Партнерський збір УП. Задонать на дрони та РЕБи

Чому українські слідчі не можуть допитати Мельниченка і Лазаренка?

Понеділок, 29 липня 2002, 14:50
Ще коли Генпрокурором був Михайло Потебенько, прокуратура ніяк не могла зрозуміло пояснити, чому, власне, вони ухиляються від допиту Мельниченка в США. Олексій Баганець постійно говорив, що таким чином вони порушать американське законодавство, і відважних прокурорів, які спробують дізнатися всю правду в опального майора, одразу заарештують і під білі рученьки випровадять з США назавжди. Щоб іншим не кортіло федеральні закони порушувати.

Баганець тоді заявив, що Мельниченко "не є свідком за будь-якою карною справою". Він не може бути допитаний як свідок, оскільки в цій справі виступає як обвинувачений.

"Нам Григорій Омелянович Омельченко пропонував, щоб працівники прокуратури виїхали до Штатів і там зустрілися з Мельниченком. Ми зустрілися б, і нас там одразу "пов'язали" б, наділи наручники і відправили б куди слід. Тобто ми не маємо права виконувати слідчі дії на території іншої держави. Єдине, що ми можемо зробити, — надіслати клопотання іншій державі, якщо нам потрібно когось допитати як свідка. Але це затягується на роки. Такі клопотання у справі Гонгадзе ми надіслали ще торік у Німеччину, Нідерланди, інші країни, досі відповіді немає". Такою була аргументація Баганця.

У понеділок генпрокуратура "проклюнулася" і відразу попередила - жодних допитів громадян України на території США. І ще попереджає надто завзятих депутатів зі спецкомісій, щоб не пхала носа, куди не треба.

Проте аргументація Генпрокуратури Піскуна дещо інша - допитувати Мельниченка прокуратура не має права, оскільки це суперечить українському законодавству. Як тут не згадати прислів'я - закон, мов дишло…

Цікаво, що прокуратура вигадає наступного разу. Для юристів та надто допитливих наводимо повний текст заяви генпрокуратури.

Заява Генеральної прокуратури України

Останнім часом поширюється інформація про активізацію роботи тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України і, зокрема, про поширення їх діяльності за межі України.

Окремі народні депутати, які входять до складу тимчасових слідчих комісій, заявили, наприклад, про своє бажання виїхати до США для зустрічей з П. Лазаренком, М. Мельниченком та іншими громадянами України, які перебувають в Америці, з метою отримання від них матеріалів та інформації, необхідної для встановлення істини. На їхню думку отримання і оприлюднення свідчень осіб, що перебувають за кордоном, сприятиме повному і всебічному розслідуванню кримінальних справ, що знаходяться у центрі уваги української громадськості і світової спільноти, насамперед - справ відносно П. Лазаренка та про вбивство Г. Гонгадзе.

У зв'язку з цим Генеральна прокуратура вважає за необхідне заявити:

Законодавство України не передбачає можливості отримання доказів (у тому числі й свідчень) за кордоном інакше, ніж у порядку і на підставах, передбачених нормами міжнародного права. У відносинах між Україною і США такими нормами є положення Договору про взаємну правову допомогу в кримінальних справах, 1998 року, котрий після набрання ним чинності став інкорпорованою частиною українського законодавства.

Таким чином, будь-яке порушення принципів або окремих положень цього Договору є порушенням національного законодавства України і тягне за собою відповідні процесуальні наслідки. Так, отримання матеріалів або свідчень на території США з метою їх використання під час розслідування в Україні може здійснюватися виключно компетентними особами правоохоронних органів США і лише на підставі клопотання Генеральної прокуратури України про надання правової допомоги, розглянутого і позитивно вирішеного Департаментом юстиції США.

Збирання доказів іншими особами або у будь-який інший спосіб є прямим порушенням Договору і тягне за собою неможливість використання отриманої інформації та матеріалів в інтересах слідства і правосуддя.

Таким чином, дії, що аргументуються прагненням сприяти встановленню істини, приведуть до прямо протилежного результату - втрати доказової цінності інформації, отриманої в порядку, який не відповідає встановленим процесуальним нормам.

Крім того, слід взяти до уваги, що діяльність тимчасових слідчих комісій до цього часу не врегульована в законодавчому порядку, як того вимагає стаття 89 Конституції України.

Це означає, що тимчасові слідчі комісії і окремі народні депутати, які входять до їх складу, зможуть отримати процесуальні повноваження лише після прийняття спеціального закону, який, серед інших питань, визначить і порядок звернень за наданням міжнародної правової допомоги під час парламентських розслідувань.

Стоячи на засадах повного, всебічного і неухильного додержання міждержавних домовленостей, Генеральна прокуратура України наголошує на необхідності утримання від дій, які суперечать вимогам чинних міжнародних договорів, втручаються у діяльність слідчих органів. Водночас, Генеральна прокуратура України знову підтверджує свої наміри забезпечити цілеспрямоване, швидке, всебічне і неупереджене розслідування справ, включаючи вищенаведені, використовуючи усі можливості, що надаються чинним національним законодавством і міжнародними угодами про надання правової допомоги.

Генеральна прокуратура України також запевняє, що всіляко сприятиме діяльності слідчих комісій Верховної Ради України в порядку і обсязі, які будуть визначені відповідним законодавством.


ОБГОВОРИТИ НА ФОРУМІ

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування