Заява Мороза в зв`язку із рішенням балотуватися в президенти

Виступ Олександра Мороза 4 липня на з'їзді Соцпартії в Міжнародному центрі культури та мистецтв (колишній "Жовтневий палац")

Дорогі друзі! Однодумці, товариші! Шановні гості!

Сердечно вдячний виступаючим за добрі слова. Вони зобов’язують діяти, не шкодуючи сил!

У відповідальний момент історії України вступаємо ми у боротьбу.

Що рухає нами: корпоративний інтерес, партійна дисципліна, протест проти політики режиму?

Що спонукає мене до боротьби: амбіції егоїста, жадоба влади, корисливий розрахунок?

Ні. Якби я керувався такими мотивами, то вже давно був би опорою нинішнього режиму. Там цінуються згадані мотиви. Вони роблять зрозумілою поведінку захисників влади. Це для них – рідна мова.

А у соціалістів – інша мова, інші інтереси і інша мета.

Наша партія ділом доводить, що люди, які об’єдналися заради захисту прав українських громадян можуть подолати опір бізнесменів від влади. Соціалісти допомагають відстояти права тих, хто хоче і вміє чесно працювати у власній країні, а також тих, хто потребує суспільної опіки.

Державні інтереси – це інтереси кожної людини. Якщо держава затримує пенсію бабусі, якщо чиновники вимагають хабарі за будь-яку дрібницю, якщо олігархи крадуть у держави гроші через незаконну приватизацію, якщо людям не дають працювати перевірки податкової та численних контролюючих структур – все це проблеми однакового значення. Бо не буде ніколи економічного піднесення, коли держава дозволяє собі нехтувати законними правами хоча б одного громадянина.

Більше двох тисяч разів за роки своєї політичної діяльності я виходив на очі багатолюдних мітингів і зібрань. І скрізь, вимовлене чи затамоване запитання потребувало чесної відповіді: чому погано живеться людям в Україні? Хто винен у тому? Що треба робити?

Перші два запитання залишимо для політологів та істориків. Ми уже висловлювались з цих приводів багато разів. Сьогодні треба відповісти на третє питання: що робити?

У звітній доповіді з’їзду, опублікованій напередодні, детальніше, ніж зазвичай, ми виклали суть економічної (і не лише) політики партії. Суть її зводиться до того, що нам потрібна сильна, демократична, суверенна Україна. При різних значеннях цих характеристик, вони нерозривні поміж собою. Бо тільки в такому разі вони розвертають державу лицем до людини, роблять державу соціальною і правовою.

Пункт за пунктом пройдіться уважно по наших Засадах внутрішньої і зовнішньої політики. Зробіть те ж саме по тексту Програми кандидата на пост Президента України від Соціалістичної партії. В сукупності там йдеться про крутий поворот України з шляху кланової держави на шлях народно-демократичного ладу і відповідної системи правління в державі.

Стан руїни, глибокої деградації, промисловості і сільського господарства, більшості секторів економіки, а з тим – наростання соціальної несправедливості, безробіття, трудової еміграції, понівечених сімей і людських доль, - все це наслідки функціонування політичної надбудови у вигляді кланової влади, засилля в ній саме монополістичних кланів. Їх називають "сім’ями": київську, донецьку, дніпропетровську. Ці сім’ї відомі по прізвищах. Їх інтереси і інтереси суспільства – протилежні. Але вони – серцевина державної влади!

Так не повинно бути, щоб влада і народ мали взаємно протилежні прагнення, бо кінець – кінцем це завершиться конфліктом, бунтом, в якому постраждають усі. Ситуацію треба виправити іншим шляхом, доки це ще можна зробити.

Правда, є ще і інший варіант фіналу: колоніальний статус України, до цього вона сьогодні і прямує. До технічної, енергетичної, військової, сировинної залежності швидко додається залежність майнова, отже і політична. Сьогодні ні уряд, ні парламент, ні президент не знають, що і кому належить в Україні.

Скоріше інтуїтивно, на побіжних явищах, а не на основі господарського аналізу, суспільство відчуває, як власність вислизає із рук України. Все те, що має вартість, що є основою могутності і економічної безпеки держави потрапило (ні віддано) в руки близьких і далеких сусідів.

Однак, іще небезпечнішою є наростаюча тенденція вивезення з України її сировинних запасів, металу, хімічних матеріалів, інтелекту, капіталу, трудових ресурсів. Експортна специфічна відкритість української економіки при розвитку і поглиблені глобалізації може довести згадану тенденцію до незворотного стану.

Не історія абстрактно, а конкретно нас запитають наші діти і внуки: а куди ви дивились, на що сподівались, проциндривши все, що є основою життя народу? Це питання не віддаленої перспективи. Це сьогоднішнє питання.

Настав час відповідати на нього. Відповідати нам.

Країні потрібен порядок, чесне, добре і справедливе до людей урядування. При ньому закон має бути однаковим для всіх – строгим і знову ж таки, справедливим.

Так буде, якщо влада, формуватиметься народом, якщо дії влади будуть прозорими і викликатимуть довіру населення. Тоді не буде карколомних стрибків цін на хліб, бензин та інші товари, не підвішуватимуться хворі на зашморгу безгрошів’я, не виселятимуться з квартир ті, хто не зі своєї вини став боржником.

Тоді зникне корупція, підприємці, дрібні і середні бізнесмени звільняться від чиновницького рекету. На створених ними робочих місцях знайдуть собі раду ті, хто шукає порятунку за кордоном.

Сьогодні в України є унікальна можливість скористатися ситуацією, яка виникла у Європі внаслідок її інтеграції та розширення. Там шукає кращих умов капітал, в тому числі інвестиційний. Слід створити йому у нас клімат кращий, ніж у Польщі або в Болгарії. За ним потягнеться наш тимчасовий емігрант. Він за собою приведе заробітну плату, наповнення бюджету і Пенсійного та страхових фондів. Він поверне спокій у сім’ї і започаткує стабільність у суспільстві.

Все це кланам не потрібно. Більше того, воно шкодить їм, руйнує налагоджені схеми визискування, накопичення зверхприбутків. Не потрібно кланам тим, що при владі, і тим, що є її, влади, конкурентами. Але це потрібно народу, отже, потрібно соціалістам.

Це, до речі, одне з пояснень, чому соціалісти змушені самостійно іти у виборчу кампанію. Тим, хто закидає нам докори, вимагає об’єднання опозиції і так званої опозиції, треба сказати: - дивіться у корінь проблеми, не керуйтесь лише особистими симпатіями, не замиловуйтесь гарними словами і обіцянками.

Звичайно, все могло бути надійнішим і спокійнішим, якби до виборів президента були внесені зміни в Конституцію. Того не трапилось не з нашої вини. Ми виконали свої зобов’язання буквально! Здійснення реформи дозволило б скоротити відстань від народу до влади, поставити її під контроль. Якби з вибором сталося помилка, то народ виправив би її сам і швидко. При існуючій схемі це йому не піде на силу.

Сьогодні політична реформа стає проблематичною. За інформацією, котрій можна довіряти, таку позицію висловлює і президент, водночас заявляючи, що кандидатура на посаду Президента від "Нашої України" взагалі не гірша, і з нею можна погодитись.

Щоправда, через день він подібно висловився і про Прем’єра.

В цій ситуації нас менше цікавить, як "розводить своїх" глава держави – теж потенційний кандидат. Важливо те, що одні і другі для нього "свої". А ми ж про що сперечаємось?

Давайте, будемо обережнішими с порадами щодо об’єднання, коаліцій тощо. Аби не трапилось так, що в нестримній боротьбі з режимом ми не опинилися на барикадах на одному боці з ними.

Подібну з нашою позицію займають комуністи. Було б доцільним від імені нашого з’їзду звернутися до делегатів їхнього з’їзду з відповідним листом. З текстом ви ознайомитесь через кілька хвилин.

Отже, об’єктивна зумовленість нашої участі в президентській кампанії не викликає сумніву. Звідси логіка нашої поведінки: ми йдемо впевнено і твердо, йдемо до перемоги. Хто не з нами, - може шукати собі іншу дорогу.

У нас є конкретна програма позитивних перетворень в Україні. Є з чим іти до людей.

У нас є кому іти. Є ті, хто здатні втілювати намічене після перемоги (а кого не вистачатиме, знайдемо серед чиновництва, серед тих, що знають різницю між державною і власною кишенею).

Маємо переконаність, - соціалісти ні за яких умов не будуть підтримувати кандидата від влади або того, кого влада підтримує.

Так само визначаємось щодо власного позиціювання і організації виборчої кампанії. Ми не збираємося гудити владу. Вона – вчорашній день. Оцінку їй люди знають. Ми не збираємося воювати з конкурентами. Ми будемо боротися за нашу програму, за нашого виборця. А таких у суспільстві – більше 70%.

Дорогі делегати і запрошені!

Звертаюся до вас за підтримкою. Найважливішою справою для всіх нас стає роз’яснювальна робота в суспільстві, спрямована на досягнення психологічного перелому, на усвідомлення усіма, що вони самі (при нашій допомозі) мають реальний шанс зробити своє життя кращим.

Зупинити систему кругової поруки, подолати морально-духовну кризу, вирішити конкретні проблеми: роботи, зарплати, пенсій, податків, комунальних і земельних питань, повернути в Україну трудових емігрантів, врятувати сім’ї – все це – із змісту моєї передвиборної програми.

При вашій допомозі все може стати вже незабаром нашою практичною справою. Пам’ятайте, без досягнення розуміння людьми реальної перспективи для себе і для суспільства в межах нашої країни – наша перемога неможлива. При досягненні цього розуміння – вона невідворотна.

Моя мета, як і мета Соціалістичної партії України – добробут кожної сім’ї, сильна, демократична, суверенна і правова держава. Таким бачу демократичний соціалізм і європейський вибір України.

У Європі при владі – соціалісти. Це перспектива для України.

Ми хочемо перемогти. Ми можемо перемогти! Ми переможемо!

Не кажу, що моя кандидатура найкраща. Але мене висуває найкраща партія. Вона не може помилитись!

У мене немає інших інтересів, ніж інтерес народу, інтерес конкретної людини, громадянина. Я хочу разом з вами, разом з усіма порядними людьми добитися, щоб нашою країною пишалися її громадяни. Щоб не були малими українці. Щоб були великими і гордими людьми!

Розраховую на вас. На вашу самовідданість і віру в себе. На успіх України!

За впевненість у завтрашньому дні!