Литвин хоче фотомодель у першу п’ятірку
За два дні до минулих парламентських виборів, 29 березня 2002 в "Українському домі" трапився великий обман.
Чотирнадцять політичних лідерів підписали декларацію, що вони оголосять про саморозпуск своїх партій і створять на їх місці одну, під назвою "За єдину Україну".
Тодішній лідер "Єди", глава адміністрації президента Володимир Литвин дуже радів, бо сподівався, що партію очолить Леонід Кучма і з нього знімуть каторгу публічної політики.
Де сьогодні цей Кучма – невідомо. Ті 14 партій треба заносити в червону книгу і оберігати як кістки мамонтів. Таємницею є доля цього папірця з автографами.
А ось Литвин – знову на сцені, обдарований оплесками своїх соратників. За чотири роки він позиціонує себе як лідер третьої сили і на чолі блоку свого імені висувається на вибори – в тому ж "Українському домі".
Володимир Литвин вступає в парламентську кампанію як кандидат ностальгії. Цей електоральний резерв спікера має два рівні. Перший – ностальгія за часами Кучми. Жертви цього почуття можуть знайти втіху у відомих обличчях епохи. Їх було добре видно на з'їзді Народної партії – з півдюжини колишніх губернаторів, екс-віце-прем'єр Семиноженко, останній кучмін міністр економіки Микола Деркач...
У резерві в Литвина також - перший помічник попереднього президента Сергій Льовочкін. Він проігнорував зібрання, хоча у суботу зранку грав з партійним начальником у футбол – в одній команді. "Гра відверто не йшла", - зізнався Литвин після з'їзду. "Бо у нас багато доброзичливців, які прийдуть і повідомлять якісь погані новини..."
І десь зовсім непомітно для розчуленої ностальгією публіки стоїть Віктор Пінчук, присутність якого видає лише потужний піар-супровід Литвина.
Другий рівень електорального меню Литвина – це нагадування про забуті часи радянського добробуту. Візуальна реклама витримана в стилі хронік щастя соціалістичного минулого. Всі ролики Литвина ідуть в супроводі музики, яка навіює чи то новорічні програми телебачення "Останкіно", чи то комсомольські конференції.
Щоправда, сам Литвин ще не все зрозумів з тих фішек, які закладені в його виборчу кампанію. Виявляється, хоча реклама активно розмішується уже кілька місяців, він досі не знає, що значить його передвиборче лого – слово "МИ" в зеленому овалі. "Якщо чесно, я ще не розібрався...", - зізнався Литвин.
Тим часом під час з'їзду в фойє на суд громадськості було представлено нові передвиборчі ролики, які, очевидно, підуть в ефір з початком кампанії.
Ролик номер один. Анімаційний. Бритоголові хлопці в помаранчевих та синіх футболках грають у перетягування канату. Тужаться-тужаться, але від напруги вірьовка розривається. І під дією сили інерції хлопці починають падати. Але в останній момент чиїсь сильні руки хапають обидва кінці канату і зв’язують їх у один потужний вузол. І невдахи залишаються стояти на ногах, а мультиплікаційна камера показує обличчя героя. Так, це він – намальований Володимир Литвин. Ідея непогана, тягне на 10 балів з 12.
Ролик номер два. Студія невстановленого телеканалу. Ведуча оголошує про проведення інтерактивного опитування і пропонує глядачам визначатися, чого вони найбільше хочуть. "Продовження революції" – написано помаранчевим. "Реваншу опозиції" – написано синім. Чи "порозуміння, ладу, добробуту для всіх" – написано зеленим. Як не дивно, але перемагають останні. Оскільки ролик не містить ні інтриги, ні портрету героя, тому тягне максимум на шість балів.
 |
"Я вчора коли прийшов додому, писав матеріали, дивився телебачення... І знайшов собі місце, став на коліна перед журнальним столиком... Мені кажуть: що, місця іншого немає? Ну, якось пішло воно там... Якась там аура! І то я накидав те, що сказав на з'їзді".
Ненормальні умови праці спікера наклали відбиток на його настрій – бо і саме зібрання не викликало особливої радості. "Мені важко бути задоволеним. Коли я дома мию посуду, я не задоволений, хоча роблю це дуже рідко", - розповів він.
Під час з'їзду Литвин окреслив завдання на майбутнє. "Для нас головне – вистояти. Бо я переконаний – критика зростатиме. Я хочу побажати вам витримки, щоб ви не лягли під місцеві органи влади", - звернувся лідер до своїх соратників.
Пізніше на прес-конференції Литвин сказав: "Мене мої колеги розірвуть, якщо я зроблю крок вправо – крок вліво".
Він також висловився за зміну образу Народної партії. "Ми привчили, що Народна партія – толерантна, компромісна. А це часто сприймається як слабкість. Добро і справедливість мають бути з кулаками".
"Ми повинні діяти активно, наступально, якщо хочете – жорстко, по всьому фронту, але толерантно", - додав Литвин. Комплекс неповноцінного минулого цієї колись Аграрної партії постійно переслідував лідера. Литвин незадоволений, що їх сприймають як "союзника на підпорядкованих ролях". "Переконаний, цього більше не буде. Ми повинні заявити про себе на повний голос!".
У свою чергу він пообіцяв бути не авторитарним керівником: "Я вдячний за теплі слова на мою адресу, але культу особи у нас не буде".
На самому кінці з'їзду Литвин дав своїм регіональним представникам кілька настанов. Перше – в кожному районі Народна партія повинна приділяти увагу проблемі сирітства: "Бо при гаслі "кохаймося" проблема сирітства з живими батьками буде зростати!".
Друга настанова – допомагати простим людям. У приклад Литвин поставив самого себе. "Нещодавно я отримав листа від Стрілець Марії. У неї помирає чоловік... Думав, що це моя однокурсниця, кинувся перевіряти – виявилося, що це зовсім інша людина... Ви б прочитали цей лист, це горе, цю біль... Ми повинні хоч трішки, хоч крихту, але підтримати людину. Я переказав 2000 гривень з зарплати... І отримав відповідь. Вона пише: "Я стою поза політикою, але кому я тільки не писала – ви перший, хто відгукнувся!"
"Ми повинні допомагати людям. І не брати аванси наперед: "Ви за нас проголосуйте, а ми вас підтримаємо". І не боятися, що нас звинуватять: "З який ресурсів вони допомагають?!" Головне, щоб людям стало краще! І нас зрозуміють... Треба допомогти людині, в якої пальці вузлами покручені... Ми повинні все цим людям зробити і віддати, хоча б увагу!".
Головне ж питання – формування передвиборчого списку – буде розглядатися на іншому з'їзді – всього блоку Литвина. Він наказав підготуватися до цього "спокійно, зважено, прозоро і без штовханини".
Очевидно, що ця коаліція не буде далі розширюватися. Гроші Литвину не потрібні, а партії "Справедливість" і селянських демократів потрапили туди не від великої потреби – просто у бюлетені для голосування мають значитися слова "блок Литвина". Тобто для цього потрібно кілька партій, а не одна.
Українська селянсько-демократична партія має дві цінності: давній рік створення – 1989, а також назву – яка має бути сигналом неміським мешканцям. У Чижа, крім ненависті в журналістських колах, є також контроль над керівниками обласних державних телеканалів та радіостанцій. Якщо Чижа не звільнять – а шанси цього невисокі – то Литвин у найближчі місяці має опанувати провінційний медіа-простір.
За це дві партнерські партії отримають по 10% списку блоку. Але зовсім не факт, що в прохідній частині. Така нерівноцінна політична дружба закінчується тим, що гарантовані позиції для проходження в парламент посідають лише лідери.
Щодо першої п’ятірки списку, то Литвин тримає секрет. Лише розповів історію. "Минулого тижня між засіданням РНБОУ і Парламентською асамблеєю НАТО я встиг провести зустріч з "Міс Всесвіт". Я запропонував: "Дівчата, давайте вас в першу п’ятірку, і можна було б узагалі не працювати!".
