Дачу Брежнєва купували для... Путіна. Чи законно?

Четвер, 21 квітня 2005, 15:47
Поки екс-керівник Держуправління справами Ігор Бакай ховається від слідства, знайшлися люди, які готові пояснити один епізод із масштабної діяльності ДУС по відчуженню кримських санаторіїв. Після публікації в "Українській правді" інтерв'ю з керівником Головного контрольно-ревізійного управління Миколою Сивульським, ми отримали листа від колишнього директора міжнародного дитячого центру "Артек" Віктора Цоклана. Оскільки його прізвище згадувалося в операціях, які Сивульський назвав незаконним, "УП" надає й екс-керівнику "Артеку" можливість висловити свою аргументацію. Він переконаний, що не порушував законів.

Як відомо, Сивульський заявив, що "Артек" незаконно продав російському "Внешторгбанку" дачу Брежнєва в Криму "Гліцинію". При цьому він описав схему, за якою це було зроблено – через зміну статусу "цілісного майнового комплексу" "Гліцинії" на "рухоме і нерухоме майно".

Сивульський: "За законом України, цілісний майновий комплекс повинен продаватися тільки за конкурсом. Так от, великі юристи, заслужені і не зовсім, придумали схему, як обходити законодавчу заборону. Мені було це досить дивно спостерігати. Навіть студент–юрист з першого курсу знає, що заборона, встановлена законом, лише законом може бути скасована.

Вся діяльність ДУС зводилася до того, щоб обійти встановлену законом заборону на приватизацію. "Гліцинія" була заборонена. Так тоді з'являється нормативний акт, підписаний керівником ДУС Ігорем Бакаєм, що він передає не цілісний майновий комплекс, а рухоме і нерухоме майно. І тоді директор "Артеку" розпродає не "Гліцинію", а майно, начебто передане йому керівником ДУС".


Колишній керівник "Артеку" Віктор Цоклан у своєму листі стверджує, що заява Сивульського "є нонсенсом". Він говорить: "Артеку" передавалося лише майно у вигляді будівель та споруд пансіонату "Гліцинія", що "підтверджується розпорядженням Кабінету міністрів від 8 жовтня 2004 року".

Цоклан каже: після розпорядження Бакая 12 жовтня 2004 від Державної податкової адміністрації до управління ДУС з подальшою передачею у господарське відання "Артеку" було передано об`єкти нерухомого майна – будівлі та споруди пансіонату "Гліцинія".

"А вірніше – те, що залишилося від того, що пан Сивульский назвав цілісним майновим комплексом, який по суті мав би бути господарським об'єктом з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. (стаття 4 закону "Про оренду державного та комунального майна"), але таким не був".

Остаточно "Гліцинія" відійшла від податкової до ДУС і "Артеку" після акту прийому-передачі, затвердженим 21 жовтня 2004 року Бакаєм. Так держмайно "Гліцинії" опинилося на балансі держпідприємства "Міжнародний дитячий центр "Артек".

Далі, за словами екс-директора "Артеку", Бакай того ж таки 21 жовтня видав ще одне розпорядження. За цим документом "Артеку" "як виняток, надано згоду на відчуження майна пансіонату "Гліцинія" без проведення конкурсу".

На переконання Цоклана, це є законним. Він посилається на три статті Господарського кодексу.

 
Гліцинія
 
За статтею 73 орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Стаття 74 передбачає, що майно державного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Статтею 75 встановлено, що державне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, і, як правило, на конкурентних засадах.

"Таким чином, відчуження "Артеком" майна пансіонату "Гліцинія", що належить до основних фондів державного підприємства, за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, відповідає законодавству", - стверджує екс-керівник дитячого центру.

Продати "Гліцинію", як пояснив Цоклан, було вирішено "з метою належного фінансування і прискорення робіт по реконструкції корпусів і погашення раніше взятих кредитів "Артеку".

(У цій ситуації "Українська правда" звертає увагу на протиріччя: керівник "Артеку" законність продажу "Гліцинії" бачить у тому, що це відбувалося в тому числі за нормативним актами Кабміну і ДУСі Бакая. А Сивульський протиправність продажу санаторію пояснює тим, що ці самі рішення Бакая і уряду Януковича були незаконними.

Також кидаються в очі дати, коли "Гліцинія" виводилася від підпорядкування податкової і заводилася в ДУС для продажу через "Артек" – це були останні дні перед першим туром президентських виборів, а сам продаж відбувся перед другим туром.)

"Гліцинію" почали роздавати вже давно

У своєму інтерв'ю Сивульський також сказав, що за "Гліцинію" досі не отримані всі гроші, за які цей пансіонат продали: "Продали дачу Брежнєва за 77,9 мільйона гривень. Однак на момент нашої перевірки "Артеком" отримано від "Внешторгбанку" 36,3 мільйона, а договором передбачено три місяці для розрахунків. Належних заходів "Артек" щодо стягнення заборгованості не вживав.

Крім того, об'єкт продажу займає ділянку 20 гектарів. І право на її користування переходить "Внешторгбанку" з моменту укладення договору її оренди. На час перевірки такий договір не укладено. А там фантастичний парк, це навіть більше багатство, ніж дача. Це унікальний рекреаційний об'єкт, унікальна земля, парк, який просто переданий, тупо, без оцінки".


