Конституційний суд знайшов помилку в резолюції ПАРЄ
Четвер, 5 лютого 2004, 12:15
Голова Конституційного суду України Микола Селівон вважає, що в резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи з питання про політичну кризу в Україні "закралася помилка".
"Прикро, але в пункт 10 резолюції закралася якась помилка. Хочу звернути увагу на одна цікаву обставину: свої рекомендації Венеціанська Комісія, як випливає з резолюції ПАРЄ, датує 13 грудня 2003 року - тобто вже після того, як Конституційним судом були дані висновки по всім трьох законопроектах про внесення змін у Конституцію України", - заявив Селівон.
У пункті 10 відзначається: "Асамблея шкодує щодо того, що жодна з рекомендацій Венеціанської Комісії не була взята до уваги в процесі розгляду трьох законопроектів... Конституційним судом України...".
"Тому я не можу зрозуміти, відкіля твердження про неуважність до названих рекомендацій могла виявитися в резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи", - підкреслив глава КС.
Він нагадав, що до відкриття сесії ПАРЄ, 19 січня, зустрічався з представниками моніторингового комітету Ханне Северінсен і Ренатою Вольвенд і "відповів на всі їхні питання".
"Було серед них і таке питання: чи враховуються висновки Венеціанської Комісії при прийнятті Конституційним судом України своїх рішень", - сказав Селівон.
"Відповідаючи, я зробив акцент на тому, що наш суд, як і органи конституційної юрисдикції всіх інших держав світу, приймає рішення тільки щодо правового характеру і керується при цьому винятково вимогами Конституції. Це - істина для будь-якого юриста", - відзначив він.
"Інша справа, що при виробленні рішень ми нерідко звертаємося до висновків Венеціанської Комісії, і я можу сказати, що в багатьох випадках наші позиції збігалися", - сказав Селівон.
"Так було й у даному випадку", - відзначив він.
При цьому, "не знайшовши в названих законопроектах положень (крім одного), що суперечать статтям 157 і 158 Основного закону - а це, як відомо, було єдиним завданням суддів - Конституційний суд разом з тим у своїх висновках висловив зауваження до тринадцяти статей і розділу 16 "Заключні положення", що стосуються змін Конституції України".
"Аналіз висновку Венеціанської Комісії з цих законопроектів показує, що по ряду принципових питань його положення збігаються з зауваженнями, висловленими Конституційним судом України", - підкреслив глава КС.
Так, за його словами, у висновках Конституційного суду України від 30 жовтня 2003 року, від 5 листопада 2003 року і від 10 грудня 2003 року вказується: "обрання Верховною Радою України суддів судів загальної юрисдикції терміном на десять років, а не безстроково, як це передбачено діючою Конституцією України, може призвести до зниження рівня гарантій незалежності суддів, встановлених Основним законом України".
"Аналогічної позиції дотримується Венеціанська Комісія, у висновку якої, зокрема, відзначається, що обрання суддів на десять років із правом повторного обрання може розглядатися як загроза для незалежності і неупередженості суддів", - відзначив Селівон.
У питанні регулювання діяльності прокуратури в зазначених законопроектах, зокрема по наданню їй права здійснювати нагляд за дотриманням прав і свобод людини і громадянина, КС дотримується думки, що "такі повноваження прокуратури фактично означають здійснення нею нагляду за дотриманням законів усіма державними органами України".
"Що не узгоджується з положенням Конституції України, яке говорить: державна влада здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Подібної точки зору дотримується і Венеціанська Комісія", - сказав суддя.
Говорячи про законопроект № 4180, у якому пропонується продовжити повноваження Верховної Ради України, Селівон підкреслив, що "з цього приводу суд сказав, що таке продовження повноважень єдиного законодавчого органа України створює прецедент, що надалі може привести до втрати парламентом України ознак його як виборного представницького органу".
"Щодо цієї ситуації Венеціанська Комісія також висловлює "серйозні сумніви - чи може прийняте самою Верховною Радою рішення продовжити термін своїх повноважень розглядатися як таке, що відповідає європейським стандартам демократії".
"Можна вказати і на те, що цілком збіглися правові підходи Конституційного суду України і Венеціанської Комісії щодо надання Верховній Раді України права на офіційне тлумачення законів України", - сказав Селівон, додавши, що "висновком Конституційного суду України від 30 жовтня 2003 року законопроект № 3207-1 у цій частині був визнаний невідповідним вимогам статті 157 Конституції України.
Оскільки запропоновані зміни "передбачають обмеження права індивіда звертатися в Конституційний суд України і тим самим права на судовий захист".
Як повідомлялося, 29 січня ПАРЄ прийняла резолюцію про політичну кризу в Україні, що, на думку Асамблеї, викликана проведенням нелегітимних процедур у парламенті. ПАРЄ вважає, що у випадку продовження практики, що суперечить законодавству, Асамблея може рекомендувати Комітетові міністрів Ради Європи призупинити членство України в цій організації.
