Капкан для Кучми на прізвище Тимошенко
Субота, 3 серпня 2002, 23:32
Українська влада розумнішає на очах. Два роки політичної війни все ж чомусь навчили. Це видно з того, що нинішня кампанія з порушення кримінальної справи проти Тимошенко сильно відрізняється від Обиходових наїздів взимку 2001. Тоді це нагадувало казку про дівчину, переслідувану зграєю вовків. Закінчилася історія перетворенням Тимошенко на одного з найрейтинговіших політиків держави.
Зараз же сценаристи з Банкової розписують сюжет серіалу "Спрут", де чесний слідчий Коррадо Піскун бореться з мафією: починаючи від керівника ВПС та начальника шахтного забою і закінчуючи лідером опозиції. Щоб не було підозр про нерівність громадян перед законом.
Облишаючи питання про юридичну коректність рішення Піскуна, слід відзначити – цього разу Тимошенко складно позиціонуватися жертвою. Необхідний фон для картини "Розправа над опозицією" створено не було. Так, вона дійсно багато їздить регіонами, але інформація про осінній наступ антикучмістів залишилася поза увагою головних ЗМІ – центральних телеканалів.
Дехто ще дивувався: як це так, історичні заяви, заколот проти Кучми, те-се, і нуль реакції на ТБ… Але ж ось у п'ятницю Медведчук вирішив прокоментувати ситуацію. Це була перша оцінка з вуст представника влади: виявляється, оприлюднення планів громадянського повстання – лише дешеві "інформаційні приводи для отримання політичних дивідендів"! Тобто їх можна просто не помічати! Такими аргументами захищатиметься Банкова. Те ж саме вона нав'язуватиме підневільному телебаченню (шість з половиною із семи загальнодержавних каналів). Тепер усім зрозуміло, що мовчання з блакитних екранів про буремну осінь зовсім не випадкове?
Рецепт боротьби з боку влади простий – створення ілюзії того, що нічого не відбувається. Слід лише по-серйозному закрутити гайки на телеканалах. Як показує досвід, ігнорування – набагато ефективніша зброя, ніж зливи компромату. За прикладом далеко ходити не треба – досить згадати дебати БЮТ, ПСПУ і КОП на ICTV. Тоді Вітренко і Богословська, накинувшись на Тимошенко, тільки підняли її рейтинг. Насправді ж єдиним вірним сценарієм для "кучминих подруг" було б не помічати опозиціонерку і розігрувати конфлікт між собою. Але в центрі уваги опинилася Тимошенко…
Тимошенко відома своїм талантом випереджати конкурентів, перетворюючи на свої бонуси всі їх подальші кроки у відповідь. Взяти ту ж ініціативу щодо передвиборчих дебатів з Медведчуком. Він був у безвиході: прийшов і програв, а не прийшов би – то став "нємужиком".
Однак цього разу влада перехопила ініціативу і вже під себе моделює інформаційний простір. Тепер не Кучма буде виправдовуватися, розповідаючи, що Тимошенко переслідують справедливо. Навпаки, лідеру БЮТ доведеться пояснювати, що осіння кампанія не є спробою врятуватися від тюрми. Все це значно ускладнює задачу опозиції на осінь.
Сьогодні очевидно, що на Банковій створюється Міністерство правди. І, попри абсолютний цинізм технології, це може спрацювати. Дарма, що українське телебачення стало підсобним цехом владного штабу порятунку Кучми...
Однак якщо це і можна вважати перемогою влади, то лише тактичною. Врятувати ситуацію для опозиції, як не дивно, може та ж Банкова.
Справа в тому, що механізм осіннього виступу антикучмістів вже запущений. Кажуть, навіть Ющенку на курорт привезли пакет матеріалів. Акції протесту в будь-якому випадку відбудуться.
Зрозуміло, що просто шантажувати Тимошенко погрозами зняти імунітет – мертвий номер. Тобто сценарій Піскуна щодо лідера БЮТ має реалізуватися по-максимуму і закінчитися посадкою до СІЗО. І ось тут влада стикається принаймні з двома проблемами.
По-перше, є складність з тим, щоб набрати 226 голосів для притягнення Тимошенко до кримінальної відповідальності. Адже після створення опозиційної четвірки Банкова вже не може беззастережно користуватися голосами комуністів. Взагалі КПУ потрапили у пастку вибору – або відправити у тюрму свого партнера, або продовжувати грати в ідейність. Крім того, Тимошенко розраховує, що подання не буде підтримано з боку двох єдунських фракцій. Наприклад, "донецький" Юхим Звягільский, мабуть, ще пам'ятає, що означає пережити таку парламентську екзекуцію. Інша фракція поки тримається у секреті.
Друга ж проблема спецоперації "Тимошенко – до в'язниці" полягає у календарі. Зробити це до 16 вересня влада просто не встигне.
Рахуйте самі: раніше середини місяця зняти імунітет з Тимошенко практично неможливо – поки буде сформовано порядок денний сесії, поки подання генпрокурора розгляне регламентний комітет, поки внесуть на голосування… І це за умови, якщо депутати відразу будуть працювати у залі. Але є інформація, що перші два тижні сесії будуть роботою в комітетах – з тим, щоб зібратися під куполом… 16 вересня.
Так чи інакше, на цей час вулиця вже має кипіти. І арешт Тимошенко може зіграти тільки на руку опозиції та стати справжнім детонатором під Кучмою. Однак ґрона народного гніву – це не все. У випадку ув'язнення борця з режимом "гарант" перетворюється для Заходу на другого Лукашенка. І це коли тільки-тільки зрушилися з місця переговори про зустріч Буша з Кучмою…
Головна проблема влади в тому, що вона опиняється у капкані, затиснутою дилемою: лідер БЮТ однаково небезпечна і на волі, і в тюрмі. Хоч там, хоч там вона несе пряму загрозу Кучмі. В першому випадку вона подібна до порціонного миш'яку, в другому – до гексогену. І ця властивість Тимошенко, на відміну від успіхів Банкової, є стратегічною перемогою опозиціонерки.
Зараз же сценаристи з Банкової розписують сюжет серіалу "Спрут", де чесний слідчий Коррадо Піскун бореться з мафією: починаючи від керівника ВПС та начальника шахтного забою і закінчуючи лідером опозиції. Щоб не було підозр про нерівність громадян перед законом.
Облишаючи питання про юридичну коректність рішення Піскуна, слід відзначити – цього разу Тимошенко складно позиціонуватися жертвою. Необхідний фон для картини "Розправа над опозицією" створено не було. Так, вона дійсно багато їздить регіонами, але інформація про осінній наступ антикучмістів залишилася поза увагою головних ЗМІ – центральних телеканалів.
Дехто ще дивувався: як це так, історичні заяви, заколот проти Кучми, те-се, і нуль реакції на ТБ… Але ж ось у п'ятницю Медведчук вирішив прокоментувати ситуацію. Це була перша оцінка з вуст представника влади: виявляється, оприлюднення планів громадянського повстання – лише дешеві "інформаційні приводи для отримання політичних дивідендів"! Тобто їх можна просто не помічати! Такими аргументами захищатиметься Банкова. Те ж саме вона нав'язуватиме підневільному телебаченню (шість з половиною із семи загальнодержавних каналів). Тепер усім зрозуміло, що мовчання з блакитних екранів про буремну осінь зовсім не випадкове?
Рецепт боротьби з боку влади простий – створення ілюзії того, що нічого не відбувається. Слід лише по-серйозному закрутити гайки на телеканалах. Як показує досвід, ігнорування – набагато ефективніша зброя, ніж зливи компромату. За прикладом далеко ходити не треба – досить згадати дебати БЮТ, ПСПУ і КОП на ICTV. Тоді Вітренко і Богословська, накинувшись на Тимошенко, тільки підняли її рейтинг. Насправді ж єдиним вірним сценарієм для "кучминих подруг" було б не помічати опозиціонерку і розігрувати конфлікт між собою. Але в центрі уваги опинилася Тимошенко…
Тимошенко відома своїм талантом випереджати конкурентів, перетворюючи на свої бонуси всі їх подальші кроки у відповідь. Взяти ту ж ініціативу щодо передвиборчих дебатів з Медведчуком. Він був у безвиході: прийшов і програв, а не прийшов би – то став "нємужиком".
Однак цього разу влада перехопила ініціативу і вже під себе моделює інформаційний простір. Тепер не Кучма буде виправдовуватися, розповідаючи, що Тимошенко переслідують справедливо. Навпаки, лідеру БЮТ доведеться пояснювати, що осіння кампанія не є спробою врятуватися від тюрми. Все це значно ускладнює задачу опозиції на осінь.
Сьогодні очевидно, що на Банковій створюється Міністерство правди. І, попри абсолютний цинізм технології, це може спрацювати. Дарма, що українське телебачення стало підсобним цехом владного штабу порятунку Кучми...
Однак якщо це і можна вважати перемогою влади, то лише тактичною. Врятувати ситуацію для опозиції, як не дивно, може та ж Банкова.
Справа в тому, що механізм осіннього виступу антикучмістів вже запущений. Кажуть, навіть Ющенку на курорт привезли пакет матеріалів. Акції протесту в будь-якому випадку відбудуться.
Зрозуміло, що просто шантажувати Тимошенко погрозами зняти імунітет – мертвий номер. Тобто сценарій Піскуна щодо лідера БЮТ має реалізуватися по-максимуму і закінчитися посадкою до СІЗО. І ось тут влада стикається принаймні з двома проблемами.
По-перше, є складність з тим, щоб набрати 226 голосів для притягнення Тимошенко до кримінальної відповідальності. Адже після створення опозиційної четвірки Банкова вже не може беззастережно користуватися голосами комуністів. Взагалі КПУ потрапили у пастку вибору – або відправити у тюрму свого партнера, або продовжувати грати в ідейність. Крім того, Тимошенко розраховує, що подання не буде підтримано з боку двох єдунських фракцій. Наприклад, "донецький" Юхим Звягільский, мабуть, ще пам'ятає, що означає пережити таку парламентську екзекуцію. Інша фракція поки тримається у секреті.
Друга ж проблема спецоперації "Тимошенко – до в'язниці" полягає у календарі. Зробити це до 16 вересня влада просто не встигне.
Рахуйте самі: раніше середини місяця зняти імунітет з Тимошенко практично неможливо – поки буде сформовано порядок денний сесії, поки подання генпрокурора розгляне регламентний комітет, поки внесуть на голосування… І це за умови, якщо депутати відразу будуть працювати у залі. Але є інформація, що перші два тижні сесії будуть роботою в комітетах – з тим, щоб зібратися під куполом… 16 вересня.
Так чи інакше, на цей час вулиця вже має кипіти. І арешт Тимошенко може зіграти тільки на руку опозиції та стати справжнім детонатором під Кучмою. Однак ґрона народного гніву – це не все. У випадку ув'язнення борця з режимом "гарант" перетворюється для Заходу на другого Лукашенка. І це коли тільки-тільки зрушилися з місця переговори про зустріч Буша з Кучмою…
Головна проблема влади в тому, що вона опиняється у капкані, затиснутою дилемою: лідер БЮТ однаково небезпечна і на волі, і в тюрмі. Хоч там, хоч там вона несе пряму загрозу Кучмі. В першому випадку вона подібна до порціонного миш'яку, в другому – до гексогену. І ця властивість Тимошенко, на відміну від успіхів Банкової, є стратегічною перемогою опозиціонерки.
