Вперед, у минуле
Субота, 16 лютого 2002, 18:01
Рухи об'єднувалися в суботу у Будинку вчителя. На першому поверсі цього поважного будинку, який за часів Центральної ради бачив перші спроби українців розбудувати власну держави, розташувався ярмарок речей широкого вжитку, на другому - відбувалася історична подія. Покупців, що уважно вивчали асортимент, це, здається, зовсім не обходило.
Об'єднавчий з'їзд виразно відрізнявся від помпезних політичних свят, що проходили на початку січня. На прес-конференції, яка відбулася після дійства, й Геннадій Удовенко, й Юрій Костенко підкреслювали, що з'їзд мав робочий характер, тому й відбувався без особливих прикрас.
Втім, певна пафосність все ж таки була: перед початком зібрання відправив молитву "його святість" Філарет, голова УПЦ Київського патріархату. Як з'ясувалося згодом, одне з головних завдань новоутвореного Руху - створення в Україні єдиної помісної православної церкви, звичайно ж, на чолі з цією "святою" особою.
На цьому поважні церемонії завершилися. Інших гостей такого рівня не було - об'єднавець Рухів Віктор Ющенко спілкувався з виборцями десь на півдні, тому замість нього був координатор "Нашої України" Роман Безсмертний. Крім цього, надійшло привітання від київського голови Олександра Омельченка як від лідера партії "Єдність".
Що й не дивно, під час зборів багато говорилось про історичність об'єднання Руху, про роль яку в відіграв у створенні держави та про помилки, яких припустилися протягом кількох останніх років. Але, принципово нових аргументів та нового політичного порядку денного, що його собі створює склеєний Рух, не було. Звичайна літанія: єдина церква, українська мова, українська ідеологія.
Після прослуховування кількох виступів поважних рухівців - Удовенка, Зайця, Мовчана - склалося враження, що головна проблема теперішньої України, як і 10 років тому, - це Москва, а особливо її провідники-телеведучі, що зараз працюють на українських телеканалах. Принаймні "заробітчанам" Леоніду Якубовичу та Дмитру Кисельову дісталося за мерехтіння на блакитних екранах країни. Втім, як і іншим неукраїномовним українським ЗМІ.
Багато виступаючих порівнювали події цього дня з вереснем 1989 року, коли народжувався перший Рух. Однак, з боку здавалося, що виступаючі знаходяться у полоні ілюзій, адже за 13 років ситуація дещо змінілася. Але Будинку вчителя ці зміни явно не торкнулися.
Трошки мовилося і про олігархів, що впливають на президента, хоч у порівнянні з критикою "російського фактора" - досить невиразно. Юрій Костенко назвав відновлений Рух "третьою силою" з сучасною організаційною структурою, що зможе протистояти й лівим, й олігархічним центристам. Але що саме, крім примарної "національної ідеї" та тез про вищий стандарт якості життя, обіцяють рухівці - неясно.
Крім того, анафемі був підданий Богдан Бойко та блок "НРУ", що зародився у надрах Руху як громадська організація, що мала виступати за єдність обох Рухів, але зареєструвалася як партія, а тепер перетворилася на блок. Націонал-патріотичну нішу рухівці пообіцяли йому не віддавати. Проте, за словами Удовенка, якщо б їм хтось дав гроші, як їх дають Бойкові, він би не відмовився.
Багато йшлося й власне про вибори. Лідери обох Рухів закликали партійців скористатися з можливостей блоку Ющенка. Удовенко відкрито визнав, що престиж в Руху вже не той, і це відчувається і у ставленні опонентів, і у ставленні товаришів по блоку. Але, на його думку, все одно - блокова структура дасть шанси національно-патріотичним силам виграти вибори. З виступів Костенка, вдалося зрозуміти, що, в принципі, у фігурі Ющенка втілюється економічна платформа щойно об'єднаних правих сил.
Взагалі-то, сам Ющенко, відсутньо-присутній на з'їзді, почав набувати ознак майже небесного патрона Рухів. По-перше, єдиний плакат із здоровенним обличчям Ющенка нагадував про "Великого брата", який завжди стежить за тобою. По-друге, однойменний блок згадувався як вихід з глухого кута, а однойменний уряд - як перший (і останній) демократичний уряд.
Виступ головної рухівки Лілії Григорович взагалі перетворився на осанну Ющенку, в якого, здається, вже під час спілкування з виборцями мав би вирости німб. Рухівець-мастодонт Іван Драч сказав, що Рухи "приречені" бути з Ющенком.
Одначе, під час прес-конференції, ані Удовенко, ані Костенко не сказали, що оновлений Рух буде очолювати Ющенко - себто, кандидатів на цю посаду має визначити Організаційний комітет, а кого він запропонує, з тих і будемо обирати.