Екс-керівник "Артеку" стверджує, що поки "Гліцинія" була в управлінні ДПАУ і в оренді Всеукраїнської професійної спілки працівників органів податкової служби, "вже кілька будівель було відчужено, територія зменшилася більше ніж на 1 га, на даний час відбуваються будівельні роботи, законність яких викликає сумнів".

"У зв`язку з цим покупець – "Внешторгбанк" до теперішнього часу не може укласти договір оренди 20,4 га землі з Лівадійською селищною радою. Після підписання угоди, на рахунки "Артеку" повинні надійти понад 41,5 млн. грн, що було підтверджено представником "Внешторгбанку" ревізорам ГоловКРУ при проведенні ревізії.

Всі кошти під цю угоду знаходяться в українському банку та у любий час можуть бути відправлені в Артек, після виконання умов договору, що легко можна підтвердити перевіркою НБУ", - пише екс-директор "Артеку".

Ще одне порушення закону керівник ГоловКРУ Сивульський бачить у тому, що "Гліцинію" купив нерезидент – "Внешторгбанк", але "договір не містить ознак зовнішньоекономічного контракту". "Тут є ознаки ухилення від сплати податків, бо операції з нерезидентами передбачають особливу процедуру", - сказав Сивульський в інтерв'ю "Українській правді".

Екс-директор "Артеку" Цоклан у листі до УП заявляє, що договір між "Артеком" і "Внешторгбанком" "відповідає діючому законодавству та не повинен містити ознак зовнішньоекономічного контракту".

Він посилається на статтю 382 Господарського кодексу, де сказано, що форма зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо земельних ділянок, будівель та іншого нерухомого майна, розташованого на території України, визначається законами України.

Зі статті 657 Цивільного кодексу України екс-керівнику "Артеку" "зрозуміло", що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

"Виходячи з вищезазначеного – укладений договір купівлі-продажу відповідає діючому законодавству України і не містить ознак зовнішньоекономічного контракту. З суми, яка надійшла у вигляді передплати, було сплачено майже 13 мільйонів гривень ПДВ до держбюджету України", - заявляє Цоклан.

Він також прореагував на репліку Сивульського про проблеми "Артеку", що виникли з погашенням кредитів, які були взяті на поточну діяльність. Сивульський тоді сказав, що "це питання дуже серйозне, бо такими діями "Артек" міг бути доведений до банкрутства і унікальний комплекс міг спокійно змінити власника".

Цоклан назвав це "некоректностями" і повідомив, що банківські кредити у понад 47 мільйонів гривень бралися його попередником Валерієм Пальчуком. Водночас Цоклан згоден, що "справедливо замітив голова ГоловКРУ – набрання кредитів змогло б привести до банкрутства та зміни власника".

"Тягар заборгованості, який залишився мені у спадок від колишнього керівника, призвів до арешту рахунків і майна підприємства. Однак мені вдавалося вирішувати складне питання нормальної діяльності підприємства та гасити за рахунок власних коштів підприємства заборгованість. Власними силами за 2004 рік ще до відчуження майна пансіонату "Гліцинія" Артек погасив майже 8 мільйонів боргів банкам, а після відчуження - майже 15,3 мільйона гривень".

Просто так сотні мільйонів на рахунок не надійдуть...

Після отримання заяви Цоклана "Українська правда" зв'язалася з ним по телефону і з'ясувала ще кілька подробиць. Виявляється, насправді "Внешторгбанк" – покупець дачі Брежнєва "Гліцинія" – діяв за дорученням... управління справами президента Росії. Також Цоклан вважає гідною ціну за "Гліцинію" 78 мільйонів гривень, бо, крім втрати частини майна, там "зруйновані інженерні мережі".

 
Грановський
 
За словами Цоклана, всі його біди почалися з того, як правоохоронці почали перевіряти благодійний фонд реконструкції та розвитку "Артеку". За даними МВС, "ця структура зібрала 465 мільйонів гривень від шістьох залізниць, Одеського припортового заводу, Національного банку України, заводу "Стирол", "Ощадбанку" та інших, які в "Артек" не потрапили".

Як заявляє міліція, до діяльності цього фонду причетний депутат із СДПУ(о) Олександр Грановський, до обрання в парламент – президент торгового дому "Каштан". Він також супроводжував Кучму під час його відвідин "Артеку". Зараз попри численні запрошення на допит в МВС він не приходить.

Цоклан сказав, що фірма Грановського за рішенням Бакая була генпідрядником з реконструкції "Артеку", і ці роботи дійсно виконувалися. Але про діяльність благодійного фонду під вивіскою "Артеку", він як директор цього центру... не знав. За його словами, від цієї структури на рахунки "Артеку" нічого не потрапляло.

"Я про існування цього фонду взагалі дізнався, коли почалися ці розборки. Якби я знав про цей фонд, я б спробував за його рахунок закрити борги "Артеку, бо коли мене призначали на посаду, то з умовою погашення боргів. Бакай казав, що закриє їх, але це не зробив", - додав він.

"Це була схема за межами закону. Зрозуміло, що просто так сотні мільйонів на рахунок вам не впадуть, там були задіяні перші особи держави", - сказав колишній керівник "Артеку".


Читайте також:

Керівник ГоловКРУ Сивульський: Завдяки Бакаю дачу Брежнєва незаконно продали за 78 мільйонів

Керівник ГоловКРУ Сивульський: Досить Тетяні Засусі було написати, і Кучма подарував би вам квартиру

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді