Гарячий період Юлії Тимошенко

П'ятниця, 15 квітня 2005, 09:59
У відносинах України з Росією настав час позбутися комплексу меншовартості, хоча російська політична еліта може мати інші звички. Потрібно навчитися поважати одне одного, хоча ще зовсім недавно майбутня керівниця українського уряду перебувала під прицілом силових структур Російської Федерації.

Про це сказала Юлія Тимошенко в інтерв'ю Всесвітній службі Бі-Бі-Сі. З прем'єр-міністром України розмовляла Сара Рейнсфорд.


Бі-Бі-Сі: Чому Ви скасували візит до Москви, який мав відбутися цими днями?

Ю.Т.: Зараз в Україні дуже багато справ, пов'язаних з реформуванням країни, з тим гарячим періодом, який називається посівною, із стрімким підвищенням цін на світових нафтових ринках. В такий час, звісно ж, потрібно, аби прем'єр-міністр був на місці. Для мене дуже важливо сьогодні працювати вдома.

Що ж стосується скасування саме цього візиту, то я б хотіла, аби Росія сприймала Україну як рівного партнера, а не як молодшого брата, щоб до політиків і до країни ставилися з повагою. Я вважаю, що треба починати будувати такі партнерські стосунки.

Я розумію, що російська політична еліта звикла до того, що українська політична еліта завжди відчувала комплекс меншовартості. Я хочу, щоб у нових відносинах між Україною і Росією цього не було. І тому мені здається, що ми мусимо навчитися поважати одне одного.

До чесних намірів у відносинах з Росією

Бі-Бі-Сі: Чи правильно я зрозуміла, що справжня причина перенесення візиту - та, про яку багато хто говорить, тобто, заява Генерального прокурора Росії про те, що Ви все ще перебуваєте в розшуку?

Ю.Т.: Я думаю, що всі ще пам'ятають, як деякі російські чиновники на замовлення нашої старої влади воювали проти української опозиції. Воювали проти мене, проти Віктора Ющенка, проти всіх значимих членів нашої команди.

Я особисто перебувала під прямим прицілом силових структур Російської Федерації, тому що Кучма і його оточення бачили в мені найголовнішу загрозу для них. Вони всі разом намагалися мене знищити.

Тепер, у післявиборчий період, їм, напевно, дуже незручно відступати від старих розробок, які використовувалися для знищення політиків в інших країнах.

Але я сподіваюся, що Україна і Росія разом переживуть цей болісний перехідний період, і я вірю в те, що і президент Росії, і прем'єр-міністр за допомогою російських інтелектуалів, які можуть об'єктивно поглянути на світові процеси та україно-російські відносини, відмовляться від тих технологій, що використовувалися під час президентських виборів в Україні.

Бі-Бі-Сі: Чи означає сказане Вами, що відносини з Росією, які були особливо напруженими під час виборів, так досі і не покращилися?

Ю.Т.: Мені хочеться вірити в те, що це відверта дурість окремого чиновника, і що це не є політикою Росії. Але ж якщо це дурість чиновника, то цей чиновник мусить цю дурість виправити.

Я знаю, що була чудова тепла зустріч президентів України та Росії, чудова, конструктивна і дуже доброзичлива була моя зустріч з паном Путіним. І я вважаю, що на найвищому рівні керівництва двох країн є дуже чесні наміри побудувати рівноправні, партнерські, довготривалі і дуже надійні відносини.

Європейський ентузіазм

Бі-Бі-Сі: Під час помаранчової революції дуже багато говорилося про прагнення України долучитися до Європейського Союзу. Проте час минає, а з боку Європи ми бачимо дуже мало конкретних кроків назустріч Україні. Вам не прикро, що процес іде так повільно, і чи ви ще не втратили надію на вступ до ЄС?

Ю.Т.: По-перше, я впевнена в тому, що той ентузіазм, з яким взялися за справу президент України та уряд, обов'язково увінчається успіхом. Якщо не виникне проблем із організацією внутрішнього життя ЄС і позитивно завершаться референдуми щодо ухваленням Європейської Конституції, я впевнена, що народи всіх країн Євросоюзу підтримають долучення України до єропейського дому.

