Євген Червоненко: людина-машина

Середа, 23 березня 2005, 21:20
У четвер вдень міністр транспорту та зв'язку, людина, яка відповідала за охорону Ющенка під час виборів і революції Євген Червоненко дав інтерв'ю "Українській правді", співавторами якого стали і наші читачі.

Поки що пропонуємо портрет Червоненка.

Червоненко Євген Альфредович, міністр транспорту

Народився 20 грудня 1959 року у м. Дніпропетровську. Одружений, має двох дочок. Віце-президент Євро-Азійського єврейського конгресу та член Ради представників громадських організацій національних меншин України.

Освіта: Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут.

Хоббі: У 1987 році створив першу в СРСР професійну автогоночну команду "Перебудова", засновану на самофінансуванні. Мабуть, не в останню чергу через назву команди Червоненку вдалося тоді зустрітися з самим генсеком КПРС Михайлом Горбачовим.

В автогонках Червоненко вдалося досягти найвищих спортивних титулів – він чемпіон України та Спартакіади України (1983), майстер спорту СРСР, член збірної СРСР (1985), багаторазовий переможець і призер етапів чемпіонату Європи, чемпіон СРСР, чемпіон Спартакіади народів СРСР (1988), майстер спорту СРСР міжнародного класу (1989), чемпіон СРСР (1991).

Крім того, зараз він є президентом Федерації стрільби України. Захоплення - автомобіль, гірські лижі, керування літаком, катер, стендова стрільба, мисливство.

Як каже Червоненко, з 1988 року майже всі доходи від діяльності команди та особистих перемог у чемпіонаті Європи йшли на створення компанії вантажних перевезень "Транс-Ралі".

Кар'єра: У 1992 році він створив СП "Львів Ван Пур", яке першим в СНД освоїло виробництво баночного пива та баночних безалкогольних напоїв, з 1994-го став головою правління СП "Рогань Ван Пур", а з 1995-го – головою промислової групи "Україна Ван Пур".

З 1997 Червоненко є членом правління УСПП, головою комісії з питань розвитку підприємництва, а також віце-президентом товариства "Київ-Тайбей".

Із цього ж року він стає президентом концерну "Орлан", а з листопада 1998 р. – президентом Ліги вітчизняних виробників харчових продуктів "Гордість України".

З 2000 р. став почесним президентом концерну "Орлан", і був призначений головою державної агенції по управлінню державним матеріальним резервом. На цій посаді пропрацював до серпня 2001-го.

У квітні 2001 року проти Червоненка було порушено Кримінальну справу за невиконання рішення Вищого арбітражного суду, згідно з яким Держрезерв мав відпустити ЗАТ "Київмлин" 28 тис. 163,65 тонн зерна і видати наряди на отримання 24 тис. 807,289 тонн невикористаного зерна за старими цінами. Червоненко відмовлявся, заявляючи, що актуальна ринкова вартість зерна була вищою.

У березні 2002 року через розслідування у справі Держкомрезерву Червоненка, який в той час був у Києві, оголосили в розшук. Нібито з тієї причини, що він не приходив на допити. Червоненка "узяли під варту" через кілька днів прямо на прес-конференції в Інтерфаксі.

У 2002 році став депутатом за виборчим списком блоку "Наша Україна" (хоча Червоненко – позапартійний), в якому займав тридцяте місце - за квотою Молодіжної партії.

16 квітня 2002 року, після переконливої перемоги блоку "Наша Україна" на парламентських виборах, прокуратура Києва закрила кримінальну справу проти Червоненка за відсутністю в його діях складу злочину.

У 2004 році протягом президентської виборчої кампанії Червоненко відповідав за безпеку Ющенка. "З усією відповідальністю заявляю: з Нового року я кидаю все. Взагалі! І буду працювати. Знаєте ким? Водієм у Віктора Ющенка в період виборів. Тому що я професійно вмію водити машину в екстремальних ситуаціях, а "Камази" в нас, на жаль, часто їздять не за правилами: проти незручних людей", - говорив він перед початком кампанії в одному інтерв’ю.

За його зізнанням, пізніше, в деяких випадках йому доводилося куштувати їжу Ющенка. В тому числі й у день отруєння кандидата у президенти, за словами Червоненка, він куштував усю їжу, яку пропонували Ющенкові, за винятком тої, що подавалася на вечері у заміській дачі заступника голови СБУ Сацюка.

