Ахметов: Я більше люблю чай пити вдома. Суркіс: Я не можу бути ворогом Ющенку. Пінчук: Мені б не хотілося знову іти в депутати

Субота, 15 жовтня 2005, 17:05

У п'ятницю Віктор Ющенко провів безпрецедентну акцію примирення з колишніми олігархами, зібравши їх на чотири години за круглим столом. Президент намагається реанімувати довіру великого бізнесу, і, як очікувалося, способом цього повинна була стати їхня добровільна доплата за куплені при Кучмі заводи й фабрики.

Про те, як і що вони зрозуміли під час зустрічі з Ющенком, в інтерв'ю "Українській правді" розповіли п'ять її учасників: Ринат Ахметов, Костянтин Жеваго, Григорій Суркіс, Едуард Шифрін і Віктор Пінчук.

Ринат Ахметов: Я зрозумів, що більше немає слова "реприватизація"

– Що вас найбільше вразило на цій зустрічі?

Наш бізнес давно був готовий до неї. У компанії "СКМ" працює понад 160 тисяч осіб, і ми відповідаємо за їхній добробут. У свою чергу президент несе відповідальність перед усіма українцями. Ми повинні подумати, як об'єднати зусилля на благо суспільства.

– Все ж таки, що сказав президент – "я усе прощаю" чи "реприватизації не буде"?

Я вам скажу, що нам і прощати нема чого!

– У якому контексті піднімалася на зустрічі тема "Криворіжсталі"?

Вона взагалі не звучала.

– До речі, а ви будете брати участь у повторній приватизації "Криворіжсталі"?

Я на це питання скажу тільки одне: поки навколо "Криворіжсталі" ідуть судові розгляди, і я не суд, щоб прогнозувати, коли вони закінчаться.

– Чим вам запам'яталася ця зустріч із президентом?

Що більше немає цього слова – "реприватизація". Ми будемо підписувати мирові угоди.

– Хто це сказав?

Прем'єр-міністр. І на питання про доплати я скажу: нам потрібна повага прав приватної власності! Нам необхідно, щоб влада створила нам сприятливий інвестиційний клімат, щоб ми із задоволенням інвестували в країну.

Уявіть, інвестиційна діяльність нашої компанії в 2005 році склала 900 мільйонів доларів. План на 2006-2010 понад 4 мільярди доларів! Це не на нові придбання, а на збільшення виробничих потужностей і зниження собівартості виробництва.

Прем'єр-міністр підкреслив, що несподіваних кроків не буде, і в цьому зацікавлена держава. Великий національний бізнес уже виріс із коротких штанців і відбувся.

Наша філософія в тому, що нас не цікавить миттєвий прибуток, нас цікавить довгострокова перспектива! Для нас головне це створення вартості бізнесу. Так само як головне для держави створення вартості країни. Тобто в нас одні цілі!

Створюючи вартість бізнесу, ми працюємо на міць і силу держави. Нам потрібні не привілеї, а чіткі правила.

– А чим вам запам'ятався президент?

Президент сказав, що бізнес повинен бути соціально відповідальним.

До розмови підключається власник "Укрсиббанку" Олександр Ярославський, який стояв поруч:

Президент доручив прем'єр-міністру протягом 30 днів закінчити з цими всіма конфліктними питанням у приватизації.

Питання до Ахметова:

– Вас майже все літо не було в країні, що пов'язували із кримінальною справою, де фігурує ваше прізвище. Ви тепер повернулися назовсім?

Ну, якщо мені треба виїхати з якихось причин, я можу це зробити?

– Було повідомлення, що по цій справі ви побували у МВС і поспілкувалися з Луценком. До цього він вас постійно запрошував на чай. Ну і як, пригостив?

Так. Але я більше люблю пити чай вдома!

***

Костянтин Жеваго, банк "Фінанси й кредит": Президент розуміє, звідки гроші беруться й куди вони подінуться

– Що було для вас найголовнішим, що ви почули від президента?

Що треба створювати системні умови для того, щоб бізнес розвивався.

– У якому контексті на зустрічі лунало питання доплати?

Правильно назвати це питанням не "доплати", а "врегулювання спірних питань приватизації". Воно піднімалося на зустрічі. І не тільки коли говорили про "Криворіжсталь" або Нікопольський завод феросплавів.

