Монопольних "гешефтів" не буде!
Четвер, 21 квітня 2005, 12:16
Дії уряду на ринку нафтопродуктів – це є адміністративні кроки, які направлені на боротьбу з монополізмом, причому математично вивірені кроки.
З одного боку, наказ Мінекономіки про встановлення граничних оптово-відпускних цін на нафтопродукти направлений на виконання відповідної постанови Кабінету міністрів про стабілізацію цін на ринку нафтопродуктів.
З іншого, після проведення моніторингу ситуації на ринку нафтопродуктів протягом 4 років, у нас не залишається сумнівів в тому, що ми маємо справу з картельною змовою шести нафтопереробних заводів, які належать чотирьом власникам. Троє з цих власників не знаходяться в Україні.
Подивіться, коли в Україні дорожчає пальне? Навесні і восени – під час посівної компанії та збору урожаю, коли ще треба закуповувати мазут для комунального господарства.
Чи не здається вам що це є паразитування на сезонних піках споживання? Намагання заробити на українському селянинові, власнику авто, споживачу комунальних послуг?
Уряд намагався дізнатися, чому так зросли ціни на пальне – ми зібрали українських менеджерів російських компаній аби спитати: які об'єктивні причини змушують їх шантажувати український ринок нафтопродуктів?
Чому вони мовчать про те, що в їх компаніях просто відбувається перехресне субсидування власних видатків?
Чому росіяни вирішили, що саме українці мають оплачувати зростання їх видатків, пов'язаних, приміром, з ростом заробітної платні якутським нафтовидобувальникам?
Ми не отримали відповіді. І я розумію чому - адже рішення про підняття цін приймаються не в Україні, а Москві, за келихом в ресторані "Словянский базар" на Старому Арбаті, а не на підставі розрахунків, до чого це призведе в країні з населенням майже 50 мільйонів!
Так, ми вдалися до жорсткого адміністрування, і ми поки що не збираємося від нього відмовлятися.
Я не прибічник адміністративних заходів. Я – за лібералізм в економіці. Але лібералізм працює лише в умовах вільного ринку, коли споживач може вільно обирати собі постачальника, виходячи з критеріїв ціни і якості.
А в Україні - 80% нафтопродуктів течуть з "пістолету" на заправках, які належать фактично чотирьом власникам.
Український ринок нафтопродуктів монополізовано. Причому час для отримання дивідендів від такого монополізму обрано дуже правильно - в України немає власних інтервенційних запасів, "Одеса-Броди" пустий, нам не вдалося домовитися з Туреччиною про транзит танкерів з нафтою через Босфор.
Ще одним доказом свідомого монополізму є те, що як тільки Україна намагається домовитися про поставки нафти з середньоазійськими республіками, російська "Транснефть" або пропонує Україні занадто "цікаві" тарифи на транзит, або взагалі відмовляє. Висновки робіть самі.
Політики можуть сваритися і тягати один одного за чуби. Але бізнес не повинен сваритися, бо наслідки таких сварок не передбачувані. Тому я переконаний, що ми домовимось.
Нам потрібні чіткі, відверті, справедливі правила, які б безумовно враховували комерційний інтерес, але не паразитування на монополізмі.
"Гешефтів" від монополізму не буде. Ми тримаємо відкритими долоні вже протягом 2 тижнів і чекаємо адекватних дій від російської сторони.
Ми домовимося з росіянами. Я не допускаю іншого варіанту розвитку подій. Ми запропонуємо їм пакетне рішення, в нас є, що запропонувати – цілий пакет пропозицій, серед яких, наприклад, гарантування прав власності російських інверторів в нафтогазовому секторі України.
Сергій Терьохін, міністр економіки
Читайте іншу точку зору на дії уряду
Популізм проти монополізму
З одного боку, наказ Мінекономіки про встановлення граничних оптово-відпускних цін на нафтопродукти направлений на виконання відповідної постанови Кабінету міністрів про стабілізацію цін на ринку нафтопродуктів.
З іншого, після проведення моніторингу ситуації на ринку нафтопродуктів протягом 4 років, у нас не залишається сумнівів в тому, що ми маємо справу з картельною змовою шести нафтопереробних заводів, які належать чотирьом власникам. Троє з цих власників не знаходяться в Україні.
Подивіться, коли в Україні дорожчає пальне? Навесні і восени – під час посівної компанії та збору урожаю, коли ще треба закуповувати мазут для комунального господарства.
Чи не здається вам що це є паразитування на сезонних піках споживання? Намагання заробити на українському селянинові, власнику авто, споживачу комунальних послуг?
Уряд намагався дізнатися, чому так зросли ціни на пальне – ми зібрали українських менеджерів російських компаній аби спитати: які об'єктивні причини змушують їх шантажувати український ринок нафтопродуктів?
Чому вони мовчать про те, що в їх компаніях просто відбувається перехресне субсидування власних видатків?
Чому росіяни вирішили, що саме українці мають оплачувати зростання їх видатків, пов'язаних, приміром, з ростом заробітної платні якутським нафтовидобувальникам?
Ми не отримали відповіді. І я розумію чому - адже рішення про підняття цін приймаються не в Україні, а Москві, за келихом в ресторані "Словянский базар" на Старому Арбаті, а не на підставі розрахунків, до чого це призведе в країні з населенням майже 50 мільйонів!
Так, ми вдалися до жорсткого адміністрування, і ми поки що не збираємося від нього відмовлятися.
Я не прибічник адміністративних заходів. Я – за лібералізм в економіці. Але лібералізм працює лише в умовах вільного ринку, коли споживач може вільно обирати собі постачальника, виходячи з критеріїв ціни і якості.
А в Україні - 80% нафтопродуктів течуть з "пістолету" на заправках, які належать фактично чотирьом власникам.
Український ринок нафтопродуктів монополізовано. Причому час для отримання дивідендів від такого монополізму обрано дуже правильно - в України немає власних інтервенційних запасів, "Одеса-Броди" пустий, нам не вдалося домовитися з Туреччиною про транзит танкерів з нафтою через Босфор.
Ще одним доказом свідомого монополізму є те, що як тільки Україна намагається домовитися про поставки нафти з середньоазійськими республіками, російська "Транснефть" або пропонує Україні занадто "цікаві" тарифи на транзит, або взагалі відмовляє. Висновки робіть самі.
Політики можуть сваритися і тягати один одного за чуби. Але бізнес не повинен сваритися, бо наслідки таких сварок не передбачувані. Тому я переконаний, що ми домовимось.
Нам потрібні чіткі, відверті, справедливі правила, які б безумовно враховували комерційний інтерес, але не паразитування на монополізмі.
"Гешефтів" від монополізму не буде. Ми тримаємо відкритими долоні вже протягом 2 тижнів і чекаємо адекватних дій від російської сторони.
Ми домовимося з росіянами. Я не допускаю іншого варіанту розвитку подій. Ми запропонуємо їм пакетне рішення, в нас є, що запропонувати – цілий пакет пропозицій, серед яких, наприклад, гарантування прав власності російських інверторів в нафтогазовому секторі України.
Сергій Терьохін, міністр економіки
Читайте іншу точку зору на дії уряду
Популізм проти монополізму
