"Повернення" Пізанської вежі
Понеділок, 24 грудня 2001, 16:41
Великих торжеств, присвячених поверненню перлини культурної спадщини Пізи, а, точніше, і всієї Італії, - падаючої Вежі – не проводилися. Триває війна і загроза тероризму, яка стала більш реальною після 11 вересня, примусили місцеву владу тосканського міста ухвалити рішення про скромне свято на честь цієї події. Проте, день 15 грудня 2001 року ввійшов в історію, тому, що саме у цей день, майже через 12 років після закриття, Пізанська Вежа знову відкрила двері для відвідування публіки, більш пряма і надійна, завдяки інвестиціям розміром майже п'яти мільйонів песет.
Коли Вежа у січні 1990 року закрилася для відвідування, багато хто подумав, що більше вона не відкриється ніколи. Туроператори боялися, що до однієї з визначних пам'яток країни ("наша візитна картка", - як говорить Джіованні Пулізі, генеральний секретар Юнеско в Італії) втратять інтерес декілька мільйонів туристів, які кожного року шикуються у довгу чергу, щоб піднятися на дзвіницю, стоячи на якій Галілео Галілей (Galileo Galilei), найбільш славетний з з синів Пізи, перевірив у 1590 році дію законів гравітації.
Страхи тим не менше так і не підтвердилися. І як і було, навесні цього року, оголошене Пьерфранческо Пачіні (Pierfrancesco Pacini), президентом товариства, під опікою якого знаходиться Вежа, комісія з безпеки дала зелене світло туристам. Перші тридцять відвідувачів зможуть піднятися по 293 рівнях, які ведуть на верхній майданчик найбільш відомої у світі дзвіниці, починаючи з 13.00 сьогоднішнього дня, заплативши при цьому суму у 30000 лір (або, з 1 січня, 15 євро).
"Щодня тільки 12 груп по 30 чоловік зможуть відвідати Вежу. Вони зможуть пробути всередині не більш сорока хвилин", - говорить офіційний представник Opera Primaziale de Pisa, організації, що відповідає за цей пам'ятник. Ще раніше, щоб відзначити цей винятковий день, крутими гвинтовими сходами вгору піднялася група політиків і запрошених на цю подію знаменитості. Ні ті, ні інші не помітили ефектів нівелювання, які дозволили вирівняти вежу на півградуси, скоректувавши тим самим різницю рівнів лівої сторони на 40,6 сантиметрів.
Інженерна робота, так само делікатна, як і небезпечна, забрала чимало часу, грошей і нервів у пізанців, що дивилися з острахом на висадку десанта, який складався з інженерів, техніків і каменярів, що висадилися на площі Campo dei Miracoli, середньовічному ансамблі білого мармуру, що включає в себе Баптістерій, Собор з його відомою дзвіницею і прекрасне цвинтар (Кампосанто), реконструйоване після бомбардування другої світової війни. Сигнали тривоги почали лунати у 1995 році, коли у самий розпал робіт з нівелювання, Вежа ще більше нахилилася.
Хто більше, хто менше, але всі задавалися питанням про те, який сенс у проведенні цих робіт, якщо Пізанська Вежа з моменту свого створення була нахилена і простояла так 800 років. Зведена на грунті з м'якої глини і нестабільних порід, які осідають, Вежа спочатку була своєрідним викликом законам всесвітнього тяжіння.
Перший нахил південної сторони відбувся у 1185 році, всього через дванадцять років після закладення першого каменя. Починаючи з цього дня і до моменту, коли у 1360 році, 60-метрова дзвіниця була завершена, різниця рівнів двох його сторін відносно перпендикулярної лінії почала становити півтори метра. Ніхто не знає, скільки часу вона могла б протриматися так само "прямо", якби не нещасливі втручання століття XIX-го, які посилили ситуацію, остаточно зіпсовану трьома падіннями вже ХХ-го століття.
Коли, після падіння нахиленої вежі у Павії, у 1990 році було прийнято рішення про проведення робіт, відхилення основи від перпендикуляру становило вже 4,5 метри. Після першої помилки у розрахунках зібралася рада з 14 мудреців, створена для порятунку пам'ятника, і ухвалила найбільш вірне рішення про вимивання грунту з північної сторони для зменшення різниці рівнів.
Щоб уникнути нових страхів, у 1998 році на Вежу наділи металевий корсет, і вона була прикріплена до землі товстими тросами. З цим закріпленим поясом і почали проводитися роботи викопування землі з використанням техніки, спеціально розробленої британським інженером Джоном Бурландом (John Burland).