Це питання, яке повинно вирішуватися! На нього не можна закривати очі, як було останні дев'ять місяців. Тому що ринок чекає відповідей на ці питання! І доти, поки не буде відповідей, у нас не буде гарних міжнародних рейтингів Standard & Poor's і Moody's.

– Який шлях вирішення питань?

Судовий. У нас єдина гілка влада, що може займатися цим суд.

– Тобто добровільна доплата неможлива?

Немає такого закону, згідно з яким можна прийти й добровільно доплатити.

– Що вас найбільше надихнуло або вразило з почутого від Ющенка під час засідання?

Мені дуже сподобалося, що президент мислить мірками структурування, як справжній фінансист. Він розуміє причинно-наслідкові зв'язки звідки гроші беруться й куди вони подінуться!

***

Григорій Суркіс: Будь-які революції починаються й закінчуються, і не може бути постійних ворогів

– Ваше враження від того, що відбулося у п'ятницю ввечері на Банковій?

Ми давно сподівалися на подібну розмову. Шкода, що вона відбулася не в січні-лютому, але, як кажуть, краще пізно, ніж ніколи. Найважливіше, що сказав Віктор Андрійович: була висловлена чітка думка, що великий бізнес це один із системоутворюючих елементів української держави.

Президент, у принципі, протягнув руку, запропонувавши великому бізнесу партнерство. Причому він запропонував не конкретно, скажімо, Коломойському й Ахметову, або Жеваго й Суркісу.

Так було в минулому. І, треба визнати, з одного боку це дозволило національному капіталу стати на ноги й брати участь у формуванні бази економічного росту останніх років. З іншого боку, це привело до драматичного падіння довіри як до влади, так і до великого бізнесу. "Олігархи", як прийнято називати бізнесменів, у громадській думці перетворилися ледь не на ворогів народу.

За останні вісім місяців країна перестала бути успішною в питанні залучення інвестицій. Вибачте, але ми стали країною-опудалом! Треба визнати, що час відновити кредит довіри до держави. Не потрібно давати преференцій нікому з бізнесменів.

Зараз, як я розумію, мова йде про партнерство влади з бізнесом як із суспільним прошарком. Але для цього потрібний суб'єкт, який представляє інтереси цього прошарку. Причому, принципово, це повинна бути не сума приватних інтересів окремих бізнесменів, а спільний інтерес цього суспільного прошарку.

Дуже важливо, що сказав президент: будуть зроблені певні висновки. І якщо бізнес платить податки, думає про соціальні програми, то такий бізнес завжди буде в пошані й повазі у влади.

Я у своєму виступі сказав, що великий бізнес кровно зацікавлений у стабільності держави, державних інститутів, у тому, щоб існували всім зрозумілі, незмінні правила гри. Тільки при цьому може бути забезпечений ріст капіталізації, і, відповідно, одночасно економічне зростання у країні.

– Однак таке враження, що розмова була довгою, але ні про що конкретно...

Даремно ви так говорите, що ні про що конкретно. Я, скажімо, запропонував, що потрібно створити постійно діючий орган і присутнім представникам бізнесу самоорганізуватися.

Можна зустрічатися в тому ж складі, але не обов'язково із президентом, хоча б раз на два місяці. І до такої зустрічі готувати аналітичні матеріали, науково обґрунтовані пропозиції, з якими після обговорення можна йти до президента або уповноважених ним осіб.

Для цього потрібно створити аналітичний фонд, який би працював на постійній основі. Я згадав, що в цьому випадку варто вивчити досвід японського "Кейданрена".

– Давайте конкретно: ви готові доплатити за деякі підприємства?

Я скажу відверто: я не знаю, про які об'єкти йдеться. Якщо ви мені назвете, якими об'єктами я сьогодні керую?

– Обленерго, "Динамо" (Київ)...

Обленерго мені не належать. І на зустрічі це не звучало. Чому ви зі мною не говорите, скільки десятків мільйонів, у тому числі конкретно Суркіс, вклав в український футбол? Галузь, що не є прибутковою! Від того, що наша збірна вийшла у фінал чемпіонату світу, за своїх славних хлопців гордістю наповнюються серця всіх українців!

