Рейган був провісником української незалежності?
Вівторок, 8 червня 2004, 12:34
Українські дисиденти позитивно відгукуються про президента США Рональда Рейгана, котрий першим із лідерів західних держав продемонстрував підтримку антирадянському руху опору, особисто зустрівшись з його лідерами.
Дисиденти згадують про Рейгана у передачі радіостанції "Голос Америки". Як відомо, 40-ий президент США помер на минулих вихідних.
У 1988 році півтораста дисидентів з усього СРСР були офіційно запрошені в американське посольство в Москву на зустріч з президентом CША Рональдом Рейґаном. Як пригадує учасник тої зустрічі Михайло Горинь, котрий лише за рік перед тим повернувся додому з тюрми, Рейґан тоді виголосив промову про демократію, а кожен з присутніх дисидентів мав змогу поставити йому запитання.
"З його боку це була певна підтримка урядом США, які таким заходом дали зрозуміти, що далі розправлятися по-деспотичному, як це робилося ще кілька років тому, вже не будуть, вже не вийде", - вважає Горинь, нині - голова Української всесвітньої координаційної ради.
Іншого відомого українського політв`язня – Левка Лук`яненка – на цій зустрічі в Москві не було. Він тоді ще досиджував останній рік свого майже тридцятирічного строку тюрми і заслань.
Але, як каже Лук`яненко – сьогодні народний депутат і голова Асоціації дослідників голодоморів – зустріч Рейґана з дисидентами, що відбулася за ініціативою уряду США, була на той час сміливим дипломатичним демаршем:
"Сам цей рівень мав величезне значення. Це ж Рейґан прийняв не просто з любові до Гориня, Чорновола. Рейґан тим самим показав дулю радянському імперському керівництву, він зневажив будь-який протокол і зустрівся з дисидентами, націоналістами, які боролися проти імперії".
"От у цьому є новаторська дипломатія Рейґана. Бо до нього і президент Франції, і прем`єр Англії, вони, так би мовити, співчували нашій боротьбі за демократію, але вони не могли переступити оцей, знаєте, дипломатичний протокол. І тому ніхто не захотів офіційно прийняти. Рейган прийняв офіційно!"
Крилатим висловом стала програмова фраза Рональда Рейґана, яку він виголосив ще на початку першого терміну свого президентства: "СРСР – це імперія зла". Як кажуть Михайло Горинь та Левко Лук`яненко, тут вони з американським президентом – цілковиті однодумці:
"Я вважаю, що якщо була якась фраза в оцінці Радянського Союзу, то найбільш об`єктивною оцінкою була оцінка Рейгана. Це була імперія зла", - каже Горинь.
"Рейган, звичайно, сказав дуже дотепно, влучно, і ця фраза пішла. Але у наших середовищах називалося багато інших слів, і в тому числі і зла. Називалося, так що для нас ця фраза не є новиною", - сказав Лук`яненко.
"Але знаєте, одне діло говорять покарані, а друге діло – президент. І коли ми казали, то це нікуди не виходило, воно не набувало поширення. Коли сказав президент найбільшої держави, то це стало гаслом доби".
"І в тому новизна Рейґана, що він, на відміну від попередніх президентів Сполучених Штатів, він перестав загравати перед "червоними". Бо, на превеликий жаль, таке загравання ми помічали і у Ніксона, і в Кеннеді, і в багатьох попередніх президентів. Рейґан був перший, який абсолютно відкинув політику загравання і ухиляння і поставив питання ребром. Така його позиція була фактично мобілізацією західних демократій на боротьбу проти Радянського Союзу", - додає Лук`яненко.
Проте, на думку Лук`яненка, і досі, через роки після свого розвалу, ця імперія тримає багатьох своїх колишніх підданих у тенетах страху:
"Несправедливість велика в Україні. А чому люди не борються. Чому я, Михайло, вже старі люди, ідемо на Хрещатик, ідемо на площу Незалежності і там мітингуємо, а наші жінки несуть плакати, а кияни сидять і з вікна дивляться, і не хочуть іти туди. Чому – а відповідь ось у чому: вони до сьогоднішнього дня бояться. У них страх, вони люди зі страху, вони й до сьогоднішнього дня, хоч уже 15 років свобода, а вони не звільнилися від страху".
Дисиденти згадують про Рейгана у передачі радіостанції "Голос Америки". Як відомо, 40-ий президент США помер на минулих вихідних.
У 1988 році півтораста дисидентів з усього СРСР були офіційно запрошені в американське посольство в Москву на зустріч з президентом CША Рональдом Рейґаном. Як пригадує учасник тої зустрічі Михайло Горинь, котрий лише за рік перед тим повернувся додому з тюрми, Рейґан тоді виголосив промову про демократію, а кожен з присутніх дисидентів мав змогу поставити йому запитання.
"З його боку це була певна підтримка урядом США, які таким заходом дали зрозуміти, що далі розправлятися по-деспотичному, як це робилося ще кілька років тому, вже не будуть, вже не вийде", - вважає Горинь, нині - голова Української всесвітньої координаційної ради.
Іншого відомого українського політв`язня – Левка Лук`яненка – на цій зустрічі в Москві не було. Він тоді ще досиджував останній рік свого майже тридцятирічного строку тюрми і заслань.
Але, як каже Лук`яненко – сьогодні народний депутат і голова Асоціації дослідників голодоморів – зустріч Рейґана з дисидентами, що відбулася за ініціативою уряду США, була на той час сміливим дипломатичним демаршем:
"Сам цей рівень мав величезне значення. Це ж Рейґан прийняв не просто з любові до Гориня, Чорновола. Рейґан тим самим показав дулю радянському імперському керівництву, він зневажив будь-який протокол і зустрівся з дисидентами, націоналістами, які боролися проти імперії".
"От у цьому є новаторська дипломатія Рейґана. Бо до нього і президент Франції, і прем`єр Англії, вони, так би мовити, співчували нашій боротьбі за демократію, але вони не могли переступити оцей, знаєте, дипломатичний протокол. І тому ніхто не захотів офіційно прийняти. Рейган прийняв офіційно!"
Крилатим висловом стала програмова фраза Рональда Рейґана, яку він виголосив ще на початку першого терміну свого президентства: "СРСР – це імперія зла". Як кажуть Михайло Горинь та Левко Лук`яненко, тут вони з американським президентом – цілковиті однодумці:
"Я вважаю, що якщо була якась фраза в оцінці Радянського Союзу, то найбільш об`єктивною оцінкою була оцінка Рейгана. Це була імперія зла", - каже Горинь.
"Рейган, звичайно, сказав дуже дотепно, влучно, і ця фраза пішла. Але у наших середовищах називалося багато інших слів, і в тому числі і зла. Називалося, так що для нас ця фраза не є новиною", - сказав Лук`яненко.
"Але знаєте, одне діло говорять покарані, а друге діло – президент. І коли ми казали, то це нікуди не виходило, воно не набувало поширення. Коли сказав президент найбільшої держави, то це стало гаслом доби".
"І в тому новизна Рейґана, що він, на відміну від попередніх президентів Сполучених Штатів, він перестав загравати перед "червоними". Бо, на превеликий жаль, таке загравання ми помічали і у Ніксона, і в Кеннеді, і в багатьох попередніх президентів. Рейґан був перший, який абсолютно відкинув політику загравання і ухиляння і поставив питання ребром. Така його позиція була фактично мобілізацією західних демократій на боротьбу проти Радянського Союзу", - додає Лук`яненко.
Проте, на думку Лук`яненка, і досі, через роки після свого розвалу, ця імперія тримає багатьох своїх колишніх підданих у тенетах страху:
"Несправедливість велика в Україні. А чому люди не борються. Чому я, Михайло, вже старі люди, ідемо на Хрещатик, ідемо на площу Незалежності і там мітингуємо, а наші жінки несуть плакати, а кияни сидять і з вікна дивляться, і не хочуть іти туди. Чому – а відповідь ось у чому: вони до сьогоднішнього дня бояться. У них страх, вони люди зі страху, вони й до сьогоднішнього дня, хоч уже 15 років свобода, а вони не звільнилися від страху".