Я вірю в це, бо бачу, як нині народи європейських країн приймають нашого президента. Оскільки ж політики в демократичних країнах дослухаються до думки своїх народів, то мені здається, що Україна дуже скоро і органічно долучиться до ЄС, і це піде на користь їм обом.

Бі-Бі-Сі: А коли це може статися, як Ви думаєте?

Ю.Т.: Важко сказати. Важливо спостерігати, як розвиватимуться події в самому Європейському Союзі. Але я впевнена, що в України немає ні політичних, ні закононодавчих, ні територіальних перешкод, одним словом, немає нічого такого, що б могло стати на заваді вступу до Євросоюзу.

З Ющенком на десятки років

Бі-Бі-Сі: Що стосується внутрішніх українських проблем, а саме Ваших відносин з президентом Віктором Ющенком. Якщо вірити чуткам, то вони аж так зіпсувалися суперечностями, що Ви хочете подати у відставку? Чи вашим стосункам справді загрожує розкол?

Ю.Т.: По-перше, ми з Віктором Андрійовичем Ющенком – одна команда. І ми будемо цією однією командою упродовж десятків і десятків років. Між нами немає жодних суперечностей. Проблема ж у тому, що люди, які звикли використовувати політику для своїх брудних цілей, намагаються публічно розхитати наші стосунки і створити враження, що у нас із президентом існують якісь розбіжності.

Це не відповідає дійсності. Я буду поряд із Віктором Андрійовичем рівно стільки, скільки відведено мені долею. Я ніколи не зраджу нашу спільну справу і віру людей, які вперше в Україні повірили владі.

А ті, хто поширює чутки, мусять знати, що все те так і залишиться чутками, і їхній задум залишиться нереалізованим.

Бі-Бі-Сі: Якщо говорити про Ваші особисті амбіції, то чи зможемо ми колись побачити президента Тимошенко?

Ю.Т.: На посаді прем'єр-міністра я цілком реалізувала амбіцію навести лад в країні, і зараз я навіть не маю часу думати про інші амбіції, бо ми завантажені 18 годин на добу. Дуже багато проблем накопичилося упродовж 14 років в організації життя країни. І я переймаюся їх вирішенням. Це – верхня межа моїх прагнень.

А по-друге, у президента і прем'єра – різні суспільні функції.

Президент – це духовний лідер. Президент – це людина, яка задає загальні параметри життя і є символом чистоти і чесності влади. Це людина, яка вибудовує стосунки з іншими країнами.

А прем'єр – це передусім чорна робота, це проникнення в кожну клітинку життя і розуміння, як його правильно побудувати. Оскільки це різні функції, то я можу твердо сказати, що мені функціонально набагато більше личить посада прем'єр-міністра, тобто, чорна робота.

Я роблю її з задоволенням, я живу цим і не маю жодних амбіцій, окрім, як зберегти нашу з Віктором Андрійовичем чудову команду. Інших амбіцій у мене не існує.

Анекдот про прем'єра - де кермо держави

Бі-Бі-Сі: Давно хотіла спитати про вашу зачіску. Вона щось символізує?

Ю.Т.: Чула буквально сьогодні останній анекдот, який розповів мій добрий знайомий. Він звучить так – ви знаєте, що в Тимошенко на голові? Ні, не знаю. А я знаю, це кермо, кермо держави.

Про мою зачіску говорять багато. Для мене головна її перевага в тому, що вона дуже зручна. Я вважаю, що вона мені личить, я її сама вигадала, сама щодня її роблю власними руками.

Коли мене запитують, чи це не робота іміджмейкерів, я можу твердо сказати: ні, бо мені здається, що справжньому політику іміджмейкери й не потрібні, бо він для себе буде найкращим іміджмейкером. Словом, мені поки що вистачає власного бачення, як має виглядати політик.

Бі-Бі-Сі: Вашу зачіску носять зараз чимало моделей на всіх подіумах світу...

Ю.Т.: Так. Це для мене велика честь, що Україна попрацювала ще і в галузі моди. Це означає, що сьогоднішня Україна – дуже важлива країна для світу, бо вона формує моду не лише на політиків, не лише на демократію, вона формує ще й моду на зачіски, а тому я пишаюся цим.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді