У четвер в дискусіях про диплом Андрія Кислинського можна було би поставити крапку. Службове розслідування Головного управління держслужби підтвердило факт підробки документа про вищу освіту екс–заступника голови СБУ.
Проте сам фігурант скандалу продовжує наполягати на тому, що диплом йому видали в університеті Шевченка.
У розпорядженні "Української правди" опинилися результати службового розслідування Головдержслужби, а також акт про те, що Кислинський відмовився ознайомлюватися з цими документами.
Результати розслідування виглядають більш ніж переконливо. Перевірка так і не знайшла слідів навчання Кислинського у жодному з вузів країни і "здала" бездипломника правоохоронцям, які тепер повинні порушити проти нього кримінальну справу.
Крім того, у документах викладені нові "родзинки" біографії Кислинського.
Наприклад, перевіряльникам вдалося знайти людину, яка має диплом з таким самим номером, як у Кислинського. Ним виявився такий собі громадянин Святський, який закінчив Шепетівську середню школу №7 Хмельницької області. Про що й отримав відповідний документ.
Згідно з документами Головного управління держслужби, крім використання "липового" диплому університету Шевченка, Кислинський примудрився вилетіти ще й з університету культури Поплавського. І забув вказати про цей факт у своїй автобіографії при прийомі на роботу помічником депутата Ржавського, який доводиться йому родичем.
Таким чином, перевірка виявила, що у Кислинського є лише один диплом – техніка–механіка Краснолуцького гірничого технікуму.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
| Результати перевірки Головдержслужби про підробку диплому Кислинського |
"Українська правда" звернулася до екс–заступника голови СБУ з проханням прокоментувати факти, викладені у результатах розслідування. Кислинський сказав, що у нього не було можливості ознайомитися з документами, але він може відповісти на кожен факт, викладений у них:
– Я готовий коментувати, тим більше що до цієї комісії, на відміну від висновків комісії Міносвіти, в мене немає претензій. Їх поставили у такі умови, які є. Фактично співробітники МВС фальсифікували документи, вони вилучили мою особову справу з університету. У мене в цьому є повне переконання.
– Що ви маєте на увазі? Цією справою досі займалася лише комісія з Міносвіти і Головдержслужба. До МВС вони звернулися лише зараз...
– Це було задовго до цього. Тобто фактично вилучивши справу, вони (МВС) взагалі розпочали всі ці звинувачення. Оскільки у мене є всі докази, як вони фальсифікували по першому звинуваченню, я припускаю, що вони фальсифікували це і по другому.
Я зараз позбавлений будь–яких можливостей формально довести свою правоту. Юридично це буде доводити суд. Тому у мене нема іншого вибору як апелювати до громадськості, ініціювати журналістські розслідування.
Я готовий у будь–який час – ну, може, тиждень попрошу на підготовку – скласти хоч у прямому ефірі іспит, щоб підтвердити, що я маю знання, підтверджені цим дипломом.
– Тобто ви відкидаєте, що ваш диплом фальшивий?
– Я не є фахівцем по дипломах. Я не можу відрізнити реальний диплом від підробленого. Бо я бачив у своєму житті лише один–єдиний диплом – свій. Цей диплом я отримав в Університеті Шевченка. І крапка. Це те, що я можу дійсно підтвердити. Решту буде підтверджувати або суд, або інші органи.
– У документах розслідування Головдержслужби фігурує інформація про ваше навчання в університеті культури Поплавського. Чи були ви з нього відраховані?
– Я там навчався, це правда. Коли мене не задовольняла якість навчання в університеті Шевченка, якраз з’явилася нова спеціальність в університеті культури.
У той час я дуже цікавився політичним процесом. Зрозуміло, що не можна порівняти університет Шевченка і університет культури, але спеціальність "PR" була тільки у цьому вузі. І тому я певний період одночасно навчався у двох учбових закладах, що не заборонено законом.
Я тоді намагався обрати, в якому вузі бути далі, та зрештою надав перевагу університету Шевченка, оскільки глибина тих знань, які можна було отримати з цієї спеціальності в університеті культури, мене не влаштовувала.
– Тобто вас не відраховували, а ви самі забрали документи з університету культури?
– Так, звичайно. Ну я не пам’ятаю точно, чесно кажучи, як це все відбувалося. Але те, що мене відрахували не за несплату за навчання, це точно. Зрозуміло, що якщо я там вже припинив вчитися, я більше не сплачував за навчання.
– Чи запрошували вас інспектори Головдержслужби на свої засідання для ознайомлення з результатами службового розслідування?
– Ні. Вони запрошували, але не казали, що мене буде ознайомлено з цим актом. Ми з ними періодично зустрічалися, я їм надавав усіляку інформацію. Крім того, я готував свої пояснення і додаткові докази, просив ще кілька днів. Ці докази я, напевно, буду передавати вже у суд.
– Тобто це неправда, що до вас зверталися з Головного управління держслужби, але ви не приходили на їхні засідання?
– Я завжди приходив. Один–єдиний раз я не зміг прийти, оскільки хворів на ангіну ці останні два дні. Я зараз намагаюся додзвонитися або до пана Мотренка (начальник Головного управління держслужби), або до керівника комісії, але, на жаль, мені повідомляють, що вони на семінарі.
Я не знаю, як вони на семінарі робили сьогоднішню заяву. Можливо, формат семінару дозволяє так діяти. Але у мене єдине прохання до них – щоб вони пояснили мені особисто, чому я дізнаюся про все це з преси.
Акту про результати службового розслідування я не бачив. Згідно з постановою Кабміну про проведення службового розслідування, Головдержслужба повинна скласти акт про те, що я або відмовився, або ознайомився з результатами. І я його повинен підписати. Мені ніхто не пропонував підписувати будь–який акт.
– Власне, цей акт було складено. Ми маємо його у своєму розпорядженні. У ньому сказано, що ви не прибули для ознайомлення з результатами перевірки...
 |
| Акт Головдержслужби про те, що Кислинський не прибув для ознайомлення з результатами перевірки |
– Я вам дуже заздрю і буду вдячний, якщо ви його мені передасте або опублікуєте. Бо з попереднім звітом Міносвіти я ознайомився на сайті "Української правди".
Головдержслужба повинна передати цей акт у вищі інстанції, які замовляли це розслідування, тобто у Кабмін. І Кабмін повинен розглянути це, в тому числі, якщо є така вимога відповідача, і за моєї присутності. Я буду на цьому наполягати.
– Як ви ставитися до того, що матеріали Головдержслужби вже передані до МВС і Генпрокуратури, і їм рекомендовано порушити щодо вас кримінальну справу?
– Я до цієї перспективи ставлюся абсолютно спокійно, оскільки це є логічним продовженням того шляху, який повинні пройти ті люди, що мислять інакше, ніж наш прем’єр–міністр.
– Яким чином ви збираєтеся доводити свою правоту у суді? Які у вас є докази?
– Я повинен порадитися зі своїми адвокатами. Крім того, я повинен зустрітися з представниками тих правоохоронних органів, до яких звернеться Головдержслужба. І з’ясувавши всі позиції, я буду реагувати.
Це досить тривалий процес, але я зацікавлений у своїй найшвидшій реабілітації. Тому я буду апелювати до громадськості, у тому числі до журналістів.