До весни цього року, коли операція була завершена, було викопано 37 кубічних метрів землі. Зі слів Мішеля Яміолковськи (Michele Jamiolkowski), інженера-координатора проведених робіт, Вежа, завдяки цьому, зберігатиме рівновагу "ще щонайменше протягом 250 років". У чому Яміолковськи не був упевнений, так це у тому, що будуть дозволені відвідування дзвіниці. Але місто цього хотіло, і експерти дали свою згоду. "Година Х" настала, і хоч немає ні концертів, ні урочистих церемоній відкриття, жителі Пізи справляють цей день як велике свято.
Переклад ІноСмі.Ру
Коли Вежа у січні 1990 року закрилася для відвідування, багато хто подумав, що більше вона не відкриється ніколи. Туроператори боялися, що до однієї з визначних пам'яток країни ("наша візитна картка", - як говорить Джіованні Пулізі, генеральний секретар Юнеско в Італії) втратять інтерес декілька мільйонів туристів, які кожного року шикуються у довгу чергу, щоб піднятися на дзвіницю, стоячи на якій Галілео Галілей (Galileo Galilei), найбільш славетний з з синів Пізи, перевірив у 1590 році дію законів гравітації.
Страхи тим не менше так і не підтвердилися. І як і було, навесні цього року, оголошене Пьерфранческо Пачіні (Pierfrancesco Pacini), президентом товариства, під опікою якого знаходиться Вежа, комісія з безпеки дала зелене світло туристам. Перші тридцять відвідувачів зможуть піднятися по 293 рівнях, які ведуть на верхній майданчик найбільш відомої у світі дзвіниці, починаючи з 13.00 сьогоднішнього дня, заплативши при цьому суму у 30000 лір (або, з 1 січня, 15 євро).
"Щодня тільки 12 груп по 30 чоловік зможуть відвідати Вежу. Вони зможуть пробути всередині не більш сорока хвилин", - говорить офіційний представник Opera Primaziale de Pisa, організації, що відповідає за цей пам'ятник. Ще раніше, щоб відзначити цей винятковий день, крутими гвинтовими сходами вгору піднялася група політиків і запрошених на цю подію знаменитості. Ні ті, ні інші не помітили ефектів нівелювання, які дозволили вирівняти вежу на півградуси, скоректувавши тим самим різницю рівнів лівої сторони на 40,6 сантиметрів.
Інженерна робота, так само делікатна, як і небезпечна, забрала чимало часу, грошей і нервів у пізанців, що дивилися з острахом на висадку десанта, який складався з інженерів, техніків і каменярів, що висадилися на площі Campo dei Miracoli, середньовічному ансамблі білого мармуру, що включає в себе Баптістерій, Собор з його відомою дзвіницею і прекрасне цвинтар (Кампосанто), реконструйоване після бомбардування другої світової війни. Сигнали тривоги почали лунати у 1995 році, коли у самий розпал робіт з нівелювання, Вежа ще більше нахилилася.
Хто більше, хто менше, але всі задавалися питанням про те, який сенс у проведенні цих робіт, якщо Пізанська Вежа з моменту свого створення була нахилена і простояла так 800 років. Зведена на грунті з м'якої глини і нестабільних порід, які осідають, Вежа спочатку була своєрідним викликом законам всесвітнього тяжіння.
Перший нахил південної сторони відбувся у 1185 році, всього через дванадцять років після закладення першого каменя. Починаючи з цього дня і до моменту, коли у 1360 році, 60-метрова дзвіниця була завершена, різниця рівнів двох його сторін відносно перпендикулярної лінії почала становити півтори метра. Ніхто не знає, скільки часу вона могла б протриматися так само "прямо", якби не нещасливі втручання століття XIX-го, які посилили ситуацію, остаточно зіпсовану трьома падіннями вже ХХ-го століття.
Коли, після падіння нахиленої вежі у Павії, у 1990 році було прийнято рішення про проведення робіт, відхилення основи від перпендикуляру становило вже 4,5 метри. Після першої помилки у розрахунках зібралася рада з 14 мудреців, створена для порятунку пам'ятника, і ухвалила найбільш вірне рішення про вимивання грунту з північної сторони для зменшення різниці рівнів.
Щоб уникнути нових страхів, у 1998 році на Вежу наділи металевий корсет, і вона була прикріплена до землі товстими тросами. З цим закріпленим поясом і почали проводитися роботи викопування землі з використанням техніки, спеціально розробленої британським інженером Джоном Бурландом (John Burland).
До весни цього року, коли операція була завершена, було викопано 37 кубічних метрів землі. Зі слів Мішеля Яміолковськи (Michele Jamiolkowski), інженера-координатора проведених робіт, Вежа, завдяки цьому, зберігатиме рівновагу "ще щонайменше протягом 250 років". У чому Яміолковськи не був упевнений, так це у тому, що будуть дозволені відвідування дзвіниці. Але місто цього хотіло, і експерти дали свою згоду. "Година Х" настала, і хоч немає ні концертів, ні урочистих церемоній відкриття, жителі Пізи справляють цей день як велике свято.
Переклад ІноСмі.Ру
