Звіт міжнародної комісії у справі Гонгадзе
Вівторок, 25 січня 2005, 16:28
Міжнародна Федерація Журналістів закликала новообраного президента Ющенка дотримати слова, даного під час компанії, і розкрити справу вбивства Георгія Гонгадзе та притягти вбивць до відповідальності.
Про це йдеться у прес-релізі Міжнародної федерації журналістів, текст якого має "Українська правда".
МФЖ також засудила "байдужний і неосвічений" провал української влади в розслідуванні "жорстокого" убивства журналіста Георгія Гонгадзе чотири роки тому.
"Ця справа стала символом прагнення до справедливості й демократії в Україні. Уряду треба, у першу чергу, закінчити цю довгу сагу корупції, некомпетентності й несправедливості", - сказав генеральний секретар МФЖ Айдан Уайт.
Уайт також вважає, що "президент Ющенко повинен діяти швидко, взявши на себе зобов'язання забезпечити зміни, які він обіцяв засобам масової інформації під час Помаранчевої революції".
"Визнання президента, що Гонгадзе був убитий владою, вітається й не має залишитися як спогад про виборчу кампанію", вважає Уайт.
У вівторок на прес-конференції в штаб-квартирі Ради Європи в Страсбурзі комісія з розслідування справи Гонгадзе, до якої входять Міжнародна федерація журналістів, Національний Союз журналістів Великобританії та Ірландії, Інститут масової інформації й Фонд Гонгадзе, представила свій звіт.
У звіті відбита оцінка розслідування справи й висновок, що президент Ющенко має ініціювати публічне розслідування обвинувачень у політичній змові, що був покликаний перешкодити правосуддю в справі журналіста.
У той же час федерація журналістів закликала новообраного президента ПАРЄ Рене Ван дер Лінден провести моніторинг правового й процесуального розвитку в Українському медіа-поле й забезпечити ретельне розслідування Українським урядом у справі Гонгадзе.
"Рада Європи має продовжувати тиск на уряд, щоб покінчити із провалами правоохоронних органів, судового виробництва в Україні, причетних до гальмування справи", - сказав Уайт.
Звіт:
РОЗСЛІДУВАННЯ У СПРАВІ ГОНГАДЗЕ
Розслідування неспроможності правових та судових процесів в справі Гонгадзе
Забезпечене:
Міжнародною федерацією журналістів
Інститутом масової інформації
Національною спілкою журналістів Сполученого Королівства та Ірландії
Фондом Гонгадзе
ПОПЕРЕДНІЙ ЗВІТ
1.Вступ
Політичні події навколо виборів президента України листопаді-грудні 2004 року дозволили сподіватися, що демократичні процеси в Україні і де-інде в Східній Європі та в країнах колишнього СРСР матимуть тривалий характер.
Проблема свободи слова була центральною під час тих політичних подій: мільйони українців вимагали покласти край системі брехні та перекручування інформації, яка сприймалася ними як центральний аспект безладдя в країні, тоді як журналісти скористалися можливістю на фоні політичних змін захистити і втілити своє право на свободу слова.
Уявлення про свободу слова, як головну проблему для України з’явилося не за одну ніч. Головної стадією в формуванні суспільної думки було вбивство у вересні 2000 року журналіста Георгія Гонгадзе і подальша неспроможність влади знайти його вбивць. Мірою для оцінки того, наскільки важливою є справа в українській політиці, є той факт, що обидва кандидати в президенти назвали своїм обов’язком і пообіцяли розкрити це вбивство.
18 листопада 2004 року Віктор Ющенко заявив іноземним журналістам, які запитали його про справу Гонгадзе: "Я даю вам моє слово, що усі резонансні справи, які були закриті Кучмою, будуть переглянуті, будуть призначені комісії, і ми проведемо повномасштабні розслідування".
Пан Ющенко запевнив, що під час його президентства він буде працювати над тим, аби зупинити переслідування журналістів, так, щоби вони могли працювати вільно: "Зараз переважна більшість політичної еліти, журналістів розуміють одне – вільна преса є невід’ємною частиною прогресу" українського суспільства.
Відставка генерального прокурора три тижні по тому і поновлення на посаді попереднього генерального прокурора Святослава Піскуна супроводжувалася тим, що знову негайно було поставлено питання Гонгадзе: захисники Піскуна заявили, що його відправили у відставку з посади через те, що справа зазнала прогресу.