На засіданні не звучала тема доплати. Звучало, що раз уже пішла епопея по "Криворіжсталі" і НЗФ, потрібно застосувати зрозумілий порядок якщо держава буде вважати, що Нікопольський завод феросплавів підлягає реприватизації, то цей об'єкт буде проданий на конкурсі.

Все інше якщо об'єкти були приватизовані під столом, без прозорих конкурсів, за заниженими оцінками цей етап раз і назавжди треба пройти й не калічити інвестиційний клімат! Як озвучив президент 196 доларів інвестицій на душу населення не робить честі країні.

– Після того, як Ющенко став президентом, було очевидним його прохолодне ставлення до есдеків і зокрема до Суркіса. Зараз видно тенденцію потепління – він приїжджає на базу збірної з футболу, потім він запрошує Суркіса на круглий стіл...

Я очолюю Федерацію футболу, є членом виконкому УЄФА, представляю країну на міжнародній арені, борюся за підвищення її іміджу, проведення фіналу Євро-2012. Наша збірна потрапила у фінал чемпіонату світу. І це заслуговує на увагу й оцінку але не мене особисто, я всього лише один з багатьох...

Будь-які революції починаються й закінчуються! Не може бути в країні хтось постійні друзі, а хтось постійні вороги! Я не ворог президентові, тому що не можу бути ним по своїй суті.

Ви згадали слово "потепління" стосовно Суркіса... Я б сказав інакше є здоровий глузд, люди охолонули від політичних баталій. Були вісім непростих місяців і повинна пройти злість, накип. Ми повинні співпрацювати, щоб підвищувати добробут наших людей!

До чого я як член парламенту готовий? До будь-якого здорового співробітництва із владою. Не навколо теми "ізгоїв" ми всі громадяни країни й повинні взятися за розум і робити можливе, щоб передвиборчі гасла втілювалися в життя.

– До речі, на цій зустрічі, відповідно до документів секретаріату президента, ви були присутні як представник групи "Славутич"...

На сьогоднішній день я не маю стосунку до групи "Славутич"! У момент, коли я став народним депутатом, я всі свої акції в концерні "Славутич" продав.

Мене запросили на цю зустріч бізнесменів, тому що, напевно, вважали, що мій досвід, положення в суспільстві дають мені право бути присутнім на ній. Я висловив свої деякі сентенції, з якими погодилися президент і мої колеги, які там були присутні.

***

Едуард Шифрін, група "Мідланд": Ще треба розібратися, хто кому повинен доплатити

– У п'ятницю Юрій Єхануров заявив, що кращий спосіб покласти край темі реприватизації – це добровільна доплата за підприємства їхніми власниками.

Мені здається, що найбільш розумний спосіб – поставити крапку, забути слова "реприватизація" й "доплата" і створити в країні нормальний інвестиційний клімат.

– Тобто доплата неможлива?

Потрібно аналізувати кожен конкретний випадок. Доплата повинна розглядатися на момент купівлі, повинні бути оцінені вкладення, зроблені власниками протягом періоду володіння підприємством. І в результаті вивести формулу. Але я думаю, що не ми будемо доплачувати, а нам будуть доплачувати, коли порахують, скільки ми вклали в ці підприємства!

***

Віктор Пінчук: Я готовий інвестувати разом з президентом

– Ваше враження: ця зустріч бізнесменів з Ющенком була ні про що, чи, навпаки, з конкретними наслідками?

Вона важлива як факт. Така зустріч повинна була відбутися ще в січні, однією з перших зустрічей президента після інавгурації! Тоді в країні багато чого було б по-іншому!

Безперечно, зустріч була змістовна. Для всіх і для мене було важливо почути сьогоднішню думку президента, як влада й бізнес повинні взаємодіяти.

– Були озвучені конкретні речі?

Вони звучали з обох сторін. Президент говорив і про податки, і про вихід з тіні, і про соціальну відповідальність бізнесу, і щодо власності, і про відділення бізнесу від політики.

Говорили на загальні й приватні питання. Наприклад, про повернення ПДВ й, звичайно, про захист прав власності.

– Можливо, це неправильне уявлення, але здавалося, що під час зустрічі будуть підняті питання про добровільну доплату за об'єкти, які були нечесно приватизовані?

Це не піднімалося. Я вважаю, що це не зовсім правильно. Хоча формат зустрічі не той. Для конкретної розмови, хто скільки повинен доплатити це може бути занадто широка аудиторія.

