Смерть Єфремова – ланцюг у справі Гонгадзе?

Середа, 13 липня 2005, 15:52
14 липня виповнюється два роки з дня загибелі журналіста Володимира Єфремова. Його загибель – одна з найзагадковіших смертей українських журналістів у останні роки, хоча вона і не стала надто резонансною.

Можливо, тому сім’ю Єфремова слідство досі не поінформувало про причини смерті нашого колеги, посилаючись на перевірку матеріалів Генпрокуратурою. І лише кілька тижнів тому родину повідомили, що справу, виявляється, закрили давно.

Втім, численні таємниці та порушення у ході слідства, а також обставини, в яких сталася та автокатастрофа, дають підстави припускати, що то не була трагічна випадковість.

14 липня Володимир Єфремов сів за кермо свого автомобіля і поїхав до Києва, на прийом з нагоди повалення Бастилії у французьке посольство. Однак, це була не єдина мета його поїздки до Києва. Володимир готувався їхати у Сполучені Штати – свідчити у справі колишнього прем’єр-міністра Павла Лазаренка, а також мусив спробувати себе на посаді керівника ІМІ, про що було домовлено з правлінням нашої організації.

Втім, до столиці того дня Єфремов так і не доїхав. Він втрапив у загадкову автокатастрофу: на прямому відрізку шляху його автомобіль нібито зіткнувся з вантажівкою. Це сталося біля 10-ї ранку неподалік Верхньодніпровська на межі Дніпропетровської та Кіровоградської областей.

Свідки аварії витягли з машини, що зайнялася та горіла, тіло Володимира, а також окремо складену сорочку та костюм. Але чомусь на місці аварії не було знайдено ані кейсу з документами Єфремова, ані барсетки, ані фотоапарату, які, за свідченнями рідних, він взяв, коли вирушав до Києва.

Міліція, що прибула на місце за якусь годину, не попередила родину про трагедію. Проте, про смерть Єфремова вже об 11 ранку знали працівники 11 каналу Дніпропетровська, засновником якого був Володя. Лише о 18.00 вечора молодша донька журналіста, Ольга, виїхала опізнати тіло.

Розслідувати смерть колеги від ІМІ виїхала й Марія Самбур, яка мала досвід слідчих дій, оскільки раніше працювала у прокуратурі, і з якою нам довелося дуже швидко по загибелі Єфремова припинити співпрацю через маніпуляції з листами Гончарова по справі Гонгадзе.

Тоді Самбур привезла з Дніпропетровська дещо дивні новини – знайшлися дві любительські касети, на яких була записана автокатастрофа. Одну з них – з анонімного джерела – нібито демонстрували на одному з Нікопольських телеканалів, до якого має стосунок Віктор Пінчук, і з яким у Володимира на той час вже були серйозні суперечності з приводу "11 каналу"...

Звідки взялися любителі відео-запису на прямій трасі, і що конкретно вони хотіли там зняти, слідчі так жодного разу і не пояснили родині. Прізвище одної особи нам відомо, - це журналіст з центральної України, котрий, як він розповів ІМІ, повертався з весілля, тому і мав відеокамеру з собою. Ми спілкувалися з цією людиною.

Поза тим, інша, друга особа так і залишилась анонімним контактом пані Самбур. Його мотиви фільмування аварії слідство досі не аргументувало. Хоча вдова і діти, як потерпілі, мали б бути ознайомлені з матеріалами справи.

Слідчі так і не ознайомили сім’ю загиблого з результатами технічних експертиз автомобіля, котрих було призначено нібито декілька. Відтак ніхто досі не знає, чи справним був автомобіль на час аварії. Хоча відомо, що за три дні до останньої поїздки Єфремов здійснив повний технічний огляд машини, і, за свідченням працівника техстанції, автомобіль був у гарному стані.

Відео фіксує, як яскраво й довго палає машина, - надто яскраво, кажуть фахівці, як для автомобіля, в резервуарі якого по ідеї було небагато бензину.

Можливо, всі ці факти мають прості науково-технічні пояснення. Але ніхто їх не надав вдові та донькам нашого колеги, - хоча, за українським законом, коли слідство закінчується, потерпілі обов’язково мають доступ до документів справи.