Декілька днів після поновлення на посаді пан Піскун призначив знову одного зі своїх заступників, який раніше проводив розслідування справи Гонгадзе і направив до суду кримінальні справи проти колишніх міліціонерів, яких звинувачували у викраденні і вбивствах заради викупу; серед них був головний підозрюваний у справі Гонгадзе.
Ми взялися дослідити недоліки, які виникли в ході офіційного розслідування в справі Гонгадзе, вважаючи, що така неспроможність просунути справу підриває свободу слова не лише в Україні, а по всій Європі і на міжнародному рівні.
Враховуючи минулі політичні зміни в Україні, ми вважаємо, що створено нові умови для того, щоби справа Гонгадзе була розкрита, і ми пропонуємо втілити рекомендації відносно вищезгаданого.
(...) Справа Гонгадзе буде лакмусовим папірцем для обіцянок Ющенка, демократизувати Україну і виконати усе, що було обіцяно народу, який привів його до влади. Постійна неспроможність розкрити цю справу лише сприяла зловживанням з боку влади замовчувати і залякувати журналістів. Не отримавши відповідей на питання, які підняла ця справа:
-жоден громадянин не матиме довіри до парламенту, судової та виконавчої гілок влади;
-жоден журналіст не відчуватиме себе вільним від зловживань влади;
-не може бути й мови про справжню свободу слова в Україні.
Справа матиме важливі наслідки для міжнародного громадського суспільства.
Йдеться, перше за все, про те, що перед смертю Гонгадзе президент України та інші найвищі політики держави обговорювали, як позбутися його.
І той факт, що чотири роки по тому, докази цього не були досліджені, і програми такого розслідування не було, примушує думати, що ті, хто знаходиться при владі досі користуються неприпустимим рівнем безкарності щодо вищезгаданих випадків залякування, вбивств журналістів та інших випадків насильства.
Через це ми висунули рекомендації українській владі, міжнародним органам і громадському суспільству.
1. Попередні рекомендації
Ми закликаємо президента Ющенка, генерального прокурора Піскуна та уряд України:
-звести разом і скоординувати розслідування щодо можливого стеження за Георгієм Гонгадзе, розслідування звинувачень проти незаконних озброєних угрупувань, які діють в межах міністерства внутрішніх справ, розслідувати записи Мельниченка, а також усі питання, які виникли у зв’язку з цим;
-прийняти пропозиції з боку журналістських організацій і неурядових організацій, які були зроблені минулого року, щодо експертних досліджень записів Мельниченка, і включити до складу комісій спостерігачів, що представляють громадське суспільство;
-розробити прозору форму розслідування можливих зв’язку вищезгаданих розмов, які були записані Мельниченком, зі справою Гонгадзе;
-забезпечити, аби таке розслідування висвітило питання політичного втручання в справу, як про те свідчать записи Мельниченка, а також наявне навмисне перешкоджання справжньому розслідуванню справи, надання невірної інформації суспільству і міжнародним установам, залякування чиновників, які працювали над справою Гонгадзе.
Ми закликаємо парламент України:
-терміново заслухати звіт особливої комісії, яка займається справою Гонгадзе, та оприлюднити її висновки та необхідні документи в повному обсязі.
Ми закликаємо Раду Європи і інші міжнародні органи:
-підтримати Комісію з юридичних справ Парламентської Асамблеї Ради Європи, яка пильно слідкує і звітує про юридичний і процедурний хід справи, враховуючи при цьому найширші аспекти, як відзначається в пропозиції до резолюції для Парламентської асамблеї пані Ганне Северінсен та інших (дивить додаток IV);
-сприяти подібному моніторингу з боку міжнародних організацій;
-вимагати від уряду України зобов’язань провести широке дослідження усіх аспектів цієї справи, як це сформульовано вище.
Ми закликаємо міжнародні федерації журналістів, журналістські організації і неурядові організації, які зобов’язуються відстоювати свободу слова:
-розвивати механізми швидких спільних дії міжнародної спільноти, у справах журналістів, яких було вбито, за припущенням, з політичних мотивів;
-розробити міжнародну кампанію щодо проблеми безкарності вищих посадовців, яких звинувачують у жорстокому залякуванні журналістів.
8. Висновки і рекомендації
Цей Попередній Звіт містить:
По-перше, перелік елементарних помилок, порушень процедури і закону при розслідуванні справи Гонгадзе з боку генеральної прокуратури України. Багато суперечливостей існує у зроблених публічних заявах з боку слідчих органів. Мала місце велика угода поміж представників українських найвпливовіших політичних кіл з метою зашкодити і ухилитися від головних питань розслідування.
