Генсек НАТО: "Я не кажу "Можливо". Я кажу "Так!"

П'ятниця, 21 жовтня 2005, 12:48

Ці слова були майже єдиною чіткою відповіддю генерального секретаря НАТО Яапа де Хоопа Схеффера на запитання про північноатлантичне майбутнє України, що прозвучало на його офіційній зустрічі зі студентами "Києво-Могилянської Академії".

Коли саме це "Так!" буде офіційно оформлено у договір про приєднання України до НАТО, генсек говорити не захотів: все залежить від того, як Україна розвиватиметься далі. "Не питайте мене, коли. Я не знаю!" - зазначив Схеффер.

"Крім розвитку демократичних інституцій, керівництву України потрібно ще визначити курс стабільного економічного розвитку, передбачуваного інвестиційного клімату та більшої інтеграції країни у світову спільноту", - зауважив Схеффер. І, звичайно, ж витримати "тест на демократію" - чесно і прозоро провести парламентські вибори-2005. У які НАТО пообіцяло не втручатися.

"Виявляється, не лише українські політики можуть годинами говорити загальними фразами і не давати конкретної відповіді на поставлені запитання", - висловила своє неофіційне враження від генсека НАТО одна з присутніх на зустрічі.

У цьому з нею можна погодитись: Яап де Хооп Схеффер, як під час інтерв’ю на телеканалі "Інтер", так і у розмовах з пресою і студентами київських вузів, вперто не виходив за рамки двох основних повідомлень і продемонстрував високу майстерність дипломатичності.

Хоча сам він стверджує, що від відповідей на запитання не ухилявся: "Я намагався бути настільки точним, наскільки це можливо під час моїх виступів".

Отже, генсек, крім двох месиджів для України, нічого більше не сказав. Перше таке повідомлення можна сформулювати наступним чином: "Двері НАТО для України відкриті. Все решта залежить від вас". Другим повідомленням генсека була повна відмова коментувати будь-що з українських реалій. Навіть, якщо це і має якийсь стосунок до НАТО.

Іноді ситуація була майже комічною. Так, на запитання "Української правди", чи задоволене НАТО тим, як відбувається трансформація України і чи сподівання організації після помаранчевої революції справдились, генсек відповів: "Те, що відбувається в Україні, ви маєте вирішувати самі. Я б не хотів втручатись в українську політику і щось коментувати. Коли я був тут останній раз, то прем’єром була Тимошенко. А тепер – Єхануров. Побачимо...."

На всі інші запитання Схеффер відповідав політкоректно і дипломатично: "Україна є суверенною країною, і вона сама вирішує, що їй варто робити, а що – ні".

Так, нам і вирішувати, якою має бути чисельність українського війська і чи варто впроваджувати контрактну форму служби. Генсек лише натякнув, що якщо є загальний призов, то в армії мають можливість поспілкуватись як син лікаря, так і син звичайного фермера.

На запевнення студентів, що діти українських бізнесменів чи просто тих, у кого є трохи грошей, щоб відкупитись від призову, в армії не служать, генсек щиро здивувався: "Так? Справді?" А на всі інші запитання "армійської тематики" відповів просто – вирішуйте самі.

Але додав, що "міністр оборони Гриценко вчора зробив вражаючу презентацію того, як перебудувати українські збройні сили". "Ми всі теж реструктурували наші війська в минулому", зауважив він і додав, що війська в Україні, на його думку, має бути однозначно менше.

Під час свого виступу Схеффер неодноразово наголосив на тому, що месидж України до НАТО зрозумілий і чіткий: держава хоче до Північноатлантичного Альянсу. Але "держава" - це поки що лише вище керівництво країни.

"Це не є секретом ані для мене, і не має бути секретом для вас, що влада України задекларувала свій намір вступити до Альянсу (...) Відколи Північноатлантична Рада вперше зустрілась з президентом Ющенком у лютому цього року, ми чули чіткі і зрозумілі слова від України: Україна хоче і очікує зайняти місце повноцінного члена північноатлантичної спільноти країн, і хоче впроваджувати системні реформи, які зроблять цей вступ можливим", - розповів Схеффер.

Генсек додав, що він вражений "серйозністю та цілеспрямованістю українських колег, попри те, що вони зайняті політичними змінами в країні".

Однак Україна "все ще є країною, де велика частина населення, переважно серед старшого покоління, має уявлення про НАТО як про військовий блок", - засмутився Схеффер. Але додав, що Альянс "не продає НАТО українському народові". "Ми не займаємось пропагандою. Ми пояснюємо, що це за організація. Це та робота, яку ми робимо. Ви повинні зрозуміти ті плюси, які Україна отримає від НАТО", - додав генсек і закликав молодь долучитись до поширення ідеї вступу України до НАТО.

Бо саме НАТО тепер "іде в народ": "Для нас прийшов час інтенсифікованого діалогу також і з народом". Адже українцям треба пояснити, що від вступу країни в цю організацію вони отримають як мінімум три великі вигоди: панування демократичних цінностей, оновлення і реформування української армії, і спільну безпеку країн НАТО і України.

А вступ України до НАТО вигідний і Альянсу: "Це додана вартість не тільки для України, це додана вартість так само і для НАТО. Україна не тільки споживач безпеки, але і її постачальник... це великий плюс для НАТО", - зауважив Схеффер.

При цьому генсек заспокоїв, що проблем з Росією і євроатлантичними устремліннями України немає: "Я не бачу суперництва у тому, що Україна хоче вступити в НАТО, і НАТО хоче мати гарні стосунки з Росією. Я не бачу тут суперництва і не хочу його бачити".

А загалом, пан Схеффер відверто уникав відповідей на запитання і взагалі самих запитань. І вже через півгодини "неформального" спілкування зі студентами дипломатично заявив, що йому треба оглянути фотовиставку центру сучасного мистецтва. Знайомився з нею він не більше 5 хвилин. Але, хочеться сподіватись, що така похапливість – лише через брак часу.

"Я ще не бачив Києва. Я тут п’ятий раз, але увесь час проводжу у переговорах з політиками і навіть не маю часу подивитись не те що країну, а й навіть столицю", - пожалівся Схеффер. Але те, що він бачить з вікон автомобілю, йому подобається. А найбільше в Україні його вразила та кількість людей, яка прийшла на Майдан святкувати інавгурацію Ющенка.

Класики американського піару згадують один приклад, який дуже вдало характеризує виступи Схеффера в Україні. Мова йде про виступ речника екс-президента США Білла Клінтона у розпал скандалу зі стажеркою Левінскі. Майк МакКаррі мав озвучити пресі офіційну заяву президента: "У Білла Клінтона і Моніки Левінскі не було ніяких недостойних стосунків".

Пояснити журналістам, що мається на увазі під "недостойними стосунками" і чи означає це, що у Клінтона і Левінскі не було сексуальних стосунків, МакКаррі відмовився: не він має право тлумачити слова президента. І як журналісти не намагалися отримати тлумачення, він твердо стояв на своєму: "Я сказав те, що сказав".

Аналогічно і Схеффер прибув до нас озвучити месидж країн НАТО, і крім цього, більше нічого додати не захотів. І, навіть, коли його питали про його особисту думку (наприклад, стосовно ймовірності розв’язання конфлікту в Косово), генсек відмовлявся відповідати. Мовляв, тоді його хтось може не зрозуміти і подати висловлювання Схеффера як позицію НАТО.

І наостанок додав: "Ми можемо зустрітись з Вами через декілька років - і я Вам дам офіційне інтерв’ю". Вочевидь, Схеффер хотів щось прояснити і розповісти, але не зміг – посада зобов’язує.

А через кілька років, він, можливо, зможе спокійно милуватись Києвом не лише з вікон автомобіля.



powered by lun.ua
Головне на Українській правді