Червоненко схильний до радикальних та гарячих вчинків. В червні 2004 року, коли Ющенко мав виступати у Кіровограді, там поспішно розпочалися "ремонтні роботи".

Депутатам вдалося перешкодити руйнуванню сцени, на якій мав виступити Ющенко, а сам Червоненко ліг перед бульдозером і перегородив йому шлях.

У листопаді 2004 року, дізнавшись, що його хочуть позбавити українського громадянства, він оголосив короткотермінове голодування.

В грудні 2003 року, коли опозиція у парламенті блокувала голосування щодо змін до Конституції, Червоненко став на стіл і дув у футбольну дудку.

Можливо, саме через таку, скажімо так, нестандартну поведінку та гарячкуватість, опоненти Червоненка часто використовували його в різноманітних "операціях" проти "Нашої України". Наприклад, його звинуватили у побитті журналіста Запорізької телекомпанії "Алекс", який знімав на відео антиющенківські гасла.

 
Інцидент з Шуфричем
 
Проте саме Червоненко зміг захистити Шуфрича від "кари народної", коли той на своєму джипі збив учасника мітингу перед ЦВК напередодні виборів.

Любов Червоненка до нагород є загальновідомою і предметом для жартів. Він, наприклад, має нагороди від короля Швеції ("Полярна зірка") та президента Польщі ("За заслуги"). І разом з тим, є кавалером таких сумнівних нагород, як Святого Станіслава III ступеня, золотої медалі Міжнародної кадрової академії "За ефективне управління", кавалером ордена Лицарської доблесті II ступеня і почесним графом Лицарського ордена Архистратига Михаїла.

З числа перелічених нагород, зокрема, орден Святого Станіслава є відзнакою однойменної масонської організації, яку в Україні очолює "Великий Пріор" Павло В'ялов.

З українських державних нагород Червоненко має орден "За визначні досягнення". Крім того, у 1997 та 1999 роках Червоненка було нагороджено орденами "За заслуги" (відповідно, 3-го і 2-го ступеня).

Останню нагороду він отримав від Кучми, який вже відходив. "За вагомий особистий внесок у розвиток національної економіки та підприємництва, активну законотворчу та громадсько-політичну діяльність" Червоненко отримав орден "За заслуги" І ступеня.

Цю нагороду присвячено його 45 річчю. Партнери з фракції "Наша Україна" намагалися переконати Червоненка, щоб він відмовився від цієї нагороди з рук Кучми, однак він цього не зробив.

Цікаво, що лише за місяць до того, на початку листопада 2004 року тодішній заступник глави адміністрації президента Василь Базів повідомляв, що міністерство внутрішніх справ зробило подання до комісії про громадянство при президенті України, а цей орган підтримав ініціативу про позбавлення Червоненка громадянства.

Базів заявляв, що "документально підтверджено інформацію про перебування Червоненка в громадянстві держави Ізраїль". Сам Червоненко наявність у себе подвійного громадянства заперечував, і звинувачував своїх опонентів у антисемітизмі.

Однак, за три дні до інавгурації Ющенка саме Червоненко відвідав Кучму в його адміністрації, де провів з ним 45 хвилин. Єдине, що відомо про цю зустріч, це те, що Червоненко нагадав Кучмі про розмову, що відбулася в них у квітні 2001.

Зустріч відбулася відразу після того, як Кучма звільнив Ющенка з поста прем'єр-міністра. "Тоді я сказав йому - "він - ваша краща ракета, що у вас була", сказав Червоненко. "Запам'ятаєте мої слова, він повернеться".

Як стверджує сам Червоненко, його життєвим принципом є "Все в твоїх руках".

"Я ніколи не приховував своїх політичних орієнтирів, ніколи не клав яйця в три кошики. Діяв часом навіть не розумом, а інтуїтивним розумінням тих чи інших процесів, або людей. Мене цьому навчило непросте життя. Я бачу одну людину, що може це зробити. Його волю недооцінюють". Ці слова були не про Ющенка. Ці слова Червоненко сказав про Кучму.




powered by lun.ua
Головне на Українській правді