Слідча влада довгий час навмисно перешкоджала і заводила в глухий кут розслідування , і робила непослідовні заяви, часто на підставі сфабрикованих "доказів" у справі, що демонструвало відсутність бажання розкрити її.
Метою цих заяв була цинічна маніпуляція громадською думкою в Україні і на міжнародному рівні. Такий "підхід до відносин з громадськістю" у ході розслідування використовувала не лише генеральна прокуратура, але й вищі посадовці.
По-друге, ми маємо у розпорядженні значну кількість доказів того, що фрагменти записів Мельниченка стосовно Гонгадзе, є справжніми записами розмов, до яких мали відношення найвищі українські посадовці.
Проте, генеральна прокуратура висунула суперечливі звинувачення, згідно з якими ці записи були сфабриковані українськими політиками і щодо цього були вжиті непослідовні заходи.
Це також стосується довільного і непослідовного відношення щодо різних експертних досліджень цих записів. До того ж, не може бути жодного серйозного розслідування справи Гонгадзе без дослідження цих фрагментів записів, і дослідження можливого зв’язку між цими фрагментами і вбивством Гонгадзе.
По-третє, офіціальне розслідування стеження за Гонгадзе за кілька тижнів перед його смертю відрізнялося від початку відсутністю бажання розслідувати головні докази справи, перешкоджанням процесуальним діям, суперечливостями у публічних заявах.
Коли в 2003 році в справі намітився прогрес в цьому аспекті, президент Кучма втрутився і звільнив генерального прокурора, який домігся саме такого розвитку розслідування.
По-четверте, мала місце велика кількість випадків залякування і перешкоджання діям посадовців, які виконуючи свої обов’язки, так чи інакше виявилися втягнутими до справи Гонгадзе, а також випадки залякування ЗМІ, які намагалися повідомляти про хід справи на її початкових стадіях, що вказує на значну кількість сил, які роблять все, аби перешкодити розслідуванню справи.
Ми констатували також неофіціальні резонансні розслідування, які відхиляли причетність українських урядовців до вбивства Гонгадзе, базуючись на методах, які не можуть вважатися задовільними.
Більш того, комісія з резонансних справ при українському парламенті не має достатньо законних повноважень, щоби виконувати свою роботу, і її висновки замовчувалися завдяки зловживанню парламентськими процедурами, зважаючи на змову серед деяких політиків перешкоджати розслідуванню справи Гонгадзе.
Переклад Інституту масової інформації
Повний текст читайте пізніше
Про це йдеться у прес-релізі Міжнародної федерації журналістів, текст якого має "Українська правда".
МФЖ також засудила "байдужний і неосвічений" провал української влади в розслідуванні "жорстокого" убивства журналіста Георгія Гонгадзе чотири роки тому.
"Ця справа стала символом прагнення до справедливості й демократії в Україні. Уряду треба, у першу чергу, закінчити цю довгу сагу корупції, некомпетентності й несправедливості", - сказав генеральний секретар МФЖ Айдан Уайт.
Уайт також вважає, що "президент Ющенко повинен діяти швидко, взявши на себе зобов'язання забезпечити зміни, які він обіцяв засобам масової інформації під час Помаранчевої революції".
"Визнання президента, що Гонгадзе був убитий владою, вітається й не має залишитися як спогад про виборчу кампанію", вважає Уайт.
У вівторок на прес-конференції в штаб-квартирі Ради Європи в Страсбурзі комісія з розслідування справи Гонгадзе, до якої входять Міжнародна федерація журналістів, Національний Союз журналістів Великобританії та Ірландії, Інститут масової інформації й Фонд Гонгадзе, представила свій звіт.
У звіті відбита оцінка розслідування справи й висновок, що президент Ющенко має ініціювати публічне розслідування обвинувачень у політичній змові, що був покликаний перешкодити правосуддю в справі журналіста.
У той же час федерація журналістів закликала новообраного президента ПАРЄ Рене Ван дер Лінден провести моніторинг правового й процесуального розвитку в Українському медіа-поле й забезпечити ретельне розслідування Українським урядом у справі Гонгадзе.
"Рада Європи має продовжувати тиск на уряд, щоб покінчити із провалами правоохоронних органів, судового виробництва в Україні, причетних до гальмування справи", - сказав Уайт.
