Для України Шредер менше лихо, ніж Штойбер – німецькі політологи
Понеділок, 23 вересня 2002, 10:37
Результати парламентських виборів у Німеччині навряд чи матимуть значний вплив на розвиток відносин між ФРН та Україною. Незалежно від того, хто стане новим канцлером Німеччини, Україні не слід побоюватися охолодження відносин з Берліном, переконаний експерт Німецького товариства зовнішньої політики Александр Рар.
На думку політолога, лише у разі приходу до влади консервативного блоку християнських партій ХДС/ХСС на чолі з Едмундом Штойбером можна говорити про нетривалий період "розігріву" у відносинах між двома країнами. Якщо ж у Берліні залишається коаліція соціал-демократів і "зелених", а саме такий варіант найбільш вірогідний, німецько-українська співпраця може незабаром активізуватися, вважає Рар.
"Це хороша новина для України. Не варто забувати, що під час свого візиту до Києва канцлер Герхард Шредер зробив важливу заяву, пообіцявши допомогти Україні отримати асоційоване членство в Європейському союзі. Це був сміливий жест, і тепер Шредер не зможе відмовитися від своїх слів. Очевидно, він спробує пожвавити економічні відносини між Німеччиною та Україною. Звичайно, в Берліні уважно стежитимуть за тим, хто стане президентом після Леоніда Кучми. Але я думаю, що відносини між Німеччиною та Україною тільки покращуватимуться, гірше не буде, а тим більше не буде стагнації", - зазначив Рар.
Як наголосив експерт, ще до кінця цього року в Європі мають відбутися серйозні зміни - друга хвиля розширення НАТО плюс розширення ЄС. Тому Німеччина, незалежно від партійної приналежності канцлера, докладатиме зусиль, щоб упродовж наступних років у Європі не з"явилася нова "залізна завіса".
"Я не думаю, що можливі нові зони розподілу. Швидше навпаки. Буде встановлено нові кордони, але паралельно Захід спробує максимально наблизити до себе країни, що не є членами НАТО і Європейського союзу. Від цього Україна теж швидше виграє, ніж програє. Але на сьогодні все залежить від самої України. Необхідна модернізація економічної системи. Певні позитивні зрушення вже є, але цього явно недостатньо", - зазначив політолог.
Серед головних перепон на шляху німецьких інвестицій в Україну Александр Рар назвав недоліки законодавства, передусім, що стосується приватизації, бюрократію, корупцію, а також залишки радянської ментальності. Експерт вважає, що Україні варто брати приклад з Росії, де президент Володимир Путін активно просуває економічні реформи.
Схожої думки дотримується інший берлінський політолог Александр Отт, хоча його прогноз розвитку економічних відносин між Німеччиною та Україною був дещо песимістичнішим. Він не виключив, що нинішні проблеми в німецькій економіці можуть призвести до зменшення обсягів німецьких інвестицій у Східній Європі, в тому числі в Україні. Однак у першу чергу, підтвердив слова свого колеги Рара Александр Отт, позиція Берліна залежатиме від інвестиційного клімату в Україні.
"В Україні, як відомо, ситуація залишає бажати кращого. Німецькі підприємства дуже обережні, коли йдеться про інвестиції в українську економіку - на відміну від таких країн як Словаччина, Польща або Чехія. Тому я налаштований скептично і не очікую великих змін впродовж наступних чотирьох років. На мою думку, можливий навіть певний відтік німецьких капіталів з України. Це пов"язано з різними факторами, але головна причина - невпевненість бізнесменів", - зазначив політолог.
Щодо геополітики, то Отт не погодився з тезою, що Європа і Німеччина як найбільша країна Євросоюзу, умовно кажучи, "віддали Україну на відкуп Росії". Експерт зазначив, що Берлін проводить окрему політику стосовно Києва і щодо Москви.