Родині Єфремова з перших днів по загибелі Володимира не випадало здобувати відповіді на свої запитання. Що, безумовно, лише додавало сумнівів і неспокою. Спочатку слідчі пояснювали свою мовчанку таємницею слідства. Потім, - десь за півроку після аварії, - справу нібито направили на перевірку до Генеральної прокуратури.

І лише кілька тижнів тому, після звернення вдови Володимира до президента, прем’єр-міністра та міністра юстиції, родина Єфремових отримала поштою повідомлення, що справу невідомо коли закрили, а на перевірку до Генпрокуратури вона надійшла чомусь лише декілька місяців тому.

Навряд чи всі ці факти можна вважати банальним недбальством слідчих, адже як би там не було, мова йшла про відомого у Дніпропетровську журналіста. Зауважте, що хоч якусь інформацію слідство надало вже після того, як у країні змінилася влада, а також змінилося керівництво правоохоронних структур на місцях.

Складається враження, що до цього будь-яка інформація у цій справі була табу, і навряд чи те табу було встановлене власною волею тих, хто провадив слідство.

І ще про один дивний збіг обставин, який з першого погляду не має стосунку до цієї справи. Після того, як Володимир Єфремов загинув, жодних кадрових змін в ІМІ так і не сталося, хоч, як ми вже зазначали, вони планувалися і про це було відомо працівникам Інституту.

У серпні 2001 року на сайті ІМІ з’явилася сенсаційна інформація - листи "оборотня" Ігоря Гончарова, у яких йшлося про те, що вбивство Георгія Гонгадзе – нібито справа рук банди "перевертнів".

Фактично те оприлюднення листів за посередництва сайту ІМІ та вже згадуваної колишньої співробітниці Самбур було спробою відвести підозри у замовленні вбивства журналіста від тодішнього керівництва держави. Тобто – називаючи речі своїми іменами – посприяти фальсифікації розслідування вбивства Георгія Гонгадзе в інтересах, слід припустити, причетних до замовлення вбивства осіб.

Зараз у суді триває розгляд справи "перевертнів" - тих самих, що їх очолював загиблий за нез’ясованих обставин Гончаров. Симптоматично, що колишнього УБОЗівця не стало за день до оприлюднення його листів, на яких розмашистим почерком значилося: "Відкрити після моєї смерті".

Слідчі твердять, що "перевертні" не мали прямого стосунку до вбивства Гонгадзе, але, однозначно, вони були поінформовані про деякі подробиці цієї надзвичайно заплутаної справи.

Наразі слідство у справі Гонгадзе має дати відповіді як про виконавців та замовників того страшного злочину, так і про інші численні злочини, які мають стосунок до справи Гонгадзе. Не виключено, що саме ця обізнаність стала причиною смерті в СІЗО пана Гончарова, як подібна обізнаність несе смертельну небезпеку для всіх тих, хто мав прямий стосунок до справи Гонгадзе.

Ми не виключаємо, що зі справою Гонгадзе могла бути пов'язана і загибель Володимира Єфремова. Адже якби того дня, коли сталася автокатастрофа, він таки доїхав до Києва і став до праці в центральному офісі ІМІ, певні співробітники напевне не змогли б розмістити без відома керівництва Інституту на сайті організації листи Гончарова, як це сталося в перші дні липня 2003 року.

З кількох джерел нам відомо, що операція з оприлюдненням листів Гончарова готувалася ще з квітня, і вона розглядалася як серйозна спроба повернути справу Гонгадзе в інший бік, тобто відвести увагу від президента Кучми.

І невипадково для їх оприлюднення обрали сайт незалежної громадської організації, хоч її керівникам нічого про це не було відомо. Організатори цього "викиду" діяли через окремих осіб, які, до того ж, прагнули дати такому погляду на справу Гонгадзе і через інші медіа з репутацією незалежних, зокрема, радіо Континент...

Нині рідні Єфремова збираються оскаржувати закриття справи про його загибель і сподіваються, що рідних журналіста, як потерпілих, таки ознайомлять з матеріалами справи та експертизами. На думку юристів, підстав для нового розслідування не бракує.



Вікторія Сюмар, Алла Лазарєва, Інститут масової інформації




powered by lun.ua
Головне на Українській правді