Звіт:
РОЗСЛІДУВАННЯ У СПРАВІ ГОНГАДЗЕ
Розслідування неспроможності правових та судових процесів в справі Гонгадзе
Забезпечене:
Міжнародною федерацією журналістів
Інститутом масової інформації
Національною спілкою журналістів Сполученого Королівства та Ірландії
Фондом Гонгадзе
ПОПЕРЕДНІЙ ЗВІТ
1.Вступ
Політичні події навколо виборів президента України листопаді-грудні 2004 року дозволили сподіватися, що демократичні процеси в Україні і де-інде в Східній Європі та в країнах колишнього СРСР матимуть тривалий характер.
Проблема свободи слова була центральною під час тих політичних подій: мільйони українців вимагали покласти край системі брехні та перекручування інформації, яка сприймалася ними як центральний аспект безладдя в країні, тоді як журналісти скористалися можливістю на фоні політичних змін захистити і втілити своє право на свободу слова.
Уявлення про свободу слова, як головну проблему для України з’явилося не за одну ніч. Головної стадією в формуванні суспільної думки було вбивство у вересні 2000 року журналіста Георгія Гонгадзе і подальша неспроможність влади знайти його вбивць. Мірою для оцінки того, наскільки важливою є справа в українській політиці, є той факт, що обидва кандидати в президенти назвали своїм обов’язком і пообіцяли розкрити це вбивство.
18 листопада 2004 року Віктор Ющенко заявив іноземним журналістам, які запитали його про справу Гонгадзе: "Я даю вам моє слово, що усі резонансні справи, які були закриті Кучмою, будуть переглянуті, будуть призначені комісії, і ми проведемо повномасштабні розслідування".
Пан Ющенко запевнив, що під час його президентства він буде працювати над тим, аби зупинити переслідування журналістів, так, щоби вони могли працювати вільно: "Зараз переважна більшість політичної еліти, журналістів розуміють одне – вільна преса є невід’ємною частиною прогресу" українського суспільства.
Відставка генерального прокурора три тижні по тому і поновлення на посаді попереднього генерального прокурора Святослава Піскуна супроводжувалася тим, що знову негайно було поставлено питання Гонгадзе: захисники Піскуна заявили, що його відправили у відставку з посади через те, що справа зазнала прогресу.
Декілька днів після поновлення на посаді пан Піскун призначив знову одного зі своїх заступників, який раніше проводив розслідування справи Гонгадзе і направив до суду кримінальні справи проти колишніх міліціонерів, яких звинувачували у викраденні і вбивствах заради викупу; серед них був головний підозрюваний у справі Гонгадзе.
Ми взялися дослідити недоліки, які виникли в ході офіційного розслідування в справі Гонгадзе, вважаючи, що така неспроможність просунути справу підриває свободу слова не лише в Україні, а по всій Європі і на міжнародному рівні.
Враховуючи минулі політичні зміни в Україні, ми вважаємо, що створено нові умови для того, щоби справа Гонгадзе була розкрита, і ми пропонуємо втілити рекомендації відносно вищезгаданого.
(...) Справа Гонгадзе буде лакмусовим папірцем для обіцянок Ющенка, демократизувати Україну і виконати усе, що було обіцяно народу, який привів його до влади. Постійна неспроможність розкрити цю справу лише сприяла зловживанням з боку влади замовчувати і залякувати журналістів. Не отримавши відповідей на питання, які підняла ця справа:
-жоден громадянин не матиме довіри до парламенту, судової та виконавчої гілок влади;
-жоден журналіст не відчуватиме себе вільним від зловживань влади;
-не може бути й мови про справжню свободу слова в Україні.
Справа матиме важливі наслідки для міжнародного громадського суспільства.
Йдеться, перше за все, про те, що перед смертю Гонгадзе президент України та інші найвищі політики держави обговорювали, як позбутися його.
І той факт, що чотири роки по тому, докази цього не були досліджені, і програми такого розслідування не було, примушує думати, що ті, хто знаходиться при владі досі користуються неприпустимим рівнем безкарності щодо вищезгаданих випадків залякування, вбивств журналістів та інших випадків насильства.
Через це ми висунули рекомендації українській владі, міжнародним органам і громадському суспільству.
1. Попередні рекомендації
Ми закликаємо президента Ющенка, генерального прокурора Піскуна та уряд України:
-звести разом і скоординувати розслідування щодо можливого стеження за Георгієм Гонгадзе, розслідування звинувачень проти незаконних озброєних угрупувань, які діють в межах міністерства внутрішніх справ, розслідувати записи Мельниченка, а також усі питання, які виникли у зв’язку з цим;
-прийняти пропозиції з боку журналістських організацій і неурядових організацій, які були зроблені минулого року, щодо експертних досліджень записів Мельниченка, і включити до складу комісій спостерігачів, що представляють громадське суспільство;
-розробити прозору форму розслідування можливих зв’язку вищезгаданих розмов, які були записані Мельниченком, зі справою Гонгадзе;
-забезпечити, аби таке розслідування висвітило питання політичного втручання в справу, як про те свідчать записи Мельниченка, а також наявне навмисне перешкоджання справжньому розслідуванню справи, надання невірної інформації суспільству і міжнародним установам, залякування чиновників, які працювали над справою Гонгадзе.