"Я не згоден, що Європа "здала" Україну, яка надалі відіграє важливу роль для ЄС взагалі і особливо для Німеччини. Звичайно, німецько-російські відносини мають пріоритет у порівнянні з німецько-українськими. Однак ФРН і надалі розбудовує відносини з Україною як з незалежною державою і надає великого значення розвитку там демократії", вважає Александр Отт.
Німецька хвиля
На думку політолога, лише у разі приходу до влади консервативного блоку християнських партій ХДС/ХСС на чолі з Едмундом Штойбером можна говорити про нетривалий період "розігріву" у відносинах між двома країнами. Якщо ж у Берліні залишається коаліція соціал-демократів і "зелених", а саме такий варіант найбільш вірогідний, німецько-українська співпраця може незабаром активізуватися, вважає Рар.
"Це хороша новина для України. Не варто забувати, що під час свого візиту до Києва канцлер Герхард Шредер зробив важливу заяву, пообіцявши допомогти Україні отримати асоційоване членство в Європейському союзі. Це був сміливий жест, і тепер Шредер не зможе відмовитися від своїх слів. Очевидно, він спробує пожвавити економічні відносини між Німеччиною та Україною. Звичайно, в Берліні уважно стежитимуть за тим, хто стане президентом після Леоніда Кучми. Але я думаю, що відносини між Німеччиною та Україною тільки покращуватимуться, гірше не буде, а тим більше не буде стагнації", - зазначив Рар.
Як наголосив експерт, ще до кінця цього року в Європі мають відбутися серйозні зміни - друга хвиля розширення НАТО плюс розширення ЄС. Тому Німеччина, незалежно від партійної приналежності канцлера, докладатиме зусиль, щоб упродовж наступних років у Європі не з"явилася нова "залізна завіса".
"Я не думаю, що можливі нові зони розподілу. Швидше навпаки. Буде встановлено нові кордони, але паралельно Захід спробує максимально наблизити до себе країни, що не є членами НАТО і Європейського союзу. Від цього Україна теж швидше виграє, ніж програє. Але на сьогодні все залежить від самої України. Необхідна модернізація економічної системи. Певні позитивні зрушення вже є, але цього явно недостатньо", - зазначив політолог.
Серед головних перепон на шляху німецьких інвестицій в Україну Александр Рар назвав недоліки законодавства, передусім, що стосується приватизації, бюрократію, корупцію, а також залишки радянської ментальності. Експерт вважає, що Україні варто брати приклад з Росії, де президент Володимир Путін активно просуває економічні реформи.
Схожої думки дотримується інший берлінський політолог Александр Отт, хоча його прогноз розвитку економічних відносин між Німеччиною та Україною був дещо песимістичнішим. Він не виключив, що нинішні проблеми в німецькій економіці можуть призвести до зменшення обсягів німецьких інвестицій у Східній Європі, в тому числі в Україні. Однак у першу чергу, підтвердив слова свого колеги Рара Александр Отт, позиція Берліна залежатиме від інвестиційного клімату в Україні.
"В Україні, як відомо, ситуація залишає бажати кращого. Німецькі підприємства дуже обережні, коли йдеться про інвестиції в українську економіку - на відміну від таких країн як Словаччина, Польща або Чехія. Тому я налаштований скептично і не очікую великих змін впродовж наступних чотирьох років. На мою думку, можливий навіть певний відтік німецьких капіталів з України. Це пов"язано з різними факторами, але головна причина - невпевненість бізнесменів", - зазначив політолог.
Щодо геополітики, то Отт не погодився з тезою, що Європа і Німеччина як найбільша країна Євросоюзу, умовно кажучи, "віддали Україну на відкуп Росії". Експерт зазначив, що Берлін проводить окрему політику стосовно Києва і щодо Москви.
"Я не згоден, що Європа "здала" Україну, яка надалі відіграє важливу роль для ЄС взагалі і особливо для Німеччини. Звичайно, німецько-російські відносини мають пріоритет у порівнянні з німецько-українськими. Однак ФРН і надалі розбудовує відносини з Україною як з незалежною державою і надає великого значення розвитку там демократії", вважає Александр Отт.
Німецька хвиля
