Вашингтон занепокоєний, що Україна може не приєднатися до СОТ цього року
Четвер, 16 червня 2005, 19:25
Під час свого квітневого візиту до Вашингтону, президент України Віктор Ющенко назвав три завдання, які має виконати Україна цього року: приєднання до СОТ, скасування торговельних обмежень Джексона-Веніка і отримання статусу країни з ринковою економікою. Перспективи досягнення перших двох задач – сумнівні, принаймні до кінця 2005 року.
31 травня Верховна Рада "провалила" ухвалення важливих змін до законодавства по боротьбі з аудіо-піратством та захисту авторських прав, зміни, які дозволили б Україні стати ближчою до членства у Світовій організації торгівлі.
Український парламент має прийняти цей закон до його літніх канікул, які триватимуть до початку вересня. Також ще 21 закон, які мають бути ухвалені до засідання СОТ, яке має відбутися восени.
Команда Ющенка намагається відмежуватися від режиму колишнього президента Леоніда Кучми досягненням членства у СОТ окремо від Росії. Психологічно для України важливе входження до СОТ перед тим, як це зробить Росія. Команда Кучми дотримувалася плану, за яким всі чотири члени Єдиного економічного простору СНД (Україна, Росія, Казахстан, Білорусь) синхронізують свій рух до членства у СОТ.
Не дивно, що колишні прокучмівські центристи у парламенті та Комуністична партія не голосували за ухвалення змін до законодавства. Як публічно наголосив Ющенко, син колишнього прем’єр-міністра Віталій Масол (колишній комуніст високого рангу) нібито володіє найбільшою структурою по підробці аудіо продукції в Україні.
Але найбільше дивує те, що 26 депутатів, які проголосували проти закону, належать до фракції Ющенка "Наша Україна". А для ухвалення цього закону не вистачило лише 17 голосів.
Так само лише 6 з 17 членів з іншої проринково налаштованої групи Ющенкової команди (депутати з фракції Промисловців і підприємців першого віце-прем’єра Анатолія Кінаха) підтримали закон.
Інші проющенківські фракції (Соціалісти, Народна партія, Блок Юлії Тимошенко, Українська народна партія) переважно голосували "за". Парадокс, але більшість лівих та правих популістів (всі 26 соціалістів та 18 з 25 депутатів з Блоку Юлії Тимошенко), яких західні критики вважали противниками політики ринкових реформ, голосували "за".
Таким чином, зрештою, погане голосування не відобразило розподіл в команді Ющенка на популістів та прихильників реформ у ринковій сфері, а скоріше продемонструвало слабкий виконавчий контроль над важливими політичними проблемами, які мають вирішуватися і голосуватися у парламенті, де проющенківські сили мають більшість.
Але, з часу інавгурації Ющенка 23 січня він так і не зміг – чи не захотів – задіяти свою владу як президент.
В результаті, нове опитування Центру Разумкова свідчить про більшу популярність Тимошенко (61%), ніж Ющенка (60%). Зволікання Ющенка використанням своїх широких владних повноважень є більш ніж дивним, з огляду на те, що конституційна реформа, ухвалена у грудні 2004 року, але набере чинності лише після виборів у березні 2006 року, скоротить владу президента.
Провал законопроекту про захист авторських прав також пов’язаний з безладом, який існує в інститутах, які займаються Євро-Атлантичною інтеграцією. Серед них Рада Національної безпеки і оборони Петра Порошенка, Міністерство іноземних справ Бориса Тарасюка, посада Олега Рибачука як віце-прем’єра з питань євроінтеграції та Секретаріат президента. Ющенко, очевидно, досі не визначився, яка структура візьме на себе ведення справ, пов’язаних з СОТ.
Ще одна причина блокування пов’язана з проблемою заміни прокучмівських кадрів на ключових посадах Західних посольств в Брюсселі, Лондоні та Вашингтоні. Те, що вони залишились на своїх місцях, є поганим сигналом в цій ситуації та ставить під сумнів, чи дійсно Україна віддана справі Євроінтеграції.
Влада Вашингтону схвильована неухваленням Верховною Радою важливих змін. Вона наголошує на чотирьох додаткових факторах:
По-перше, Бюро Спеціального торгового представництва США два місяці тому проголосило, що США залишить санкції проти України, поки вона не вживе заходи щодо запобігання порушень у сфері захисту авторських прав та аудіо піратства.
По-друге, як член СОТ, Сполучені Штати наполягатимуть на окремій двосторонній угоді. Україна підписала двосторонні угоди з 31 з 148 членів СОТ, тоді як потрібно підписати такі угоди з іншими 17 членами. Але Вашингтон відмовляється підписати таку угоду, поки Україна не владнає справу з аудіопіратством.
По-третє, поправка Джексона-Веніка, запроваджена ще в радянські часи, про яку згадував Ющенко під час свого візиту до Вашингтону, навряд чи буде скасована цього року.
Фінансовий комітет Сенату, один з двох комітетів, які обговорюватимуть цю проблему перед голосуванням за скасування цих обмежень, поки не включила цього питання до порядку денного на цей рік.
По-четверте, Київ послав кілька негативних сигналів іноземним інвесторам, іноземним організаціям та урядам своєю суперечливою та неринковою політикою. Йдеться про контроль над цінами, паливну кризу, раптове скасування 24 вільних економічних зон,
інфляційний соціальний бюджет та всім відомі балачки навколо реприватизації.
Третє завдання для Ющенка виглядає більш реалістично. Віце-прем’єр Олег Рибачук досі впевнений, що ЄС надасть Україні статус країни з ринковою економікою восени. Росії цей статус подарували у 2002 році. Статус з ринковою економікою вимагає від парламенту адаптації законодавства щодо НДС та процедури банкрутства, а також зміни цінової політики.