Ми закликаємо парламент України:
-терміново заслухати звіт особливої комісії, яка займається справою Гонгадзе, та оприлюднити її висновки та необхідні документи в повному обсязі.
Ми закликаємо Раду Європи і інші міжнародні органи:
-підтримати Комісію з юридичних справ Парламентської Асамблеї Ради Європи, яка пильно слідкує і звітує про юридичний і процедурний хід справи, враховуючи при цьому найширші аспекти, як відзначається в пропозиції до резолюції для Парламентської асамблеї пані Ганне Северінсен та інших (дивить додаток IV);
-сприяти подібному моніторингу з боку міжнародних організацій;
-вимагати від уряду України зобов’язань провести широке дослідження усіх аспектів цієї справи, як це сформульовано вище.
Ми закликаємо міжнародні федерації журналістів, журналістські організації і неурядові організації, які зобов’язуються відстоювати свободу слова:
-розвивати механізми швидких спільних дії міжнародної спільноти, у справах журналістів, яких було вбито, за припущенням, з політичних мотивів;
-розробити міжнародну кампанію щодо проблеми безкарності вищих посадовців, яких звинувачують у жорстокому залякуванні журналістів.
8. Висновки і рекомендації
Цей Попередній Звіт містить:
По-перше, перелік елементарних помилок, порушень процедури і закону при розслідуванні справи Гонгадзе з боку генеральної прокуратури України. Багато суперечливостей існує у зроблених публічних заявах з боку слідчих органів. Мала місце велика угода поміж представників українських найвпливовіших політичних кіл з метою зашкодити і ухилитися від головних питань розслідування.
Слідча влада довгий час навмисно перешкоджала і заводила в глухий кут розслідування , і робила непослідовні заяви, часто на підставі сфабрикованих "доказів" у справі, що демонструвало відсутність бажання розкрити її.
Метою цих заяв була цинічна маніпуляція громадською думкою в Україні і на міжнародному рівні. Такий "підхід до відносин з громадськістю" у ході розслідування використовувала не лише генеральна прокуратура, але й вищі посадовці.
По-друге, ми маємо у розпорядженні значну кількість доказів того, що фрагменти записів Мельниченка стосовно Гонгадзе, є справжніми записами розмов, до яких мали відношення найвищі українські посадовці.
Проте, генеральна прокуратура висунула суперечливі звинувачення, згідно з якими ці записи були сфабриковані українськими політиками і щодо цього були вжиті непослідовні заходи.
Це також стосується довільного і непослідовного відношення щодо різних експертних досліджень цих записів. До того ж, не може бути жодного серйозного розслідування справи Гонгадзе без дослідження цих фрагментів записів, і дослідження можливого зв’язку між цими фрагментами і вбивством Гонгадзе.
По-третє, офіціальне розслідування стеження за Гонгадзе за кілька тижнів перед його смертю відрізнялося від початку відсутністю бажання розслідувати головні докази справи, перешкоджанням процесуальним діям, суперечливостями у публічних заявах.
Коли в 2003 році в справі намітився прогрес в цьому аспекті, президент Кучма втрутився і звільнив генерального прокурора, який домігся саме такого розвитку розслідування.
По-четверте, мала місце велика кількість випадків залякування і перешкоджання діям посадовців, які виконуючи свої обов’язки, так чи інакше виявилися втягнутими до справи Гонгадзе, а також випадки залякування ЗМІ, які намагалися повідомляти про хід справи на її початкових стадіях, що вказує на значну кількість сил, які роблять все, аби перешкодити розслідуванню справи.
Ми констатували також неофіціальні резонансні розслідування, які відхиляли причетність українських урядовців до вбивства Гонгадзе, базуючись на методах, які не можуть вважатися задовільними.
Більш того, комісія з резонансних справ при українському парламенті не має достатньо законних повноважень, щоби виконувати свою роботу, і її висновки замовчувалися завдяки зловживанню парламентськими процедурами, зважаючи на змову серед деяких політиків перешкоджати розслідуванню справи Гонгадзе.
Переклад Інституту масової інформації
Повний текст читайте пізніше