Хоча таку розмову треба була вести давним-давно. Питання потрібно було обговорити в січні-лютому й тему закрити! Бізнес, безперечно, був готовий до компромісів. Думаю, ніхто з бізнесменів не вважає, що робив щось нечесно. Але треба бути філософом і визнавати, що, можливо, ми допускали... ну, помилки. Треба знаходити компроміси.

– Який можливий компроміс, крім доплати?

Потрібно закінчити ці розмови про реприватизацію! І вони начебто закінчені. Бізнесу й владі разом потрібно сформулювати, у зв'язку з чим повинні бути доплати? Я думаю, що у зв'язку з тим, що ми вболіваємо за інтереси країни.

Безглуздо говорити, що "ми білі й пухнасті" й "не віддамо ні п'яді російської землі!". Якщо в суспільства є така потреба й воно так ставиться до минулої приватизації, то в інтересах цього суспільства треба піти на компроміси.

– Ви готові в рамках компромісу відмовитися від судових процедур по "Криворіжсталі" і визнати процес завершеним, з поверненням вам 4,2 мільярдів гривень?

Я по "Криворіжсталі" бачу кілька компромісів і озвучував їх. Важливо, щоб хтось почав вести розмови на цю тему! Їх не було.

– Ну, які можливі вже переговори? Завод через два тижні продадуть! І ваші прогнози, що ніхто не візьме участь у приватизації, не виправдовуються!

Давайте подивимося, що відбудеться 24 жовтня. Мені здається, що серйозні інвестори чим ближче до конкурсу, тим більше будуть замислюватися над ситуацією... Справа перебуває у Верховному суді й немає його рішення. Справа перебуває в Європейському суді й теж немає рішення. Було безліч порушень навколо реприватизації комбінату...

– Ви щось недоговорюєте – що може перешкодити повторно продати "Криворіжсталь"?

Інвестори повинні замислюватися. Наші адвокати направили інвесторам лист із описом ситуації...

– Всім потенційним покупцям? "Арселору"? "Мітталу"?

Всім-всім! Ми виклали об'єктивні факти. Справа перебуває у Верховному суді. Наприклад, ти хочеш купити квартиру, але тобі кажуть, що за цю квартиру судяться. Ти ризикнеш її купувати? А може й ні...

– Який підсумок зустрічі Ющенка з бізнесменами – це крапка в якихось речах?

Ні, скоріше це початок серйозної розмови між керівництвом країни й бізнесом. Президент запропонував проводити їх щоквартально.

– У Росії така перша зустріч була перед дефолтом 1998 року, коли Єльцин зібрав всіх олігархів...

Ну, ви ж знаєте: Україна – не Росія! (Сміється)

– Ви після цієї зустрічі збираєтеся балотуватися у Верховну Раду-2006?

Не хотілося б… Адже все починається з поваги права власності! Якщо це буде закріплено законодавчо, то влада не буде підштовхувати бізнесменів іти в парламент і там захищати свою власність.

Я вважаю, що бізнесменів не повинно бути у Верховній Раді, це місце для професійних політиків. Тоді й парламент буде більше займатися інтересами всієї країни.

– Все-таки, пряме запитання: ви вирішили йти в новий парламент, відмовилися чи остаточне рішення не прийняли?

Я остаточне рішення не прийняв. Я, як і багато інших бізнесменів, над цією темою думаю.

– Ви після цієї зустрічі з Ющенком готові фінансувати проекти під егідою президента: гетьманський палац у Батурині, Ермітаж на заводі "Арсенал"?

Я фінансую значну кількість проектів в області культури. І не бачу поганого, щоб брати участь у цьому разом із президентом. Наприклад, я беру участь у фінансуванні Батурина...

Ви знаєте, я збирався відкрити музей сучасного мистецтва в "Арсеналі" і зараз не відмовився від цієї ідеї. Зараз я придбав кілька поверхів у самому центрі Києва, у тому будинку, де перебуває "Арена" там буде музей сучасного мистецтва. Хоча якби він був в "Арсеналі" це була б перлина всієї країни! Я впевнений, що до цього треба повернутися й готовий інвестувати. Разом із президентом? Чому ні...

Фото Ганни Андрієвської



powered by lun.ua
Головне на Українській правді