Через що помер Кірпа – вкрадені мільйони чи вкрадені голоси?

Вівторок, 28 грудня 2004, 16:13
Ввечері в понеділок з'явилося сенсаційне повідомлення: на дачі знайдено мертвим міністра транспорту Георгія Кірпу.

За попередніми даними, причина смерті – вогнепальне поранення в голову.

Тіло було виявлено близько 17.40. Близько 15.00 Кірпа провів з дачі дружину, а о 16.00 мав тривалу розмову з невідомим співрозмовником по телефону. Є інформація, що в цей час до Кірпи в гості завітав також якийсь високопосадовець.

Наразі генпрокуратура порушила кримінальну справу за фактом доведення до самогубства.

Водночас "5-й канал" повідомляє, що в Кірпи може бути кілька вогнепальних поранень, і це не самогубство.

Як повідомила кореспондент каналу з місця події, з будинку, де перебувало тіло Кірпи, вийшов святий отець. Як відомо, за церковними канонами до самогубців церква не відспівує.

Окрім того, за даними УНІАНу в день смерті Кірпа відмовився від послуг охорони, що не може не викликати підозри.

Навіть, якщо припустити, що Кірпа сам застрелився, все одно виникає питання, що його до цього спонукало: політичні інтриги, фінансові проблеми чи морально-психологічна травма. Виходячи з подій останнього часу, всі три версії мають право на існування. А життєвий шлях Кірпи багато в чому до цього спонукав.

Лицар-одинак чи людина СДПУ(о)

У понеділок померла людина, яку ще рік тому називали одним з найбільш імовірних наступників Кучми на посаді президента України.

Кірпа був представником того покоління управлінців, яке сформувалося ще за радянських часів. Він пройшов крізь радянську парт-номенклатурну школу і за своїм стилем керівництва дуже нагадував самого Леоніда Кучму. Проте був більш ефективним.

Серед інших владоможців Кірпа відрізнявся хваткою, чуттям, інтуїцією, жорстокістю, прагматичністю, амбіційністю," зазначав київський політолог Солодько.

"Люди типу Кирпи стають диктаторами – він дійсно вислуховує поради і сам приймає рішення", зазначав політолог Кость Бондаренко.

"Кірпа вмів використовувати політичні середовища у своїх цілях. Він - яскравий приклад одинака у політиці, який не розуміє командної гри. Проте він знає, що немає вічних союзників, а є лише вічні інтереси.

Так само він знає, що в цій державі методи кулуарної політики можуть дати значно більші результати, аніж публічна діяльність. А наявність команди робить політика неповоротким у кулуарах", - писав політолог про міністра рік тому.

Водночас ім'я Кірпи часто ототожнювалося з партією СДПУ(о). І не тільки тому, що міністром транспорту він був саме за її квотою.

Незважаючи на часом напружені стосунки з різними представниками влади, Кірпа завжди відрізнявся хорошими стосунками з президентом Кучмою.

Кірпа був вхожий у найближче оточення президента, він часто розділяв з Леонідом Кучмою скромні радості відзначання головних свят у році. В 2002 році Кірпа був визнаний гідним звання Герой України. А в 1999 р. він був довіреною особою Кучми- кандидата у президенти у 120 територіальному виборчому окрузі.

Але 2001-2002 р його позиції дещо похитнулися після спроб ГНАУ й Рахункової палати натиснути на тодішнього главу "Укрзалізниці". Тільки в 2002 році виявлено заниження "Укрзалізницею" вартості активів на 6 млрд. грн.

Поновити позиції допомогло СДПУ(о). Хоча під час керівництва Львівською залізницею він, кажуть, не проявляв особливих симпатій до партії юристів-футболістів.

Потім він став міністром за їх квотою в уряді Януковича. Обговорювалася навіть версія про можливе висування кандидатури Кірпи від СДПУ(о) на президентських виборах в 2004 році.

Втім Кірпа залишався вовком-одинаком. Як відзначали політологи, у сфері його впливу перебували такі особи, як керівник президентської охорони Валерій Строгий, екс-заступник глави адміністрації президента Василь Базів і екс-губернатор Львівщини Олександр Сендега.

Загалом, в українському політикумі можна нарахувати кількадесят впливових осіб, які так чи інакше були пов’язані із міністром транспорту. Проте їх неоформленість у єдине середовище із визначеними спільними цілями серйозно перешкодило реалізації президентських амбіцій Кірпи.

Дехто зауважував, що ворогів Гергій Карпа вмів наживати не гірше Віктора Медведчука. Свого часу він сварився з Андрієм Деркачем та Валерієм Пустовойтенком.

