". І навіть демонструє незвичайні пізнання російської словесності, уявляючи себе то "чехівською душечкою", то достоєвською Грушенькою, "цією по-дитячому жорстокою, білогрудою і солодкоголосою 22-річною дівчиною, чия яскрава пейзанська краса була недовговічна, як квітка, але чиєї гіркоти вистачило б на віки" (звичайно, при перекладі з російської на англійську і навпаки образ Грушеньки дещо потріпався, але все-таки завданням перекладача було максимально допомогти героїні-співвітчизниці не виглядати так безнадійно вульгарно).

Оутс зібрала всілякі тексти про блондинку (у тому числі і роман "Мерілін" Нормана Мейлера), її інтерв'ю, додала до цього численні цитати з "Мого життя у мистецтві" Станіславського, "Машини часу" Герберта Уеллса, "Цивілізації і відчуття незадоволення" Фрейда, повідомляє КоммерсантЪ.

На тисячі сторінках немало місця зайняли саме ці глибокодумні вислови, а також не менш помпезні "ахи і охи" у дусі бульварних романів: "І прийшла Смерть, що летить, як в дитячих мультфільмах, на громіздкому, нехитрому велосипеді розсильного". Мерлін Монро навіть стає в Оутс письменницєю, автором афоризмів: "Секс - це природа, а я цілком на стороні природи", "Немає у сексі поганого, якщо присутня повага".

Але письменниця спеціально проговорила у передмові, що для всіх реальних фактів місця не вистачить: "Замість численних будинків, де колись жила і виховувалася, коли була дитиною, Норма Джин, у "Блондинці" описаний лише один, вигаданий. Замість численних коханців, проблем зі здоров'ям, абортів, спроб самогубства, ролей у кіно, згадуються лише деякі. Хоч насправді в романі є і конкретика: наведений "донжуанський список" Монро - правда, очевидно, лише фрагменти.

У "Блондинці" впевнено розвивається й одна з версій смерті актриси, а саме - вбивство: "Сьогодні вночі він повинен покласти край діям, які могли б зашкодити репутації Президента, якщо він так необережно зв'язався з цією білявою повією. Ось вона глибоко втягла повітря напіввідкритим ротом, грудна клітка піднялася, і він встромив шестидюймову голку шприца прямо їй у серце, по саме руків'я".

Таким чином, роман, крім відтінків бульварщини і езотеричності, додає ще й детективного смаку. А одна з ключових фінальних сцен, де Мерілін і Кеннеді виступають прообразами не менш відомої пари Клінтон - Моніка, навіть шокувала своєю натуралістичністю американську громадськість. Причому, образилися саме за плюндрування світлого образу Монро: у найінтимніші моменти героїня думає про кубинську кризу.