Україна вступає в нафтову війну
Середа, 20 лютого 2002, 17:29
Днями з вуст першого віце-прем'єра Азербайджану Абаса Аббасова прозвучала сенсація: в ході переговорів у Києві з президентом України Леонідом Кучмою українська сторона погодилася допомогти з будівництвом нафтопроводу Джейхан. За це Україна хоче ні багато, ні мало - азербайджанське паливо.
Зі слів А.Аббасова і Л.Кучми, українська трубопрокатна промисловість володіє великим експортним потенціалом, а він цілком може бути широко використаний у згаданому проекті. Більш того Київ і Баку заздалегідь домовилися про постачання українського обладнання для насосних станцій і нафтосховищ. Азербайджанські чиновники із задоволенням відзначають як високу якість цих товарів, так і порівняно низьку їх ціну.
Необхідні капіталовкладення в будівництво нафтопроводу Джейхан нині оцінюються західними фірмами в 5 млрд доларів. Що стосується окупності цього проекту, то цього можна досягти при сердній світовій ціні на нафту як мінімум 30 доларів за барель протягом чотирьох-п'яти місяців. Хоч такий сценарій найближчим часом малоймовірний, Азербайджан не збирається відмовлятися від маршруту в обхід Росії. Схема участі України в цьому проекті поки що не узгоджена. За інформацією, що існує, деякі українські трубопрокатні заводи або увійдуть в Азербайджанський міжнародний консорціум, або допоможуть Азербайджану за міжурядовими угодами або за домовленістю з Держнафтокомпнією Азербайджану. Проте, Київ вирішив розвинути успіх і знову запропонував Баку транспортувати нафту по "трансукраїнскій трубі" Одеса-Броди. Але А.Аббасов заявив, що Азербайджан "поки не має вільних нефторесурсів, тому збирається скористатися на цейчас маршрутами через РФ, Бак-Новоросійськ, і Грузію, Супса".
Тим часом, Туреччина посилює правила танкерних перевезень через Босфор-Дарданелли, адже до них "підв'язані" Супса з Новоросійськом. І не виключено, що чорне золото з цих портів в найближчі роки буде надходити на експорт за системою Одеса-Броди. Принаймні, А.Аббасов підкреслив, що "багатоваріантність шляхів транзиту каспійської нафти цілком можлива".
Зі слів А.Аббасова і Л.Кучми, українська трубопрокатна промисловість володіє великим експортним потенціалом, а він цілком може бути широко використаний у згаданому проекті. Більш того Київ і Баку заздалегідь домовилися про постачання українського обладнання для насосних станцій і нафтосховищ. Азербайджанські чиновники із задоволенням відзначають як високу якість цих товарів, так і порівняно низьку їх ціну.
Необхідні капіталовкладення в будівництво нафтопроводу Джейхан нині оцінюються західними фірмами в 5 млрд доларів. Що стосується окупності цього проекту, то цього можна досягти при сердній світовій ціні на нафту як мінімум 30 доларів за барель протягом чотирьох-п'яти місяців. Хоч такий сценарій найближчим часом малоймовірний, Азербайджан не збирається відмовлятися від маршруту в обхід Росії. Схема участі України в цьому проекті поки що не узгоджена. За інформацією, що існує, деякі українські трубопрокатні заводи або увійдуть в Азербайджанський міжнародний консорціум, або допоможуть Азербайджану за міжурядовими угодами або за домовленістю з Держнафтокомпнією Азербайджану. Проте, Київ вирішив розвинути успіх і знову запропонував Баку транспортувати нафту по "трансукраїнскій трубі" Одеса-Броди. Але А.Аббасов заявив, що Азербайджан "поки не має вільних нефторесурсів, тому збирається скористатися на цейчас маршрутами через РФ, Бак-Новоросійськ, і Грузію, Супса".
Тим часом, Туреччина посилює правила танкерних перевезень через Босфор-Дарданелли, адже до них "підв'язані" Супса з Новоросійськом. І не виключено, що чорне золото з цих портів в найближчі роки буде надходити на експорт за системою Одеса-Броди. Принаймні, А.Аббасов підкреслив, що "багатоваріантність шляхів транзиту каспійської нафти цілком можлива".
