ТАКа влада

Вівторок, 25 жовтня 2005, 11:44
 

Не знаю, скільки людей працює за штатним розкладом у секретаріаті українського президента. Але часом складається враження, що не більше п'яти. Можемо навіть порахувати разом.

Раз. Сам Віктор Ющенко. Він вряди-годи з'являється у похмурій будівлі, де з кабінетів і коридорів так і не вивітрився дух Леоніда ІІ Даниловича та його злих демонів Табачника, Кушнарьова, Литвина, Медведчука.

Переконаний – саме вони псують добрі наміри помаранчевих чиновників, засекречують документи, готують неякісні "об'єктивки", своїми непродуманими порадами главі держави спричиняють колотнечу у політичному житті країни тощо. Справді, не хочеться ж вірити, що людина "в здравом уме и при трезвой памяти" виписувати такі фортелі як, скажімо, навколо закону про недоторканність депутатів місцевих рад. І щоразу при цьому заявляти, що кожен крок робиться свідомо...

Два. Безмежно-публічно-активний і гранично-до-скандалу-відвертий Олег Рибачук, глава реформованого секретаріату. Якби відставки прем'єрів і генпрокурорів в Україні відбувалися щотижня – їй Богу, дістав би акредитацію і ходив би на його прес-конференції. Суцільні приколи! Арлазоров відпочиває...

Три. Прес-секретар президента Ірина Геращенко. Час від часу коментує події. Правда, не завжди вони відбуваються – як, для прикладу, обіцяні щомісячні телезвернення до, як любить казати Віктор Андрійович, "нації". Та й "унікальний" за суспільним резонансом монтаж (секвестр утричі!) інтерв'ю Віктора Андрійовича – теж мав би бути належно оціненим.

Офіційна версія – мовляв, були вирізані повтори, обмовки і таке інше, не витримує критики. Не повірю, що четвірка найкращих тележурналістів раз-по-раз задавали президентові одні й ті ж питання. Інша справа – може, відповіді були не дуже...

Чотири. Микола Полудьонний. Юридичний радник і просто приємна людина. Понад півроку тому привселюдно пообіцяв, що з практикою засекречування указів глави держави буде покінчено. Не сталося. Про розкриття змісту документів часів "злочинного режиму" Кучми, про що громадськість просила Ющенка, теж ні пари з вуст.

П'ять. Той невідомий народу чоловік, який піднімає президентський штандарт на флагштоку на плацу. Якби не він, країна в окремі тижні могла б й не згадати про існування недавнього кумира В.А. Ющенка.

Вахтанг Кіпіані, "Контракти" для УП

Доречні публікації:

Ющенко, де Гонгадзе?

"Крошка-сын к отцу пришел, и спросила кроха…"

Помаранчевая Революция. Перезагрузка

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді