Львовский Евромайдан: мессианство в расколотом виде

Львів останні дні – це якийсь суцільний єврофестиваль. На Високому замку, найвищій точці міста, майорить прапор Євросоюзу, відомі скульптури-фонтани на Площі Ринок теж вбралися в євросимволіку, час від часу на центральних вулицях тривають масові піші ходи з єврогаслами.

Крім того, львівський Євромайдан, в порівнянні з київським, – це повний розгул демократії. "Поблагословив" протест особисто міський голова, обласна рада відкрила двері для координаційної ради "майдану", ректорат дозволив студентам прогулювати пари заради мітингів, а новопризначений губернатор Олег Сало, попри авторитарне реноме, пообіцяв покарати підлеглого, що спробував через суд заборони намети на головних площах міста.

Зрештою, чинити тут будь-який опір у Львові – справа безглузда, тим паче епіцентр подій зараз в Києві. Тож співробітників "Беркуту" на вулицях тут не зустрінеш. Більше того, співорганізатори Євромайдану дякують міліції за співпрацю, ті їх оберігають від провокаторів і п’яниць.

Однак справжньої демократії без розбіжностей у поглядах і без протиріч не буває. Відтак, у неділю під час велелюдного віча, яке відбулося в унісон столичним подіям, львівський євромайдан розколовся.

В П’ємонті України переважають два погляди на те, як робити революції. Частина активістів переконана, що політиці і політикам в цій благородній справі – не місце. Самі політики кажуть – без них ні революції, ні Асоціації з Євросоюзом не бачити. Відтак звинувачували "аполітичну" сторону саботажі провокаціях.

Як все гарно починалось

Аналогічно київському сценарію, у Львові як реакція на заяву уряду з’явився заклик в соцмережі вийти на вулиці. Близько одинадцятої вечора на площі перед пам’ятником Шевченка, де зазвичай у Львові проходять мітинги, зібралося до ста осіб – це були, здебільшого, студенти ЛНУ ім. І.Франка та Українського католицького університету.

Частина з них простояла цілу ніч під наглядом кількох правоохоронців та з плакатом "Кияни – виходьте на майдан!".

У п’ятницю вранці студенти вже у кількості до двох тисяч пішли з пікетом до обласної держадміністрації. Звідти – велелюдною ходою через центр міста. Наприкінці акції до них доєднався колишній ректор Франкового університету та екс-міністр освіти Іван Вакарчук.

В цей же день ректори різних вишів Львова на засіданні щойно утвореної координаційної ради Євромайдану при Львівській облраді вирішили дозволити студентам вільне відвідування пар у час протестів. Правда, з наступним відпрацюванням. А якщо викладачі не відпускатимуть на мітинги чи тиснутимуть низькими оцінками, студентам запропонували одразу скаржитися в координаційну раду.

На засіданні новоутвореного органу, до якого увійшли представники політичних партій і громадських організацій, запросили і студентів з площі. Ті уже теж встигли створити свою коордраду.

Коли дві коордради почали домовлятися про спільні акції на площі перед Шевченком, спудеї одразу виставили ультиматум – ніякого партійного піару. Мовляв, це народний протест. З тим усі погодилися, зокрема що не братимуть з собою на акції партійних стягів та гасел.

Увечері в п’ятницю за попереднім анонсом в соцмережах на площі зібралося орієнтовно п’ять тисяч осіб. Усі разом заспівали акапельно гімн. На імпровізованій сцені виступив голова Львівської облради, "свободівець" Петро Колодій та міський голова Андрій Садовий, який ще вранці закликав усіх львів’ян виходити на вулиці.

Паралельно студенти почали облаштовувати свій побут на площі. На спробу встановити намети з’явилася судова постанова, що забороняла це робити. Такою була відповідь на позов одного з управлінь облдержадміністрації.

Проте питання вирішилося швидко і несподівано. Голова ОДА Олег Сало, якого нібито призначили на Львівщину для утисків будь-яких прояви демократії, назвав цей позов "технічною помилкою". І навіть пообіцяв звільнити начальника управління, яке позивалося.

Месіанський Львів, що підняв Київ

Неділя, друга година дня. Саме на цей час у Львові оголосили мобілізацію люду на місцевий Євромайдан, де вже змонтували велику професійну сцену. Під парасолями львів’яни неспішно сходилися на площу, паралельно обговорюючи справи насущні.

Першим взяв слово міський голова. Розказав, що король Данило Галицький заснував Львів саме як "вільне європейське місто". "Ми завжди були Європою. Сьогодні наша задача, щоб цей європейський дух панував і над всією Україною", – розказав про особливу місію львів’ян Андрій Садовий.

Далі про месіанську роль Львова, про яку тут люблять часто поговорити, розповіла ведуча віча. Виявилося, що київський Євромайдан став можливим саме завдяки львів’янам.

"У Києві людей найбільше зворушило і підірвало до дії те, що відбувалося у нас тут у Львові у п’ятницю", – згадала, очевидно, про пішу ходу студентів та п’ятитисячний мітинг, дівчина.

На початку віче на сцені позаду вилаштувалися рядочком місцеві політики. Однак ведуча заявила, що слова ті нині не отримають, бо Євромайдан започаткували студенти, а не політики. Згодом їх всіх попросили покинути сцену. Однак послухалися не всі.

До мікрофона підпускали лише представників студентства, інтелігенції, громадських діячів та музикантів. І саме один із співаків, зрештою, виявився "роялем в кущах".

Так, заспівати пісень попросився соліст Львівської опери Роман Ковальчук. Відмовити йому не наважилися, хоч він і депутат облради від ВО "Свобода". Той чесно на ура заспівав дві пісні, проте мікрофон так просто не залишив, а запросив до слова "свободівця" Юрія Михальчишина.

І тут почалося…

Дискотека чи Крути?

"Товариство, кілька хвилин вашої уваги! Буквально приїхав з Києва сказати вам кілька речей, що там відбувається!", – почав нардеп, в той час на сцену вибігло кілька студентів-євроінтеграторів з криками "Ганьба! Ганьба!".

Михальчишину це не завадило продовжити виступ. Хоча "Ганьбу вже підхопила частина людей під сценою. Були і такі глядачі, що кричали вже на тих, хто кричав до Михальчишина, мовляв дайте послухати народного депутата.

Прямо перед сценою через різне бачення поведінки "свободівця" сварилися літні жінки, двоє навіть почали між собою штовхатися.

"У нас у Львові невідомо хто не дає мені виступити на мітингу!", – перебив сам свій спіч виступ Михальчишин. "Я може перед вами чимось винен, але хіба тільки в тому, що два дні тому вночі на Майдані ми з хлопцями прорвали кордон внутрішніх військ і вивели озвучки на Хрещатик і почали Майдан", – почав перекрикувати людей нардеп.

Головний месидж був в тому, що пора радикалізовуватися, щоб не повторити майдан 2004-го року: "В Києві майдан доведеться захищати не компромісами і не гнилим ліберальним багатослів’ям". "Ми їдемо в Київ не на дискотеку, як було на помаранчевому майдані, і не на єврокарнавал, ми їдемо на другі Крути!", – продовжував нардеп і публіка вже одностайно аплодувала і схвально вигукувала. .

Далі Михальчишин підхопив популярну тут пісню про месіанську роль львів’ян: "В Києві у першу ніч на Майдані, коли було мокро і холодно, сумно і безнадійно, я не можу передати, як там чекали бандерівців, як там чекали львів’ян! На нас надіються, що ми прийдемо і станемо головною ударною силою революції!"

Організатори-студенти в той час метушилися по сцені і не знали, як зупинити невгамовного депутата. Той же пояснював людям, що виступає тут від їхнього імені, бо саме вони йому на виборах вручили мандат довіри. І взагалі, переконував він, революції без політики не буває.

Коли Михальчишин побачив, як дівчина намагається в нього під ногами роз’єднати провід, що вимкнути звук мікрофона, не стримався: "Оті сопляки на сцені хочуть зрадити революцію!".

"Ніхто не має права студентство обзивати сопляками! Ніхто не має права студентство обзивати сопляками!", – включилася ведуча.

Люди на площі знову змінили милість на гнів і кричали "Ганьба! Ганьба!"

Михальчишин продовжував стояти на сцені, хоч і стійку з мікрофоном від нього забрали..

В той час ведуча відволікала увагу людей: "Останні новини з Києва! Там штурмом взяли пам’ятник Леніну!... За останніми цифрами, нас тут на Майдані – 15 тисяч!... Кілька хвилин тому кілька хлопців підняли прапор Євросоюзу на Говерлі!... Сьогодні о дев’ятій вечора тут на площі буде спільна молитва на вервичці за успіх нашої справи! Приходьте!". "Ура, ура", – кричали люди, забувши про "свободівця".

Коли на сцені Майдану вже на повну виступав голова Братства ОУН–УПА, обіцяючи публіці, що потомки їх проклянуть у випадку провалу євроінтеграції, Михальчишин пішов до виходу зі сцени. Але так вниз і не спустився – разом з однодумцями просто заблокував вихід. "Хотів з’ясувати, хто стояв за цією провокацією і намагався позбавити мене слова", – згодом пояснив він.

"Без політиків! Без політиків! Наша громадська думка важливіша!", – продовжувала кричати ведуча зі сцени. В той час з боку службового входу вже зібралися прихильники Михальчишина, які кричали "Свобода!", "Молодець!".

Були там і інші ображені місцеві політики, які не отримали слова.

"Не можна такого робити! Якщо студенти будуть гнути лінію під себе, то нічого не буде! Не можна нікому забороняти брати участь у революції – це початок кінця! Хто має дар до слова, хай виступить, інакше це не демократія! Гляньте, який блідий Майдан! Де гасла? Вони нам заборонили гасла виносити! Вони не розуміють, що роблять, бо не мають досвіду, вони ще діти!", – обурювався завсідник всіх львівських мітингів Ростислав Новоженець, голова Української республіканської партії, більш відомої більш в 90-х роках.

"Та тих студентів тут не більше 5%! Де всі решту? По барам сидять! А вони кажуть, що то студенти роблять євромайдан! Та де ж вони?!", – продовжував обурення колега Новоженця.

В той час тривали переговори з Михальчишином. Його, як могли, просили звільнити прохід на сцену. Але марно. Ведуча пробувала тиснути морально, промовляючи до публіки: "У нас велика біда! Зараз студентів не пускають на сцену, стягують їх по сходах! Ми маємо поважати вибір студентства, яке організувало це віче. Якщо наші студенти просять без політиків, це їхні вибір!".

"А де мій вибір!", – викрикнула жінка з публіки. "Та тут не тільки студенти борються, люди добрі!", – обурювалася інша. "То не є повага! То не є культура – не дати слово депутату! А я вірю, що Михальчишин поведе людей на революцію. А тим молодим дадуть по задниці два рази і вони продадуться", – голосно доводила інтелігентно одягнена жіночка в капелюсі.

"Треба дзвонити Петрові і на завтра терміново збирати координаційну раду і щось рішати! Бо то все розвалиться і ганьби наробимо", – звернувся до Новоженця колега. "Та Петро утік!", – відповів той. " Та бо він ся знервував!" – "А що значить знервувався? Він голова обласної ради! То його робота!", – додав Новоженець.

В натовпі далі тривали дискусії з приводу аполітичного євромайдану. Згадали, що міський голова Садовий теж має свою партію "Самопоміч", а громадський діяч Юрій Шухевич очолює УНА–УНСО. Але ж слово було надано. "Це провокація! Десь в закритому режимі вирішили, хто може виступати! Завтра медики будуть робити майдан і не пускатимуть нікого, крім медиків?", – продовжував Новоженець.