Хоча минуло лише 2 місяці з часу успішного візиту Ющенка до Сполучених Штатів, відбувся невеликий прогрес у цих трьох стратегічно важливих сферах.
31 травня Верховна Рада "провалила" ухвалення важливих змін до законодавства по боротьбі з аудіо-піратством та захисту авторських прав, зміни, які дозволили б Україні стати ближчою до членства у Світовій організації торгівлі.
Український парламент має прийняти цей закон до його літніх канікул, які триватимуть до початку вересня. Також ще 21 закон, які мають бути ухвалені до засідання СОТ, яке має відбутися восени.
Команда Ющенка намагається відмежуватися від режиму колишнього президента Леоніда Кучми досягненням членства у СОТ окремо від Росії. Психологічно для України важливе входження до СОТ перед тим, як це зробить Росія. Команда Кучми дотримувалася плану, за яким всі чотири члени Єдиного економічного простору СНД (Україна, Росія, Казахстан, Білорусь) синхронізують свій рух до членства у СОТ.
Не дивно, що колишні прокучмівські центристи у парламенті та Комуністична партія не голосували за ухвалення змін до законодавства. Як публічно наголосив Ющенко, син колишнього прем’єр-міністра Віталій Масол (колишній комуніст високого рангу) нібито володіє найбільшою структурою по підробці аудіо продукції в Україні.
Але найбільше дивує те, що 26 депутатів, які проголосували проти закону, належать до фракції Ющенка "Наша Україна". А для ухвалення цього закону не вистачило лише 17 голосів.
Так само лише 6 з 17 членів з іншої проринково налаштованої групи Ющенкової команди (депутати з фракції Промисловців і підприємців першого віце-прем’єра Анатолія Кінаха) підтримали закон.
Інші проющенківські фракції (Соціалісти, Народна партія, Блок Юлії Тимошенко, Українська народна партія) переважно голосували "за". Парадокс, але більшість лівих та правих популістів (всі 26 соціалістів та 18 з 25 депутатів з Блоку Юлії Тимошенко), яких західні критики вважали противниками політики ринкових реформ, голосували "за".
Таким чином, зрештою, погане голосування не відобразило розподіл в команді Ющенка на популістів та прихильників реформ у ринковій сфері, а скоріше продемонструвало слабкий виконавчий контроль над важливими політичними проблемами, які мають вирішуватися і голосуватися у парламенті, де проющенківські сили мають більшість.
Але, з часу інавгурації Ющенка 23 січня він так і не зміг – чи не захотів – задіяти свою владу як президент.
В результаті, нове опитування Центру Разумкова свідчить про більшу популярність Тимошенко (61%), ніж Ющенка (60%). Зволікання Ющенка використанням своїх широких владних повноважень є більш ніж дивним, з огляду на те, що конституційна реформа, ухвалена у грудні 2004 року, але набере чинності лише після виборів у березні 2006 року, скоротить владу президента.
Провал законопроекту про захист авторських прав також пов’язаний з безладом, який існує в інститутах, які займаються Євро-Атлантичною інтеграцією. Серед них Рада Національної безпеки і оборони Петра Порошенка, Міністерство іноземних справ Бориса Тарасюка, посада Олега Рибачука як віце-прем’єра з питань євроінтеграції та Секретаріат президента. Ющенко, очевидно, досі не визначився, яка структура візьме на себе ведення справ, пов’язаних з СОТ.
Ще одна причина блокування пов’язана з проблемою заміни прокучмівських кадрів на ключових посадах Західних посольств в Брюсселі, Лондоні та Вашингтоні. Те, що вони залишились на своїх місцях, є поганим сигналом в цій ситуації та ставить під сумнів, чи дійсно Україна віддана справі Євроінтеграції.
Влада Вашингтону схвильована неухваленням Верховною Радою важливих змін. Вона наголошує на чотирьох додаткових факторах:
По-перше, Бюро Спеціального торгового представництва США два місяці тому проголосило, що США залишить санкції проти України, поки вона не вживе заходи щодо запобігання порушень у сфері захисту авторських прав та аудіо піратства.
По-друге, як член СОТ, Сполучені Штати наполягатимуть на окремій двосторонній угоді. Україна підписала двосторонні угоди з 31 з 148 членів СОТ, тоді як потрібно підписати такі угоди з іншими 17 членами. Але Вашингтон відмовляється підписати таку угоду, поки Україна не владнає справу з аудіопіратством.
По-третє, поправка Джексона-Веніка, запроваджена ще в радянські часи, про яку згадував Ющенко під час свого візиту до Вашингтону, навряд чи буде скасована цього року.
Фінансовий комітет Сенату, один з двох комітетів, які обговорюватимуть цю проблему перед голосуванням за скасування цих обмежень, поки не включила цього питання до порядку денного на цей рік.
По-четверте, Київ послав кілька негативних сигналів іноземним інвесторам, іноземним організаціям та урядам своєю суперечливою та неринковою політикою. Йдеться про контроль над цінами, паливну кризу, раптове скасування 24 вільних економічних зон,
інфляційний соціальний бюджет та всім відомі балачки навколо реприватизації.
Третє завдання для Ющенка виглядає більш реалістично. Віце-прем’єр Олег Рибачук досі впевнений, що ЄС надасть Україні статус країни з ринковою економікою восени. Росії цей статус подарували у 2002 році. Статус з ринковою економікою вимагає від парламенту адаптації законодавства щодо НДС та процедури банкрутства, а також зміни цінової політики.
Хоча минуло лише 2 місяці з часу успішного візиту Ющенка до Сполучених Штатів, відбувся невеликий прогрес у цих трьох стратегічно важливих сферах.