Кірпа вмів легально обмежити можливості політичних та економічних суперників, наприклад підняти тарифи на залізничні товарні перевезення, що потім било по металургах, шахтарях, виробниках сільгосппродукції – а відтак, по бізнес-союзниках можливих конкурентів Кірпи.

Свого часу Кірпа посварився навіть з Януковичем, коли Віктору Федоровичу не дуже сподобалася заміна людей на Донецькій залізниці.

У 2000 році Георгій Миколайович у день свого народження не дуже ввічливо прийняв Віктора Федоровича, через що їхні відносини на короткий строк прийняли характер мовчазної ворожнечі.

Кучма особисто змусив опонентів помиритися. Будучи прагматиками, обидва діячі знайшли компроміс. Однак про особисту приязнь говорити не доводиться, зазначав автор матеріалу.

Водночас це не завадило Кірпі підтримати Януковича єдиним кандидатом на виборах. Більше того, Кірпа навіть агітував за нього, незважаючи на заборону законодавство. Яскравий приклад, його промова на Дні залізничника.

Втім, залишатися просто господарником Кірпа не збирався. Інакше б не створював на базі "залізничників" перед самими виборами 2004 свою партію "Відродження".

Керівник-господарник чи Геббельс

Георгій Кірпа провів на транспорті 24 роки життя, починаючи з чергового по станції Чоп. З 1993 року він сім років був керівником Львівської залізниці. З 2000 – керівник "Укрзалізниці", міністр транспорту у трьох урядах.

На його рахунку були численні реконструкції вокзалів, пільги для проїзду дітей та студентів на канікулах чи на Різдво, введені в дію додаткові поїзди чи експреси, чого не могли не помітити люди і не поставити це в заслугу Кірпі.

Водночас не в одного депутата свого часу виникало бажання перевірити законність дій Кірпи. "Я хочу розібратися: Кірпа – господарник чи Геббельс", - сказав в одному з інтерв’ю Володимир Сівкович.

Часто його дії характеризувалися як "волюнтаризм і екстремальні методи боротьби" з конкурентами.

У 1997 через тертя навколо Львівського вокзалу проти Кірпи навіть було влаштовано теракт - під вікнами офісу Кірпи одного дня було влаштовано вибух автомобіля. Ще раніше зловмисник проник у кабінет до Кірпи і на столі залишив купу фекалій..

Через рік його конфлікт за Центральну лікарню Львова, яка мала "симпатичні" оздоровчі санаторії у Брюховичах, в Карпатах та Криму, супроводжувався вибухами бомб.

Втім, це не заважало Кірпі бути бути одним із найбільш підприємливих людей у системі державної влади.

Олександр Голуб свого часу присвятив Кірпі статтю в "Голосі України". В ній, зокрема, йшлося: "Наша система чомусь дозволяє державному чиновнику робити такі операції:

По-перше, начальник залізниці чомусь може закупити тонни цукру по 70 копійок за кілограм, а потім примусово продати своїм співробітникам по 90 копійок у вигляді зарплати. Різницю пан Кірпа вважає економією.

По-друге, та ж особа може десь взяти "векселі" на електрику по 3,8 цента за кіловат, а потім "закрити" по 4,2 цента. Це знову - залізнична економія.

По-третє, начальник залізниці може закрити половину із 50 відомчих дитячих садків, а в найпрестижнішому, в будинку - пам’ятці архітектури в центрі Львова, влаштувати шість квартир для апарату управління".

Кірпа через очолювану ним "Західну залізницю" "Укрзалізницю" міг дати спонсорську підтримку в 2 мільйони 540 тисяч якому-небудь прикарпатському військовому округу, чи, 47 тисяч гривень управлінню СБУ (чи не могли вони потім закрити очі на якість недоречності в діях цих організацій), але пошкодувати залізничній спілці інвалідів 100 літрів бензину, посилаючись на "тяжку долю Львівської залізниці".

В останні роки життя Кірпа запам’ятався лобіюванням каналу Дунай-Чорне море, лише на очищенні якого від мулу можна було б відмивати мільйонні кошти.

Якось "Дзеркало тижня" згадало, що ще будучи керівником "Львівської залізниці", одну з селекторних нарад Георгій Миколайович закінчив таким зверненням до підлеглих: "Чи знаєте ви, що править світом?". У відповідь мовчання. І тоді Кірпа мовив: "Страх і гроші. Гроші мої, страх — ваш".

Правдивість висловленого лозунгу з точністю до навпаки Кірпа мав змогу перевірити цієї виборчої кампанії.

Його Мінтранс був повністю втягнутий у процес фальсифікації виборів. Два тури "Укрзалізниця" возила по всій країні мільйони відріпників, "спостерігачів" і просто хлопців бригадного вигляду, які голосували за кандидата влади.

Водночас, навіть така "добросовісна заповзятливість" міністра не отримала винагороди.

В пресі була інформація, що після зустрічі з Януковичем Кірпа лежить у Львівській лікарні з інфарктом, інші джерела стверджували, що зачеплене чоловіче достоїнство.

"Кірпа втратив 2 зуби після 1 туру, а після другого - заборонений удар і - операція!", - це лише один пост з форуму "Української правди", де розповідаються чутки про методи спілкування кандидата "Я" з підлеглими.

За все хороше у Кірпи була лише запорука кримінального переслідування у випадку, якщо президентом стане не той.

Перед переголосуванням керівник штабу Януковича заявив, що "Укрзалізниця" відмовилася давати окремі вагони для доставки Януковичів. А вже по смерті Кірпи виявилося, що він допомагав поїздами "помаранчевій революції".

Версії загибелі:

Фінансова: уже одразу після смерті Кірпи його екс-заступник Іван Салій висловив припущення, що причиною смерті міністра транспорту могла стати його фінансова діяльність на посту міністра.

За словами Салія, наприклад, "кошти на будівництво моста в Києві повністю витрачені, а саме будівництво завмерло у зв'язку з відсутністю фінансування".

Юрій Луценко заявив, що пов'язує цю смерть Кірпи з масштабними зловживаннями на користь провладних кланів в підконтрольному йому міністерстві.

Зокрема Юрій Луценко зазначив, що за два дні до загибелі, Кірпа перерахував 700 млн. грн в якості авансу за будівництво майбутнього київського мосту через Дніпро.

Також, депутат назвав небаченою аферою, передачу 10000 вагонів рухомого складу "Укрзалізниці" приватним фірмам, що контролюються Януковичем, Пінчуком та сином Кірпи.

Політична : Кірпа був реальним свідком злочинів, які відбувалися під час голосувань у першому і другому турі. Так само як і Юрій Лях, через банк якого проходили кошти виборчої кампанії Януковича і якого кілька тижнів тому, знайшли мертвим в своєму офісі.

Нардеп Олекса Гудима зазначив, що "смерть Кірпи може бути свідоцтвом розплати між людьми провладної команди".

"Я дуже важко пережив загибель Юрія Ляха. Думаю, що він не покінчив життя самогубством. По-моєму, мають право на існування дві версії загибелі Кірпи. І вони абсолютно рівноцінні. Я думаю, що він міг це зробити, але й з ним могли це зробити", - відзначив Гудима.

"І Лях, і Кірпа є дуже схожими учасниками тієї команди, що працювала на режим Кучми-Медведчука-Януковича", - додав депутат.

Глава комітету Верховної Ради України по боротьбі з оргзлочинністю Володимир Стретович в інтерв'ю "Новому каналу" у вівторок заявив, що на Кірпу чинився тиск.

Зокрема, за його словами, "це був тиск безпосередній від прем'єр-міністра (Януковича), який йому загрожував відповідними неприємностями".

Водночас Нестор Шуфрич вже повісив вину за смерть Кірпи на оточення Ющенка.

У самому ж штабі Ющенка вважають, що доля Кірпи – це доля "кредиторів тоталітарних режимів, які займалися нечесними справами".

За інформацією Петра Порошенка, "значна частина майна "Укрзалізниці" була переведена у використання приватним структурам", що, можливо, було зроблено з відома і при сприянні Кірпи.

Кірпу могли довести до самогубства, щоб "сховати докази або зробити його винним у тому, де він був лише механізмом реалізації планів людей, які стояли набагато вище", вважає Порошенко.

Особиста: можливо, у Кірпи існувала якась морально-психологічна проблема, яка виникла чи загострилася не так давно, що призвело до самогубства. Можливо, але не схоже на Кірпу, якого характеризують як сильну і вольову людину.

Лише в останньому випадку Кірпа міг звести рахунки з життям з власної волі. Але в цьому сумніваються всі політики, з якими "УП" довелося спілкуватися з цього питання.

У двох перших версіях вірогідним є зовнішнє втручання. Кому воно могло бути вигідне? В Україні, є дві людини, для яких спалено мости для компромісу з новою владою. Їх прізвища починаються на Я та М.

powered by lun.ua
Головне на Українській правді