Хто ходить в Інтернет?
П'ятниця, 30 листопада 2001, 14:07
Кількість користувачів Інтернету в Україні за результатами останнього дослідження компанії MMI Ukraine у листопаді 2001 року становить 1 млн. 100 тисяч чоловік. Це більш ніж 2% всіх жителів України.
Такі цифри надав у своїй доповіді на конференції "Інтернет для політики і політиків" директор компанії SpyLog-Україна Володимир Степанець.
Зараз вже навряд чи когось можна здивувати якимись результатами подібних досліджень - останні дослідження практично не дають нової інформації, а лише підтверджують різні оцінки, відповідно до яких на даний момент в Україні від 700 до 2 млн. користувачів Інтернету.
Ці цифри можна інтерпретувати по-різному, але багато хто погоджується з думкою, що таке коливання в оцінках відбувається тому, що мова йде про різні рівні аудиторії користувачів Інтернету. Тобто, якщо розбити ці цифри на різні рівні, то виходить, що ядро користувачів Інтернету в Україні складає приблизно 700 тисяч користувачів, а кількість людей, що використовують Інтернет час від часу, можливо, знаходиться у межах до 2 млн.
Але, як вже було відзначено, оцінки абсолютної кількості різних рівнів і категорій користувачів вже не представляють особливого інтересу. Зараз найбільший інтерес і важливість як для самого ринку, так і для тих, хто придивляється до його можливостей, є якісні оцінки аудиторії користувачів Інтернету в Україні.
Серед користувачів Інтернету України, що досягли "виборчого віку" - 61% чоловіків і 39% жінок. 43% аудиторії Інтернету в Україні - люди від 25 до 39 років. Третина аудиторії - 32% - люди від 18 до 24 років. 25% - люди віком від 40 до 55 років.
Велика частина користувачів Інтернету, що досягли виборчого віку - люди з вищою освітою - їх 79%. Значну частину Інтернет-аудиторії - 80% - складають люди, які працюють, але з 20% непрацюючих користувачів Інтернету - 67% тих, хто вчиться. Тобто, фактично в Інтернеті дуже мало людей, що не мають роботи або непрацевлаштованих. За родом занять 55% - фахівці різного профілю, 21% - керівники, 12% - службовці, 6% - робітники.
Показник добробуту користувачів Інтернету також за результатами проведеного дослідження відбиває вельми позитивну картину. 43% - люди забезпечені, 16% - добре забезпечені люди, 20% - люди з середнім достатком, 5% - незаможні.
За оцінками і коментарями Володимира Степанця, ці результати показують достатню якісність аудиторії Інтернету в Україні для того, щоб бути цікавою політикам. Такими високими якісними показниками, на думку Степанця, не може похвалитися жодна аудиторія.
Власне, теза про те, що, незважаючи на малу кількість користувачів Інтернету по співвідношенню до загального населення України, аудиторія Інтернету є вельми якісною з політичної точки зору, підтверджувалась практично в кожній доповіді на конференції "Інтернет для політики і політиків". Основним аргументом "за" є те, що нехай Інтернет в Україні і не користується масовим попитом, все ж основа цього коммюніті являє собою найактивніших представників українського суспільства, еліту.
І, власне, Інтернет, з точки зору політичного впливу на масу, може дуже якісно використовуватися з метою впливу саме на еліту, яка вже потім самостійно розповсюдить ті чи інші результати впливу на свою вузьку, локальну аудиторію. І за рахунок цього можна досягнути вельми високого рівня впливу через Інтернет на більш масову аудиторію через таких посередників, як представники еліти.
Можна досить довго сперечатися про сам процес впливу, і наскільки користувачі Інтернету можуть піддаватися тим або іншим акціям впливу, агітації і т.п. На думку деяких доповідачів, впливати якимось політичним чином на користувачів Інтернету - заняття вельми складне, оскільки, як правило, люди, що використовують Інтернет, мають принципи, які вже склалися, і відносяться до різних політичних течій.
Але все ж не варто сприймати користувачів Інтернету як деяку дивну і малозрозумілу аудиторію - це, переважно, звичайні громадяни своєї країни, тільки, може бути, з трохи більш високим рівнем інтелекту. І якщо організація процесів впливу на цю аудиторію може вимагати якихсь значних коштів, то, не виключено, що це може бути того вартим.
І нехай поки абсолютні кількісні показники аудиторії користувачів Інтернету в Україні ще не перевалили за заповітні 5% від загального населення України, якщо темпи зростання збережуться в межах існуючих (за різними оцінками - біля 30-40% в рік), то можна буде через пару років говорити про те, що ця аудиторія не тільки цінна за своєю якістю, але і за кількістю також є реальною суспільною силою.
Поки ж, на думку багатьох доповідачів, нинішні вибори в Україні хоч і будуть мати достатній резонанс в Інтернеті, і Інтернет-технології будуть активно використовуватися у передвиборчому процесі, вони все ж будуть тільки першою обкаткою технологій і простору, які на повну силу можуть бути використані лише на наступних парламентських виборах у 2006 році.
Але процес обкатки на нинішніх виборах також дуже важливий. Він буде відпрацьовуватися досить активно, насамперед, політичними структурами, що мають більш-менш стратегічні цілі і завдання, для яких Інтернет є одним з стратегічних просторів, в якому необхідно забезпечити свою активну присутність.
Такі цифри надав у своїй доповіді на конференції "Інтернет для політики і політиків" директор компанії SpyLog-Україна Володимир Степанець.
Зараз вже навряд чи когось можна здивувати якимись результатами подібних досліджень - останні дослідження практично не дають нової інформації, а лише підтверджують різні оцінки, відповідно до яких на даний момент в Україні від 700 до 2 млн. користувачів Інтернету.
Ці цифри можна інтерпретувати по-різному, але багато хто погоджується з думкою, що таке коливання в оцінках відбувається тому, що мова йде про різні рівні аудиторії користувачів Інтернету. Тобто, якщо розбити ці цифри на різні рівні, то виходить, що ядро користувачів Інтернету в Україні складає приблизно 700 тисяч користувачів, а кількість людей, що використовують Інтернет час від часу, можливо, знаходиться у межах до 2 млн.
Але, як вже було відзначено, оцінки абсолютної кількості різних рівнів і категорій користувачів вже не представляють особливого інтересу. Зараз найбільший інтерес і важливість як для самого ринку, так і для тих, хто придивляється до його можливостей, є якісні оцінки аудиторії користувачів Інтернету в Україні.
Серед користувачів Інтернету України, що досягли "виборчого віку" - 61% чоловіків і 39% жінок. 43% аудиторії Інтернету в Україні - люди від 25 до 39 років. Третина аудиторії - 32% - люди від 18 до 24 років. 25% - люди віком від 40 до 55 років.
Велика частина користувачів Інтернету, що досягли виборчого віку - люди з вищою освітою - їх 79%. Значну частину Інтернет-аудиторії - 80% - складають люди, які працюють, але з 20% непрацюючих користувачів Інтернету - 67% тих, хто вчиться. Тобто, фактично в Інтернеті дуже мало людей, що не мають роботи або непрацевлаштованих. За родом занять 55% - фахівці різного профілю, 21% - керівники, 12% - службовці, 6% - робітники.
Показник добробуту користувачів Інтернету також за результатами проведеного дослідження відбиває вельми позитивну картину. 43% - люди забезпечені, 16% - добре забезпечені люди, 20% - люди з середнім достатком, 5% - незаможні.
За оцінками і коментарями Володимира Степанця, ці результати показують достатню якісність аудиторії Інтернету в Україні для того, щоб бути цікавою політикам. Такими високими якісними показниками, на думку Степанця, не може похвалитися жодна аудиторія.
Власне, теза про те, що, незважаючи на малу кількість користувачів Інтернету по співвідношенню до загального населення України, аудиторія Інтернету є вельми якісною з політичної точки зору, підтверджувалась практично в кожній доповіді на конференції "Інтернет для політики і політиків". Основним аргументом "за" є те, що нехай Інтернет в Україні і не користується масовим попитом, все ж основа цього коммюніті являє собою найактивніших представників українського суспільства, еліту.
І, власне, Інтернет, з точки зору політичного впливу на масу, може дуже якісно використовуватися з метою впливу саме на еліту, яка вже потім самостійно розповсюдить ті чи інші результати впливу на свою вузьку, локальну аудиторію. І за рахунок цього можна досягнути вельми високого рівня впливу через Інтернет на більш масову аудиторію через таких посередників, як представники еліти.
Можна досить довго сперечатися про сам процес впливу, і наскільки користувачі Інтернету можуть піддаватися тим або іншим акціям впливу, агітації і т.п. На думку деяких доповідачів, впливати якимось політичним чином на користувачів Інтернету - заняття вельми складне, оскільки, як правило, люди, що використовують Інтернет, мають принципи, які вже склалися, і відносяться до різних політичних течій.
Але все ж не варто сприймати користувачів Інтернету як деяку дивну і малозрозумілу аудиторію - це, переважно, звичайні громадяни своєї країни, тільки, може бути, з трохи більш високим рівнем інтелекту. І якщо організація процесів впливу на цю аудиторію може вимагати якихсь значних коштів, то, не виключено, що це може бути того вартим.
І нехай поки абсолютні кількісні показники аудиторії користувачів Інтернету в Україні ще не перевалили за заповітні 5% від загального населення України, якщо темпи зростання збережуться в межах існуючих (за різними оцінками - біля 30-40% в рік), то можна буде через пару років говорити про те, що ця аудиторія не тільки цінна за своєю якістю, але і за кількістю також є реальною суспільною силою.
Поки ж, на думку багатьох доповідачів, нинішні вибори в Україні хоч і будуть мати достатній резонанс в Інтернеті, і Інтернет-технології будуть активно використовуватися у передвиборчому процесі, вони все ж будуть тільки першою обкаткою технологій і простору, які на повну силу можуть бути використані лише на наступних парламентських виборах у 2006 році.
Але процес обкатки на нинішніх виборах також дуже важливий. Він буде відпрацьовуватися досить активно, насамперед, політичними структурами, що мають більш-менш стратегічні цілі і завдання, для яких Інтернет є одним з стратегічних просторів, в якому необхідно забезпечити свою активну присутність.