Поруч проходив професор Іван Вакарчук. "На вашу думку, тут мають бути політики?" – "Це і є політика. Мають всі об’єднатися і об’єднано йти в Європу", - сказав екс-ректор і пішов далі.

Зрештою за п’ятнадцять хвилин, Михальчишин покинув форпост. Його супроводжував великий натовп та три міліціонери. Наздогін люди кричали різне: "Слава Михальчишину!", Тримайся, Юрко!", "За сопляків – ганьба!", "Без політики!".

За "свободівцем" побігла ціла юрба зівак, що згодом утворили альтернативний євромайдан. Вони зібралися довкола Михальчишина, коли той за сто метрів зупинився пояснити журналістам, що означали ті "сопляки".

"Я перебуваю під сильним емоційним напруженням. Я отримую відомості, що в Києві сотні спецназівців рухаються до головних об’єктів столиці. Реально не виключають силового варіанту придушення протестів, а тут якісь незрозумілі особи починають вимикати звук на сцені, коли я цю інформацію повідомляю. Звичайно, що в стані сильного напруження і хвилювання, я, можливо, відповів лексикою, яка є не надто парламентською. За що я щиро перепрошую і в майбутньому обіцяю подібних інцидентів більше не допускати", – перепросив нардеп.

Також своє емоційне напруження пояснив тим, що сцену у Львові пробують використати ліберальні сили для свого піару. І застеріг чинити будь-які спроби перетворити нинішній протест в чергову дискотеку і карнавал. "Ці спроби мають бути рішуче зупинені" , – додав Михальчишин і одразу ж вирушив в Київ рятувати єврореволюцію від лібералів.

Його прихильники залишалися на тому ж місці. Почали між собою активні дискусії. Тут неподалік побачили журналіста, що кількома днями раніше в місцевому телеефірі критикував "Свободу" та Ірину Фаріон.

"Він на Банкову працює!", – заволав хтось в публіці. "Він проститутка!", "Треба було плюнути йому серед очі!, "То якийсь отвертюха! Дивіться які в нього штани порвані!", "То не журналіст, то дибіл!", "То хвора людина!", – вів активні бесіди альтернативний Євромайдан. "А скажіть, будь ласка, доки той москаль буде гнобити наш народ? ", – спробувала перевести тему літня жіночка.

В той час на головній сцені тривала "дискотека". Люди підтанцьовували під "Водограй" та "Червону руту". Ведуча в перервах оголошувала хороші новини з Києва. Зокрема , що вже взято підступим до Верховної Ради, Кабміну і Адміністрації президента.

Відтак постійно нагадувала, що треба їхати в столицю тримати оборону. Але бракує транспорту. Закликала власників авто зголошуватися і везти людей, бо "всі офіційні перевізники відмовилися".

Паралельно біля великого намету, де розташувалася координаційна рада студентів, зібралися черги людей – більшість стояли, щоб поставити свій підпис за "євроінтеграцію, імпічмент президента і відставку Сала". Меншість – записувалася на поїздку до Києва, якщо раптом знайдеться транспорт. І були ще третя черга – це люди, що жертвували гроші на потреби єврореволюції – на транспорт, спальники, карімати, каву–чай.

"У Київ щойно відправилося три автобуси", – радісно звітувала ведуча. Вона ж оголосила, що львівський євромайдан безстроковий і працюватиме паралельно як мобілізаційний центр для організації людей на поїздку в столицю.

Коли минуло вже три години від початку віче, ведуча несподівано оголосила: "У мене для вас погана новина: політики в Києві все спаскудили і львів’яни, що зараз в Києві, вже планують повертатися з Майдану додому".

Проте не забула і про хорошу: попри все на львів’ян там чекають. Бо як же Євромайдан без його "натхненників"?