Інтерфакс-Україна
"Прикро, але в пункт 10 резолюції закралася якась помилка. Хочу звернути увагу на одна цікаву обставину: свої рекомендації Венеціанська Комісія, як випливає з резолюції ПАРЄ, датує 13 грудня 2003 року - тобто вже після того, як Конституційним судом були дані висновки по всім трьох законопроектах про внесення змін у Конституцію України", - заявив Селівон.
У пункті 10 відзначається: "Асамблея шкодує щодо того, що жодна з рекомендацій Венеціанської Комісії не була взята до уваги в процесі розгляду трьох законопроектів... Конституційним судом України...".
"Тому я не можу зрозуміти, відкіля твердження про неуважність до названих рекомендацій могла виявитися в резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи", - підкреслив глава КС.
Він нагадав, що до відкриття сесії ПАРЄ, 19 січня, зустрічався з представниками моніторингового комітету Ханне Северінсен і Ренатою Вольвенд і "відповів на всі їхні питання".
"Було серед них і таке питання: чи враховуються висновки Венеціанської Комісії при прийнятті Конституційним судом України своїх рішень", - сказав Селівон.
"Відповідаючи, я зробив акцент на тому, що наш суд, як і органи конституційної юрисдикції всіх інших держав світу, приймає рішення тільки щодо правового характеру і керується при цьому винятково вимогами Конституції. Це - істина для будь-якого юриста", - відзначив він.
"Інша справа, що при виробленні рішень ми нерідко звертаємося до висновків Венеціанської Комісії, і я можу сказати, що в багатьох випадках наші позиції збігалися", - сказав Селівон.
"Так було й у даному випадку", - відзначив він.
При цьому, "не знайшовши в названих законопроектах положень (крім одного), що суперечать статтям 157 і 158 Основного закону - а це, як відомо, було єдиним завданням суддів - Конституційний суд разом з тим у своїх висновках висловив зауваження до тринадцяти статей і розділу 16 "Заключні положення", що стосуються змін Конституції України".
"Аналіз висновку Венеціанської Комісії з цих законопроектів показує, що по ряду принципових питань його положення збігаються з зауваженнями, висловленими Конституційним судом України", - підкреслив глава КС.
Так, за його словами, у висновках Конституційного суду України від 30 жовтня 2003 року, від 5 листопада 2003 року і від 10 грудня 2003 року вказується: "обрання Верховною Радою України суддів судів загальної юрисдикції терміном на десять років, а не безстроково, як це передбачено діючою Конституцією України, може призвести до зниження рівня гарантій незалежності суддів, встановлених Основним законом України".
"Аналогічної позиції дотримується Венеціанська Комісія, у висновку якої, зокрема, відзначається, що обрання суддів на десять років із правом повторного обрання може розглядатися як загроза для незалежності і неупередженості суддів", - відзначив Селівон.
У питанні регулювання діяльності прокуратури в зазначених законопроектах, зокрема по наданню їй права здійснювати нагляд за дотриманням прав і свобод людини і громадянина, КС дотримується думки, що "такі повноваження прокуратури фактично означають здійснення нею нагляду за дотриманням законів усіма державними органами України".
"Що не узгоджується з положенням Конституції України, яке говорить: державна влада здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Подібної точки зору дотримується і Венеціанська Комісія", - сказав суддя.
Говорячи про законопроект № 4180, у якому пропонується продовжити повноваження Верховної Ради України, Селівон підкреслив, що "з цього приводу суд сказав, що таке продовження повноважень єдиного законодавчого органа України створює прецедент, що надалі може привести до втрати парламентом України ознак його як виборного представницького органу".
"Щодо цієї ситуації Венеціанська Комісія також висловлює "серйозні сумніви - чи може прийняте самою Верховною Радою рішення продовжити термін своїх повноважень розглядатися як таке, що відповідає європейським стандартам демократії".
"Можна вказати і на те, що цілком збіглися правові підходи Конституційного суду України і Венеціанської Комісії щодо надання Верховній Раді України права на офіційне тлумачення законів України", - сказав Селівон, додавши, що "висновком Конституційного суду України від 30 жовтня 2003 року законопроект № 3207-1 у цій частині був визнаний невідповідним вимогам статті 157 Конституції України.
Оскільки запропоновані зміни "передбачають обмеження права індивіда звертатися в Конституційний суд України і тим самим права на судовий захист".
Як повідомлялося, 29 січня ПАРЄ прийняла резолюцію про політичну кризу в Україні, що, на думку Асамблеї, викликана проведенням нелегітимних процедур у парламенті. ПАРЄ вважає, що у випадку продовження практики, що суперечить законодавству, Асамблея може рекомендувати Комітетові міністрів Ради Європи призупинити членство України в цій організації.
Інтерфакс-Україна