Однак чи захоче Ющенко стати патроном сивоголових патріархів? Якщо він і обиратиме партійність, то, очевидно, це буде об'єднання, ядро якого складатимуть ПРП, "Солідарність" і третій-четвертий десятки списку "Нашої України" (яких у народі прийнято називати "спонсорами"). Для Руху ж це дійсно останній фестиваль.
Об'єднавчий з'їзд виразно відрізнявся від помпезних політичних свят, що проходили на початку січня. На прес-конференції, яка відбулася після дійства, й Геннадій Удовенко, й Юрій Костенко підкреслювали, що з'їзд мав робочий характер, тому й відбувався без особливих прикрас.
Втім, певна пафосність все ж таки була: перед початком зібрання відправив молитву "його святість" Філарет, голова УПЦ Київського патріархату. Як з'ясувалося згодом, одне з головних завдань новоутвореного Руху - створення в Україні єдиної помісної православної церкви, звичайно ж, на чолі з цією "святою" особою.
На цьому поважні церемонії завершилися. Інших гостей такого рівня не було - об'єднавець Рухів Віктор Ющенко спілкувався з виборцями десь на півдні, тому замість нього був координатор "Нашої України" Роман Безсмертний. Крім цього, надійшло привітання від київського голови Олександра Омельченка як від лідера партії "Єдність".
Що й не дивно, під час зборів багато говорилось про історичність об'єднання Руху, про роль яку в відіграв у створенні держави та про помилки, яких припустилися протягом кількох останніх років. Але, принципово нових аргументів та нового політичного порядку денного, що його собі створює склеєний Рух, не було. Звичайна літанія: єдина церква, українська мова, українська ідеологія.
Після прослуховування кількох виступів поважних рухівців - Удовенка, Зайця, Мовчана - склалося враження, що головна проблема теперішньої України, як і 10 років тому, - це Москва, а особливо її провідники-телеведучі, що зараз працюють на українських телеканалах. Принаймні "заробітчанам" Леоніду Якубовичу та Дмитру Кисельову дісталося за мерехтіння на блакитних екранах країни. Втім, як і іншим неукраїномовним українським ЗМІ.
Багато виступаючих порівнювали події цього дня з вереснем 1989 року, коли народжувався перший Рух. Однак, з боку здавалося, що виступаючі знаходяться у полоні ілюзій, адже за 13 років ситуація дещо змінілася. Але Будинку вчителя ці зміни явно не торкнулися.
Трошки мовилося і про олігархів, що впливають на президента, хоч у порівнянні з критикою "російського фактора" - досить невиразно. Юрій Костенко назвав відновлений Рух "третьою силою" з сучасною організаційною структурою, що зможе протистояти й лівим, й олігархічним центристам. Але що саме, крім примарної "національної ідеї" та тез про вищий стандарт якості життя, обіцяють рухівці - неясно.
Крім того, анафемі був підданий Богдан Бойко та блок "НРУ", що зародився у надрах Руху як громадська організація, що мала виступати за єдність обох Рухів, але зареєструвалася як партія, а тепер перетворилася на блок. Націонал-патріотичну нішу рухівці пообіцяли йому не віддавати. Проте, за словами Удовенка, якщо б їм хтось дав гроші, як їх дають Бойкові, він би не відмовився.
Багато йшлося й власне про вибори. Лідери обох Рухів закликали партійців скористатися з можливостей блоку Ющенка. Удовенко відкрито визнав, що престиж в Руху вже не той, і це відчувається і у ставленні опонентів, і у ставленні товаришів по блоку. Але, на його думку, все одно - блокова структура дасть шанси національно-патріотичним силам виграти вибори. З виступів Костенка, вдалося зрозуміти, що, в принципі, у фігурі Ющенка втілюється економічна платформа щойно об'єднаних правих сил.
Взагалі-то, сам Ющенко, відсутньо-присутній на з'їзді, почав набувати ознак майже небесного патрона Рухів. По-перше, єдиний плакат із здоровенним обличчям Ющенка нагадував про "Великого брата", який завжди стежить за тобою. По-друге, однойменний блок згадувався як вихід з глухого кута, а однойменний уряд - як перший (і останній) демократичний уряд.
Виступ головної рухівки Лілії Григорович взагалі перетворився на осанну Ющенку, в якого, здається, вже під час спілкування з виборцями мав би вирости німб. Рухівець-мастодонт Іван Драч сказав, що Рухи "приречені" бути з Ющенком.
Одначе, під час прес-конференції, ані Удовенко, ані Костенко не сказали, що оновлений Рух буде очолювати Ющенко - себто, кандидатів на цю посаду має визначити Організаційний комітет, а кого він запропонує, з тих і будемо обирати.
Однак чи захоче Ющенко стати патроном сивоголових патріархів? Якщо він і обиратиме партійність, то, очевидно, це буде об'єднання, ядро якого складатимуть ПРП, "Солідарність" і третій-четвертий десятки списку "Нашої України" (яких у народі прийнято називати "спонсорами"). Для Руху ж це дійсно останній фестиваль.
